Постанова № 23890539, 20.04.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2012 р. № 2а-13302/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд

в складі головуючого судді Костіва М.В.,

за участю секретаря БиленьН.С.,

за участю представників

від позивача : Крюкова Г.Є.;

від відповідача: Сєргеева О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Галичина - Нова до Державної податкової інспекції у Камянка Бузькому районі, м. Камянка Бузька, Львівська область, про визнання нечинними податкових повідомлень рішень Державної податкової інспекції у Камянка Бузькому районі від 25.08.2011р. №0000652301 в частині 741689 грн.; від 25.08.2011 р. №0000632301 повністю,

встановив:

Адміністративний позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю Галичина - Нова, с. Ременів, Львівська область, до Державної податкової інспекції у Камянка Бузькому районі, м. Камянка Бузька, Львівська область, про визнання нечинними податкових повідомлень рішень Державної податкової інспекції у Камянка Бузькому районі від 25.08.2011р. №0000652301 з податку на прибуток в сумі завищення відємного значення обєкта оподаткування 846491 грн. в частині 741689 грн.; від 25.08.2011 р. №0000632301 з податку на додану вартість на суму 42173 грн., у т.ч. за основним платежем 33738 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 8435 грн.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 11.01.2012 р. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що відповідач безпідставно виніс оскаржувані рішення, вважаючи нікчемним правочин позивача з ТзОВ Стар Лайтс, який був фактично виконаний і валові витрати позивача за яким склали 123000 грн.; вважаючи не повязаними з господарською діяльністю валові витрати в сумі 26667 грн. на користь ТзОВ ГК Асоціація впровадження інвестицій за надання послуг по управлінню рахунками за системою клієнт-банк; а також вважаючи зайвими амортизаційні відрахування 592022 грн. на обладнання для виробництва соку концентрованого, - обладнання, що належить до 3 групи. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив за безпідставністю з мотивів, зазначених в запереченні. Ствердив, зокрема, що при перевірці використовувались акти перевірок органів державної податкової служби відносно контрагентів позивача, у відповідності до висновків яких контрагенти позивача у спірний період не здійснювали підприємницької діяльності, не мали виробничих, трудових та технічних можливостей її здійснювати. Просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ТзОВ Галичина-Нова є правонаступником ЗАТ Галичина-Нова, що підтверджується п. 1.7. статуту позивача, зареєстрованого 26.08.2011 р.

Актом від 27.05.2011 р. №139/23-0/32354246 Про результати планової виїзної документальної перевірки ЗАТ Галичина-Нова (код ЄДРПОУ 32354246) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. було встановлено порушення позивачем, зокрема, п. п. 5.1., 5.2.1., 5.3.9., 7.4.1., 8.1.2. Закону України Про оподаткування прибутку підприємств, в результаті чого завищено відємне значення обєкту оподаткування за 2010 р. на 1160459 грн.; п. п. 1.7., 4.1., 7.4.1., 7.4.4., 7.4.5. Закону України Про податок на додану вартість, в результаті чого було занижено податок на додану вартість на суму 50053 грн. З врахуванням рішення про результати розгляду первинних скарг №22657/10/25-005/1818, сума завищення амортизаційних відрахувань, зазначена в акті перевірки в розмірі 824417 грн. була визнана помилковою, стверджується про завищення амортизаційних відрахувань за 2010 р. на 592022 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25.08.2011р. №0000652301 з податку на прибуток в сумі завищення відємного значення обєкта оподаткування 846491 грн., яке позивач оскаржує в частині 741689 грн.; а також від 25.08.2011 р. №0000632301 з податку на додану вартість на суму 42173 грн., у т.ч. за основним платежем 33738 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 8435 грн.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, заперечень відповідача, зазначені порушення відповідач вбачає у тому, що правочин позивача з ТзОВ Стар Лайтс (договір №100317 від 01.03.2010 р.), валові витрати позивача за яким склали 123000 грн. є нікчемним; валові витрати в сумі 26667 грн. на користь ТзОВ ГК Асоціація впровадження інвестицій за надання послуг по управлінню рахунками за системою клієнт-банк не є повязаними з господарською діяльністю позивача; амортизаційні відрахування 592022 грн. на обладнання для виробництва соку концентрованого, - обладнання, що належить до 3 групи є безпідставними, оскільки впродовж цього періоду обладнання не використовувалось позивачем. Крім того, не було враховано при визначенні податкового кредиту 3805,43 грн., які були підтверджені транспортними квитками, рахунками за послуги звязку, чеками.

Позивач, заперечуючи правильність висновків акту перевірки, не надав жодного первинного документу на підтвердження таких витрат, як і доказів підстав та відповідності законодавству їх понесення, у звязку із чим не довів підставності своїх позовних вимог в цій частині.

Відповідач посилається на ту обставину, що контрагент позивача за договором №100317 від 01.03.2010 р. ТзОВ Стар Лайтс не мало необхідних можливостей для виконання цього договору з позивачем, а згідно із актом ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 18.05.2011 р. №773/22-1/36560058 Про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента ТзОВ Стар Лайтс (код ЄДРПОУ 36560058) з питань підтвердження отриманих від платника податків ЗАТ Галичина-Нова (код ЄДРПОУ 32354246) відомостей за період: березень-квітень 2010 р. вказана організація була припинена згідно ухвали господарського суду Донецької області від 21.06.2010 р. по справі №45/130Б про банкрутство. Такі висновки відповідача ґрунтуються, у відповідності до змісту акту перевірки, на даних інформаційних баз даних.

У відповідності до п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010 р. Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З матеріалів справи, зокрема, актів перевірок, вбачається висновок відповідача про безтоварний характер цих операцій. Заперечуючи такі висновки у позовній заяві позивач не надав суду жодного доказу фактичного виконання сторонами договору його умов, не зважаючи на надану судом процесуальну можливість. Враховуючи, що згідно із п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів, позивачем не було доведено підставності позовних вимог в цій частині.

Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Згідно із ч. 2 ст. 69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до вимог п.2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України за №88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Згідно із п.2.4 вказаного Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Доказів оформлення зазначених документів у встановленому порядку суду надано не було.

Не було доведено позивачем у встановленому порядку також посилання відповідача на повязаність з господарською діяльністю витрат в сумі 26667 грн. на користь ТзОВ ГК Асоціація впровадження інвестицій за надання послуг по управлінню рахунками за системою клієнт-банк та не подано доказів на обґрунтування цієї позиції.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств в редакції, чинній на дату існування відповідних відносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. У відповідності до пп. 5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Згідно зі пп.5.3.2., пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 закону не включаються до складу валових витрат витрати на: придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього закону; не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Згідно зі ч.1 ст.3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно із п. 8.1.2. Закону України Про оподаткування прибутку підприємств в редакції, чинній на час існування спірних відносин, амортизації підлягають витрати, зокрема, на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення. Згідно із п. 8.3.5. вказаного закону, облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції, чинній на дату існування відповідних відносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом. Згідно із пп. 7.2.1., п. 7.2 ст. 7 вказаного закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками визначені реквізити. З матеріалів справи вбачається відповідність податкових накладних зазначеним вимогам.

Згідно п.п. 7.4.1. вказаного закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та ст. 8 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з :придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до п. 7.4.4. закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у визначених законом випадках. Згідно із п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи недоведеність тверджень позивача, зазначених у позовній заяві, не було доведено наявності передбачених законом підстав для визнання нечинним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищенаведене, керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У позові відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 25.04.2012 року.

Суддя Костів М.В.