Рішення № 23906245, 11.05.2012, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

Провадження:№22-ц2090-2726-2012 р.

Справа № 2-962-2012 р. Головуючий

Категорія:договірні. 1 інстанції Чайка І.В.

доповідач Ларенок В.І.

Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: судді Ларенка В.І.

суддів : Міненкової Н.О., Колтунової А.І.

при секретарі: Галушко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки за кредитним договором, виселення ,-

в с т а н о в и в:

05.10.2011 року позивач ПАТ КБ «ПриватБанк»звернувся у суд з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Він посилався на те, що 12.06.2008 року між ОСОБА_2 та Банком було укладено кредитний договір № НААОGА0000000005, та додаткову угоду №1 до нього від 27.11.2009 року, відповідно до яких ОСОБА_2 були надані грошові кошти в розмірі 53 652,75 доларів США зі сплатою 15% на рік до 12.06.2028 року включно. Позичальник ОСОБА_2 зобов'язався здійснювати погашення кредиту, відсотків і винагороди в порядку і терміни згідно з умовами кредитного договору, а у випадку порушення ним зобов'язань щодо сплати кредиту, відсотків, винагород, сплатити Банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не менше 1 грн. за кожний день, та при порушенні строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Кредитним договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язався сплатити Банку штраф у розмірі 250 грн. плюс 5% від суми позову.

У порушення умов договору та додаткової угоди та статей 526,527,530 ЦК України ОСОБА_2 зобов'язання належним чином не виконує. У зв'язку з чим має загальну заборгованість в розмірі 73 857,57 доларів США, що еквівалентна 588 644,83 грн., яка складається з заборгованості за кредитом -46 038,07 доларів США (еквівалент 366 923,42 грн.), заборгованості по процентам за користування кредитом - 12 671,23 доларів США (еквівалент 100 989,70 грн.), заборгованість з комісії -3 444,94 доларів США (еквівалент 27 456,17 грн.), пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором -8 156,43 доларів США (еквівалент 65 006,75 грн.), штраф фіксована частина -31,37 доларів США (еквівалент 250 грн.), штраф процентна складова -3 515,53 доларів США (еквівалент 28 018,77 грн.)

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 12.06.2008 року був укладений договір іпотеки та 27.11.2009 року укладено додатковий договір до вказаного договору іпотеки, згідно до яких ОСОБА_2 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що при укладенні договорів з боку Банку ніяких порушень не було, позивач просив в рахунок погашення заборгованості розмірі 73 857,57 доларів США, що за курсом НБУ - 7,97 станом на 15.09.2011 року складає 588 644,83 грн. - звернути стягнення на нерухоме майно, а саме вказану квартиру, шляхом продажі Банком з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь яким способом з іншою особою, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Крім того позивач просив виселити відповідача з цієї квартири, зняти з реєстраційного обліку у Секторі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Комінтернівського РВХМУГУМВС України в Харківської області.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечував, пояснив, що до грудня 2008 року відповідач виконував прийняті на себе зобов'язання , але з 2008 року погіршилося його матеріальне становище, що стало перепоною в належному виконанні зобов'язань. Згідно до умов укладеного між сторонами договору про іпотечний кредит Банк вправі був розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки лише після направлення вимоги про усунення порушення іпотекодавцю у 30 денний строк. Таку вимогу відповідач не отримував, як і не отримував вимогу про виселення з квартири.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2012 року позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки -задоволений. В рахунок погашення заборгованості в розмірі 73 857,57 доларів США, що за курсом НБУ - 7,97 станом на 15.09.2011 року складає 588 644,83 грн. - звернуто стягнення на нерухоме майно, а саме вказану квартиру, шляхом продажі Банком з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь яким способом з іншою особою, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Банку судові витрати у розмірі 1 828,50 грн.

В інший частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Банку у повному обсязі. Наводить ті ж доводи, що наводив його представник в судовому засіданні суду першої інстанції.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк»рішення суду не оскаржує.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційній скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав:

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 35 цього Закону передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2008 року між ОСОБА_2 та Банком було укладено кредитний договір та додаткову угоду №1 до нього від 27.11.2009 року, відповідно до яких ОСОБА_2 були надані грошові кошти в розмірі 53 652,75 доларів США зі сплатою 15% на рік до 12.06.2028 року включно.

У порушення умов договору та додаткової угоди та статей 526,527,530 ЦК України ОСОБА_2 зобов'язання належним чином не виконує. У зв'язку з чим має загальну заборгованість в розмірі 73 857,57 доларів США, що еквівалентна 588 644,83 грн., яка складається з заборгованості за кредитом -46 038,07 доларів США (еквівалент 366 923,42 грн.), заборгованості по процентам за користування кредитом -12 671,23 доларів США (еквівалент 100 989,70 грн.), заборгованість з комісії -3 444,94 доларів США (еквівалент 27 456,17 грн.), пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором -8 156,43 доларів США (еквівалент 65 006,75 грн.), штраф фіксована частина -31,37 доларів США (еквівалент 250 грн.), штраф процентна складова -3 515,53 доларів США (еквівалент 28 018,77 грн.).

Ці обставині підтверджуються копією договору та розрахунком банку і визнані відповідачем.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 12.06.2008 року був укладений договір іпотеки та 27.11.2009 року укладено додатковий договір до вказаного договору іпотеки, згідно до яких ОСОБА_2 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

У зв'язку з порушенням ОСОБА_2 зобов'язань за вказаними договорами 02.03.2011 року відповідачу була надіслана письмова вимога про усунення порушення зобов'язання, що підтверджується копією вимоги на а.с. 28. Згідно поштового повідомлення відповідач не з'явився за рекомендованим листом до пошти.

Вимога іпотекодеожателя залишилася без задоволення, відповідач не прийняв ніяких мер по виплаті кредиту.

Приймаючи до уваги, що відповідач у порушення умов договору та додаткової угоди та статей 526,527,530 ЦК України зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим має загальну заборгованість в розмірі 73 857,57 доларів США, що еквівалентна 588 644,83 грн., та в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, згідно до яких ОСОБА_2 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру, - суд правильно прийняв рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом продажу вказаного предмету іпотеки.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що Банком не надано доказів того, що ОСОБА_2 отримував вимоги банку щодо усунення порушень, не може бути підставою для скасування рішення суду, тому що така вимога банком відповідачу направлялася. Законодавством передбачене надсилання такої вимоги, а не отримання її іпотекодавцем.

Інші доводи викладені в апеляційній скарзі є не суттєвими та висновків суду в цій частині не спростовують.

У зв'язку з вищевикладеним, судова колегія вважає, що рішення суду в цій частині -в частині звернення стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом продажу предмету іпотеки постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Однак при цьому суд в рішенні не вказав початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

В договорі іпотеки ціна квартири вказана у сумі 412 825 грн., таку ціну був повинен вказати суд в своєму рішенні, однак цього не зробив. А тому судова колегія вважає за необхідним змінити рішення суду першої інстанції та вказати в резолютивній частині рішення початкову ціну предмета іпотеки - квартири, для її подальшої реалізації - 412 825 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316, 319 ЦПК України, судова колегія

вирішила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 -задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2012 року змінити.

Вказати в резолютивної частині рішення початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації -412 825 грн. (згідно до ціни, вказаної в договорі іпотеки).

В інший частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: