Постанова № 2388802, 06.11.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06.11.2008 р.                                                                                                     № 6/482

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянську Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

Закрите акціонерне товариство "Фуршет"

до Державна податкова інспекція у Подільському районі м.Києва

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Представники:

від позивача: Зайцев М.М.. (довіреність №1 від 20.05.2008р.), Ігнатьева І.В. (довіреність від 10.09.2008р. №1).

від відповідача: Циганкова В.О. (довіреність №8456/9/10 від 13.12.2007р.) Максименко С.П. (13.12.2007 р. № 8451/9/10).

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 06.11.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Закрите акціонерне товариство «Фуршет»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення –рішення №0001022320/0 від 03.12.2007 р.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, на думку позивача прийняте податкове повідомлення-рішення від 03.12.2007 р. № 0001022320/0 в сумі 852 030,00 грн., з яких 568 020,00 грн. –основний платіж, 284 010,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції, є необґрунтованим та таким, що не відповідає діючому законодавству України.

          Відповідач проти позову заперечує, в обґрунтування зазначає, що позивач порушив вимоги пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. за №168/97-ВР, що призвело до завищення чистої суми податкового кредиту по податку на додану вартість в розмірі 568 020,00 грн., в т.ч. по періодах: червень 2007 р. - 557 813,00 грн. липень 2007р. –10 207,00 грн. В зв’язку з виявленим порушенням відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0001022320/0 від 03.12.2007р. в розмірі 852030,00 грн. (з них основний платіж –568 020,00грн., штрафні санкції - 284 010,00 грн.)

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва (надалі-відповідач) була проведена виїзна позапланова документальна перевірка Закритого акціонерного товариства «Фуршет»(надалі-позивач) з питань правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2007р. по 30.08.2007р.

          За результатами перевірки відповідачем було складено Акт від 21.11.2007 р. № 180/23-204-32161511 (надалі - Акт перевірки) та встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 568020,00 грн., а саме: в червень 2007р. –557813,00 грн. та у липні 2007р. –10207,00 грн. крім того, застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 284 010,00 грн.

          З матеріалів Акту перевірки вбачається, що позивач уклав договір купівлі-продажу №494від 26.06.2007 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгове діло»про поставку товару за специфікацією №1 від 26.06.2007 р. –насіння ріпаку продовольчого, українського походження, в кількості 574,00 тони на суму 4 807 824,00 грн. ( в т.ч. ПДВ 801304,00 грн.), та за специфікацією № 2 від 09.07.2007 р. насіння ріпаку продовольчого, українського походження, в кількості 10,503 тони на суму 87973,13 грн. (в т.ч. ПДВ 14 662,19 грн.). На підставі акту приймання-передачі ТОВ «Торгове діло»передано, а позивачем прийнято товар - насіння ріпаку продовольчого, українського походження за специфікацією №1 від 26.06.2007 р. в кількості 574,000 тони, та за специфікацією №2 від 09.07.2007 р. в кількості 10,503 тони.

          Відповідач зазначає, що звичайна ціна на насіння ріпаку продовольчого українського походження на підставі інформації Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарів ринків на насіння ріпаку продовольчого українського походження становить 410-420 доларів США за тону (2 070,50 грн. –2 121,00 грн. офіційний курс долару США у червні –липні 2007 року 505 грн. за 100 од.) фактична ціна придбання (без ПДВ) позивачем насіння ріпаку продовольчого українського походження у 2007 році склала 6980,00грн. за тону, тобто перевищує звичайну ціну на 22%.

          Згідно офіційних даних Держкомстату України середні ціни (без ПДВ, транспортних, експедиційних та накладних витрат, але з урахуванням дотацій та доплат) на реалізацію сільськогосподарськими підприємствами зернових та зернобобових культур становили: в червні 2007 р. –713,4 грн. за тону продукції, а в липні 2007 р. –723,9 грн. за тону продукції.

          Крім того, відповідач зазначає, що позивач в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»безпідставно включив до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість витрати на придбання насіння ріпаку продовольчого українського походження, що відрізняється від звичайної ціни більш ніж на 20 відсотків (2070,5 грн. –2121 грн.), а саме:

-в червні 2007 р. (574,0 т. х (6980,00 грн. -2121,0 грн.) х 20%=557 813,00 грн.

-в липні 2007 р. (10,503 т. х (6980,00 грн. -2121,0грн.) х20% = 10 207,00грн.

          Тому, відповідач вважає, що в порушення п.п.17.1.3. п.17.1. ст..17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників перед бюджетом та державними цільовими фондами»прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.12.2007р. №0001022320/0 щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 568020,00 грн., (за червень 2007р. –557813,00 грн., за липень 2007р. –10207,00 грн.), на підставі чого до нього застосування штрафних (фінансові) санкції в розмірі 284010,00 грн. є правомірними.

          Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог вказує на той факт, що ним не було порушено вимог пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»і не було занижено податок на додану вартість в сумі 568 020,00 грн., в т.ч. по періодах - червень 2007р. -557 813,00 грн. - липень 2007р. –10 207,00 грн.

          На думку позивача, інформація Держзовнішінформ, не доводить, що ціна Договору купівлі-продажу № 494 від 26.06.2007р. укладеного між позивачем та ТОВ «Торгове діло»на придбання насіння ріпаку продовольчого, українського походження, не відповідає рівню звичайної ціни, як наслідок відповідачем не доведено, що ціна у договорі купівлі-продажу №494 від 26.06.2007р. не відповідає рівню звичайної ціни.

          Тому позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 03.12.2007р. №0001022320/0 таким, що є необґрунтованим та не відповідає діючому законодавству України.

Суд, проаналізувавши обставини справи, суд погоджується з вимогами позивача з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на підставі направлення від 01.11.2007р. № 1261/23-20, відповідачем була проведена позапланова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з урахуванням вимог ст. 111 Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" з питань правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2007р. по 30.09.2007р. відповідно до затвердженого плану перевірки. Перевірка проводилась з 01.11.2007р. по 14.11.2007р., з 14.11.2007р.

Повна назва підприємства відповідно до установчих документів: закрите акціонерне товариство "Фуршет" (далі –позивач) зареєстровано Подільською районною державною адміністрацією м.Київа. Свідоцтво про державну реєстрацію від 04.09.2002р. реєстраційний №1 071 120 0000 000421, код форми власності 10. Статут підприємства (в новій редакції) зареєстровано в РДА у Подільському районі м.Київа 24.10.2006р. № 10711050001000421, в зв'язку із зміною акціонерів. У періоді, що перевірявся, суб'єкт господарювання був платником таких податків:

•          податку на прибуток,

•          податку на додану вартість,

•          податок з доходів найманих працівників,

•          комунального податку,

          Перевіркою встановлено, що позивач уклав договір купівлі-продажу за № 494 від 26.06.2007 року з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгове діло" (код ЄДРПОУ - 34320905, юридична адреса: м. Одеса, вул. Куликове поле, 1 кв. 122) про поставку товару (насіння ріпаку) згідно специфікацій, а саме:

-          специфікації № 1 від 26.06.2007 року - насіння ріпаку продовольчого, українського походження, в кількості 574,000 тони на суму 4 807 824,0 грн. (в т.ч. ПДВ - 801 304 грн.);

-          специфікації № 2 від 09.07.2007 року - насіння ріпаку продовольчого, українського походження, в кількості 10,503 тони на суму 87 973,13 грн. (в т.ч. ПДВ - 14 662,19 грн.). Таким чином, позивач придбав товар в кількості 584,503 тон на загальну суму 4 895 797,10 грн. (в т ч. ПДВ - 815 966,19 грн.).

ТОВ «Торгове діло»було передано, а позивачем прийнято товар згідно актів прийому-передачі товару:

- № 1 від 26.06.2007 року в кількості 574,000 тони;

-          № 2 від 09.07.2007 року в кількості 10,503 тони.

