Постанова № 23892767, 20.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.02.12Справа №2а-82/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Гавура О.В.;

при секретарі - Авчиян К.Е.,

за участю: представників позивача - ОСОБА_1, довіреність №б/н від 12.07.2011,

представника відповідача - ОСОБА_2, довіреність №356/9/10-004 від 11.06.2010,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Цар хліб" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Цар хліб'' (далі - ПАТ „Цар хліб'') звернулося до Окружного адміністративного суду м.Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя (надалі - ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0010720172 від 13.09.2011 про донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на 52 865, 08 грн. та нараховані штрафні санкції в сумі 1 грн.

Позивач вважав висновок, викладений в рішенні, про порушення позивачем п.п. 170.5.4. п.170.5. ст.170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-6, а тому збільшення суми грошового зобов'язання ПАТ „Цар хліб'' з податку з доходів фізичних осіб на п'ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят п'ять грн. 08 коп. та нарахування штрафних санкцій у сумі 1,00 грн. необгрунтованим, оскільки він суперечить нормам чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 16 січня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-82/12/2770.

16 січня 2012 року підготовче провадження по справі закінчене, справа призначена до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з мотивів, наведених в адміністративному позові, наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача - проти позову заперечувала, просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у запереченні.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши докази та вивчивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У період часу з 28.07.2011 р. до 25.08.2011 р. працівниками Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя була проведена планова виїздна перевірка ПАТ „Цар хліб'' з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р.

За результатами перевірки 01.09.2011 р. був складений і наданий для підписання ПАТ „Цар хліб'' Акт перевірки №99/23-4/32496670/70/7019 (далі Акт перевірки).

Перевіркою повноти нарахування ПАТ „Цар хліб'' податку з доходу фізичних осіб за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р. встановлено порушення пп.170.5.4 п.170.5 ст.170 Податкового Кодексу України, що відобразилося у нездійсненні підприємством остаточного оподаткування доходів у вигляді роялті при їх виплаті ОСОБА_4. та за його рахунок у період з 01.01.2011 по 31.03.2011 у розмірі 2 270 761, 33 грн. за ставками, визначеними п. 167.1 ст.167 Кодексу, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 52 865, 08 грн.

На підставі Акту перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення №0010720172 від 13.09.2011, відповідно до якого було збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ „Цар хліб'' з податку доходів фізичних осіб на п'ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят п'ять гривень 08 копійок та нараховані штрафні санкції у сумі одна гривня 00 копійок.

21.09.2011р., не погодившись зі вказаним повідомленням-рішенням ПАТ „Цар хліб'' звернулося до Державної податкової адміністрації у м.Севастополі зі скаргою на рішення ДПІ у Ленінському районі м.Севастополі №0010720172 від 13 вересня 2011.

17.11.2011 р. за вх.№176 ПАТ „Цар хліб'' отримало рішення ДПА у м.Севастополі про результати розгляду скарги, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя №0010720172 від 13.09.2011р. залишилось без змін, а скарга - без задоволення.

22.11.2011 р. позивач направив повторну скаргу до Державної податкової служби України на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя від №0010720172 від 13 вересня 2011 р., яка була залишена без задоволення, оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі Севастополя - без змін.

Судом встановлено, що у період з 01.01.2010 по 31.10.2010 ПАТ „Цар Хліб" за договором від 25.12.2006, укладеним з ОСОБА_4 про використання товарного знаку, нарахований на користь ОСОБА_4 дохід у вигляді роялті у розмірі 7 555 000, 0 грн. та з зазначених доходів під час їх нарахування був нарахований та перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб у розмірі 1 133 250, 0 грн. (7555000.00грн.* 15%) відповідно до п.п.9.3.2, п.п.9.3.4 п.9.3 ст.9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб". При цьому, станом на 01.01.2011 заборгованість перед ОСОБА_4 склала 2 270 761, 33 грн., яка була погашена шляхом перерахування коштів на його банківський рахунок у січні 2011 року у розмірі 795 850, 0 грн., у лютому 2011 року у розмірі 42 605, 0 грн., у березні 2011 року у розмірі 1 432 306, 33 грн.

З врахуванням податку з доходів фізичних осіб, утриманого у 2010 році за ставкою 15 відсотків, сума сплачених ОСОБА_4 роялті склала у січні 2011 року 936 294, 12 грн. (795 850, 0 грн. + 140 444, 12 грн.), у лютому 2011 року - 50 123, 53 грн. (42 602, 0 грн. = 7 518, 53 грн.) та у березні 2011 року 1685 066, 27 грн. (1 432 306, 33 грн. = 252759,94 грн.).

