Постанова № 23890083, 24.04.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2012 року Справа № 2а/0370/867/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Сіжук О.В.,

з участю представника позивача Мельничука В.В.,

представника відповідача Остапюка С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАККО Холдинг» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000152301 від 06.01.2012 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАККО Холдинг» (далі - ТзОВ ПАККО Холдинг») звернулось з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000152301 від 06.01.2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.12.2011 року Луцькою ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «ПАККО Холдинг».

За результатами даної перевірки 19.12.2011 року відповідачем складено акт № 9998/23-2/34928470 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «ПАККО Холдинг» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Фреш Фуд Компані» за квітень 2011 року».

На підставі вказаного акту відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №0000152301 від 06.01.2012 року, в зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 115959 грн., в тому числі за основним платежем 115959 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.

Позивач, не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, 26.01.2012 року оскаржив його в адміністративному порядку до ДПС у Волинській області. Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 14.02.2012 року за № 251/10/25-006 ДПС у Волинській області податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0000152301 від 06.01.2012 року залишено без змін, а скаргу без задоволення. В подальшому позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення до ДПС України. Однак, за результатами розгляду повторної скарги 14.03.2012 року рішенням за № 4537/6/10-2115 податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0000152301 від 06.01.2012 року та рішення ДПА у Волинській області про результати розгляду первинної скарги від 14.02.2012 року залишені без змін, а скарга без задоволення.

Позивач вважає висновки податкового органу про нікчемність правочину, укладеного із ТзОВ «Фреш Фуд Компані» помилковими, оскільки сторони договору поставки в повному обсязі виконали свої зобов'язання, що підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами.

В зв'язку з цим, вказує на те, що вищевказане податкове повідомлення-рішення винесене з порушенням норм законодавства, а тому має бути визнано протиправним та скасовано.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Додатково пояснив, що ТзОВ «ПАККО Холдинг» для отримання податкового кредиту виконано всі передбачені Податковим кодексом умови. Сума, яка була включена до складу податкового кредиту, підтверджена належним чином оформленими податковими накладними та первинними бухгалтерськими документами, що засвідчують факт придбання товарів та підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні та в поданих запереченнях позов не визнав та пояснив, що податковим органом на підставі акту перевірки правомірно встановлено порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 628, 638, 664 Цивільного кодексу України, ст.185, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. Вказує на те, що позивачем в ході перевірки не надано документів на транспортування товару, що свідчить про відсутність факту передачі товарів. Крім того, позивачем для перевірки надано протокол випробувань зразків продуктів харчування (овочів свіжих) проведеного «Одеський Центр з проблем захисту прав споживачів» для виробника ТзОВ «Фреш Фуд Компані». Інших супровідних документів щодо показників безпеки реалізованого товару, висновків, протоколів досліджень та інших первинних документів не представлено. Реалізовану продукцію також не було одержано за довіреністю, оскільки довіреності на підприємстві відсутні та до перевірки не надавались. Разом з тим, перевіркою встановлено, що постачальником реалізованої для ТзОВ «Фреш Фуд Компані» продукції є ТзОВ «Одеські курчата», яке згідно з податковою накладною від 01.03.2011 року № 6 поставило овочі на загальну суму 8970917,76 грн., в тому числі ПДВ 1495152,96 грн. При цьому, документів на підтвердження отримання товару від ТзОВ «Одеські курчата» під час звірки ТзОВ «Фреш Фуд Компані» не надано. Враховуючи дану інформацію вказує на те, що Луцькою ОДПІ правомірно зроблено висновок про відсутність у ТзОВ «ПАККО Холдинг» господарських операцій з придбання овочів у ТзОВ «Фреш Фуд Компані», а тому укладений між даними суб'єктами господарської діяльності договір поставки № 251110-02/1п від 25.11.2010 року не спричинив реальних правових наслідків всупереч п.5 ст. 203 Цивільного кодексу України та є нікчемним.

Враховуючи вказані обставини, представник відповідача зазначив, що в ході перевірки правомірно зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту по операціях із ТзОВ «Фреш Фуд Компані» внаслідок укладення нікчемного правочину з даним контрагентом, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для визнання його протиправним та скасування немає. Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту № 9998/23-2/34928470 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «ПАККО Холдинг» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Фреш Фуд Компані» за квітень 2011 року» було встановлено порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 628, 638, 664 Цивільного кодексу України, ст.185, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТзОВ «ПАККО Холдинг» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету по взаємовідносинах з ТзОВ «Фреш Фуд Компані», на загальну суму 115959 грн., в тому числі за квітень - 115959 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000152301 від 06.01.2012 року, в зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 115959 грн., в тому числі за основним платежем 115959 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн. (а.с. 17).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в адміністративному порядку вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось до ДПС у Волинській області та ДПС України. За результатами розгляду скарг податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Разом з тим, з акту перевірки ТзОВ «ПАККО Холдинг» вбачається, що висновок податкового органу про завищення підприємством податкового кредиту за квітень 2011 року грунтується на тому, що правочин, укладений між позивачем та ТзОВ «Фреш Фуд Компані» на поставку товарів (овочів), Луцькою ОДПІ визнаний нікчемним внаслідок того, що господарські операції з таким контрагентом учасниками попередніх ланцюгів постачань, зокрема з ТзОВ «Одеські курчата» не спричиняють реального настання правових наслідків. Крім того, відповідач, приймаючи оспорюване податкове повідомлення - рішення, покладався на відсутність у позивача належних первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарської операції.

Однак, суд не погоджується з такими висновками Луцької ОДПІ з огляду на таке.

