Ухвала суду № 23883986, 24.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2012 р.Справа № 2а-1870/5836/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представника позивача - Сокур О.О.

представника відповідача - Флюр Є.П

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.10.2011р. по справі № 2а-1870/5836/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

до Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (далі -ПАТ "Сумихімпром") до Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби (далі -ДПІ в м. Сумах) про скасування податкових повідомлень-рішень було задоволено.

Скасовані податкові повідомлення - рішення ДПІ в м. Сумах від 21.03.2011 р. №0000422306/0/21510 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3616543 грн. 38 коп. та №0000402306/0/21519 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3616543 грн. 38 коп.

Стягнуто з Державного бюджету на користь ПАТ "Сумихімпром" судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, ДПІ в м. Сумах подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що підставою для визначення позивачу суми податкового зобов'язання за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, слугувала інформація отримана за результатами перевірки контрагента позивача - Закритого акціонерного товариства "Кримський Титан", м. Сімферополь (далі -ЗАТ "Кримський Титан")

Згідно листа СДПІ ВПП в м. Сімферополі від 14.01.2011 року за №6/40 "Про результати документальної перевірки ЗАТ "Кримський Титан" з питань правових відносин із ПАТ "Сумихімпром за період з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року" для проведення перевірки по господарських відносинах з ПАТ «Сумихімпром» суб'єктом господарювання було надано лише копії податкових накладних за перевіряємий період. Копії податкових накладних не можуть бути взяті до уваги так як дані документи не створюють жодних правових наслідків та унеможливлюють їх дослідження як підстави для нарахування податкового кредиту позивача..

Підприємством не було надано документів, які підтверджують переміщення товарно-матеріальних цінностей від постачальника ЗАТ «Кримський ТИТАН» до покупця ПАТ «Сумихімпром», а саме товарно-транспортних накладних.

Апелянт зазначає, що і ЗАТ "Кримський Титан"(як продавець) і ПАТ "Сумихімпром" (як покупець) зобов'язані належним чином вести податкову звітність з відповідним її підтвердженням первинними бухгалтерськими документами, які свідчать про оплату товару та реальне переміщення товару. Під час проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв*язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують зберігання товарів. На думку податкового органу, оскільки у ЗАТ «Кримський ТИТАН» відсутні документи первинного бухгалтерського обліку,то ПАТ «Сумихімпром» безпідставно віднесло суми ПДВ до податкового кредиту.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем повністю підтверджено факт взаємовідносин із контрагентом - ЗАТ "Кримський Титан". Податковим органом під час розгляду справи не було надано доказів того, що операції позивачем не проводились. Позивачем же було виконано передбачені законом умови для отримання бюджетного відшкодування, він має всі документальні підтвердження розміру сум податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що співробітниками ДПІ в м. Сумах 21.03.2011 року проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ "Сумихімпром"з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2010 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоди за вересень, листопад 2009 р., липень -вересень 2010 р.; за листопад 2010 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоди за липень -жовтень 2010 р., за результатами якої складено Акт №1757/23-620/05766356 від 21.03.2011 р.

На підставі вище зазначеного акту перевірки, 21.03.2011 року ДПІ в м. Сумах прийняті податкові повідомлення -рішення:

-№0000422306/0/21510, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3616543 грн. 38 коп., в т.ч. за жовтень 2010 р. -1851729,94 грн., за листопад 2010 р. -1764813,44 грн.

-№0000402306/0/21519, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3616543 грн. 38 коп.

З матеріалів справи вбачається, що фактичною підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування та розміру від'ємного значення слугувала інформація отримана за результатами перевірки контрагента позивача -ЗАТ "Кримський Титан", відповідно до якої останнім, на підтвердження господарських взаємовідносин були надані лише копії податкових накладних.

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п. п.7.7.1. п.7.7. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду

Відповідно до п.п.7. 7. 2. п.7.7. ст. 7 вищезазначеного закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.1.8. ст. 1 Закону України № 168/97-ВР(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку, і в момент, коли платник податку заявляє до відшкодування розраховану відповідно до закону про податок на додану вартість суму, вартість товару, яка містить в собі ПДВ повинна бути сплачена і підтверджена відповідними платіжними документами.

Таким чином, вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо надмірної сплати податку як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно із законом поніс фактичні витрати по сплаті податку.

Проте колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних, платіжних доручень щодо сплати податку на додану вартість в ціні товару хоч і є обов'язковими підставами для визначення податкового кредиту та бюджетного відшкодування, але не вичерпними, оскільки предметом доказування у даній справі є обставини, що підтверджують обґрунтованість визначення суми податкового кредиту та відповідно бюджетного відшкодування.

Як слідує з матеріалів справи, ПАТ "Сумихімпром" мало господарські взаємовідносини із ЗАТ "Кримський ТИТАН" з приводу поставки товару -ільменитового концентрату.

Щодо реальності даних господарських правовідносин позивачем надані до матеріалів справи копії податкових накладних, видаткових накладних, рахунків, приходних ордерів, накладних, сертифікатів якості, платіжних вимог, квитанції про приймання вантажу, накладних на підтвердження транспортування вантажу залізничним транспортом (а.с. 62-89 том.1, а.с. 74-230 том.2, а.с. 3-250 том.3,а.с. 1-39 том.4).

Доказів того, що вказаний в отриманих від контрагента -ЗАТ "Кримський ТИТАН" податкових та видаткових накладних товар не використовувався позивачем у власній господарській діяльності ні акти перевірки, ні матеріали даної адміністративної справи на містять.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, з метою одержання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, була надана до податкового органу податкова декларація з ПДВ.

Законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит та відповідно право на бюджетне вішкодування.

Враховуючи вище викладене колегія суддів зазначає, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентом -ЗАТ "Кримський Титан" і як наслідок правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість та заявлення до бюджетного відшкодування суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податкових накладних, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно відсутності обставин, які б свідчили про порушення позивачем порядку формування бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Доводи апеляційної скарги стосовно ненадання доказів на підтвердження переміщення товарно-матеріальних цінностей, а саме товарно-транспортних накладних, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки перевезення вантажу здійснювалось залізничним транспортом.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову не виконав покладений на нього ч.2 ст.71 КАС України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень..

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Інші доводи апеляційної скарги щодо відсутності у позивача права на бюджетне відшкодування ПДВ, колегія суддів вважає необґрунтованими з вище зазначених підстав, та такими що не впливають на висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року по справі № 2а-1870/5836/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 27.04.2012 р.