Постанова № 2389402, 31.10.2008, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

31.10.08Справа №2-а-1195/08 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі Заєвській Н.В. за участю представників сторін

позивач Балашов О.В., представник за довір.,

відповідач не зявився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

,

за позовом Сакського міжрайонного управління водного господарства Державного комітету України з водного господарства

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК

про скасування податкового повідомлення-рішення

Сутність спору: Сакське міжрайонне управління водного господарства Державного комітету України по водному господарству (далі позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до Сакської обєднаної державної податкової інспекції (далі відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомленнярішення Сакської ОДПІ №0001401502/0 від 14.07.2008р. Вимоги мотивовані тим, що застосування штрафних (фінансових) санкцій здійснено відповідачем з порушенням основних майнових прав, перевищенням повноважень передбачених Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами України, що регулюють відносини в сфері податкового законодавства.

Відповідач надав письмові заперечення на позов, в яких з позовними вимогами не погодився, вказав, що діяв у відповідності до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000р., вважає позовні вимоги Сакського міжрайонного управління водного господарства Державного комітету України по водному господарству необґрунтованими та просить суд в задоволені позовних вимог відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.09.2008, 30.10.2008 проти позову заперечував з мотивів, викладених у письмових запереченнях. В судове засідання 31.10.2008 представник відповідача не зявився, був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача субєкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач провів документальну невиїзну (камеральну) перевірку з питань своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобовязань по податку на додану вартість (далі ПДВ) за червень-серпень 2007р. Сакського міжрайонного управління водного господарства (далі - Сакське МУВГ, позивач).

За результатами перевірки були встановлені порушення граничного терміну сплати узгодженого податкового зобовязання з ПДВ, передбаченого пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000р. (далі Закон №2181) та складно акт №1039/15-02/01039576 від 02.07.08р.

На підставі акту перевірки № 1039/15-02/01039576 від 02.07.08р. відповідачем 14.07.2008 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001401502/0 , відповідно до якого на підставі пп.17.1.7 п. 17.1. ст.17 Закону №2181 за затримку на 292 календарних дня граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 33023,57 грн. по податковим деклараціям №15244 від 18.07.07 та №18117 від 09.08.07 зобовязало позивача сплатити штрафні (фінансові санкції) у розмірі 50 % в сумі 16511,81 грн.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа 27.03.2000 виконавчим коми тутом Сакської міської ради АР Крим, ідентифікаційний код 01039576, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, довідкою з ЄДРПОУ (а.с.25-26).

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи визначено Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-ХІІ, в редакції Закону України від 24.12.1993 №3813-XII, із змінами і доповненнями (надалі - Закон №509).

Статтею 4 Закону №509 визначено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону №509, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують зокрема такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно з пп.2.1.4 п.2.1 ст.2 Закону №2181, податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. При цьому, пунктом 1.12 ст.1 Закону №2181 визначено, що контролюючий орган це державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з платниками податків під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктами владних повноважень.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, процедуру оскарження дій органів стягнення визначені Законом №2181.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з п. «а» пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пп.17.1.7 п.17.1. ст.17 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф зокрема при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2007 року подана позивачем до Сакської ОДПІ 18.07.2007, зареєстрована за №15244, що підтверджується протоколом імпорту файлу (а.с.9). Відповідно до зазначеної декларації позивачем самостійно визначено суму податкового зобовязання ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, за кодом рядка 27 (а.с.11), в розмірі 26794,00грн. Граничний строк сплати зазначеного податкового зобовязання за червень 2007 року 30.07.2007 року.

Судом встановлено, що сума податкового зобовязання з податку на додану вартість за червень 2007 року у розмірі 26794,00грн. сплачена позивачем своєчасно у повному обсязі платіжними дорученнями (а.с.15-19):

№313 від 21.06.07 на суму 3000,00грн. із зазначенням платежу - ПДВ червень 2007;

№322 від 26.06.07р. на суму 6000,00грн. із зазначенням платежу - ПДВ червень 2007;

№332 від 05.07.07р. на суму 14000,00грн. із зазначенням платежу - ПДВ червень 2007;

№336 від 10.07.07 р. на суму 2000,00грн. із зазначенням платежу - ПДВ червень 2007;

№341 від 16.07.07 на суму 7500,00грн. із зазначенням платежу - ПДВ червень 2007р. 1794грн., за липень 2007р. 5706,00грн.;

Також судом встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2007 року подана позивачем до Сакської ОДПІ 09.08.2007, зареєстрована за №18117, що підтверджується протоколом імпорту файлу (а.с.12). Відповідно до зазначеної декларації позивачем самостійно визначено суму податкового зобовязання ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, за кодом рядка 27 (а.с.14), в розмірі 21741,00 грн. Граничний строк сплати зазначеного податкового зобовязання за липень 2007 року 30.08.2007 року.

Судом встановлено, що сума податкового зобовязання з податку на додану вартість за липень 2007 року у розмірі 21741,00 грн. сплачена позивачем своєчасно у повному обсязі платіжними дорученнями (а.с.19-22):

№341 від 16.07.07 на суму 7500,00грн. із зазначенням платежу - ПДВ червень 2007р. 1794грн., за липень 2007р. 5706,00грн.;

№362 від 19.07.07р на суму 3000,00 грн. із зазначенням платежу - ПДВ за липень 2007р.;

№367 від 23.07.07р. на суму 9500,00 грн. із зазначенням платежу - ПДВ за липень 2007р.;

№377 від 02.08.07р. на суму 12000,00грн. із зазначенням платежу - ПДВ за липень 2007р. 5000,00грн., за серпень 2007р. 7000,00грн.;

Таким чином, судом встановлено, що позивач своєчасно сплатив узгоджену суму податкового зобовязання з ПДВ за податковими деклараціями за червень та липень 2007 року на загальну суму 48535,00грн., що підтверджується зазначеним платіжними дорученнями в яких вказані номера, дати, суми платежів, в розділі «призначення платежу» вказані періоди за які позивач здійснює платіж.

Із заперечення на адміністративний позов, особового рахунку позивача, акту невиїзної документальної перевірки №1039/15-02/01039576 від 02.07.08р. вбачається, що Сакською обєднаною державною податковою інспекцією сплачені позивачем суми текучих податкових зобовязань направлялися на погашення податкового боргу по відповідним строкам сплати, посилаючись при цьому на п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181.

Проте, виходячи із досліджених доказів, судом встановлено, що позивач своєчасно сплатив узгоджену ним суму податкового зобовязання з ПДВ за червень-липень 2007 року та не мав такого податкового боргу, тому підстав для застосування відповідачем штрафних санкцій за несвоєчасну сплату зазначеного податкового зобовязання не було.

Також судом враховано, що згідно з п.7.7 ст.7 Закону України №2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях. Проте порядок такого стягнення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатися за рахунок інших платежів платника податків.

Відповідно до ст.ст.22,41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю.

Статтею 177 ЦК України встановлено, що гроші є обєктами цивільних прав, у тому числі права власності. Відповідно до ст. 317 ЦК України власник користується своїм майном на свій власний розсуд.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України.

Згідно з ст.3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). При цьому відповідно до ст. 8 зазначеного Закону банк виконує доручення клієнта у точної відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

При цьому ані Закон №2181, ані Закон №509 не містять положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача в обґрунтування правомірності своїх дії на вимоги Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України №290 11.06.2003, в Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за N522/7843, (далі Інструкція №290), виходячи з наступного.

Відповідно до Загальних положень Інструкції №290, зазначеною Інструкцією встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби обліку нарахування та погашення пені, що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням узгодженого податкового зобов'язання.

Згідно з п. 3.7. Інструкції №290, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини).

З наведено вбачається, що Інструкція №290 регламентує дії органу державної податкової служби при надходженні від платника податків платежу із зазначенням щодо погашення податкового боргу, та не розповсюджується на спірні правовідносини, тому що не доведено факт несвоєчасної сплати позивачем суми узгодженого податкового зобовязання та зазначення призначення платежу «на погашення податкового боргу».

Відповідно до ст.71 КАС України обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на субєкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду доказів визначеної законом компетенції самостійно визначати цільове призначення платежу, здійсненого платником податків, та зарахування коштів платника на свій розсуд. За наявності податкового боргу у позивача відповідач мав повне право та можливість на підставі п.10 ст.10 Закону №509 звернутися до суду з позовом про стягнення даного боргу.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, субєкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього субєкта, визначених законом.

Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що рішення про донарахування податкових зобовязань зі сплати податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, нарахування фінансових санкцій, не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення, а не про визнання їх протиправними та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Тому за результатами розгляду справи належить до стягнення на користь позивача сума здійснених ним судових витрат у розмірі 3,40грн., яка підтверджена платіжним дорученням про сплату судового збору (а.с.2).

У звязку зі складністю справи у судовому засіданні 31 жовтня 2008 року судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 04 листопада 2008 року постанова складена у повному обсязі.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 105, 158 - 163 КАС України,суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати податкове повідомлення-рішення Сакської обєднаної державної податкової інспекції №0001401502/0 від 14.07.2008. про визначення Сакському міжрайонному управлінню водного господарства Державного комітету України по водному господарству (ЄДРПОУ 01039576) штрафних (фінансових) санкцій з ПДВ в сумі 16511,81грн. протиправним та скасувати.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Сакського міжрайонного управління водного господарства Державного комітету України по водному господарству (м. Саки, вул. Промишленна, 11А, ЄДРПОУ 01039576) 3 гривні 40 копійок судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Окружного

адміністративного суду

Автономної Республіки Крим Циганова Г.Ю.