Судом встановлено, що 25.11.2010 року між позивачем (покупцем) та ТзОВ «Фреш Фуд Компані» (постачальником) був укладений договір № 251110-02/1п на поставку товарів (овочів), відповідно до якого постачальник зобов'язується передати покупцю у власність окремими партіями у відповідності до замовлень товар, а покупець зобов'язується проводити оплату за товар та приймати його на умовах договору (а.с. 37-39).

На виконання вказаного договору ТзОВ «Фреш Фуд Компані» протягом квітня 2011 року здійснило поставку товару позивачу (овочів), що підтверджується відповідними податковими накладними (а.с. 59-62) та видатковими накладними (а.с. 40-43). Розрахунки за придбаний товар позивач здійснював шляхом перерахування коштів на банківський рахунок ТзОВ «Фреш Фуд Компані», що, в свою чергу, підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 52-58). Загальна сума поставок за квітень 2011 року становить 695751,84 грн., в тому числі ПДВ в сумі 115958,64 грн., яке включене підприємством до податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за квітень 2011 року.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, серед іншого, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм права, податковим законодавством чітко визначено необхідні умови для формування податкового кредиту з податку на додану вартість - наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України, які позивач виконав в повному обсязі.

З огляду на те, що на момент виписки податкових накладних в адресу із ТзОВ «ПАККО Холдинг» було зареєстрованим платником ПДВ, що не заперечується сторонами, тому податковий кредит, сформований товариством на підставі господарських операцій із ТзОВ «Фреш Фуд Компані», є підтвердженим. Також, перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків або порушення порядку їх видачі, що свідчить про їх неналежність як первинного документу.

Суд вважає, що Луцькою ОДПІ не доведено нікчемність правочину, згідно якого ТзОВ «ПАККО Холдинг» придбавало у ТзОВ «Фреш Фуд Компані» товар (овочі).

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України (ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини 2 статті 215 частини 1 статті 216 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, зокрема це: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути, на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Необхідними умовами для визнання зобов'язання недійсним відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України є, зокрема, його вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Таким чином, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

З матеріалів справи вбачається, що правочин, укладений між позивачем та ТзОВ «Фреш Фуд Компані», виконаний обома сторонами.

Податковим органом не доведено, що господарські зобов'язання між позивачем ТзОВ «Фреш Фуд Компані» вчинені з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Згідно зі статтею 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Сторони самостійно визначають форму договору. В силу статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відсутність волевиявлення за істотними умовами договору однією із сторін; спір між сторонами щодо недійсності договору відсутній.

Факт придбання товару підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами: копіями податкових накладних, видаткових накладних, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), протоколами випробувань та платіжними дорученнями.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, що підтверджують господарські операції позивача із ТзОВ «Фреш Фуд Компані» (договір, податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), протоколи випробувань та платіжні доручення) відповідають зазначеним вимогам законодавства, оскільки містять усі вищевказані реквізити.

Луцькою ОДПІ не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, чи ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом, а тому зазначені документи є підставою для бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 36.1, 36.5 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Жодних доказів, які б свідчили, що позивач знав про можливі порушення ТзОВ «Фреш Фуд Компані» правил здійснення господарської діяльності, приписів податкового та іншого законодавства, як податковим органом, так і судом не зібрано, отже, твердження Луцької ОДПІ про вчинення позивачем нікчемних правочинів безпідставні.

Разом з тим, суд вважає, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відтак, не є обов'язковою передумовою для визначення податковим органом грошових зобов'язань визнання нікчемними правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Луцькою ОДПІ в ході перевірки не доведено нікчемності правочину, укладеного між позивачем та ТзОВ «Фреш Фуд Компані», не встановлено всіх обставин реальності здійснення господарської операції, оскільки висновки податкового органу ґрунтуються лише грунтується на тому, що правочин, укладений між позивачем та ТзОВ «Фреш Фуд Компані» на поставку товарів (овочів), Луцькою ОДПІ визнаний нікчемним внаслідок того, що господарські операції з таким контрагентом учасниками попередніх ланцюгів постачань, зокрема з ТзОВ «Одеські курчата» не спричиняють реального настання правових наслідків.

Разом з тим, суд не бере до уваги твердження відповідача про відсутність у позивача товаро-транспортних накладних та інших доказів транспортування та розвантаження товару з огляду на таке.

Судом встановлено, що перевезення товару до міста Луцька здійснювалося ПП «Фортуна-Донецьк» на підставі договору доручення № 8 від 29.01.2011 року, який був укладений з ТзОВ «Фреш Фуд Компані». Факт перевезення товару до місця призначення підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.44-47).

Крім того, суд вважає безпідставними посилання відповідача в акті перевірки (стор. 3 Акту) на не дотримання позивачем вимог наказу Міністерства статистики України, Міністерства транспорту України від 07.08.1996 року № 228/253 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи» щодо обов'язкового використання товарно-транспортної накладної типової форми № 1-ТН при перевезеннях, оскільки згаданий наказ втратив чинність на підставі наказу Деркомстату України та Міністерства транспорту і зв'язку України від 03.11.2006 року № 507/1059 «Про скасування наказу Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України від 07.08.1996 року № 228/253».

Таким чином, беручи до уваги досліджені в судовому засіданні обставини та письмові докази, суд дійшов висновку про безпідставність висновків Луцької ОДПІ, викладених у акті позапланової перевірки ТзОВ «ПАККО Холдинг».

З огляду на наведене оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000152301 від 06.01.2012 року слід визнати протиправним та скасувати.

Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції №0000152301 від 06.01.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАККО Холдинг" 1159,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 28 квітня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А.Лозовський