Ухвала суду № 23890753, 24.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2012 року м. Київ К-31924/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 25 жовтня 2007 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2009 року

у справі № 9/522/07-АП

за позовом Приватного підприємства «Юридична фірма «Інашвілі та партнери»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 25 жовтня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2009 року, позов Приватного підприємства «Юридична фірма «Інашвілі та партнери»(далі -позивач) до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі -відповідач) задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0007361510/0 від 16 липня 2007 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «ЮФ «Інашвілі та партнери»судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 25 жовтня 2007 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2009 року та прийняти нове рішення -про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності ПП «ЮФ «Інашвілі та партнери», за результатами якої складено акт № 539/16/33836164 від 10 липня 2007 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007361510/0 від 16 липня 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з єдиного податку в розмірі 170,00 грн. (0,00 грн. -основний платіж, 170,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 2181-III), пункту 4 Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(далі -Указ № 727/98) у зв'язку з неподанням розрахунку про сплату єдиного податку за перший квартал 2007 року у встановлений чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством строк.

Зазначений висновок податковим органом зроблено з огляду на те, що, на його думку, граничним строком подання розрахунку є 19 квітня 2007 року.

В свою чергу, розрахунок разом з копіями платіжних доручень про сплату єдиного податку за січень, лютий та березень 2007 року подано позивачем до ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя 20 квітня 2007 року.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до статті 4 Указу № 727/98 за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва -юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Згідно з пунктом 3 Указу № 727/98 суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-III передбачено, що якщо згідно із законом з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу) податковий період не встановлено, то податкова декларація подається та податкове зобов'язання сплачується у строки, передбачені цим пунктом для місячного базового податкового періоду, крім випадків, коли подання декларації не передбачено таким законом.

Згідно з підпунктом «а»підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-III податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), -протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

При цьому, відповідно до положень статей 251, 252, 253 Цивільного кодексу України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що останнім днем подання розрахунку та сплати єдиного податку є 20 число місяця.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Запорізької області від 25 жовтня 2007 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2009 року.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя відхилити, а постанову Господарського суду Запорізької області від 25 жовтня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.

Суддя А.О. Рибченко