Ухвала суду № 23885128, 26.04.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2012 р.Справа № 2-а-2056/09/1470

Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого -Алєксєєва В.О.

суддів -Милосердного М.М.,

-Ступакової І.Г.

при секретарі -Кауновій Ю.С.

з участю: представника публічного акціонерного товариства "Возко" -Гуцелюк Людмили Іванівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2009 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Возко" до Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2009 року ПАТ "Возко" (яке є правонаступником ЗАТ "Возко") звернулось до суду з адміністративним позовом до Вознесенської ОДПІ у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000122302/0 від 22 вересня 2008 року щодо зменшення бюджетного відшкодування за червень 2008 року на суму 87 711 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2009 року адміністративний позов задоволений повністю.

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 22 вересня 2008 року №0000122302/0.

В апеляційній скарзі Вознесенської ОДПІ у Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Вознесенської ОДПІ у Миколаївській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що Вознесенською ОДПІ у Миколаївській області було проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2008 року, результати якої зафіксовані в акті №21-23/00310781 від 15 вересня 2008 року.

На підставі висновків, що містяться в акті перевірки, відповідачем прийняте спірне повідомлення-рішення №0000122302/0 від 22 вересня 2008 року, згідно якого позивачем в порушення п.п.7.4.2 п.7.4 та п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 87 711 грн.

Висновки щодо завищення позивачем сум бюджетного відшкодування грунтуються на тому, що від ВПМ Вознесенської ОДПІ надійшла інформація, в якій зазначено, що одним з постачальників товару виступає ТОВ "Дельта-Рост", яке здійснило поставку напівфабриката ВРХ (вет-блу) на загальну суму 526 266,67 грн. в тому числі ПДВ -87 711,11 грн. В свою чергу постачальником ТОВ "Дельта-Рост" виступає ТОВ "ТОНУС", яке згідно інформації отриманої від ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська за юридичною адресою не знаходиться та має ознаки фіктивності.

Господарська операція між ЗАТ "Возко" та ТОВ "Дельта-Рост" здійснена у червні 2008 року, підприємство ТОВ "Дельта-Рост" на той момент було зареєстрованим платником ПДВ та податкова накладна оформлена відповідно до вимог законодавства.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач фактично отримав товари (послуги) від поставщиків у вартості яких знаходились суми ПДВ та оплатив їх вартість, що дало право на формування податкового кредиту з ПДВ, тому заявлені ним суми є обґрунтованими, а висновки посадових осіб щодо порушення ним податкового законодавства є помилковими.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.4, 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (який діяв під час виникнення спірних правовідносин) слідує, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку,

при цьому, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту), а право на податковий кредит виникає або з дати розрахунку платника податку за товари (роботи послуги), або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, правомірність формування податкового кредиту визначається фактом придбання товарів (робіт, послуг, основних фондів), підтвердженим належним чином оформленими документами.

З матеріалів справи вбачається, що факт придбання позивачем у ТОВ "Дельта-Рост" напівфабриката ВРХ (вет-блу) на загальну суму 526 266,67 грн. підтверджується накладними, які відповідають вимогам законодавства щодо їх належного оформлення та цей факт не заперечується відповідачем, що відображається в акті перевірки.

Отже, якщо контрагент не виконав в повному обсязі свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені Законом умови отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, факт "товарності" господарських операцій позивача є доведеним і, тому, позивач правомірно формував податковий кредит, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 травня 2012 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: