Постанова № 23882183, 27.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2012 р. Справа № 2а-1870/4543/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

представника позивача Любімого О.М.

представника позивача Варибруса В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційними скаргами

Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг", Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.10.2011р. по справі № 2а-1870/4543/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг", звернувся до Сумського окружного адмінгістративного суду з адміністративним позовом до ДПІ в м. Суми, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000202314/0/18641 від 11 березня 2011 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05.10.2011р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг" задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми № 0000202314/0/18641 від 11 березня 2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем - 86248 грн. 25 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 21562 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг" судові витрати у розмірі 01 грн. 15 коп.

Позивач, часткового не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.10.2011р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову, якою задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття постанови в частині відмови у задоволенні позову при невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач, часткового не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.10.2011р. в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття постанови в оскаржуваній частині при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обгрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Сторони не скористались правом подання письмових заперечень на апеляційні скарги.

Представники позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу ТОВ "ВВМ Трейдінг", просили задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі. Апеляційну скаргу відповідача просили залишити без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг" зареєстровано 31.08.2009 року виконавчим комітетом Сумської міської ради (свідоцтво про державну реєстрацію від 31.08.2009 р., №103700); перебуває на обліку в ДПІ в м. Суми як платник податків з 01.09.2009 р. (т.1, а.с.96-110).

У період з 24.01.2011 р. по 11.02.2011 р. фахівцями ДПІ в м. Суми на підставі направлень від 24 січня 2011 року №158, від 07 лютого 2011 року №253, згідно ст.77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, наказу ДПІ в м. Суми від 13 січня 2011 року №106, проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 вересня 2009 року по 30 вересня 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 733/2314/36550783/11 від 18 лютого 2011 року, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення ТОВ "ВВМ Трейдінг", зокрема, вимог п. 5.1. п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.5.11 ст. 5, п.п. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 251346 грн., у тому числі за 2009 рік в сумі 149260 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 28195 грн., за півріччя 2010 року в сумі 47519 грн., за 9 місяців 2010 року в сумі 102086 грн. (т.1, а.с.6-79).

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Суми прийнято податкове повідомлення-рішення №0000202314/0/18641 від 11 березня 2011 року, яким ТОВ "ВВМ Трейдінг" донараховано податок на прибуток на суму 314183,00 грн., в тому числі основного платежу 251346 грн. та 62837 штрафних (фінансових) санкції (т.1, а.с.5).

Також встановлено, що між ТОВ "ВВМ Трейдінг" та ФОП ОСОБА_5 укладено договори № б/н від 01 вересня 2009 року та від 01 січня 2010 року про надання юридичних послуг (т.1, а.с.204-205).

Між ТОВ "ВВМ Трейдінг" (покупць) та ТОВ "Вакко" (продавець) укладений договір купівлі -продажу №07/112 від 06 листопада 2009 року та договір купівлі-продажу №12/212 від 14 грудня 2009 року.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "ВВМ Трейдінг", суд першої інстанції вважав недоведеним факт надання позивачу юридичних послуг ФОП ОСОБА_5 за укладеними договорами. Суд мотивував своє рішення відсутністю доказів на підтвердження фактичної участі ФОП ОСОБА_5 під час господарської діяльності ТОВ "ВВМ Трейдінг". При цьому суд першої інстанції зазначив, що позивач знаходиться в м. Суми, а ФОП ОСОБА_5 працює та мешкає в м. Ромни Сумської області; в ході судового розгляду не встановлено, що ФОП ОСОБА_5 виплачувалось додатково 10% від щомісячної винагороди відповідно до п.4.1.1 договорів про надання юридичних послуг, що свідчить про неотримання позивачем позитивних рішень та позитивного економічного ефекту від послуг ФОП ОСОБА_5

Крім того, суд першої інстанції вважав обґрунтованими висновки відповідача, викладені у акті перевірки, щодо відсутності фактичної поставки товару від ТОВ «Вакко» за укладеними договорами купівлі-продажу. Суд першої інстанції, мотивуючи відмову у задоволенні позову в цій частині, зазначив про те, що позивачем у підтвердження фактичної поставки товару не надано жодного доказу у підтвердження транспортування товару від ТОВ "Вакко" до ТОВ "ВВМ Трейдінг". Суд також зазначив про те, що на пропозицію суду опитати працівника ТОВ "ВВМ Трейдінг", який безпосередньо приймав придбаний товар, представники позивача посилалися на звільнення вказаної особи з підприємства, в той час, як відповідно до матеріалів акту перевірки, товар по видатковим накладним №1414 від 28 травня 2010 року та №1412 від 21 травня 2010 року отримувався за дорученням №32 від 17 травня 2010 року генеральним директором ТОВ "ВВМ Трейдінг" ОСОБА_6, який здійснював представництво інтересів позивача у судовому засіданні.

Суд першої інстанції вважав безпідставними посилання позивача на факт реалізації товару, як на доказ товарності угоди між позивачем та ТОВ "Вакко", оскільки цей товар не містить унікальних особливостей таких як державний номер реєстрації або заводський номер, а тому неможливо ідентифікувати, що позивач реалізував саме товар, який придбаний у ТОВ "Вакко". Суд також зазначив, що при сплаті коштів за вищевказаний товарпозивач сплатив 113750 грн. податку на додану вартість в складі вартості товару. Вказана сума ПДВ за наслідками вищевказаної перевірки також знята з податкового кредиту, однак дана обставина позивачем не оспорювалась, як пояснили представники позивача у зв'язку з надлишком у позивача податкового кредиту.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000202314/0/18641 від 11 березня 2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем - 86248 грн. 25 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 21562 грн., суд першої інстанції виходив з того, що допущені в декларації з податку на прибуток підприємство по р. 04.1 "витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" помилки самостійно виправлено позивачем шляхом відображення уточнених показників рядку 04.1 "витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" у складі податкової декларації за 2010 рік, яка подана до ДПІ в м. Суми 12 січня 2011 року, тобто до початку проведення перевірки та повідомлення відповідачем про її проведення. Сума податкових зобов'язань позивача самостійно збільшена на суму штрафу в розмірі 5% від суми донарахованих зобов'язань (рядок 22 декларації з податку на прибуток за 2010 рік).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000202314/0/18641 від 11 березня 2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем - 86248 грн. 25 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 21562 грн., враховуючи наступне.

Як свідчить акт перевірки № 733/2314/36550783/11 від 18 лютого 2011 року, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач зазначає, що в декларації з податку на прибуток підприємство по р. 04.1 "витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" відображено суми за 1 кв. 2010 р. - 529349,00 грн., за півріччя 2010 року 936547 грн., за 9 місяців 2010 року 2283044 грн. Перевіркою встановлено розбіжність (завищення) між задекларованою сумою та фактичними даними податкового та бухгалтерського обліку за 1 кв. 2010р. - 91780 грн., за півріччя 2010 року 147726 грн., за 9місяців 2010 року 344993 грн.

На підставі наданих позивачем для перевірки первинних документів та реєстрів бухгалтерського обліку в ході проведення перевірки складено додатки до акту №2 "Реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат" за періоди з 01.09.2009 р. по 31.12.2009 р. та з 01.01.2010 р. по 30.09.2010 р., який підписано посадовими особами ТОВ "ВВМ Трейдінг".

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданих декларацій, такий платник має право надати уточнюючий розрахунок.

Позивачем самостійно виявлено допущені помилки на загальну суму 344993 грн.

Допущені в декларації з податку на прибуток підприємство по р. 04.1 "витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" помилки виправлено шляхом відображення уточнених показників рядку 04.1 "витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" у складі податкової декларації за 2010 рік, яка подана до ДПІ в м. Суми 12 січня 2011 року, тобто до початку проведення перевірки та повідомлення відповідачем про її проведення. Суму податкових зобов'язань самостійно збільшено позивачем на суму штрафу в розмірі 5% від суми донарахованих зобов'язань (рядок 22 декларації з податку на прибуток за 2010 рік).

Відповідно до підпункту б) п. 17.2 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків, який до початку його перевірки контролюючими органами самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Аналогічні норми містить п.50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, який діяв на час подання позивачем декларації з податку на прибуток за 2010 рік, та на час проведення перевірки.

Суд першої інстанції правомірно відхилив посилання відповідача в обґрунтування правомірності податкового повідомлення-рішення в цій частині про те, що посадові особи, які здійснювали перевірку позивача, не могли враховувати декларацію за 2010 рік в зв'язку з тим, що перевірка охоплювала лише період з першого по третій квартал 2010 року, оскільки така позиція податкового органу не містить нормативно-правового обґрунтування.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, які свідчать про правомірність його дій.

Проте відповідачем не доведено правомірність, законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000202314/0/18641 від 11 березня 2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем - 86248 грн. 25 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 21562 грн.,

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності достатніх підстав для задоволення цієї частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг".

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000202314/0/18641 від 11 березня 2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 165097,75 гр. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 41275,00 грн., враховуючи наступне.

Як свідчать письмові докази, між ТОВ "ВВМ Трейдінг" та ФОП ОСОБА_5 укладено договори № б/н від 01 вересня 2009 року та від 01 січня 2010 року про надання юридичних послуг (т.1, а.с.204-205).

Відповідно до п.1.1 вказаних договорів, ФОП ОСОБА_5 зобов'язується надати позивачу консультаційні та юридичні послуги щодо захисту прав та інтересів останнього в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних та господарських судах України.

Відповідно до п.2.1 договорів, послуги надаються позивачу шляхом: усного та письмового консультування з юридичних питань; складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв тощо; надання консультаційних послуг щодо захисту інтересів Замовника в органах судової влади; особистої участі та представництва Замовника в загальних та господарських судах України.

Відповідно до п.2.2.2 вказаних договорів, закінчення робіт з консультування визначається підписанням акту прийому - передачі виконаних робіт; з питань представництва в загальних та господарських судах України - моментом набрання чинності рішенням відповідного органу судової влади або самостійним задоволенням відповідачем вимог позивача.

Відповідно до п. 4.1, 4.2 вказаних договорів, ТОВ "ВВМ Трейдінг" сплачує ФОП ОСОБА_5 винагороду в розмірі 7000 грн. в місяць, плюс додатково 10% відсотків від суми, якщо щодо позивача прийнято позитивне рішення та отримано позитивний ефект.

Як свідчить акт перевірки № 733/2314/36550783/11 від 18 лютого 2011 року, встановлено порушення позивачем п. 5.1. п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме, завищення валових витрат на загальну суму 91000,00 грн., в т.ч. за період з 01.09.2009 року по 31.12.2009 р. на суму 28 000 грн., за 1 квартал 2010року на суму 21000 грн., за 2 квартал 2010 року на суму 21000 грн., за 3 квартал 2010 року на суму 21000 грн. за рахунок включення до складу валових витрат юридичних послуг від ФОП ОСОБА_5 (м. Ромни), які не пов'язані з господарською діяльністю.

Як встановлено перевіркою, і про це свідчать письмові докази, позивачем до складу валових витрат за перевіряємий період віднесено юридичні послуги на загальну суму 91000,00 грн. згідно актів приймання-передачі виконаних робіт, а саме:

- від 29.12.2009р. б/н, вартість послуг за період з 01.09.09 р. по 31.12.09 р. - 28000 грн.;

- від 31.01.2010р. б/н, вартість послуг за період з 01.01.10 р. по 31.01.10 р. - 7000 грн.;

- від 03.03.2010р. б/н, вартість послуг за період з 01.02.10 р. по 28.02.10 р. - 7000 грн.;

- від 31.03.2010р. б/н, вартість послуг за період з 01.03.10 р. по 31.03.10 р. - 7000 грн.;

- від 12.05.2010р. б/н, вартість послуг за період з 01.04.10 р. по 30.04.10 р. - 7000 грн.;

- від 04.06.2010р. б/н, вартість послуг за період з 01.05.10 р. по 31.05.10 р. - 7000 грн.;

- від 30.06.2010р. б/н, вартість послуг за період з 01.06.10 р. по 30.06.10 р. - 7000 грн.;

- від 31.07.2010р. б/н, вартість послуг за період з 01.07.10 р. по 31.07.10 р. - 7000 грн.;

- від 31.08.2010р. б/н, вартість послуг за період з 01.08.10 р. по 31.03.10 р. - 7000 грн.;

- від 30.09.2010р. б/н, вартість послуг за період з 01.09.10 р. по 30.09.10 р. - 7000 грн. (т.1, а.с.227-237).

Відповідно до вказаних акті приймання-передачі, ФОП ОСОБА_5 надавав ТОВ "ВВМ Трейдінг" послуги, передбачені пунктом 2.1., а саме: розроблено установчі документи ТОВ "ВВМ Трейдінг" та надано правову допомогу по складанню документів для проведення державної реєстрації Товариства; надано усні та письмові консультації та роз'яснення з питань цивільного, цивільно-процесуального, господарського та господарського процесуального, адміністративного законодавства, усні та письмові довідки щодо законодавства, що виникали під час здійснення господарської діяльності Замовника; підготовлено типові проекти цивільно-правових угод (контрактів) в електронному вигляді; розроблено та бралася участь у підготовці та укладенні різного роду господарських договорів між Замовником та третіми особами, надавалася Замовнику допомога в організації контролю за виконанням таких договорів; здійснювалось представництво інтересів Замовника на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності, перед громадянами та фізичними особами-підприємцями (ФОП); приймав участь в переговорах, які стосуються захисту інтересів Замовника у всіх необхідних підприємствах, установах, організаціях; здійснено правове забезпечення фінансово-господарської діяльності Замовника; за дорученням замовника приймав участь у переговорах по досудовому врегулюванню спору; підготовлено проекти Контрактів та здійснювалося юридичне супроводження цих контрактів: №9-09 від 18.09.09р. з LTD "CANIORY CORPORATION"; №04-10 від 04.01.10р. з LTD "CANIORY CORPORATION"; №25-01 від 25.01.10 p. з ТОВ "ТехСтройСнабПлюс"; №2010-012 від 01.02.10р. з СП "Денвер" (у формі ТОВ); №17-05 від 17.05.10р. з SIA "PROMTEKS"; №15-06 від 15.06.10р. з ТОВ "АНВО"; №22-06 від 22.06.10р. з ТОВ "ГлавСтройСнаб-НС"; №15-07 від 15.07.10р. з P.U.H. "CARZONA"; №16-07 від 16.07.10р. з SIA "PROMTEKS"; №2207/10 від 22.07.10р. з ТОВ "ВО "Ейвім"; №208/10-1 від 02.08.10р. з СП "Денвер" (у формі ТОВ); №16-08 від 16.08.10р. з TOO "ЖелДорТехСнаб"; №10-09 від 10.09.10р. з LTD "CANIORY CORPORATION".

Податковий орган посилався на те, що в актах приймання - передачі юридичних послуг не зазначено, які саме конкретні питання виникали у ТОВ "ВВМ Трейдінг" у зв'язку з веденням господарської діяльності підприємства та які усні, чи письмові довідки по ним надані ФОП ОСОБА_5

Крім того, не встановлено, яку саме участь брав ФОП ОСОБА_5 у підготовці проектів контрактів та укладанні різного роду договорів та відсутня інформація щодо надання конкретної допомоги по організації контролю за виконанням цих договорів, розробці установчих документів тощо. Не вказано, в яких саме підприємствах, установах та організаціях всіх форм власності, і перед якими громадянами та фізичними особами (ФОП) здійснювалось представництво інтересів ТОВ "ВВМ Трейдінг". З якими саме всіма необхідними підприємствами, установами та організаціями велись переговори, які стосуються захисту інтересів ТОВ "ВВМ Трейдінг" або по досудовому врегулюванню спорів та в яких приймав участь ФОП ОСОБА_5

Із зазначеною позицією податкового органу погодився суд першої інстанції.

Однак, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки відповідача, викладені в акті перевірки, про порушення позивачем вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , а саме завищення валових витрат на загальну суму 91000,00 грн. за рахунок включення до складу валових витрат юридичних послуг від ФОП ОСОБА_5 (м. Ромни), які не пов'язані з господарською діяльністю.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 1.32. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовий, матеріальній або нематеріальній формах.

Тобто господарська діяльність - це діяльність, спрямована на отримання доходу, а не прибутку, оскільки обов'язковою умовою визначення терміну „господарська діяльність" є діяльність по отриманню доходу. Під доходом слід розуміти отримання будь - якої суми грошових коштів або товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться суб'єктом господарювання. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п. 11.1 ст.11 вказаного Закону, для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції безпідставно вважав, що акти приймання-передачі юридичних послуг повинні містити відомості щодо конкретних питань, які виникли у ТОВ «ВВМ Трейдінг» в зв'язку з веденням господарської діяльності підприємства та які - усні чи письмові довідки по них були надані ФОП ОСОБА_5

Представниками позивача надано до суду апеляційної інстанції письмові звіти ФОП ОСОБА_5 про об'єми виконаної роботи, які не були витребувані та досліджені судом першої інстанції (т.3, а.с.10-166).

Суд першої інстанції безпідставно посилався на відсутність відомостей про особисту участь ФОП ОСОБА_5 в переговорах з підприємствами, установами та організаціями, в ході яких Ф.О.П. ОСОБА_5 здійснював захист інтересів ТОВ «ВВМ Трейдінг»; при розробці договорів (контрактів) та контролю за їх виконанням; розробці установчих документів, оскільки результатом його роботи стали договори (контракти), укладені позивачем з його контрагентами, які безпосередньо розроблялись ФОП ОСОБА_5 та здійснювався контроль за їх виконанням.

Надані до суду першої інстанції копії договорів (контрактів) підписані сторонами, вони були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції.

Як пояснили представники позивача, частина договорів вже виконана сторонами, а частина знаходиться на стадії виконання. А надана до суду копія нової редакції статуту ТОВ «ВВМ Трейдінг» теж розроблена ФОП ОСОБА_5 (т.2, а.с.52-85).

Всі зазначені вище документи відображено в актах приймання-передачі юридичних послуг.

Однак, суд першої інстанції, погоджуючись з позицією податкового органу, не спростував доводи позивача та надані ним письмові докази.

Безпідставним є посилання суду першої інстанції, як на факт, що унеможливлює надання позивачу послуг фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, його реєстрацію в м. Ромни Сумської області, оскільки вони носять голослівний характер; жоден нормативний акт не пов»язує обов'язковість реєстрації особи за місцем надання нею юридичних (правових) послуг.

Форма і зміст підписаних ТОВ «ВВМ Трейдінг» та ФОП ОСОБА_5 актів приймання-передачі юридичних послуг відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки вони містять відомості про місце та дата складання, найменування сторін, зміст та обсяг господарської операції, тощо.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що ТОВ «ВВМ Трейдінг» не мало законних підстав відносити до валових витрат оплату послуг ФОП ОСОБА_5 в сумі 91000 грн.

Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно погодився з позицією податкового органу про порушення позивачем приписів п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.4.4 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що полягає в зменшенні валових витрат підприємства на суму 568750,00 гр. у зв'язку з включенням попередньої оплати за товари по видаткових накладних, отриманих від ТОВ «Вакко», які фактично не отримувались, оскільки доводи відповідача та висновки суду першої інстанції спростовуються письмовими доказами, що були надані до суду першої та апеляційної інстанції.

Як свідчать письмові докази, 06 листопада 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг" та ТОВ "Вакко" укладено договір купівлі -продажу №07/112, відповідно до якого ТОВ "Вакко" (продавець) зобов'язався поставити та передати у власність ТОВ "ВВМ Трейдінг" (покупець) обладнання у відповідності з специфікаціями (додатками). Умови поставки продукції - м. Суми. Загальна орієнтовна вартість договору складає 265000 грн. в тому числі ПДВ -44166,67 грн. (т.1, а.с.206).

Відповідно до специфікації №1 до договору, ТОВ "Вакко" (продавець) зобов'язався поставити, а ТОВ "ВВМ Трейдинг" (покупець) прийняти та оплатити насос Д2000-100-2 без рами, без електродвигуна в комплекті з ЗІП вартістю 145750 грн. та насос Д1250-125 без рами, без електродвигуна в комплекті з ЗІП вартістю 119250 грн. (т.1, а.с.207).

Також між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг" та ТОВ "Вакко" 14 грудня 2009 року укладено договір №12/212, відповідно до умов якого, ТОВ "Вакко" (продавець) зобов'язався поставити та передати у власність ТОВ "ВВМ Трейдінг" (покупець) товар, а саме: еластичну шестерню нагнітача 2-ї ступені 9Д100.37.032сб1 в кількості 5 шт., а покупець зобов'язався прийняти та сплатити вартість товару на умовах договору (т.1, а.с.208-209).

Відповідач, зменшуючи валові витрати позивача, вважав, що позивач вказаний товар фактично не отримував, а вказані угоди позивача з ТОВ "Вакко" є нікчемними.

Свої висновки відповідач аргументував тим, що позивачем на перевірку не надані докази на підтвердження транспортування придбаного обладнання, а саме: товаро -транспортні накладні; окрім того відповідач в акті перевірки зазначив, що згідно постанови від 29 листопада 2010 року старшого слідчого в ОВС слідчого управління податкової міліції ДПА України по кримінальній справі №69-107, що була порушена за ознаками злочинів, передбачених ст.191 ч.5, ст.205 ч.2, ст.212 ч.3 КК України порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_7, ОСОБА_8 та невстановлених слідством осіб за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ "Вакко".

Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 11 січня 2011 р., вона була директором, бухгалтером та засновником ТОВ "Вакко", але насправді ніякої фінансово-господарської діяльності на ТОВ "Вакко" не проводила, чим саме займалось підприємство, де знаходилось юридичне та фактичне місце реєстрації їй не відомо, ніяких документів вона не підписувала і не приймала заяв на працевлаштування, наказів на прийняття та звільнення не складала. Реєстрація ТОВ "Вакко" здійснена на прохання за винагороду.

Відповідач зазначив, що видаткові та податкові накладні по вищевказаними угодами були підписані саме ОСОБА_8

Суд першої інстанції безпідставно погодився з такими висновками податкового органу, оскільки вони спростовуються письмовими доказами.

Відповідно до п.п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 1.32. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовий, матеріальній або нематеріальній формах.

Тобто господарська діяльність - це діяльність, спрямована на отримання доходу, а не прибутку, оскільки обов'язковою умовою визначення терміну „господарська діяльність" є діяльність по отриманню доходу. Під доходом слід розуміти отримання будь - якої суми грошових коштів або товарів (робіт, послуг).

