Ухвала суду № 23883354, 11.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2012 р.Справа № 2а-1670/6905/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2011р. по справі № 2а-1670/6905/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворскла сталь"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання протиправними податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ворскла сталь" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області та просило суд постановити рішення, згідно якого визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.07.2011 року № 0000572301/129, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення податку на прибуток на 1 233 773 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 грн.; № 0000291701/2489, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку з доходів найманих працівників за основним платежем в розмірі 780 грн. З0 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 195 грн. 07 коп.; № 0000582301/130, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 105 225,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 22 385,50 грн.; № 0000632301/131, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 502 445 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 2 грн.

Постановою окружного адміністративного суду від 10.11..2011 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.07.2011 року № 0000572301/129 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1 079 823,00 грн. (один мільйон сімдесят дев'ять тисяч вісімсот двадцять три гривні).

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.07.2011 року № 0000291701/2489, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку з доходів найманих працівників за основним платежем в розмірі 780,30 грн. (сімсот вісімдесят гривень тридцять копійок), за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 195,07 грн. (сто дев'яносто п'ять гривень сім копійок).

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.07.2011 року № 0000582301/130, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 105 225,00 грн. (сто п'ять тисяч двісті двадцять п'ять гривень) та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 22 385,50 грн. (двадцять дві тисячі триста вісімдесят п'ять гривень п'ятдесят копійок).

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.07.2011 року № 0000632301/131 в частині зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість на 482 245,00 грн. (чотириста вісімдесят дві тисячі двісті сорок п'ять гривень).

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріли справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 23.05.2011 р. по 05.07.2011 р. посадовими особами Кременчуцької ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Ворскла сталь" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р., валютного та іншого законодавства за цей же період. Термін перевірки продовжувався з 21.06.2011 р. по 05.07.2011 р. на підставі наказу Кременчуцької ОДПІ від 21.06.2011 р. № 3303.

За наслідками перевірки складено акт від 12.07.2011 р. № 4831/23-209/33285226 (а.с. 24-85 том 1).

Перевіркою встановлено порушення:

п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.4.2 п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2010 р. по. 31.03.2011 р. в сумі 1 233 773 грн., в т.ч. по періодах: І квартал 2010 р. -354 132 грн., II квартал 2010 р. -204 698 грн., III квартал 2010 р. -199 915 грн., IV квартал 2010 р. -209 108 грн., І квартал 2011 р. -265 920 грн.;

п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"та п.п. 198.1, 198.4, 198.5, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 501 934 грн., а саме: лютий 2010 р. -8 481 грн., березень 2010 р. -24 595 грн., квітень 2010 р. -4 546 грн., травень 2010 р. -4 317 грн., червень 2010 р. -4 286 грн., липень 2010 р. -З 526 грн., серпень 2010 р. -З 427 грн., вересень 2010 р. -14 378 грн., жовтень 2010 р. -17 817 грн., листопад 2010 р. -З 987 грн., грудень 2010 р. -76 480 грн., січень 2011 р. -355 986 грн., лютий 2011 р. -9 601 грн., березень 2011 р. -З 840 грн.;

п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість та п.п. 198.1, 198.4, 198.5, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування в періоді, що перевірявся на загальну суму 105 225 грн., в т.ч. за липень 2010 р. - на суму ПДВ 44 769 грн., вересень 2010 р. -27 123 грн. та березень 2011 р. -33 333 грн.;

п.п. 4.2.9 п. 4.2, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, абзац "а"п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого в період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р. встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб всього у сумі 780 грн. 30 коп., в т.ч. по періодах: червень 2010 р. в сумі -780 грн. ЗО коп.

На підставі акту перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення від 29.07.2011 року № 0000572301/129, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення податку на прибуток на 1 233 773 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 грн.; податкове повідомлення - рішення від 29.07.2011 року № 0000632301/131, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 502 445 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 2 грн.; податкове повідомлення - рішення від 29.07.2011 р. № 0000291701/2489, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку з доходів найманих працівників за основним платежем в розмірі 780,30 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 195,07 грн.; податкове повідомлення - рішення від 29.07.2011 року № 0000582301/130, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (в т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) в розмірі 105 225,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 22 385,50 грн. (а.с. 88 том 1).

