Ухвала суду № 23883637, 18.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2012 р.Справа № 2а-7768/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2011р. по справі № 2а-7768/11/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок-Плюс"

про стягнення податкових зобов'язань,

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок - Плюс", та просила суд постановити рішення, згідно якого стягнути з TOB "Світанок- Плюс" за рахунок активів розраховані із застосуванням звичайних цін податкові зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 127046,2 грн. та по податку на додану вартість у шмірі 109405,5 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.11 в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи,

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріли справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкові було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.09 по 30.06.10, за результатами якої було складено акт перевірки від 23.12.10 за №10928/23/32437167 а.с.13-56).

Перевіркою встановлені порушення:

- п.п 4.1.1, п.4.1, ст.4, пп 7.4.1, 7.4.3, п.7.4. ст.7 Закону України "Про оподаткування податку підприємств" встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 91171 грн., у тому числі: за 4 квартал 2009р. в сумі 86600 грн., за 1 квартал 2010р. в сумі 3210 грн., за 2 квартал 2010р. в сумі 1361 грн.

- п.п.3.1.1, п.3.1, ст.З, п.4.1 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість" tвстановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі на суму 72937 грн. у тому числі, %за жовтень 2009р. в сумі 1008грн.., за листопад 2009р. в сумі 1200 грн., за грудень 2009р. в сумі І67072 грн., за січень 2010 року в сумі- 478 грн., за лютий 2010р. в сумі - 684 грн., за березень 2010р. в сумі -1406грн., за квітень 2010р. в сумі 599 грн., за травень 2010р. в сумі 490 грн.

На підставі акту перевірки №14897/23/32437167 від 23.12.10 Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова затверджені проекти рішень про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін:

- №0002272302 від 31.12.2010 року (а.с.10), яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ із застосуванням звичайних цін на загальну суму 109405,50грн, в тому числі за основним платежем - 72937грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 36468,5грн. та

- №0002262302 від 31.12.2010 року, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток із застосуванням звичайних цін на загальну суму 109405,50грн, в тому числі: за основним платежем - 72937грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 35875,2 грн.(а.с.П).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з безпідставності доводів позивача щодо наявності підстав для визначення відповідачу податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за рахунок застосування "звичайних цін".

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірни х цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Відповідно п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) пов'язаної особи визначаються виходячи на дату такого придбання.

Відповідно до п.п. 7.4.3. п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається, виходячи з їх договірної і контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з рахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно до п. 1.18 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п.п. 1.20.1 п.1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна піна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 1.20.2 пункту 1.20 ст. 1 цього ж Закону, для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на піну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни.

Відповідно до приписів підпункту 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Як вбачається із матеріалів справи, за висновком податкового органу, позивач та TOB «Нейтрино» та ФО-П ОСОБА_1, з якими позивач мав господарські відносини щодо реалізації борошна є пов'язаними особами та при здійсненні цих операцій рівень цін на товар був нижчими ніж звичайна ціна.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковим органом не доведено наявність підстав для застосування звичайних цін, оскільки податковим органом не надана інформація про укладені на момент придбання позивачем товарів договори з ідентичними товарами у співставних умовах. Фактично позивачем збиралася тише інформація щодо господарських операцій самого позивача та без врахування співставності умов таких господарських операцій та ідентичності самих товарів (зокрема, сорту муки, обсягів постачання, умов договорів). В акті перевірки відсутній розрахунок податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, здійснений за звичайними цінами. На вимогу суду податковим органом цей розрахунок не надано.

Окрім того, податковим органом не доведено, що при реалізації Товариством з обмеженою відповідальністю "Світанок - Плюс" товарів (пшениці, борошна) контрагентам - TOB «Нейтрино» та ФО-П ОСОБА_1 договірна ціна товарів більше, ніж на 20 % відрізнялася від звичайної ціни та ці особи є пов»язаними.

Таким чином, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2011р. по справі № 2а-7768/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 23.04.2012 р.