Постанова № 23884513, 24.04.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. справа № 2а/0470/14400/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Шкуропадська В. М.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача-1: - ОСОБА_1 дов від 06.02.2012

відповідача-2: - ОСОБА_2 дов від 04.04.2012

відповідача-3: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційні скарги ОСОБА_3, Міністерства юстиції України, Урядового уповноваженого по справам Європейського суду з прав людини

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року

у справі № 2а/0470/14400/11

за позовом ОСОБА_3

до Міністерства юстиції України, Урядового уповноваженого по справам Європейського суду з прав людини, Державного казначейства України

про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди у розмірі 20 000 грн.,-

встановила:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Урядового уповноваженого по справам Європейського суду з прав людини, Державного казначейства України, в якому, з урахуванням заяви про зміну позову (а.с.33-34) просив:

визнати, що скарги позивача від 30.08.11, 06.09.11 обґрунтовані та підлягають задоволенню;

визнати неправомірними пересилання Міністерством юстиції України спірних скарг відповідачу, оскільки по суті вони подані відносно його дій;

визнати, що Міністерство юстиції України, Урядовий уповноважений по справам Європейського суду з прав людини допустили наступні неправомірні дій: не виконали рішення Європейського суду з прав людини по 2 справам, які він розглядає, та його вказівки стосовно поновлення порушених прав, відшкодування шкоди, перевищили встановлені їм строки, один з яких сплив 15.07.11; скарги від 30.08.11, 06.09.11, 03.11.11 - не розглянули своєчасно, об'єктивно та всебічно, не повернули додані до них матеріали, не вжили заходів щодо припинення незаконних дій, про які позивач повідомляв, не забезпечили поновлення порушених прав, не надали обґрунтовані відповіді;

зобов'язати Міністерство юстиції України, Урядового уповноваженого по справам Європейського суду з прав людини, встановивши для цього 15 денний строк,: виконати рішення Європейського суду з прав людини по 2 справам, які він розглядає, та його вказівки про поновлення порушених прав позивача, відшкодування шкоди, про які було повідомлено позивачем в листах від 13.10.11 та від 10.08.11; перевірити вказані три скарги належним чином, вжити належних заходів, повернути додані матеріали, надати обґрунтовані відповіді згідно всім вимогам Закону України «Про звернення громадян»та ст. 40 Конституції України;

зобов'язати Державне казначейство України виплатити позивачу відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Європейського суду з прав людини з заявою про порушення його прав і стягнення з України на користь позивача відшкодування моральної шкоди. Європейським судом з посиланням на прийняте пілотне рішення у справі ОСОБА_4 проти України № 40450/04 повідомлено про заяву ОСОБА_3 Уряд України, прийнято рішення про зупинення провадження у справі ОСОБА_3 до 15.07.2011 і зазначено, що протягом вказаного часу Уряд зобов'язаний забезпечити адекватне та достатнє поновлення прав заявників, порушених внаслідок невиконання або виконання із затримкою національних рішень, включаючи відшкодування шкоди, згідно відповідним положенням даного рішення. У встановлений строк вимоги Європейського суду виконані не були, внаслідок чого позивач звернувся із відповідною скаргою до Кабінету Міністрів України (від 30.08.2011), та до Міністерства юстиції України (від 06.09.2011), однак всі скарги позивача опинились у відповідача-2. Відповідь відповідача-2 від 13.10.2011 не свідчить про належний та повний розгляд скарг позивача, чим порушуються його права та інтереси.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2011 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Міністерства юстиції України щодо направлення скарги від 06.09.2011 для розгляду Урядовому уповноваженому по справам Європейського суду з прав людини у частині вирішення питання щодо притягнення винних співробітників Міністерства юстиції України до дисциплінарної відповідальності за порушення законодавства.

Визнано протиправними дії Урядового уповноваженого по справам Європейського суду з прав людини щодо неповного повідомлення ОСОБА_3 про результати перевірки скарг від 30.08.2011 та від 06.09.2011 і суті прийнятого рішення щодо цих скарг та неповернення документів, доданих позивачем до цих скарг.

Зобов'язано Урядового уповноваженого по справам Європейського суду з прав людини повідомити ОСОБА_3 про результати перевірки скарг від 30.08.11 та від 06.09.11 і суті прийнятого рішення у повному обсязі.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (а. с.138), в якій просить змінити постанову суду, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, помилковістю висновків про правомірність надсилання відповідачем-1 скарг від 30.08.2011 та від 06.09.2011 на розгляд відповідачу-2, про відсутність повноважень у суду визнавати скарги позивача обґрунтованими та відсутність доказів про спричинену позивачеві моральну шкоду. Також позивач не погоджується з доводами суду першої інстанції, що вимоги про притягнення посадових осіб до дисциплінарної відповідальності не підпадають під дію Закону України «Про звернення громадян».