Частково задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган не довів правомірність винесених рішень

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. З Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Ввідповідно до пункту 5.1. ст. 5 цього ж Закону валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь- які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається із матеріалів справи, перевіркою встановлено, що підприємством позивача за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р. в порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" безпідставно віднесено до складу валових витрат до р. 04.1Декларації з податку на прибуток підприємств суми з отриманих послуг по оренді офісу за адресою: 01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 4/6, корпус "В", кім. 904 на підставі договорів оренди між TOB "Будівельна компанія "Основа"(Орендодавець) та TOB "Ворскла сталь"(Орендар) від 01.10.2009 р. № 127-09 та від 01.10.2010 р. № 239-10/113 в загальному розмірі 99 120 грн., в т.ч. І квартал 2010 р. -19 764 грн., II квартал 2010 р. -19 764 грн., III квартал 2010 р. -19 764 грн., IV -квартал 2010 р. -19 914 грн., І квартал 2011 р. -19 914 грн. А також в порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"та п.п. 198.1, 198.4, 198.5, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України сформовано податковий кредит на загальну суму 19 824 грн.

Виконання вищевказаних договорів було оформлено актами виконаних робіт та податковими накладними, перелік яких наведено на арк. 12 акту перевірки.

В бухгалтерському обліку позивача дані операції відображені наступним чином: Д-т 92.1 "Адміністративні витрати"К-т 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

Враховуючи, що підприємство вже має один офіс, а саме за місцем його реєстрації: 39800, м. Комсомольськ Полтавської області, вул. Гірників, 2, то ревізор поставив під сумнів економічну доцільність використання у господарській діяльності другого (орендованого) офісу у м. Києві за адресою вул. Патріса Лумумби, 4/6, корпус "В", кім. 904.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, TOB "Ворскла сталь"в межах своєї господарської діяльності має зовнішньоекономічні відносини, зокрема, по залученню іноземних інвестицій (наприклад, договір від 17.07.2007 р. № 001П/07 із нерезидентом VORSKLA STEEL FINANCE LIMITED про надання позики на суму 100 000 000 доларів США), а тому вказаний офіс використовувався для проведення переговорів із майбутніми контрагентам, підготовки та підписання контрактів, оскільки представники контрагентів -нерезидентів прибували в Україну до аеропорту Бориспіль, то найбільш наближене місце для проведення переговорів є саме м. Київ. На підтвердження даних обставин суду надано витяги із договорів, які укладались у перевіряємому періоді за місцем знаходження офісного приміщення у м. Київ (а.с. 59 - 72 том 5). Переговорна та підготовча (передконтрактна) робота проводилась із залученням спеціалістів, які входять до штату підприємства позивача, а їх робочим місцем було офісне приміщення у м. Києві за адресою вул. Патріса Лумумби, 4/6, корпус "В", кім. 904. Додатково підтверджували здійснення господарської діяльності у м. Києві рухом коштів по рахункам у національній та іноземній валюті, відкритими підприємством у київському відділенні ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"(довідка про наявність відкритих р/р на а.с. 40 том 5) та банківськими виписками про рух коштів по рахункам, що приєднані до матеріалів справи.

Перевіркою встановлено, що підприємством позивача у перевіряємому періоді безпідставно віднесено до складу валових витрат до р. 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємств суми з отриманих послуг оренди автомобілів (SKODA OCTAVIA TOUR державний номер НОМЕР_1 та VOLKSWAGEN PASSAT державний номер НОМЕР_2) на підставі договору оренди легкових автомобілів від 01.02.2006 р. № 4/2-06-09 та додаткової угоди від 01.06.2006 р. № 3 між ЗАТ СП "Фінанси та Кредит"(Орендодавець) та TOB "Ворскла сталь"(Орендар) на загальну суму 79 125 грн., в т.ч. І квартал 2010 р. -15 825 грн., II квартал 2010 р. -15 825 грн., III квартал 2010 р. -15 825 грн., IV квартал 2010 р. - 15 825 грн., І квартал 2011 р. -15 825 грн., а також безпідставно сформовано податковий кредит на загальну суму -35 870 грн.

Виконання вищевказаних договорів було оформлено актами виконаних робіт ті податковими накладними, перелік яких наведено на арк. 14-16 акту перевірки.

Дані автомобілі наказами директора TOB "Ворскла сталь"від 31.03.2009 р. № 12, від 12.02.09 р. № 19 та від 09.06.2009 р. № 19/1 у зв'язку із виробничою необхідністю та оперативною роботою у службових цілях закріплені за відповідальними працівниками, шс працюють в орендованому київському офісі (а.с. 109 том 1 та а.с. 174 том 4).

Як вбачається із матеріалів справи. орендовані автомобілі використовувалися працівниками підприємства виключно у випадках, пов'язаних із господарською (службовою) діяльністю, та відповідно до затвердженого Порядку використання автотранспорту на підприємстві. Тобто за кожною одиницею автотранспорту була закріплена відповідальна особа (водій) та визначена мета його використання (а.с.160 -168 том 4).

В бухгалтерському обліку позивача дані операції відображені наступним чином: 50% валових витрат, які пов'язані зі сплатою оренди автомобілів, та обліковуються на Д-т 92 "Адміністративні витрати"К-т 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками". Інші 50% вказаних витрат віднесено до бухгалтерського рахунку Д-т 94 "Інші витрати операційної діяльності", які не включено до валових витрат перевіряємого періоду.

Відповідно до бухгалтерської довідки (а.с. 207 том 4) та доданих до неї витягів з журналу -ордеру 631 У (а.с. 208 -209 том 4) Д-т балансового рахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті"відображає оплату за вищевказані послуги за перевіряємий період в розмірі 397 500 гри., в т.ч. К-т балансового рахунку 92 "Адміністративні витрати"відображає суми послуг віднесені до валових витрат у даному періоді у розмірі 84 400 грн., К-т балансового рахунку 949 "Інші витрати операційної діяльності"відображає суми послуг не віднесених до валових витрат у даному періоді у розмірі 84 400 грн., К-т балансового рахунка 6442 "Податковий кредит"відображає суми ПДВ, віднесені до податкового кредиту та складає 33 760 грн.

За висновками перевірки позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат до р. 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємств суму у розмірі 34 975 грн. з отриманих послуг за телекомунікаційний зв'язок та послуги інтернет на підставі договорів від 12.02.2009 р. № 30/09-S та від 11.02.2009 р. № 34/09, укладених між TOB "Сітел"(Оператор і Провайдер) та TOB "Ворскла сталь"(Абонент), в т.ч. І квартал 2010 р. -12 992 грн., II квартал 2010 р. -10 247 грн., 247 грн., IV квартал 2010 р. - 6 212 грн., І квартал 2011 р. -5 524 гри., та одночасно безпідставно сформовано податковий кредит на суму 9 164 грн. 32 коп.

Додатком №1 до договору від 11.02.2009 р. зазначено, що послуги по організації некомутованого з'єднання надаються за адресою м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 4/6, корпус "В", кім. 904, на цю ж адресу постачались і послуги інтернет.

Виконання вищевказаних договорів було оформлено актами виконаних робіт та податковими накладними, перелік яких наведено на арк. 18 акту перевірки.

В бухгалтерському обліку позивача дані операції відображені наступним чином: Д-т 92 "Адміністративні витрати"К-т 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

Як вбачається із матеріалів справи, послуги зв'язку та інтернету використовувалися працівниками підприємства для ведення переговорів та для забезпечення можливості прийняття максимально оперативних рішень, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності та у відповідності до затвердженого Положення про використання стаціонарного телефонного зв'язку (а.с. 134 -139 том 4). При цьому додатками № 1 та № 2 до вказаного Положення визначено перелік працівників, за якими закріплено робочі номери телефонів та які мають право виходу на мережу загального користування, а також перелік працівників, які мають право виходу на міжміський та міжнародний напрямок.

Згідно акту перевірки (арк. 25) позивачем зайво включено у перевіряємому періоді до складу валових витрат по рядку 04.3 Декларації з податку на прибуток підприємств "витрати на оплату праці" суму нарахованої заробітної плати фахівців орендованого київського офісу позивача, які здійснювали діяльність пов'язану зі стратегічним розвитком майбутнього заводу, а саме -1) фінансовий директор, 2) директор по корпоративним зв'язкам та зв'язкам із громадськістю, 3) заступник начальника фінансового відділу, 4) системний адміністратор комп'ютерних мереж, 5) директор з логістики, 6) директор по стратегічному розвитку та зовнішньоекономічним зв'язкам, 7) начальник відділу зовнішньоекономічних зв'язків, 8) заступник начальника відділу інформаційних технологій, 9) водій.

До такого висновку податковий орган дійшов через те, що станом на кінець перевіряємого періоду будівництво заводу не закінчено. А оскільки нараховану заробітну плату необхідно відносити на збільшення балансової вартості основних фондів як незавершеного капітального вкладення по рахунку № 151 "Капітальне будівництво", то позивач мав право відносити до складу витрат у вигляді амортизаційних відрахувань в подальших періодах після закінчення будівництва та введення в дію основних фондів.

Операції ж віднесення нарахованої заробітної плати до складу валових витрат відображена в бухгалтерському обліку позивача по рахункам: Д-т 92 "Адміністративні витрати" К-т 661 "Зарплата".

У зв'язку із вищезазначеним, податковим органом констатовано порушення п.п. 8.4.2 п. 8.4 ст. 8 та п.п. 5.3.2 п. 5 ст. 5 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств", згідно яких у разі здійснення витрат на самостійне виготовлення основних фондів платником податку для власних виробничих потреб балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму всіх виробничих витрат, понесених платником податку, що пов'язані з їх виготовленням і введенням в експлуатацію, та відповідно не включаються до складу валових витрат. Також в підтвердження даного порушення ревізор в акті перевірки на арк. 25 посилається на п. 49 Методичних рекомендацій по бухгалтерському обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 р., яким визначено порядок ведення обліку витрат при господарському способі виконання будівельно-монтажних робіт.

Внаслідок чого встановлено завищення скоригованих валових витрат склало всього на суму 621 522 грн., в т.ч. по періодах: І квартал 2010 р. -122 278 грн., II квартал 2010 р. - 114 569 грн., III квартал 2010 р. -118 510 грн., IV квартал 2010 р. -120 552 грн., І квартал 2011 р. -145 613 грн.

Перелічені в акті працівники займають штатні посади на підприємстві згідно затвердженого штатного розкладу (а.с. 154 -159 том 4) та виконували свої посадові обов'язки у відповідності до своїх посадових інструкцій ( а.с. 145 - 189 том 1), які не містять таких обов'язків працівників, як безпосередня участь у будівництві заводу або будь-якого іншого об'єкту будівництва. Зокрема, працівники київського офісу проводили підготовчу (передконтрактну) роботу з фірмами нерезидентами (наказом від 19.02.2009 р. № 07 створено робочу групу з фахівців підприємства для роботи по контрактам з фірмами УАГ'та Ukrain"- а.с. 31 -39 том 5). Прийняття на роботу даних працівників не пов'язано із будівництвом даного заводу, а їх перебування на посадах не поставлено в залежність від початку та закінчення його будівництва. Оскільки вказані працівники не здійснювали безпосередньо будівельно-монтажних робіт на вказаному об'єкті будівництва, тому їх заробітна плата та всі нарахування на неї не може відноситися на збільшення балансової вартості

Перевіркою показників, відображених у рядку 04.4 Декларації з податку на прибуток "Сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування", за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р. встановлено, що підприємство зайво включило до складу валових витрат страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, до Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, нараховані на заробітну плату вищевказаних фахівців орендованого київського офісу TOB "Ворскла сталь".

Замість віднесення нарахованих страхових внесків на збільшення балансової впртості основних фондів як незавершеного капітального вкладення по рахунку № 151 "Капітальне будівництво", позивачем дані внески віднесено на бухгалтерські рахунки №№ 651. 651 на яких обліковуються суми страхових зборів до відповідних фондів при нарах - заробітної плати працівникам.

Внаслідок чого встановлено завищення скоригованих валових витрат на загальну суму 240 281 грн., в т.ч. по періодах: І квартал 2010 р. -47 273 грн., II квартал 2010 г - 293 грн., III квартал 2010 р. -45 816 грн., IV квартал 2010 р. -46 605 грн., І квартал 2011 г - 56 294 грн.

Як вбачається із, що підприємством позивача не здійснюється самостійне виготовленні основних засобів (будівництво заводу) господарським способом виконання будівельно - монтажних робіт. Підприємство виконує будівництво завод підрядним способом із залученням підрядних організацій, а саме ДП "Промспецбуд"та ТОВ "Феррошлях".

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що всі понесені підприємством витрати, пов'язані із використанням офісу (витрати на оренду автомобілів, що використовувалися працівниками київського офісу, оплату праці працівників, що працювали у цьому офісі, телекомунікаційні послуги, що поставлялись на адресу цього ж офісу, а також поточний ремонт (укладення ковроліну) в приміщенні орендованого офісу), є валовими витратами в розумінні п. 5.1 та п. 5.2 Закону про прибуток.

Щодо податку на додану вартість.

Відповідно до п 1.7. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Як вбачається із акту перевірки податковим органом зроблено висновок про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту перевіряємого періоду сум ПДВ сплачених позивачем у ціні придбаних послуг через не підтвердження зв'язку із господарською діяльністю позивача з контрагентам:

TOB "Будівельна компанія "Основа"- послуги з оренди офісу у м. Київ. віднесено до складу податкового кредиту протягом періоду січень 2010 р. - березень 2011 р. суми 19 824 грн., згідно розрахунку на а.с. 206 том 1 - зменшено від'ємне значення по ПДВ за вказаний період на 18 496 грн.;

ЗАТ СП "Фінанси та кредит"- послуги з оренди автомобілів віднесено до складу податкового кредиту протягом періоду січень 2010 р. -березень 2011 р. суми 35 870 грн., згідно розрахунку на а.с. 206 том 1 -зменшено від'ємне значення по ПДВ за вказаний період на 33 760 грн.;

TOB "Сітел"- послуги телекомунікаційного зв'язку та Інтернет віднесено до складу податкового кредиту протягом періоду січень 2010 р. -березень 2011 р. суми 9 164 грн. 32 коп, згідно розрахунку на а.с. 206 том 1 -зменшено від'ємне значення по ПДВ за вказаний період на 8 786 грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування на 750 грн.;

TOB "Компанія Енергодар"- послуги із вкладання, склейки та постілу ковроліну включено до складу податкового кредиту у лютому 2011 р. -960 грн., згідно розрахунку на а.с. 206 том 1 -зменшено від'ємне значення по ПДВ за вказаний період на 960 грн.

При дослідженні зв'язку вищевказаних послуг із господарською діяльністю позивача суд першої інстанції надійшов вірного висновку про доведення такого зв'язку (правова оцінка даного питання викладена вище) та неправомірність зазначених висновків податкового органу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірного включення позивачем податкової накладної від 15.12.2009 р. № 720, виданої ДП УМіТ ВАТ "Одесатрансбуд"на загальну суму 1 768 047 грн. 60 коп., в т.ч. ПДВ 294 674 грн. до реєстру отриманих податкових накладних в грудні 2010 р., тобто в місяці, які не співпадають із датою складання реєстру та податкової декларації.

Приймаючи до уваги той факт, що розрахунки станом на 01.10.2011 р. із ДП УМіТ ВАТ «Одесатрансбуд» не проведено, а сума, визначена у податковій накладній, обліковується на підприємстві позивача кредиторською заборгованістю, то датою виникнення у позивача на податковий кредит по першій події є дата отримання податкової накладної, яка отримана підприємством 22.12.2010 р. і зареєстрована за вхідним № 565 (а.с. 47 том 2, копія конверту - а.с. 73 том 5), в зв'язку з чим була відображена в бухгалтерському обліку та включена до податкового кредиту в декларації з ПДВ в грудні 2010 р.

Як вбачається із матеріалів справи, для проведення підготовчих робіт до будівництва підприємством позивача було укладено договори будівельного підряду із ДП "Промспецбуд"від 01.09.2010 р. № 01/09/72 та TOB "Феррошлях"від 11.08.2010 р. № 159/55 та № 107-805.

