Постанова № 23892753, 27.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.02.12 Справа №2а-4056/11/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Куімова М.В.;

при секретарі - Євтушенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель" до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Созидатель» звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.08.2011 року №0000390171 та від 28.10.2011 року №0000710171. Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.08.2011 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників у загальному розмірі 191.539,13 грн., з яких 154.430,50 грн. - основний платіж та 37.108,63 грн. - штрафні санкції. Не погодившись зі вказаним рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги позивача ДПА у м.Севастополі було додатково збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 693,78 грн. Рішенням Державної податкової служби України від 25.11.2011 року №5952/6/10-2315 повторну скаргу ТОВ «Созидатель» було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення залишені без змін. Позивач вказує, що згідно акту перевірки, відповідачем встановлено, що директором ТОВ «Созидатель» ОСОБА_1 було здійснено отримання коштів з платіжного терміналу каси банку на загальну суму 1.029.536,65 грн. Авансові звіти про використання вказаних коштів до закінчення перевірки ТОВ «Созидатель» не надані. Ці обставини стали підставою для висновку про порушення позивачем вимоги пп.9.10.4 п. 9.10 ст. 9 Закону україни «Про податок з доходів фізичних осіб», пп.170.9.3 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України, в частині не включення до сукупного місячного доходу ОСОБА_1 за відповідні терміни надмірно витрачених коштів, отриманих даним працівником підприємства під звіт. Але, позивач зазначає, що будь-які кошти ОСОБА_1 під звіт або на відрядження товариством не видавались, а були самовільно зняті ОСОБА_1 для особистих потреб, на господарську діяльність ТОВ «Созидатель» не витрачались та безпосередньо товариству не повертались. Позивач вважає, що ТОВ «Созидатель» не є податковим агентом відносно ОСОБА_1 щодо доходу, отриманого злочинним шляхом, тобто товариство звільнене від обов'язку нарахування, утримання та сплати податку до бюджету, тому притягнення до відповідальності саме позивача не засновано, на думку позивача, на нормах чинного законодавства та є протиправним.

У судовому засіданні представник позивача Іванова А.В. підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача Коверко І.С. позовні вимоги не визнала у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (далі - Положення), видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Згідно пункту 2.12 Положення, фізичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного спеціального платіжного засобу або особистого спеціального платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.

Відповідно до пп.9.10.1 п.9.10 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (що діяв до 01.01.2011 року) та пп.170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (що набрав чинності з 01.01.2011 року), податковим агентом платника податку при оподаткуванні сум, отриманих на відрядження або під звіт, не повернутих таким платником податку протягом встановленого законом строку, є особа, що надала такі суми.

Згідно пп. 9.10.4. п. 9.10 ст. 9 вказаного Закону, норми цього пункту поширюються також на витрати, пов'язані з відрядженням чи виконанням окремих цивільно-правових дій, які були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або персональних чеків, інших платіжних документів, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо при застосуванні платіжних карток під час службових відряджень відрядженою особою - платником податку отримувалася готівка, то платник податку подає звіт про використання наданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження;

б) якщо при застосуванні платіжних карток під час службових відряджень відрядженою особою - платником податку здійснювалися розрахунки у безготівковій формі термін подання платником податку звіту про використання наданих на відрядження коштів - не пізніше 10 днів, а за наявності поважних причин працедавець (самозайнята особа) може його подовжити до 20 банківських днів (до з'ясування питань щодо виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

Згідно з п.7.1 ст. 7 цього ж Закону, ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

Відповідно до пп.54.3.5 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Пунктом 123.1 ст. 123 цього ж Кодексу визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

У судовому засіданні встановлено, що ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя було проведено перевірку ТОВ «Созидатель» з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року, за результатами якої був складений акт №3387/23-123/20686595 від 01.08.2011 року. Перевіркою, зокрема, встановлено порушення ТОВ «Созидатель» вимог пп.9.10.4 п. 9.10 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що виразилось у невключені до сукупного місячного доходу ОСОБА_1, за період з грудня 2009 року по січень 2011 року, надмірно витрачених коштів, отриманих даним працівником підприємства на загальну суму 1.029.536,65 грн.