Таким чином, у порушення пп.. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 Податкового кодексу України, який вже набрав чинності на момент здійснення позивачем виплат сум доходу по роялті, ПАТ „Цар Хліб'' не провело остаточне оподаткування доходів у вигляді роялті, нарахованих ОСОБА_4 у 2010 році, під час їх виплати у період з 01.01.2011 по 31.03.2011 за ставками, визначеними п. 167.1 ст.167 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на 52 865, 08 грн., в т.ч. у січні 2011 року - на 18 537,68 грн. (9 410, 0 грн.*15% +(936 294, 12 - 9 410,0) *17% - 140 444,12 грн., 140 444,12 грн. сума податку, яка була нарахована підприємством у 2010 році за ставкою 15%, у лютому 2011 року - на 814,27 грн. (9 410,0 грн.*15% + (50 123, 53 грн. - 941,0 грн.)*17% - 7 518,53 грн.), де 7 518, 53грн. - сума податку, яка була нарахована підприємством у 2010 році за ставкою 15% , у березні 2011 року - на 33513,13 грн. (9410.0грн.* 15% + (1 685 066, 27 грн. -9 410, 0 грн.)* 17% - 252759,94 грн.), де 252 759, 94 грн. сума податку, яка була нарахована підприємством у 2010 році за ставкою 15%; 9 410,0 грн. -десятикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2011 року.

Позивач обґрунтовує свою незгоду з висновками перевіряючих щодо заниження ним податку з доходів фізичних осіб тим, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, і тому фактична виплата оподатковуваного доходу ОСОБА_4 у 2011 році не спричиняє обов'язку для підприємства як для податкового агента нараховувати та сплачувати суму податку за ставками передбаченими п.167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, з доходів, нарахованих у 2010 році.

Суд вважає, що дані доводи позивача суперечать вимогам чинного законодавства та спростовуються наступним.

Пунктом 1.30. ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", який діяв на момент виникнення спірних відносин та яким визначались основні терміни в сфері оподаткування, визначено, що роялті - платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільм або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованою знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права и інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Відповідно до пп..9.4.1 п.9.4 ст.9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб'' №889-ІV, який діяв на момент нарахування позивачем доходу ОСОБА_4, оподаткування роялті здійснювалося за правилами, встановленими пунктом 9.3 цієї статті для оподаткування дивідендів, без застосування норм пп..4.3.17 п.4.3 ст.3 цього Закону.

Податковим агентом при виплаті дивідендів згідно з нормами пп..9.3.2 п.9.3 ст.9 Закону є будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, що сплачує податок на прибуток підприємства спосіб, відмінний від загального (є суб'єктом спрощених систем оподаткування), або є звільненим від сплати такого податку з будь-яких підстав.

На підставі пп..9.3.4 п.9.3 ст.9 Закону дивіденди, які нараховані платнику податку емітентом корпоративних прав - резидентом, що є фізичною або юридичною особою, підлягають оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.1 статті цього Закону (15% від об'єкта оподаткування).

Підпунктом 9.3.5 ст.9 Закону України №889 визначено, що доходи, зазначені у п.9.3 ст.9 кінцево оподатковуються при їх виплаті за їх рахунок.

З набранням чинності Податковим кодексом України з 01.01.2011 порядок оподаткування доходів вигляді роялті визначається статтями 162-164, 167, 168, 170, 171 цього Кодексу.

Поняття роялті за Податковим кодексом України визначено пп.. 14.1.255 ст.14 та є тотожним поняттю, визначеному п.1.30 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до пп.164.2.3 ст. 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи від продажу об'єктів майнових і немайнових прав, зокрема інтелектуальної (промислової) власності, та прирівняні до них права, доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами), об'єкти права інтелектуальної промислової власності та прирівняні до них права (далі - роялті) у тому числі отримані спадкоємцями власника такого нематеріального активу.

Згідно зі п. 170.3 ст. 170 Кодексу роялті оподатковуються за правилами, встановленими для оподаткування дивидендів за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу, а саме:

Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випалі визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плі інших заохочувальних та компенсаційних виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у звязку з трудовими відносинами та за цивільно - правовими договорами; виграшу у державну і недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на перше січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою визначеною в абзаці першому цього пункту.

Відповідно до норм пп.170.5.2 п. 170.5 ст.170 Податкового кодексу України, позивач є податковим агентом стосовно нарахування та сплати сум податку з доходів фізичних осіб, та згідно з пп. 170.5.4. цієї статті такі доходи остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок.

Тобто норми Податкового кодексу України щодо визначення податкового агенту, а також порядку та строків уплати податку з доходів фізичних осіб за роялті - тобто саме під час виплати такого доходу - є аналогічними нормам Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", який діяв до 01.01.2011.

Стосовно посилання позивача на норми ст.58 Конституції України щодо зворотної дії законів та нормативно-правових актів у часі суд вважає його помилковим, оскільки в даному випадку відсутня зворотня дія закону у часі, оскільки подією (фактом), яка є визначальною для застосування тієї чи іншої норми закону, є саме момент виплати доходу, а не його попереднє нарахування, що передбачено як положеннями Податкового кодексу України, так і положеннями Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб".

Виходячи з системного аналізу правових норм та урахуванням викладеного, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0010720172 від 13.09.2011 про донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафних санкцій винесено ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя законно та обгрунтовано.

Органи державної влади, їх посадові особи відповідно до статті 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та викладені в позовній заяві доводи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, заперечення ж відповідача грунтуються на законі.

Відповідно до частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 27 лютого 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку, встановлені частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Суддя О.В. Гавура

Суддя О.В. Гавура