В ході перевірки встановлено, що позивачем включено до податкового кредиту з податку на додану вартість суму податку на додану вартість з витрат на придбання насіння ріпаку продовольчого українського походження у ТОВ «Торгове діло»:

-          за червень 2007 року згідно податкової накладної № 87 від 26.06.2007 року в розмірі 801304,00 грн.;

          -за липень 2007 року згідно податкової накладної № 107 від 09.07.2007 року в розмірі 14662,19 грн.

Одночасно позивачем було укладено договір комісії № 508 від 26.06.2007 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Ава Ексім»(код ЄДРПОУ - 34943897, юридична адреса: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 3).

На виконання умов договору комісії ТОВ "Ава Ексім" (Комісіонер) зобов'язався здійснити продаж на експорт нерезиденту України насіння ріпаку продовольчого українського походження, або інший товар за домовленістю сторін.

Згідно акта прийому-передачі товару на комісію від 26.06.2007 року позивачем було (Комітент) передано, а ТОВ "Ава Ексім" прийнято товар (насіння ріпаку продовольчого, українського походження) в кількості 574,000 тони на суму 4 006 520,00 грн. (без ПДВ), згідно акта прийому-передачі товару на комісію від 09.07.2007 року позивачем передано, а ТОВ "Ава Ексім" прийнято товар (насіння ріпаку продовольчого, українського походження) в кількості 10,503 тони на суму 73 310,94 грн. (без ПДВ)

ТОВ "Ава Ексім" (Комісіонер) надано звіт комісіонера від 24.07.2007 року по договору комісії № 508 від 26.06.2007 року, згідно якого на виконання умов договору Комісіонер відвантажив на експорт наступний товар: - насіння ріпаку продовольчого українського походження в кількості 584,503 тон на загальну суму 4 132 436,21 грн. (без ПДВ) вартістю 1400 дол. США за тону (курс по ВМД 5,05), на підставі контракту № 757 від 09.07.2007 року укладеного з LLС НАКАN АGRО СОММОDІТІЕS ТRАDING Со (ОАЕ).

Вказаний товар було відвантажено по вантажно-митній декларації від 18.07.07 року № 511000104/7/002287 (приморська митниця) у кількості 584,503 кг., фактурна вартість 4 132 436,21 грн.

Відповідно до звіту комісіонер від 24.07.2007 року про виконані роботи по договору комісії № 508 від 26.06.2007 року за виконання послуг по реалізації товару Комітенту сплатив ТОВ «Ава-Ексім»комісійну винагороду в розмірі 3 507,02 грн. (в т.ч. ПДВ - 584,5 грн.), та витрати, які відшкодовуються Комітентом у розмірі 11 381,18 грн. (в т.ч. ПДВ - 647,44 грн.). ТОВ «Ава-Ексім»було складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000038 від 24.07.2007 року згідно якого загальна вартість робіт (послуг) складає 14888,20грн. (в т.ч. ПДВ -1231,94 грн.).

У відповідності до вимог пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР: «...податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку...»

Згідно п. 1.18 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР, «звичайні ціни»розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року за № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до пп. 1.20.1 п. 1.20 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг) визначена сторонами договору. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна , за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності -однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Пунктом 13 Указу Президента України «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності»від 23.07.1998 року за № 817/98 встановлено, що індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

З отриманими податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погодився і оскаржив податкове повідомлення-рішення у адміністративному порядку відповідно до п. 5.2 ст. 5 № 2181-ІІІ.

Розглянувши отриману скаргу ДПІ у Подільському районі м.Київа рішенням від 25.12.07р. №24744/10/25-007 залишила скаргу без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 03.12.2007р. №0001022320/0 без змін.

Рішенням від 07.03.08р. №3162/7/25114 про результати повторної скарги Державна податкова адміністрація у м. Києві залишила скаргу без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 03.12.2007р. №0001022320/0 прийняте ДПІ у Подільському районі м.Київа без змін.

Рішенням від 08.05.08р. №9230/7/25-0515 про результати повторної скарги Державна податкова адміністрація України залишила скаргу без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 03.12.2007р. №0001022320/0 ДПІ у Подільському районі м.Київа та рішення ДПА у м. Києві без змін.

Також, як вбачається з матеріалів справи 26 червня 2007 року між ТОВ «Торгове діло»та позивачем було укладено Договір купівлі-продажу № 494 (далі за текстом - Договір).

Згідно умов Договору ТОВ «Торгове діло»зобов'язувалось поставити ЗАТ «Фуршет»насіння ріпаку продовольчого (непосівний матеріал) українського походження згідно специфікацій, а саме:

специфікація № 1 від 26.06.2007 року - насіння ріпаку продовольчого (непосівний матеріал) українського походження в кількості 574,000 тонни на суму 4 807 824,00 гривень, в тому числі ПДВ - 801 304,00 гривень; специфікація № 2 від 09.07.2007 року - насіння ріпаку продовольчого (непосівний матеріал) українського походження в кількості 10,503 тонни на суму 87 973,13 гривень, в тому числі ПДВ - 14 662,19 гривень.

ТОВ «Торгове діло»було передано, а ЗАТ «Фуршет»було прийнято насіння ріпаку продовольчого (непосівний матеріал) українського походження згідно видаткових накладних, а саме:

видаткова накладна № РН - 0000075 від 26 червня 2007 року в кількості 574,000 тонни на суму 4 807 824,00 гривень, в тому числі ПДВ - 801 304,00 гривень;

видаткова накладна № РН - 0000089 від 09 липня 2007 року в кількості 10,503 тонни на суму 87 973,13 гривень, в тому числі ПДВ - 14 662,19 гривень.

Таким чином, позивачем було придбано насіння ріпаку продовольчого (непосівний матеріал) українського походження в кількості 584,503 тонни на загальну суму 4 895 797,13 гривень, в тому числі ПДВ - 815 966,19 гривень.

На підставі здійснених поставок, керуючись вимогами п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, позивачем було включено до податкового кредиту з податку на додану вартість з витрат на придбання насіння ріпаку продовольчого (непосівний матеріал) українського походження у ТОВ «Торгове діло»:

за червень 2007 року відповідно до податкової накладної № 87 від 26.06.2007 року в розмірі 801 304,00 гривень;

за липень 2007 року відповідно до податкової накладної № 107 від 09.07.2007 року в розмірі 14 662,19 гривень.

Отже, позивачем не було порушено пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями і не було занижено податок на додану вартість в сумі 568 020,00грн., в тому числі по періодах: - червень 2007 року - 557 813,00 грн.; липень.2007 року - 10 207,00грн.

Крім того правомірність вчинених дій підтверджується наявними у матеріалах справи документами, які містять інформацію, що в червні, липня 2007 року існувала біржова ціна на насіння ріпаку продовольчого (не насінний матеріал), українського походження у розмірі 6980,00 грн. за 1 тонну без ПДВ, (копія біржового контракту №СГ-017/1-F від 26.06.2007р., біржовий контракт №СГ-017/3-F від 04.07.2007р, біржовий контракт №СГ-034/3-F від 27.07.2007р).

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позивач мав права включати до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, а тому донарахування відповідачем суми податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій до Товариству з обмеженою відповідальністю «Фуршет»не відповідає чинному законодавству.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення.

          Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

          Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

          Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, тобто –3,40 грн. Позивач сплатив судовий збір у розмірі 6,80 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.71, 94, 97, ст.ст. 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001022320/0 від 03.12.2007р. на суму 852030,00 грн. (вісімсот п’ятдесят дві тисячі тридцять грн. 00 коп.) з яких за основним платежем 568020,00грн. та за штрафними санкціями 284010,00грн. винесене Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва.

3. Судові витрати в розмірі 6,80 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуршет»за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                           Добрянська Я.І.