Ухвала суду № 23909092, 10.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 р.Справа № 2а-1670/9461/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.2011р. по справі № 2а-1670/9461/11

за позовом Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві

до Міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в м. Полтаві

про відшкодування витрат,

ВСТАНОВИЛА:

16.11.2011 року, Управління пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві ( далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в м. Полтаві ( далі - відповідач) про відшкодування витрат.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.2011 року позовні вимоги Управління пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві до Міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в м. Полтаві про відшкодування витрат - задоволено частково.

Стягнено з Міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в м. Полтаві (код ЄДРПОУ 25940885, МФО 831019, р/р 371731656044301 в УДК в Полтавській області) витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві розміром 784,00 грн. на користь управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві (р/р 25605303299 в філії Полтавського облуправління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 331467, код ЄДРПОУ 22529729).

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення яким відмовити позивачу в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що судом першої інстанції неправильно застосовані та порушено норми матеріального та процесуального права. Таким чином, скаржником зазначено, що суд першої інстанції при вирішення справи невірно застосував норми закону в зв'язку з чим, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч.4 ст. 196 КАС України та п.2 ч.1 ст. 197 КАС України. ч

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, що сторонами підписано акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за жовтень 2011 року у кількості 85 осіб. При цьому, як встановлено під час розгляду справи, відповідачем не прийнято до заліку за цей період витрати по 1 особі ОСОБА_1 на загальну суму 784,00 грн., виплаченої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008р. № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" відповідно до списків громадянам.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат, в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги, призначеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008р. № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" громадянам відповідно до списків, виплаченої за серпень 2011 року, задоволенню не підлягають. Задоволенню підлягають вимоги позивача щодо відшкодування витрат на виплату основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві розміром 784,00 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції на підставі наступного.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 вказаних Основ в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Також відповідно до вказаної статті відносини, що виникають за зазначеними в частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до пункту 4 цієї ж статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тобто тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 2 статті 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який набрав чинності з 01.04.2001, встановлено, що фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і фондом у подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною 2 статті 24 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат. Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.

Згідно ст. 6 Основ, страховиками є цільові фонди, зокрема, з пенсійного страхування та страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Правлінням Пенсійного фонду України та правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийнята спільна постанова № 5-4/4 від 04.03.2003 р. (зареєстрована Міністерством юстиції України 16.05.03р.), якою затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Вказаним Порядком визначено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.

Нормами відповідного Порядку визначено порядок узгодження відповідних витрат, повноваження Головних управлінь Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України щодо узагальнення та узгодження відповідних витрат, порядок перерахування відповідних коштів тощо.

Разом з тим, норми вказаного Порядку та ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", визначають перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до визначеного переліку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:

- допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті

потерпілого;щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;допомогу дитині відповідно до ст. 9 Закону.

Державна адресна допомога, виплата якої передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.08р. № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", а також витрати на її доставку, до зазначеного, узгодженого правлінням Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, переліку не включені.

За вказаних обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат, в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги, призначеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008р. № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" громадянам відповідно до списків, виплаченої за жовтень 2011 року в розмірі 59356,47 грн., задоволенню не підлягають.

Даний перелік є вичерпним і щомісячна державна адресна допомога до пенсії та витрати на виплату та доставку пенсій по адресній допомозі, не пов'язана з настанням страхових випадків, а тому не повинна відшкодовуватися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Пенсійному фонду України.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, так, як безпосередньо постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 визначено, що вона є додатковою допомогою до пенсії. Не відноситься адресна допомога також і до щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття. Відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомоги.

Таким чином, колегія суддів, вважає, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Виходячи із системного аналізу наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги, щодо невідповідності висновків суду обставинам справи, невідповідності нормам права є необґрунтованими і висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.2011р. по справі № 2а-1670/9461/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бондар В.О.Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.