Ухвала суду № 23893524, 08.12.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2011 р.справа № 2а-10516/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 березня 2011 року у справі №2а-10516/10/0870 за позовом Запорізької торгово-промислової палати до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и В :

Запорізька торгово-промислова палата звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя від 07.12.2010 року №0001370805/1, яким позивачу визначено податкові зобовязання за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 384,00грн., з яких 170,0грн. штрафні (фінансові) санкції. В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на необґрунтовані висновки перевіряючих осіб щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Вказує на те, що перевірка мала суто формальний характер, а висновки перевіряючих осіб зроблені лише з урахуванням Акту перевірки контрагента позивача ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 березня 2011 року позовні вимоги задоволено. Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведено обґрунтованість висновків, які зроблено в Акті перевірки щодо порушень, які допущено позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя».

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову повністю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками посадових осіб ДПІ, які зроблено в Акті перевірки та які, на думку податкового органу, свідчать про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податкових зобовязань з податку на прибуток у розмірі 214,00грн.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.11.2010р. СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя була проведена документальна невиїзна перевірка Запорізької торгово-промислової палати щодо підтвердження відомостей, отриманих від ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя»за період з 01.06.2009р. по 30.06.2010р.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 01.11.2010 року №465/08-05/02944840, в якому вказано на порушення позивачем вимог пп. 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.2.1 п.8.2, пп. 8.3.1 п.8.3, пп. 8.6.1 п.8.6, пп. 8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР завищення позивачем суми амортизаційних відрахувань основних засобів 1 групи, у звязку з проведенням операції з придбання проектно-пошукових робіт від ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя»на загальну суму 855 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 214 грн.

Такий висновок відповідачем зроблений, у звязку з проведенням позивачем операції з придбання проектно-пошукових робіт від ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя», оскільки вказане підприємство здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій повязаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, а тому усі операції купівлі-продажу з ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя»не спричиняють правових наслідків, тому є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Такі висновки податкового органу ґрунтуються виключно на висновках документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя», викладених у Акті від 21.06.2010р. №1086/23-02/34407425 про результати документальної невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2008 по 31.12.2009р.

На підставі Акту перевірки СДПІ 12.11.2010р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0001370805/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання із податку на прибуток у розмірі 384 грн., у тому числі за основним платежем 214,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 170,00грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржене податкове повідомлення-рішення, прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З вказаними висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Так, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідачем не відображено в Акті перевірки та не надано у судовому засіданні доказів, які б свідчили про порушення позивачем вимог пп. 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.2.1 п.8.2, пп. 8.3.1 п.8.3, пп. 8.6.1 п.8.6, пп. 8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Як правильно встановлено судом першої інстанції такі порушення СДПІ повязує лише з взаємовідносинами позивача та ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя», оскільки, як зазначено в Акті перевірки, ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя»здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій повязаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, у звязку з чим усі операції купівлі-продажу з ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя»не спричиняють правових наслідків, тому є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Між тим, зробивши такі висновки податковий орган не врахував наступного.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст..228 ЦК України, в редакції яка діяла на час укладення спірних договорів, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, вказаною нормою права визначено обєктивну сторону нікчемного правочину, тобто визначено ознаки, за наявності яких укладений правочин можливо кваліфікувати як нікчемний. Податковим органом, в акті перевірки не наведено, визначених нормою права, ознак, які б свідчили про нікчемність укладених позивачем правочинів. Відсутність підприємства ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя»за місцем своєї реєстрації, не подання звітів до ДПІ та можливі порушення, які ним були допущені, не є тими ознаками, які вказують на нікчемність укладених правочинів.

Крім цього, для кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України та застосування відповідних наслідків, необхідною та обовязковою умовою є наявність умислу у формі вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обовязок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоду не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Як вбачається з Акту перевірки, обґрунтовуючи нікчемність правочину, податковий орган посилався на ч.1 ст.203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Натомість, у якій частині зміст правочину, який укладено між позивачем та ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя», суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, податковий орган не зазначає.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Замовник) та ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя»(Виконавець) 14.04.2009р. за №1/249/09 укладено договір на виконання проектних та пошукових робіт. Предметом договору є виконання ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя»проектних та пошукових робіт, які обумовлені п.1.1, 1.2 Договору (а.с.19). При укладенні договору його сторонами було досягнуто усіх істотних умов, договір укладений у письмовій формі, як того вимагає цивільне законодавство, і спрямований на встановлення правовідносин, в контексті ст. 626 ЦК України.

Отже, зміст зазначеного правочину не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Таким чином, враховуючи висновки Акту перевірки, та з огляду на те, що під час перевірки податковим органом не досліджувалась реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя», суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність законодавчо визначених підстав для визначення позивачу спірних податкових зобовязань.

В той же час, про реальність господарських операцій свідчать Акти №1, 2, 3 від 19.11.09р., 20.11.2009р. прийому-здачі проектно-пошукової продукції (а.с.25, 27, 29), накладні №1, 2, 3 від 19.11.2009р. (а.с.26, 28, 30), які свідчить про отримання позивачем результатів роботи ТОВ «ТБ Будмонтаж», податкові накладні (а.с.33-35), робочий проект, складений ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя»(.а.с50). Вказані документи надавалися позивачем під час проведення перевірки.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 березня 2011 року у справі №2а-10516/10/0870 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк