Ухвала суду № 23890489, 03.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" квітня 2012 р. м. Київ К/9991/153/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Шкляр А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року

у справі № 2а/0570/10360/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року, позов Публічного акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування»(далі -позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (далі -відповідач) задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000451311/23072/10/15-16-23/1/20355550 від 03 червня 2011 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» судові витрати із сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування», правонаступником якого є ПАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування», з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якого складено акт № 302/15-16-23/1/20355550 від 18 травня 2011року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000451311/23072/10/15-16-23/1/20355550 від 03 червня 2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1 100 692,00 грн. за січень 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) з огляду на заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в грудні 2010 року на загальну суму 3 200 000,00 грн., що відбулось в результаті зменшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в рядку 8.4 декларації за грудень 2010 року у зв'язку з поверненням попередньої оплати Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий флот Донбасу».

Крім того, судами встановлено, що між позивачем та ТОВ «Торговий флот Донбасу»укладено договір № 2РСБ-02030 від 10 червня 2010 року, пунктом 5.1 якого допускається попередня оплата за товар.

28 грудня 2010 року сторонами вказаного договору укладено угоду про його розірвання, пунктом 2 якої передбачено, що раніше одержана попередня оплата за договором в розмірі 19 200 000,00 грн. підлягає поверненню.

Платіжним дорученням № 396149 від 28 грудня 2010 позивач здійснив повернення ТОВ «Торговий флот Донбасу»попередньої оплати за договором № 2РСБ-02030 від 10 червня 2010 року в розмірі 19 200 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 3 200 000,00 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону № 168/97-ВР якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно з підпунктом 4.5.1 пункту 4.5 статті 4 Закону № 168/97-ВР якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Пунктами 20, 23 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Порядок), передбачено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону № 168/97-ВР постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Оригінал розрахунку коригування надається покупцю товарів (послуг). Копія залишається у продавця.

Як встановлено судами, позивачем виписано розрахунок № 29/100005187 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 1000005187 від 30 червня 2010 року, в якому зазначено про коригування суми податку на додану вартість у зв'язку з поверненням позивачем попередньої оплати за товар. Згідно з рядками 12-13 вказаного розрахунку, податкове зобов'язання продавця (позивача) зменшується на суму в розмірі 3 200 000,00 грн., а податковий кредит покупця (ТОВ «Торговий флот Донбасу») зменшується відповідно на суму в розмірі 3 200 000,00 грн.

Зазначений розрахунок коригування відображено позивачем у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних № 12 за грудень 2010 року.

Також, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем в рядку 8.4 декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року відображено коригування податкового зобов'язання на суму в розмірі 3 658 534,00 грн., до якої включено коригування податкового зобов'язання в розмірі 3 200 000,00 грн., що відбулось згідно із спірним розрахунком коригування.

Таким чином, від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду, яка підлягає включенню до складу наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.2 декларації за грудень 2010 року) склала 1 100 692,00 грн.

Дану суму перенесено позивачем до рядка 23.1 декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року та включено, відповідно, до рядка 25.1 -сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що відображення коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у деклараціях за грудень 2010 року та січень 2011 року здійснено позивачем правомірно та у відповідності до вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.

Крім того, слід зазначити, що частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року у справі № 2а/0570/10326/2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року, задоволено позов ПАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування»до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000441311/23071/15-16-23/1-20355550 від 03 червня 2011 року, прийняте за результатами тієї ж перевірки та на підставі акту № 302/15-16-23/1/20355550 від 18 травня 2011року.

Зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість по декларації за січень 2011 року на суму 1 100 692,00 грн. з огляду на зниження позитивного значення декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму в розмірі 2 099 308,00 грн. та завищення від'ємного значення декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму в розмірі 1 100 692,00 грн., що відбулось в результаті зменшення податкового зобов'язання у зв'язку з поверненням попередньої оплати по взаємовідносинах з ТОВ «Торговий флот Донбасу».

У справі № 2а/0570/10326/2011 судами, зокрема, встановлено, що постачальником (позивачем) та отримувачем (ТОВ «Торговий флот Донбасу») дотримано приписи підпункту 4.5.1 пункту 4.5 статті 4 Закону № 168/97-ВР та вимоги підпунктів 20, 23 Порядку при відображенні коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у деклараціях за грудень 2010 року та січень 2011 року.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Федоров М.О.

Суддя А.О. Рибченко