Постанова № 23892643, 21.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.02.12Справа №2а-111/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Гавури О.В.;

при секретарі - Авчиян К.Е.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 03.01.2012 року;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 484/9/10-0 від 14.03.2011 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Севбеленерго" до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Севбеленерго" (далі - ТОВ "Севбеленерго") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012200 від 11.01.2012 р. про збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 72 333, 73 грн., у тому числі основний платіж - 62 373, 38 грн., штрафні (фінансові) санкції -9 960, 35 грн.

ТОВ "Севбеленерго" вважало податкове повідомлення-рішення № 0000012200 від 11.01.2012 р. на суму 72333,73 грн. необгрунтованим і винесеним у результаті невірного застосування податковою інспекцією норм чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 30.01.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-111/12/2770.

Ухвалою від 30.01.2012 року закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, з підстав викладених у позові.

Представник відповідача адміністративний позов не визнала, надала суду заперечення, у яких зазначила про безпідставність заявлених вимог. Відповідач вважає, що позивачем в порушення п. 13.2 ст. 13. п.16.13 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 №283/97-ВР, п.2 ст.160 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ, п. 1 ст. 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилення від сплати податків від 08.02.1995 р., не утримано та не сплачено податок з доходів іноземних юридичних осіб всього у сумі 62 373, 38 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши докази та вивчивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м.Севастополя була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Севбеленерго" з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.01.2009 р. по 01.12.2011 р.

За результатами перевірки був складений акт №4531/10/22-020/31934848 від 27.12.2011 р.

Перевіркою було встановлено порушення ТОВ "Севбеленерго" п. 13.2 ст. 13. п.16.13 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, п.2 ст. 160 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, п. 1 ст. 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилення від сплати податків від 08.02.1995 р., в результаті чого не утримано та не сплачено податок з доходів іноземних юридичних осіб всього у сумі 62373.38 грн., у т.ч. в 2009 р. у розмірі 19 271, 60 грн., в 2010 р. у розмірі 20 569, 83 грн., в 2011 р. у розмірі 22 531, 95 грн.

На підставі Акту перевірки було прийняте повідомлення-рішення № 0000012200 від 11.01.2012 р. про збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 72 333, 73 грн., у тому числі основний платіж - 62 373, 38 грн., штрафні (фінансові) санкції -9 960, 35 грн.

У періоді, що перевірявся, ТОВ "Севбеленерго" орендувало у ТОВ "Інвестиційна корпорація Альянс" (Російська Федерація) оздоровчий комплекс "Енергомаш", розташований за адресою: Україна, м. Севастополь, с. Андріївка, вул. Травнева, буд. 58.

Оренда у 2009 р. здійснювалася згідно з умовами Контракту оренди від 03.01.2009 р., у 2010 р. - згідно з умовами Контракту оренди від 04.01.2010 р., у 2011 р. - згідно з умовами Контракту оренди від 01.01.2011 р.

Факт оренди у 2009 р., 2010 і 2011 р. підтверджується актами виконаних робіт з надання послуг оренди: Акт№ 1 від 30.06.2009 р. на суму 270 000,00 руб. РФ, Акт № 2 від 15.07.2009 р. на суму 260 000,00 руб. РФ, Акт№ 1 від 30.06.2010 р. на суму 265 000,00 руб. РФ, Акт № 2 від 23.07.2010 р. на суму 265 000,00 руб. РФ, Акт № І від 19.07.2011 р. на суму 265 000.00 руб. РФ, Акт № 2 від 30.09.2011 р. на суму 265 000,00 руб. РФ, всього на суму 1 590 000, 00 руб. РФ.

За надані послуги оренди ТОВ "Севбеленерго" в адресу ТОВ "Інвестиційна корпорація Альянс" було перераховано: за платіжним дорученням б/н від 31.07.2009 р. на суму 530 000,00 руб. РФ, що еквівалентно на день перерахування 128 477, 30 грн., платіжним дорученням б/н від 5 серпня 2010 р. на суму 530 000,00 руб. РФ, що еквівалентно на день перерахування 137 132,20 грн., платіжним дорученням б/н від 19.07.2011 р. на суму 530 000,00 руб. РФ, що еквівалентно на день перерахування 149931.70 грн. Всього на суму 1 590 000, 00 руб. РФ, що еквівалентно 415 541, 20 грн.

Згідно з п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 №283/97-ВР, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6. зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цісї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Відповідно до п.13.1 г) ст. 13 даного Закону для цілей цієї статті під доходам, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти: лізингову/орендну плату, що сплачується резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента-лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди.

Такі ж норми передбачені розділом ІІІ Податкового кодексу України, який набрав чинності с 01.04.2011 р.

Згідно з п. 160.2 ст. 160 даного Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі па рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.6 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Згідно з п. 160.1 г') ст. 160 Податкового Кодексу України під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України також визначаються лізингова/орендна плата, що сплачується резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента-лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди».

У свою чергу, укладені і належним чином ратифіковані міжнародні договори України становлять невід'ємну частину національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Відповідно до ст. 15 та ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" від 29.06.2004 р. N 1906-ІV чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Між Урядом України та Урядом Російської Федерації укладено Угоду про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, яка ратифікована Законом № 369/95-ВР від 06.10.1995 р.

Згідно з п.1 ст. 6 даної Угоди доходи, що одержуються резидентом Договірної Держави від нерухомого майна (включаючи доходи від сільського або лісового господарства), яке міститься в другій Договірній Державі, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

При цьому п.3 встановлено, що положення пункту 1 цієї статті застосовуються також до доходів, одержуваних від прямою використання, здавання в оренду або використання нерухомого майна в будь-якій іншій формі.

Посилаючись на п. 1 ст. 6 Угоди податкова інспекція нарахувала позивачу податок на доходи нерезидента згідно з п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємсгва» та п. 160.2 ст. 160 Податкового Кодексу України), у розмірі 15 відсотків на суму виплаченою нерезиденту доходу, а саме: у 2009 р. - 19 271, 60 грн. (128 477,30 х 15%), у 2010 р.-20 569, 93 грн. (137132.20 х 15%), у 2011 р. - 22 531, 95 грн. (149 931,70 х 15 %=22 489, 76, тобто у 2011 р. за актом перевірки та податковому повідомленню-рішенню нараховано на 42,19 грн. більше).

Суд погоджується з доводами позивача, що при нарахуванні податку на доходи, податкова інспекція не враховула той факт, що згідно Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого Постановою КМ України № 470 від 06.05.01, застосування норм міжнародного договору здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародною договору. Аналогічна норма міститься також у п. 103.1 ст. 103 Податкового Кодексу України.

У відповідності до п. 4 Порядку підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір.

Така ж норма викладена в п. 103.4 ст. 103 Податкового кодексу України, згідно якої підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 4 цього Порядку та пункту 103.4 Податковим Кодексі України доходи нерезидента із джерелом їх походження з України піддягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (п. 8 Порядку, п. 103.10 ст. 103 Податкового Кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що довідки, які підтверджують, що ТОВ "Інвестиційна корпорація Альянс" є резидентом країни, з якою Україною укладено міжнародний договір були надані ТОВ "Севбеленерго", як особі, яка виплачує йому доходи.

Зазначені довідки (за 2009 р., 2010 р., 2011 р.) видані Міжрегіональної інспекцією Федеральної податкової служби з централізованої обробки даних, якими податкова служба підтверджує, що ТОВ "Інвестиційна корпорація Альянс" у 2009 р., 2010 р. та 2011 р. розглядається як особа з постійним місцеперебуванням в Російській Федерації для цілей застосування Угоди між Урядом Російської Федерації і Урядом України про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків.

Таким чином, доходи, одержувані ТОВ "Інвестиційна корпорація Альянс" па території України, підлягають оподаткуванню в Російській Федерації, а надана їм довідка, згідно з п. 103.10 ст. 103 Податкового Кодексу України та п. 8 Порядку, дає право не застосовувати до даних доходів законодавство України.

Крім того, п. 103.2 ст. 103 Податкового Кодексу України встановлено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосовувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) утримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України». Вся орендна плата перераховувалася безпосередньо ТОВ "Інвестиційна корпорація Альянс" - власнику орендованого комплексу.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки податкове повідомлення-рішення № 0000012200 від 11.01.2012 р. винесене у результаті невірного застосування податковою інспекцією норм чинного законодавства України та чинного міжнародного договору.

Відповідно до частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 27 лютого 2012 року.

Керуючись ст. 6, 17, 69 - 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя №0000012200 від 11.01.2012, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Севбеленерго" визначене податкове зобов'язання у розмірі 72 333, 73 грн., у тому числі основний платіж - 62 373, 38 грн., штрафні (фінансові) санкції 9 960, 35 грн.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.В. Гавура