Ухвала суду № 23893426, 10.11.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2011 р.справа № 2а-11063/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання: Ліпіній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Артіс»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року по справі №2а-11063/10/0470 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Артіс»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі про скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Артіс»звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.09.2010 року №00004611502/0, яким зменшено бюджетне відшкодування у сумі 727 269,00 грн.. Позивач не погоджувався з прийнятим ДПІ рішенням з тих підстав, що на його думку таке податкове повідомлення-рішення прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», підприємством були виконані усі вимоги Закону щодо формування податкового кредиту, визначення відємного значення, як різниці між сумою податкових зобовязань звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту, у звязку з чим підприємство набуло право на бюджетне відшкодування на суму, яку зменшено оскарженим податковим повідомленням-рішенням.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року у задоволені позовних вимог ТОВ «Артіс»відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що основною умовою виникнення права на бюджетне відшкодування є наявність відємного значення, як різниці між сумою податкових зобовязань звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту. У поданій підприємством податковій звітності зазначено, що сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, виникла у грудні 2007р. Натомість, згідно Декларацій з ПДВ за грудень 2007р. підприємством задекларовано позитивне значення розрахованих сум ПДВ, у звязку з чим, у вказаному періоді, позивач не набув права на бюджетне відшкодування, з огляду на відсутність відємного значення, як різниці між сумою податкових зобовязань звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ТОВ «Артіс»подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ТОВ «Артіс»були виконані усі вимоги Закону України «Про податок на додану вартість»та позивач отримав право на бюджетного відшкодування, а допущена в податковій звітності описка щодо звітного періоду, у якому виникла сума відємного значення, не може впливати на право підприємства на бюджетне відшкодування, за умови дотримання таким підприємством правильності визначення відємного значення, як різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що повноважними особами Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська в 16.08.2010р. була проведена камеральна перевірка ТОВ «Артіс»з питань достовірності декларування бюджетного відшкодування згідно податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року.

За результатами перевірки складено Акт №1693/152/32685615 від 16.08.2010 року, в якому зроблено висновок про порушення позивачем:

- вимог п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до безпідставного декларування до відшкодування у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів по декларації з ПДВ за червень 2010 року податку у розмірі 727 269,0грн.;

- наказу ДПА України від 30.05.97р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і надання»та Методики розрахунку показників Додатку 2 до податкової декларації з ПДВ «Довідка щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», надісланої листом ДПА України від 06.08.08р. №15644/16-1117 «Щодо актуальних питань з ПДВ», що не призвело до зміни суми нарахованого податку на додану вартість.

Таких висновків податковий орган дійшов з огляду на наступне.

ТОВ «Артіс»подало до ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 року, в якій задекларувало суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів у розмірі 727 269,0 грн. Залишок відємного значення попереднього податкового періоду (червень 2010р.), за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (червень 2010 року) рядок 24 декларації за червень 2010 року становить 727 269,0 грн., у тому числі по яких в грудні 2007 року розрахунки проведені з постачальниками товарів в сумі 727 269,0 грн.

До декларації з ПДВ за червень 2010 року ТОВ «Артіс»надало Довідку щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість), згідно якої у колонці 2 «Звітний період, у якому виникла сума залишку відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації звітного періоду) відображено залишок відємного значення, сформованого у грудні 2007 року в розмірі 727269,0 грн.

В той же час, згідно наданої декларації з ПДВ за грудень 2007 року різниця між сумою податкових зобовязань та сумою податкового кредиту у грудні 2007 року (розрахована згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість») має позитивне значення (ряд.18.1) у сумі 50 211,0 грн.

З огляду на встановлені обставини, враховуючи те, що у грудні 2007 року різниця між сумою податкових зобовязань та сумою податкового кредиту мала позитивне значення, податковий орган дійшов висновку про те, що ТОВ «Артіс»задекларувало бюджетне відшкодування за період грудень 2007р. в порушення вимоги абз. «а»п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

За результатами проведеної перевірки та складеного акту, 01.09.2010 року, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №00004611502/0, яким ТОВ «Артіс»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 727 269,0 грн.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення винесене ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська узгоджується з вимогами Закону України «Про податок на додану вартість», є обґрунтованим та правомірним.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

За наслідками перегляду судового рішення судом апеляційної інстанції встановлено, що фактично спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу визначення правомірності рішення податкового органу щодо зменшення сум бюджетного відшкодування, з огляду на подану позивачем податкову звітність, у якій задекларовані суми до бюджетного відшкодування та визначено період виникнення відємного значення, яке з огляду на вимоги п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», є підставою для бюджетного відшкодування.

Відповідно до пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Згідно із пп.7.7.5 п.7.7. ст..7 названого Закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Отже, вказаними нормами права передбачено як право платника на бюджетне відшкодування у зменшення податкових зобовязань наступних податкових періодів такі і обовязок податкового органу перевірити правильність розрахунку бюджетного відшкодування, шляхом проведення документальної невиїзної перевірки (камеральної перевірки).

Відповідно до пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податковій декларації, без проведення будь-яких інших перевірок платника податків.

Таким чином, отримавши податкову звітність від позивача, у якій були задекларовані суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань наступних податкових періодів, податковий орган був зобовязаний, виключно на підставі наданих позивачем даних, провести камеральну перевірку на предмет наявності у позивача права на таке бюджетне відшкодування.

Встановивши той факт, що у податковому періоді, який зазначено позивачем (грудень 2007р.), різниця між сумою податкових зобовязань та сумою податкового кредиту у грудні 2007 року (розрахована згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість») має позитивне значення у сумі 50 211,0 грн., податковий орган, з огляду на визначені пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181 повноваження, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування, у звязку з порушенням вимог абз. «а»п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Доводи позивача про допущену ним у податковій звітності описку щодо звітного періоду, у якому виникла сума відємного значення, не можуть свідчити про неправомірність дій податкового органу під час реалізації своїх повноважень щодо перевірки поданої платником податкової звітності.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, у звязку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Артіс»залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року по справі №2а-11063/10/0470 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк