Постанова № 23892570, 25.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.01.12Справа №2а-30/12/277011 год. 09 хв.

м. Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Мінько О.В.;

при секретарі - Бойко М.С,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 481,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не сплатив донараховану суму страхових внески за 2010 рік.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 10.01.2012 р. відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 10.01.2012 р. закінчено підготовче провадження по справі, справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання з проханням розглянути справу за відсутністю представника, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Про причини неприбуття в судове засідання або про поважність причин неприбуття, відповідач суд не повідомив, письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються не надав.

Оскільки до повноважень адміністративних судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб- учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат не значиться" і таке інше, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець в Нахімовській районній державній адміністрації м. Севастополя 20.08.2008 р. та є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (а.с. 6).

Відповідно до пункту 3 статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 р. (далі - Закон № 1058) в редакції, яка діяла під час виникнення спірних правовідношень, загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з пунктом 6 частини другою статті 17 Закону № 1058 в редакції, яка діяла під час виникнення спірних правовідношень, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески

Пунктом 1 частини 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 в редакції, яка діяла під час виникнення спірних правовідношень, встановлено, що до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків у накопичувальний фонд, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками і застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом і в розмірах, передбачених законом "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97 від 26.06.1997 р. (далі - Закон № 400) для відповідних платників збору.

Відповідно пункту 4 частини 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 в редакції, яка діяла під час виникнення спірних правовідношень, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Статтею 4 Закону України № 400 в редакції, яка діяла під час виникнення спірних правовідношень, розділом 4 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. під № 64/8663 для роботодавців - підприємств, установ, організацій встановлено розмір страхових внесків - 33,2% суми фактичних витрат на оплату праці працівників.

Відповідно до статті 20 Закону № 1058 в редакції, яка діяла під час виникнення спірних правовідношень, розділу 5 Інструкції № 21-1 страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Пунктом 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що Управлінням Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя у відношенні відповідача було складено акт № 563 від 21.07.2011 р. щодо нарахування сум страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, які підлягають доплаті за 2010 рік в сумі 481,40 грн. (а.с. 8).

Встановлено, що на виконання вимог статті 106 Закону України № 1058 в редакції, яка діяла під час виникнення спірних правовідношень, управлінням Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя за адресою відповідача були направлені вимоги про сплату боргу № Ф 2364 від 21.07.2011 р. на загальну суму боргу 481,40 грн. (а.с. 8, зворотний бік).

В рахунок сплати заборгованості за рішенням від боржника грошових коштів не надходило, рішення ним не оскаржувалось.

Таким чином, під час розгляду справи відповідач має заборгованість перед бюджетом зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 481,40 грн., що підтверджується матеріалами справи.

На день розгляду справи відповідачем доказів погашення заборгованості до суду не наведено.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення

Враховуючи зазначене, аналізуючи законодавство України, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управлінням Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя обґрунтовані, засновані на законі та підлягають задоволенню, а сума заборгованості - стягненню з відповідача.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, повний текст постанови складено та підписано 30.01.2012 р.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя, задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Севастополь, 99016; ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя (юридична адреса: вул. Дзигунського, 19, м. Севастополь, 99001; ОКПО 22274979, р/р 256035, код платежу 50020900 в СМВ № 4548 ВАТ "Державний Ощадний банк України", МФО 384027) заборгованість зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за 2010 р. в сумі 481 (чотириста вісімдесят одна) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.В. Мінько