Не погодившись із постановою суду, відповідач-1 - Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу (а.с.144), в якій просить скасувати постанову суду та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що при вирішенні справи судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині задоволених позовних вимог. Відповідач-1 зазначає, що всі скарги, які надішли від позивача, розглянуті з наданням повної та обґрунтованої відповіді з порушених в скаргах питань. Крім того, разом з відповіддю від 25.11.2011 на скаргу позивача були додані всі необхідні документи. Наведені відповідачем-1 обставини, які ним зазначено, свідчать про необґрунтованість позовних вимог, відсутність предмету спору.

Не погодившись із постановою суду, відповідач-2 - Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини подав апеляційну скаргу (а.с.154), в якій також просить скасувати постанову суду та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач-2 зазначає, що Урядовий уповноважений - окремо визначена посадова особа, відповідальна в державі за сферу діяльності щодо забезпечення виконання рішень Європейського суду і повноважна перевіряти належність здійснення такої діяльності з боку працівників Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, вносити пропозиції керівництву Міністерства юстиції України щодо притягнення державних службовців Департаменту до дисциплінарної відповідальності. Щодо неповного повідомлення позивача про результати розгляду його скарг і зобов'язання надати позивачеві повну відповідь відповідач-2 посилається на необґрунтованість висновків суду першої інстанції з цього приводу, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується надання позивачеві повної інформації по суті його скарг.

Представники відповідача-1, відповідача-2 в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційних скаргах. Одночасно надали заперечення по суті поданої позивачем апеляційної скарги.

Позивач (його представник), представник відповідача-3 в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання означені особи повідомлені судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає. Апеляційні скарги відповідачів-1, 2 підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_3 звернувся з заявою до Європейського суду з прав людини про порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

За результати попереднього вивчення питання щодо прийнятності заяви Європейський суд 18.05.2011 повідомив ОСОБА_3, що поставлене ним питання стосується схожих проблем тривалого невиконання рішень на національному рівні, стосовно яких 15.10.2009 Європейський Суд виніс провідне (пілотне) рішення у справі ОСОБА_4 проти України № 40450/04.

Згідно зі статтею 54 параграф 2 (b) Регламенту Суду вирішено повідомити про заяву ОСОБА_3 Уряд України. Головою Секції також прийнято рішення зупинити провадження у справі «ОСОБА_3 проти України»на строк до 15.07.2011. Одночасно повідомлено, що протягом цього строку Уряд зобов'язаний забезпечити належне та достатнє поновлення прав заявників, порушених внаслідок невиконання або виконання із затримкою національних рішень, включно з відшкодуванням шкоди.

З посиланням на те, що у встановлений Європейським судом строк вимоги позивача не виконані, 30.08.2011 ОСОБА_3 подав Кабінету Міністрів України скаргу (отримана 09.09.2011) на неправомірні дії щодо невиконання вимог Європейського суду з прав людини стосовно усунення порушення прав позивача з одночасною вимогою притягнути до дисциплінарної відповідальності винних співробітників Кабінету Міністрів України та інших посадових осіб за порушення законодавства.

09.09.2011 означена скарга позивача (а.с.105) разом з супроводжувальним листом № 41-Р-041565/04 направлена на розгляд до Міністерства юстиції України, отримана ним 13.09.2011.

Також 13.09.2011 безпосередньо від ОСОБА_3 на адресу Міністерства юстиції України надійшла скарга від 06.09.2011 з вимогами прийняти заходи щодо виконання вимог Європейського суду, притягнути до відповідальності винних співробітників Міністерства юстиції України за порушення законодавства (а.с.97).

Скарги позивача від 30.08.2011 та від 06.09.2011 передані на розгляд Урядовому уповноваженому по справам Європейського суду з прав людини. За результатами розгляду обох скарг позивача відповідачем-2 надана відповідь листом від 13.10.2011 № Р-34457-19.3, направленим позивачеві 13.10.2011 (а.с.11). Вказаним листом повідомлено заявника, що в межах виконання «пілотного»рішення Європейського суду у справі «ОСОБА_4 проти України». Ухваленого 15.10.2009, Європейським судом надані переліки заяв, які стосуються тривалого невиконання рішень національних судів, за виконання яких несе відповідальність держава, а також скарг про відсутність ефективних засобів юридичного захисту щодо такого невиконання, серед яких міститься і заява позивача. На час розгляду скарг позивача здійснюються заходи, спрямовані на збір інформації та опрацювання матеріалів щодо зазначених заяв, про що, а також про позицію держави у справі ОСОБА_3 буде поінформований Європейський суд, після чого ним буде винесено відповідне рішення, яке буде виконано відповідно до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Вважаючи, що надана Урядовим уповноваженим по справам Європейського суду з прав людини відповідь не містить всіх необхідних відомостей, не стосується суті поставленого позивачем у скаргах питань, позивач звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою від 03.11.2011, яка отримана Міністерством юстиції 11.11.2011 (а.с.86).

