Рішення № 23885933, 25.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/1599-2012 25.04.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом

Суб'єкта - підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі - Холдінг", м. Київ

про стягнення 138 423,55 грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - підприємець

від відповідача: Сивак В.М. -нач. юр. відділу

За клопотанням позивача, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ:

Суб'єкт - підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі - Холдінг" про стягнення з останнього боргу в сумі

138 300,00 грн., 3% річних та інфляційних втрат в сумі 125,55 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання згідно .договору №193Б від 27.10.2011 р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

До прийняття рішення по справі, позивач надав заяву про збільшення позовних вимог, у зв'язку з чим відбулося формування нової ціни позову, в розумінні п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 р. за № 18. Таким чином, нова ціна позову, яка заявлена позивачем, становить:

· основний борг -138 300,00 грн.;

· три проценти річних -718,29 грн.;

· Інфляційні втрати -578,13 грн.;

Судом прийнято до уваги, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України ) слід розуміти збільшення або зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога.

Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

· подання іншого (ще одного) позову;

· збільшення або зменшення розміру позовних вимог;

· об'єднання позовних вимог;

· зміну предмета або підстав позову.

З огляду на викладене, фактично відбулося збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Вказана правова позиція визначена у пункті 3.11 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 р. за № 18.

З урахуванням викладеного, спір вирішується судом по суті з урахуванням нової ціни позову, заявленої позивачем.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, вказуючи на те, що спірний договір №193Б від 27.10.2011 р. є неукладеним, оскільки сторонами не узгоджені такі істотні умови як предмет договору та етапи виконання робіт.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача та заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 27.10.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стіомі - Холдінг", далі Замовник, та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, далі Виконавець, укладений договір №193Б, далі Договір, відповідно до умов п. 1.1 якого виконавець зобов'язується виконати роботи зі збирання врожаю зернових та бобових культур -Кукурудзи, надалі пойменованих "с/г культури", а замовник зобов'язується прийняти роботи та здійснювати їх оплату на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 2.7 Договору протягом 1 дня після завершення виконавцем виконання кожного етапу робіт сторони складають акт здачі-прийняття виконаних робіт, що буде підставою для розрахунку проведення оплати між сторонами по відповідному обсягу.

Пунктом 3.2 Договору передбачені обов'язки замовника, до яких, зокрема, відноситься чітко та своєчасно вказати виконавцю межі площ, термін початку робіт, номери полів, надати для виконання робіт площі (п. 3.2.1); прийняти виконані роботи та оформити разом з виконавцем акти здачі-приймання робіт у відповідності до п. 2.7 даного договору (п. 3.2.2) та ін.

Відповідно до п. 4.3 Договору замовник зобов'язується провести оплату робіт виконавця після закінчення збирання врожаю, при наданні актів виконаних робіт, з моменту виставлення рахунку. Після завершення кожного етапу робіт виконавець протягом 1-го дня надає замовнику акт виконаних робіт, в якому зазначається загальна площа землі в гектарах, на якій виконавцем виконано роботи. Замовник підписує акт та повертає один примірник акту виконавцю. Замовник здійснює оплату роботи виконавця згідно специфікації до договору (п. 4.2 Договору).

Специфікацією №1 до Договору сторони погодили ціну за збирання врожаю зернових та бобових культур, яка становить 300,00 грн. за 1 га.

На виконання умов Договору позивачем належним чином виконані роботи на загальну суму 138 300,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт №1-7. відповідачем вказані акти підписані без зауважень.

Листом від 27.01.2012 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості у розмірі 138 300,00 грн. Свої зобов'язання з оплати виконаних робіт відповідач не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у розмірі

138 300,00 грн.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково інфляційні в сумі 578,13 грн. та три проценти річних в сумі 718,29 грн. за період прострочення грошового зобов'язання з лютого по квітень 2012 року.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір підряду. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийняття виконаних робіт, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837, 854 ЦК України договір вважається укладеним.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України.

Так, стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що мотивованої відмови від прийомки виконаних робіт з боку відповідача не надходило, обсяг робіт погоджений сторонами, недоліків під час виконання робіт сторонами не виявлено.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної норми визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем доведений факт неналежного виконання ним зобов'язання за договором підряду. Факт наявності заборгованості відповідача в сумі 138 300,00 грн. підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження. Натомість, відповідач доказів виконання зобов'язань за Договором суду не надав.

Стосовно твердження відповідача про неукладеність Договору з огляду на відсутність погоджених сторонами істотних умов, зокрема предмету Договору та етапів виконання робіт, суд відзначає наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 180 Господарського кодексу України визначає істотні умови господарського договору. Відповідно до положень цієї статті зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Із положень п. 1.1 Договору вбачається, що виконавець зобов'язується виконати роботи зі збирання врожаю зернових та бобових культур -Кукурудзи, надалі пойменованих "с/г культури", а замовник зобов'язується прийняти роботи та здійснювати їх оплату на умовах, передбачених цим договором. Таким чином, предметом даного Договору є виконання робіт за збирання врожаю с/к культур.

В той же час, пункт 3.2 Договору передбачає обов'язки замовника, до яких, зокрема, відноситься чітко та своєчасно вказати виконавцю межі площ, термін початку робіт, номери полів, надати для виконання робіт площі (п. 3.2.1); прийняти виконані роботи та оформити разом з виконавцем акти здачі-приймання робіт у відповідності до п. 2.7 даного договору (п. 3.2.2) та ін.

Тобто, сторонами згідно умов Договору погоджено обов'язок саме відповідача (замовника) визначати межі площ збирання с/г культур та визначати термін початку робіт (їх етапи).

На виконання умов Договору позивачем належним чином виконані роботи зі збирання кукурудзи, що підтверджується актами виконаних робіт №№1-7 на загальну суму 138 300,00 грн. Дані акти підписані відповідачем без заперечень, а тому суд приходить до висновку, що відповідачем (замовником) погоджено вид, місце проведення та обсяг робіт, передбачених умовами Договору.

Тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі

138 300,00 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок річних з та інфляційних відповідає вимогам вказаної статті.

Оскільки мало місце прострочення оплати послуг за договором, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача інфляційних в сумі 578,13 грн. та трьох процентів річних в сумі 718,29 грн. також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по судовому збору покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стіомі - Холдінг" згідно вимог ст.44, 49 ГК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 25.04.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 194, 202 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44, 69, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Суб'єкта - підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі - Холдінг" задовольнити.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі - Холдінг", 01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, код ЄДРПОУ 32827667, на користь:

- Суб'єкта - підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, основний борг у розмірі 138 300,00 грн., 3% річних в сумі 718,29 грн., інфляційні в сумі 578,13 грн. та судовий збір в сумі 2 768,47 грн. видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено -27.04.12р.

Суддя Ю.О.Підченко