Ухвала суду № 23890618, 17.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" квітня 2012 р. м. Київ К-57115/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

при секретарі судового засідання: Шкляр А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2008 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2009 року

у справі № 4/484

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»

про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва (далі -позивач) звернулась до суду з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»(далі -відповідач) про зобов'язання допустити бригаду перевіряючих до продовження проведення виїзної перевірки та надання документів.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2009 року, в задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, скаржником ставиться питання про скасування постановлених у справі судових рішень та прийняття нового -про задоволення позову.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наказом Державної податкової адміністрації у м. Києві № 321 від 22 травня 2008 року призначено проведення позапланової виїзної перевірки ДТГО «Південно-Західна залізниця»з питань дотримання вимог податкового законодавства при правових взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «БМК Планета-Міст»під час отримання коштів в розмірі 700 000 000,00 дол. США від «Deutsche Bank AG»під гарантію Уряду України та їх використання за період з 01 жовтня 2004 року по 01 січня 2008 року.

Проведення зазначеної перевірки доручено позивачу, у зв'язку з чим наказом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 347/23-03 від 23 травня 2008 року проведення позапланової виїзної перевірки відповідача призначено в період з 23 травня 2008 року по 04 червня 2008 року.

Наказом начальника ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 70/23-02 від 05 червня 2008 року термін перевірки продовжено на п'ять робочих днів з 05 травня 2008 року по 11 червня 2008 року.

В свою чергу, 05 червня 2008 року позивачем складено акт № 54/23-02/04713033 відмови посадових осіб ДТГО «Південно-Західна залізниця»від надання документів, необхідних для проведення позапланової документальної перевірки, а також протоколи № 290/23-02 та № 291/23-01 про адміністративні правопорушення.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не надано належних доказів попередження керівництва відповідача про продовження терміну проведення перевірки, а також не зазначено в чому саме полягало недопущення фахівців ДПІ у Шевченківському районі м. Києва до перевірки та які саме документи позивач просив надати для її проведення.

Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що, чинним на час звернення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва з позовною заявою законодавством не передбачено право податкового органу на звернення до суду з позовними вимогами, які є предметом позову в даній справі, у зв'язку з чим її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

А тому, судам необхідно було відмовити у відкритті провадження у справі за зазначеним адміністративним позовом, а у разі відкриття провадження - закрити його у відповідності до вимог статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Адже, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем в адміністративній справі є особа, на захист прав, свобод та і інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва з позовною заявою) до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Згідно із статтею 11-1 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, чинній на час звернення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва з позовною заявою; далі -Закон № 509-XII) позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби.

Відповідно до статті 11-2 Закону № 509-XII посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

В свою чергу, з метою реалізації встановленої пунктом 1 статті 11 Закону № 509-XII компетенції щодо проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, що мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, в разі якщо особи, стосовно яких здійснюється контроль, перешкоджають в реалізації цієї компетенції, у органів державної податкової служби наявні важелі впливу, зокрема, передбачені Законом України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на час звернення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва з позовною заявою) та іншими законами.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва з позовною заявою) компетенція адміністративних судів поширюється, в тому числі, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

При цьому слід зазначити, що відповідно до пункту 11 статті 10 та пункту 17 статті 11 Закону № 509-XII державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках -коштів, одержаних без установлених законом підстав, про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна, а також про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

З огляду на викладене, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції слід скасувати із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2009 року скасувати із закриттям провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.