Ухвала суду № 23908812, 02.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2012 р.Справа № 2а-12592/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О. О. Морозова" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2011р. по справі № 2а-12592/11/2070

за позовом Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О. О. Морозова"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

20.09.2011 року, Казенне підприємство "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О. О. Морозова" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (після реорганізації ) (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.09.2011 року №001260854 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 6 094 150,00 грн. з нарахуванням штрафу у розмірі 842 974,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2011 року в задоволенні позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 25 жовтня 2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції те, що працівниками відповідача була проведена документальна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року, про що був складений акт №1902/23-106/14310299 від 17.08.2011 року.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні, зокрема, п.п.5.2.1. п.5.2,п.5.1ст.5 . п.п.7.10.7.п.7.10,п.п.7.3.1п.7.3ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у сумі 60 94150 грн.

За результатами перевірки було ухвалено податкове повідомлення-рішення від 05.09.2011 року № 0001260854, яким було збільшено суму грошового зобов'язання позивачу у розмірі 6 094 150,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п.п.7.10.3 п.7.10 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" виконавець самостійно визнає доходи і витрати, нараховані (понесені) протягом звітного періоду у зв'язку із виконанням довгострокового договору (контракту), використовуючи оціночний коефіцієнт виконання такого довгострокового контракту.

Відповідно до п.п.7.10.4.п.7.10 ст.7 наведеного вище Закону оціночний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту) визначається як співвідношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються виконавцем при виконанні довгострокового контракту.

Згідно до п.п.7.10.5п.7.10 ст.7 вказаного вище Закону встановлено, що доход виконавців у звітному періоді визначається як добуток загально договірної ціни довгострокового договору (контракту) на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту.

На підставі п.п.7.10.6 п.7.10 ст.7 зазначеного вище Закону витрати виконавця у звітному періоді визначаються на рівні фактично позапланових (нарахованих) витрат, пов'язаних із виконанням довгострокового договору (контракту) у такому звітному періоді.

Податковим органом ставиться під сумнів правильність визначення позивачем доходів отриманих від виконання довгострокових угод.

Матеріали справи, свідчать про те, що в своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ДП "Спеціалізована зовнішньо торгівельна фірма "Прогрес", з якою були укладені довгострокові договори комісії № 906-ХКБМ від 03.06.2003 року ; №Д-44/2002/П/833-ХКБМ від 30.05.2002 року та №Д -147-02/2009/П від 25.09.2009 року.

Сторони не заперечують про те, що загальнодоговірною ціною визначеною сторонами вказаних угод є іноземна валюта.

За таких підстав, колегія суддів, вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про застосування з метою відображення в декларації з податку на прибуток підприємства доходів в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Зазначений припис передбачений в підпункті 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"

Посилання апеляційної скарги на керування під час відображення доходів в деклараціях про прибуток підприємства нормами наказу ДПАУ №275 від 31.07.1997 року "Щодо затвердження форм податкового звіту про результати виконання підприємством довгострокових договорів (контрактів) та Порядку їх ведення і складання", що був чинним на час виконання вказаних договорів, колегія суддів, вважає необґрунтованим, оскільки він втратив чинність відповідно до наказу ДПАУ від 02.06.2003 року №265 "Про визнання такими, що втратили чинність наказів Державної податкової адміністрації України від 28.07.1997 року №256 та від 31.07.1997 року №275".

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржуване рішення відповідача відповідає даним критеріям оскільки прийняті та вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О. О. Морозова" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2011р. по справі № 2а-12592/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Кононенко З.О. Бондар В.О.

Повний текст ухвали виготовлений 06.04.2012 р.