У цій скарзі позивач, зокрема, вимагає зобов'язати Урядового уповноваженого по справам Європейського суду з прав людини виконати рішення Європейського суду викладеного в листі від 18.05.2011 і одночасно ставить питання про притягнення Урядового уповноваженого по справам Європейського суду з прав людини та інших винних осіб до дисциплінарної відповідальності.

На скаргу від 03.11.2011 Міністерство юстиції України надало відповідь листом від 25.11.2011 за № Р-40357-12.3 (а.с.111), разом з яким позивачеві повернуті документи, додані ним, в тому числі, і до попередніх скарг від 30.08.2011, від 06.09.2011.

В своїй відповіді Міністерство юстиції України зазначило, що з метою отримання інформації щодо рішення національного суду, на невиконання якого ОСОБА_3 скаржився до Європейського суду з прав людини, Урядовим уповноваженим по справам Європейського суду з прав людини здійснені запити до відповідних органів стосовно вжиття заходів примусового виконання вказаного рішення. Одночасно повідомлено ОСОБА_3 про відсутність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб Міністерства юстиції України.

Порядок розгляду скарг громадян України до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків встановлений Законом України «Про звернення громадян».

В розумінні вказаного Закону скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб (ст.3 Закону).

Відповідно до ст.18 Закону України «Про звернення громадян»громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

При розгляді заяв чи скарг органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень відповідно до ст.19 Закону зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.

Відповідно до ст.20 цього ж Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Виходячи з наведених правових норм, вбачається, що скарги позивача від 30.08.2011, 06.09.2011, 03.11.2011 розглянуті у законодавчо встановлений термін, про результати розгляду скарг позивача повідомлено належним чином, письмовими відповідями, додані позивачем до скарг документи позивачу повернені.

Стосовно правомірності дій Міністерства юстиції щодо направлення скарг від 30.08.2011, 06.09.2011 для розгляду Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини, в тому числі, в частині вирішення питання щодо притягнення винних співробітників Міністерства юстиції до дисциплінарної відповідальності, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В поданих позивачем скаргах поставлено питання про невиконання направленої Європейським судом вимоги уряду України щодо відновлення права позивача, порушеного внаслідок невиконання або виконання з затримкою національних рішень, включно з відшкодуванням шкоди.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 року № 784 «Про заходи щодо реалізації Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»представництво України в Європейському суді з прав людини у разі розгляду питань дотримання нею Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та звітування про хід виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах проти України здійснюється в установленому порядку Міністерством юстиції через Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини.

Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини призначає на посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України за поданням Міністра юстиції.

Відповідно до Положення про Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, затвердженого вказаною постановою Кабінету Міністрів України, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини є посадовою особою, на яку покладено повноваження щодо забезпечення представництва України в Європейському Суді з прав людини під час розгляду справ про порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також інформування Комітету Міністрів Ради Європи про хід виконання рішень Суду.

Діяльність цієї посадової особи забезпечує Секретаріат Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, який утворюється у складі центрального апарату Мін'юсту (п.7 Положення).

Відповідно, в контексті скарги на діяльність працівників Міністерства юстиції щодо невиконання вимог Європейського суду в першу чергу підлягає перевірці діяльність працівників Секретаріату, які є відповідальними за забезпечення діяльності Урядового уповноваженого у цій сфері.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно, в тій мірі, в якій діяльність Секретаріату стосується забезпечення виконання рішень Європейського суду, тільки Урядовий уповноважений як окремо визначена посадова особа, відповідальна в державі за цю сферу діяльності, повноважний перевірити, чи належно здійснюється забезпечення його діяльності в цій сфері працівниками Секретаріату.

Крім того, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2011 № 379/к з 12 квітня 2011 року на ОСОБА_6, Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, покладено виконання обов'язків директора Департаменту міжнародного права та співробітництва, до складу якого входить Секретаріат. Відповідно до пункту 5.5.5. Положення про Департамент міжнародного права та співробітництва Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 8 червня 2011 за № 1338/к, директор Департаменту, зокрема, вносить пропозиції керівництву Міністерства щодо притягнення державних службовців Департаменту до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, ОСОБА_6 як Урядовий уповноважений і як директор Департаменту є належною посадовою особою щодо ініціювання питання про притягнення державних службовців Департаменту до дисциплінарної відповідальності.