Так, в акті перевірки зазначено, що відповідно до договору № CDR LE-118414-1 від 26.11.2009 року про відкриття карткового рахунку та обслуговування банківських платіжних карток, ПАТ «ПроКредит Банк» відкриває ТОВ «Созидатель», в особі ОСОБА_1, картковий рахунок у національній валюті НОМЕР_1 для обліку операцій з використанням корпоративних банківських платіжних карток. Згідно наданих ТОВ «Созидатель» чеків про зняття готівкових грошових коштів, ОСОБА_1 було здійснено отримання грошових коштів з платіжного терміналу каси банку на загальну суму 1.029.536,65 грн. Дані списання коштів з карткового рахунку з використанням корпоративної платіжної картки № НОМЕР_1 довіреною особою ТОВ «Созидатель» ОСОБА_1 наведені в таблиці 2 акту перевірки.

Відповідно до положень пункту 3.12 Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженого постановою Правління Національного банку України №137 від 19.04.2005 року, кошти, які списані з картрахунку юридичної особи або фізичної особи - підприємця за операції, що здійснені з використанням корпоративних платіжних карток, уважаються виданими під звіт держателю платіжної картки. Ці кошти можуть бути використані виключно за цільовим призначенням. Використання коштів має бути підтверджене відповідними звітними документами. Повернення довіреною особою клієнта невикористаних коштів і відшкодування власнику корпоративного картрахунку коштів, використаних понад установлені норми, здійснюються згідно із законодавством України. Залишки коштів на картрахунку, не використані за призначенням довіреною особою юридичної особи або фізичної особи - підприємця у визначені терміни, можуть бути за платіжним дорученням або меморіальним ордером (у разі договірного списання коштів) повернені на рахунок, з якого вони були перераховані, або на інший рахунок клієнта. Контроль за цільовим використанням коштів з корпоративних картрахунків здійснюється власниками цих рахунків.

В акті перевірки також зазначено, що на адресу ТОВ «Созидатель» було направлено запит щодо надання пояснень з питань використання грошових коштів з корпоративної пластикової картки ОСОБА_1 та надання для перевірки авансових звітів на використані грошові кошти у розмірі 1.029.536,65 грн. даною фізичною особою. Але, на дату підписання акту перевірки, посадовими особами ТОВ «Созидатель» запрошуваних пояснень та авансових звітів надано не було.

Отже, судом встановлено, що директором ТОВ «Созидатель» ОСОБА_1, у період з грудня 2009 року по січень 2011 року, з корпоративного картрахунку ТОВ «Созидатель» було знято грошових коштів в сумі 1.029.536,65 грн. Але, вказана сума коштів не була включена до складу сукупного місячного доходу ОСОБА_1 за відповідні терміни.

Посилання представника позивача на те, що ТОВ «Созидатель» не може виступати податковим агентом щодо сум, отриманих ОСОБА_1 по корпоративній платіжній картці, оскільки ОСОБА_1 отримував кошти по корпоративній платіжній картці без відома підприємства та не надавав звітів по цій картці суд не може прийняти до уваги, виходячи з того, що згідно п.3.3 Договору № CDR LE-118414-1 від 26.11.2009 року, контроль за цільовим використанням коштів з картрахунку здійснюється клієнтом, тобто ТОВ «Созидатель». Позивач не припиняв користування картрахунком, не надавав заяви до банку про втрату корпоративної картки.

За результатами перевірки та на підставі пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54, п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.08.2011 року №0000390171 про визначення грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 154430,50 грн. та застосування до ТОВ «Созидатель» за порушення вимог пп.9.10.4 п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» штрафних санкцій у розмірі 37108,63 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано було прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.08.2011 року.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 28.10.2011 року, то воно підтвердило правильність нарахування податкового зобов'язання, скорегувавши суму зобов'язання за січень 2011 року, з урахуванням абз.2 п.167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, та застосування до позивача штрафних санкцій. Таким чином, вказане рішення також прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства.

Отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне віднести судові витрати на рахунок позивача.

Повний текст постанови складено та підписано 02 березня 2012 року.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 158-161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Созидатель» до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19 серпня 2011 року №0000390171 та від 28 жовтня 2011 року №0000710171 - відмовити.

Судові витрати у справі віднести на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Созидатель».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк, з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги.

Суддя підпис М.В. Куімов

Суддя М.В. Куімов