Рішення № 23885927, 26.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/2734-2012 26.04.12

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "КРОНА"до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"провідшкодування збитків, Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 24 990 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч положенням ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. ст. 993, 1191 ЦК України не відшкодовує позивачу суму страхового відшкодування, сплаченого позивачем за шкоду, завдану страхувальником відповідача.

Ухвалою суду від 06.03.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.03.2012.

Ухвалою суду від 20.03.2012 відкладено розгляд справи на 09.04.2012, ухвалено за клопотанням позивача направити запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо наявності зареєстрованого та виданого полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5744553. Відповідь на запит надійшла до Господарського суду міста Києва 12.04.2012.

Ухвалою суду від 09.04.2012 розгляд справи було відкладено на 12.04.2012 у зв'язку з неявкою у судове засідання відповідача та необхідністю витребувати у сторін додаткові докази по справі.

У судове засідання 12.04.2012 представники сторін не з'явилися. Розгляд справи було відкладено на 26.04.2012.

У судове засідання 26.04.2012 представники сторін не з'явилися. Водночас представником відповідача через канцелярію Господарського суду міста Києва 26.04.2012 було подане клопотання про розгляд справи без участі відповідача, а також відповідач підтвердив наянвість укладеного зі страхувальником полісу ВС/5744553.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 30.11.2009 на автодорозі Київ-Чернігів, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Тойота" д.р.н. НОМЕР_2, власником якого є Національний банк України під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля "ВАЗ 2110" д.р.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2.

Відповідно до постанови Бобровицького районного суду Чернігівської області від 18.01.2010, ОСОБА_2 було визнано винним у порушенні вимог Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "Тойота" д.р.н. НОМЕР_2, отримав механічні пошкодження. Відповідно до Звіту № 3737 від 14.12.2009 про матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завдана власнику вказаного автомобіля складає 59 847,71 грн.

ДТП згідно з Договором добровільного страхування № 26/09 від 04.03.2009, укладеним між Національним банком України та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "КРОНА" (страховик), було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № 195/10 від 12.11.2010, відповідно до якого сплата страхового відшкодування страхувальнику підлягала у сумі 32 570, 32 грн.

Дану суму страхового відшкодування Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "КРОНА" виплатила, що підтверджується платіжними дорученнями № 6511235 від 10.12.2009 та № 6511493 від 23.12.2009.

Згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5744553 транспортний засіб «ВАЗ 2110», державний номер НОМЕР_1, забезпечений Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта".

Листом від 09.03.2011 № 280, який було отримано відповідачем 14.03.2011 (факт отримання підтверджується відміткою про вручення), позивач з метою досудового врегулювання даного спору звернувся до відповідача з проханням в добровільному порядку виплатити страхове відшкодування у розмірі 32 570,32 грн. Станом на час розгляду спору відповідачем вказаних коштів не сплачено, доказів зворотного суду не надано.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, оскільки відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки є відповідач як страховик відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та винна особа відповідно до положень ст. 1187 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховиком.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза -це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих (12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів").

Через канцелярію Господарського суду міста Києва представником відповідача 26.04.2012 було подане клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвал суду. В даному клопотанні представник відповідача підтвердив, що поліс обов'язкового страхування власників транспортних засобів був виданий Відкритим акціонерним товариством "НАСК "Оранта", згідно якого страхувальником є ОСОБА_2, об'єкт страхування ВАЗ 2110, д.н. НОМЕР_1, тип полісу -1, період дії договору з 01.07.2009 по 30.06.2010, ліміт відповідальності за майнову шкоду 25.500 грн., франшиза -510 грн.

Відтак, відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

З урахуванням наведеного суд, враховуючи встановленні обставини справи та ліміт відповідальності відповідно до полісу обов'язкового страхування, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 24 990 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Допустимих доказів на спростування позовних вимог, та обставин справи, встановлених судом, відповідачам не дано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати в сумі 1.609,50 грн. (судовий збір) покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, вул. Жилянська, 75, м. Київ, ідентифікаційний код 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "КРОНА" (01133, вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, р/р 265083311401 в ПАТ "Енергобанк", МФО 300272, ідентифікаційний код 30726778) страхове відшкодування у сумі 24.990 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн., 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1.609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн.,50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.04.2012

СуддяОниськів О.М.