Стосовно притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності слід також зазначити, що вказане питання вирішується власником або уповноваженим ним органом з дотриманням норм трудового та іншого законодавства, якими врегульовані вказані правовідносини, згідно з встановленою для цього процедурою. При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній постанові, притягнення до дисциплінарної відповідальності є правом, а не обов'язком власника або уповноваженого ним органом і в даному випадку безпосередньо не спрямовано на досягнення мети скарг позивача, а саме: поновлення його прав і законних інтересів.

З огляду на викладене, невиконання викладеній в скаргах позивача вимоги про притягнення визначених ним осіб до дисциплінарної відповідальності не може свідчити про неповний розгляд та неповне письмове повідомлення ОСОБА_3 про результати розгляду його скарг від 30.08.2011 та 06.09.2011.

Також колегія суддів вважає, що відповідачами-1,2 не було допущено порушень і по суті розгляду викладених в скаргах позивача вимог.

Виходячи з визначених п.5 Положення про Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини повноважень Уповноваженої особи, Уповноважена особа відповідно до покладених на неї завдань, в тому числі,: відповідає в установленому порядку на запити Суду, надає докази, надсилає повідомлення та додаткові письмові зауваження, а також іншу інформацію щодо справ про порушення Конвенції; надсилає до державних органів запити стосовно надання матеріалів і пояснень у справах про порушення Конвенції, координує роботу з підготовки пропозицій з організаційно-правових, процедурних та інших питань, пов'язаних із забезпеченням представництва України в Суді та виконанням його рішень; визначає заходи, необхідні для створення умов для проведення Судом розслідування у справах про порушення Конвенції; проводить переговори із заявником, у разі потреби узгоджує на міжвідомчому рівні умови дружнього врегулювання у справах проти України, укладає у передбаченому законодавством порядку угоду про дружнє врегулювання.

У своїх скаргах позивач не ставив питання про надання йому інформації щодо заходів, які були вжитті в контексті його заяви, поданої до Європейського суду проти України, а скаржився на невиконання державою вимоги Європейського суду щодо його заяви.

Відповідно до пункту 1 статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції є рішення Європейського суду з прав людини.

Викладена в листі Європейського суду листі від 18.05.2011 вимога не є рішенням в розумінні ст.1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності з правилами Регламенту Європейського Суду у справах про порушення Україною положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Європейським судом повідомлено уряд України про подану до Європейського суду заяву ОСОБА_3, встановлено певний строк для подачі зауважень та документів Урядом України до Європейського суду та можливого врегулювання справи ОСОБА_3

При цьому у разі подання зауважень чи інших документів після встановленого строку вони можуть вважатися неподаними (правило 38 Регламенту Європейського суду), а справа розглядатиметься лише з тими матеріалами, які були подані заявником.

Таким чином, інформація, надана відповідачем-2 листом від 13.10.2011, саме і була спрямована на роз'яснення позивачу, що мав на увазі Європейський суд, повідомляючи його про те, що Уряду України було надано строк для врегулювання всіх заяв, які були подані до нього та які стосувались невиконання рішень національного суду.

Виходячи з викладеного, надана позивачу відповідь є повною по відношенню до суті його скарг, у зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо допущення відповідачем-2 порушень у зв'язку з неповним повідомленням заявника про результати перевірки означених скарг та зобов'язання відповідача-2 повідомити ОСОБА_3 про результати перевірки його скарг від 30.08.11 та від 06.09.11 і суті прийнятого рішення у повному обсязі.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачами-1, 2 подані докази на підтвердження збору витребуваної Європейським судом інформації щодо поновлення прав ОСОБА_3, з яких вбачається виконання рішення суду щодо стягнення на користь ОСОБА_3 грошових коштів, тривале невиконання якого стало підставою для звернення останнім до Європейського суду з прав людини.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що в діях відповідачів-1, 2 відсутні порушення норм Закону України «Про звернення громадян»під час розгляду скарг позивача, відповідачами-1, 2 не допущено безпідставного невиконання вимог Європейського суду з прав людини щодо відновлення права ОСОБА_3, порушеного внаслідок невиконання або виконання із затримкою рішення національного суду, і, як наслідок, відсутні підстави для відшкодування позивачеві моральної шкоди.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної не в повному обсязі з'ясував обставини, які мають значення для справи, зробив помилковий висновок про часткове задоволення позовних вимог.

Наведені обставини відповідно до ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимоги та ухвалення нового судового рішення в цій частині про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Апеляційні скарги Міністерства юстиції України, Урядового уповноваженого по справам Європейського суду з прав людини задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року у справі № 2а/0470/14400/11 -скасувати в частині задоволених позовних вимог, прийняти нову постанову в цій частині -відмовити в задоволенні позову.

В іншій частині Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року у справі № 2а/0470/14400/11 -залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко