Рішення № 23885980, 25.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-11/1567-2012 25.04.12

За позовомКомунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікаст Інвест" пророзірвання договору та стягнення заборгованості Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Мороз П.Ю. -представниквідповідач Метеля К.В. -представник

Рішення прийняте 25.04.2012, оскільки 14.03.2012 та 28.03.2012 в судових засіданнях оголошувались перерви відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікаст Інвест" про розірвання Договору № 11 встановлення сервітуту від 04.01.2010 та стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 163 506,60 грн.

В судовому засіданні 25.04.2012 представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій, у зв'язку з підписанням додаткової угоди про розірвання договору сервітуту з 30.09.2011, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 32 701,32 грн. в іншій частині провадження припинити.

Позовні вимоги розглядаються судом в редакції заяви про уточнення позовних вимог.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 11 встановлення сервітуту від 04.01.2010, у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті за користування сервітутом у розмірі 32 701,32 грн. за вересень 2011 року. У зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань позивач просив розірвати спірний договір.

Відповідач в судових засіданнях проти позову усно заперечив, однак письмового відзиву на позов не подав, своїм процесуальним правом не скористався.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

28.03.2012 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про відмову від позову.

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України до прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Судом не приймається заява позивача про відмову від позову, оскільки в судовому засіданні представник позивача вказану заяву не підтримав.

Також суд відхиляє клопотання сторін про затвердження мирової угоди, оскільки з боку позивача мирова угода підписана невстановленою особою.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

04.01.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнікаст Інвест" (провайдер, відповідач) та Комунальним підприємством "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (підприємство, позивач) укладено договір № 11 встановлення сервітуту (далі - Договір).

Предметом Договору є встановлення сервітуту відповідно до п. 2.1 Договору.

У пункті 2.2 Договору визначений зміст сервітуту:

- сервітут полягає у наданні підприємством провайдеру права на розміщення технічних засобів телекомунікацій провайдера на території та в будинках, перелік яких наведено в Додатку № 1 до цього Договору (далі - територія), з метою надання телекомунікаційних послуг мешканцям будинку;

- сервітут полягає у наданні провайдеру права безперешкодного доступу на територію підприємства з метою доступу до власних технічних засобів телекомунікацій;

- сервітут є оплатним. Провайдер здійснює оплату за надане підприємством право на умовах, що визначені Договором.

Відповідно до п. 5.1 Договору за надання підприємством права на розміщення технічних засобів телекомунікацій та надання провайдеру права безперешкодного доступу на територію (сервітуту), провайдер виплачує підприємству винагороду зазначену у Додатку №1 до цього Договору.

Згідно з п. 5.2 Договору оплата здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів в розмірі, визначеному сторонами виходячи з цін, вказаних в Додатку № 1 до цього Договору, на поточний рахунок підприємства. Платежі здійснюються щомісяця не пізніше 10 числа на підставі наданих підприємством актів наданих послуг за фактично виконані роботи за відповідний місяць.

Згідно з п. 2 Додатку № 1 до Договору за надання підприємством провайдеру права на розміщення технічних засобів телекомунікацій та безперешкодного доступу (Сервітуту) провайдер виплачує підприємству винагороду, розраховану відповідно до витягу з протоколу № 9 від 08.07.2009 засідання Комісії з питань надання в оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Святошинського району міста Києва та земельних ділянок, розташованих на території Святошинського району в розмірі 27 251,10 грн., ПДВ 5 450,22 грн. Всього 32 701,32 грн. в розрахунку на місяць.

Відповідно до п. 6.1 Договору строк дії сервітуту, що надається за даним Договором, встановлюється терміном на 2 роки 11 місяців.

Позивач звернувся до відповідач з листом № 364юр від 12.09.2011, в якому зазначив, що розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1542 від 29.08.2011 виключено реалізацію районним в м. Києві державними адміністраціями повноважень щодо контролю розміщення суб'єктами господарювання телекомунікаційних мереж у будинках комунальної власності, а рішенням Київської міської ради від 14.07.2011 № 378/5765 надано відповідні повноваження Комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація", у зв'язку з чим позивач повідомив відповідачу, що Договір сервітуту буде розірвано з 01.10.2011 та про необхідність сплати всіх платежів за Договором по вересень включно до 30.09.2011.

Відповідачем було отримано вказаний лист, про що свідчить підпис його представника на даному листі.

13.09.2011 між позивачем та відповідачем укладено угоду про розірвання Договору сервітуту № 11 від 04.01.2010.

Вказаною угодою сторони погодили розірвати Договір про встановлення сервітуту №11 з 30.09.2011 (п. 1 Угоди).

Згідно з п. 2 Угоди відповідач зобов'язався погасити заборгованість перед позивачем до 30.09.2011.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 403 Цивільного кодексу України особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, своїх зобов'язань щодо своєчасної сплати плати за користування сервітутом у розмірі 32 701,32 грн. за вересень 2011 року відповідачем не виконано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач не надав. Належних доказів погашення заборгованості за Договором № 11 встановлення сервітуту від 04.01.2010 відповідачем суду також не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 32 701,32 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки станом на час розгляду справи сторонами досягнуто згоди щодо розірвання спірного договору та підписано відповідну угоду про розірвання Договору, суд прийшов до висновку, що в частині вимог про розірвання договору предмет спору у справі № 5011-11/1567-2012 відсутній, а провадження у справі в цій частині підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з частковим задоволення позову судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір за розгляд вимог про розірвання договору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікаст Інвест" (04205, м.Київ, просп. Оболонський, 23-А, ідентифікаційний код 33783254) на користь Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17, ідентифікаційний номер 36037999) заборгованість у розмірі 32 701 (тридцять дві тисячі сімсот одна) грн. 32 коп. та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

3. Провадження у справі № 5011-11/1567-2012 в частині вимог про розірвання договору № 11 встановлення сервітуту від 04.01.2010 припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 28.04.2012