Виконання цих договорів оформлено необхідними первинними документами (договори, додаткові угоди, локальні кошториси, розрахунки до локальних кошторисів, договірні ціни, графіки виконання робіт, довідки про вартість виконаних робіт ф. Кб-3, акти приймання виконаних робіт ф. Кб-2 та ф. Кб-2в, податкові накладні по контрагенту TOB "Феррошлях"- а.с. 1 -107 том 4, по контрагенту ДП "Промспецбуд"- а.с. 199 -243 том 3, а.с. 180-196 том 2).

Оплата даних послуг повністю проведена підприємством, що підтверджується банківськими виписками про рух коштів на рахунках позивача (а.с. 209-214 том 2, а.с. 243 том 3).

За результатами даних господарських операцій позивачем було сформовано податковий кредит:

по контрагенту ДП "Промспецбуд"в загальному розмірі 46 123 грн., в т.ч. серпень 2010 р. -в сумі 20 456 грн., вересень 2010 р. -в сумі 14 040 грн., листопад 2010 р. -8 705 грн. 40 коп., грудень 2010 р. -2 921 грн. 60 коп.;

по контрагенту TOB "Феррошлях"в загальному розмірі 140 098 грн. 20 коп., в т.ч. серпень 2010 р. -16 666 грн. 67 коп., листопад 2010 р. -63 988 грн. 56 коп., грудень 2010 р. - 54 607 грн. 80 коп., січень 2011 р. -4 637 грн. 80 коп., березень 2011 р. -197 грн. 40 коп.

У перевіряємому періоді позивач мав господарські відносини із TOB "Торгівельна компанія "Нова"на підставі договору купівлі -продажу від 23.06.2010 р. № 23/10/35 з поставки сталі листової (а.с. 108 - 112 том 4).

Як TOB "Ворскла сталь"придбавало сталь листову у TOB "Торгівельна компанія "Нова "для перепродажу TOB "Восток - Руда", з яким позивачем було укладено договір поставки від 26.05.2009 р. № 05-26/09 9 (а.с. 55 -58 том 5).

Оплата товару проведена відповідно до рахунку наданого TOB "Торгівельна компанія "Нова"від 23.06.2010 р. № 0718 на суму 264 113 грн. 86 коп., які оплачено 24.06.2010 р.

Товар передано через працівника відділу постачання TOB "Ворскла сталь" ОСОБА_1 на підставі доручення.

Замовником транспортних послуг з перевезення товару була TOB "Торгівельна компанія "Нова", яка замовила зазначену послугу у ПП ОСОБА_2 та ПП ОСОБА_3, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 24.06.2010 р. № 0348 на суму 129 101 грн. 70 коп. та № 0349 на суму 135 012 грн. 16 коп. (на загальну суму 264 113 грн. 86 коп.) -а.с. 41-53 том 5, де зазначено одержувачем товару -TOB "Ворскла сталь", а адреса доставки -TOB "Восток -Руда"м. Жовті Води пров. Капітальний, 2.

Товар передано покупцю TOB "Восток -Руда" через представника ОСОБА_4 за дорученням сер. AAA № 747780 від 24.06.2010 р. (а.с. 54 том 5).

За результатами вказаної господарської операції позивачем було сформовано податковий кредит у червні 2010 р. на суму 44 018 грн. 98 коп.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначені господарські операції позивача із вище переліченими контрагентами мали реальний характер та суми податку на додану вартість за цими господарськими операціями правомірно включено до податкового кредиту.

Щодо податку з доходів фізичних осіб.

Пунктом 1.1 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"(в редакції. що діяла на момент виникнення правовідносин) встановлено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно- правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди).

Між позивачем та СПД ФО ОСОБА_5 було укладено договору від 23.04.2009 р. № 43 із придбанням для працівників та відвідувачів київського офісу доочищеної води

Як вбачається із акту перевірки, податковий орган вважає, що придбана вода - є додатковим благом працівників офісу.

При цьому акт перевірки не містить встановлених фактів щодо персонального визначення особи, додатковим благом якої була б вказана вода.

Таким чином, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2011р. по справі № 2а-1670/6905/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 16.04.2012 р.