Як свідчать письмові докази, згідно видаткової накладної №1414 від 28 травня 2010 року позивач отримав 30 шт. еластичної шестерні нагнітача 2-ї ступені 9Д100.37.032сб1 на суму 208750 грн. без ПДВ, а згідної видаткової накладної №1412 від 21 травня 2010 року позивач отримав 20 шт. еластичної шестерні нагнітача 2-ї ступені 9Д100.37.032сб1 на суму 139166,67 без ПДВ (т.1, а.с.210, 210-зворот).

На виконання умов договору купівлі-продажу від 06.11.09 № 07/112 ТОВ "ВВМ Трейдінг" здійснив оплату грошових коштів на користь ТОВ «Вакко» згідно платіжного доручення та за видатковою накладною від 12 листопада 2009 року № 4685 представник позивача ОСОБА_9 за довіреністю від 12.11.09р. № 10 отримав товари згідно специфікації на загальну суму 265000,00 грн. з урахуванням ПДВ. Також ТОВ "ВВМ Трейдинг" отримав податкову накладну від 12.11.2009 № 4685, яка відповідає вимогам, встановленим п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (т.1, а.с.211, 212, 213).

Транспортування товару здійснено відповідно до умов договору силами ТОВ «Вакко», про що свідчать товарно-транспортні накладні (т.2, а.с.143-145).

Придбані товари оприбутковано в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується даними синтетичного та аналітичного обліку та бухгалтерському рахунку 28 (т.2, а.с.123).

Видаткову накладну від 12 листопада 2009 року № 4685 включено до складу валових витрат 4 кварталу 2009 року, а податкову накладну від 12 листопада 2009 року № 4685 включено до складу податкового кредиту за листопад 2009 року.

З метою зберігання товару позивачем укладено договір оренди нерухомого майна від 01.11.09 з ФОП ОСОБА_10 Особою, відповідальною за зберігання товарів згідно з наказом від 01.11.09 є працівник позивача ОСОБА_9, з яким укладено договір на матеріальну відповідальність від 01.11.09. Придбані товари знаходились на відповідальному зберіганні згідно накладних на внутрішні переміщення. Оплату за договором оренди проведено в безготівковому вигляді. Надання послуг оренди підтверджується відповідними актами (т.1, а.с.249-252, т.2, а.с.219-220222-235).

На придбаний у ТОВ «Вакко» товар позивач отримав технічні паспорти (т.2, а.с.168-180).

В подальшому придбаний у ТОВ «Вакко» товар позивачем реалізовано на користь нерезидента України ТОО «Фірма Строитель» (Республіка Казахстан) відповідно з контрактом від 5 листопада 2009 року № 05-11 за ціною 40 000,00 дол. США (319236,00 грн. без ПДВ). За умовами контракту від 5 листопада 2009 року № 05-11 поставка відбувалась зі складу позивача в м. Суми (т.2, а.с.7-12).

З метою отримання товару ТОО «Фірма Строитель» надано власний автотранспорт - вантажний автомобіль Vоlvо 670 (д/н НОМЕР_1) з причепом (д/н НОМЕР_3), який на території України слідував за маршрутом Юнаківка (перехід) - Суми - Юнаківка (перехід), що підтверджується митними документами. Вказаний автомобіль є власністю ТОО «Фірма Строитель», що підтверджується даними технічного паспорту (т.2, а.с.13-15, 153-167).

Згідно ВМД за формою МД-2 (експорт) 30 листопада 2009 року придбані у ТОВ «Вакко» насоси фактично передані наступному покупцю - ТОО «Фірма Строитель» і вибули з власності позивача в митному режимі експорту та списані з балансу позивача (т.2, а.с.160-161).

Від продажу вказаного товару позивач отримав грошові кошти в сумі 40000,00 дол. США (319236,00 грн.), які включено до складу валових доходів.

На виконання умов договору № 12/212 від 14 грудня 2009 року, укладеного між ТОВ "ВВМ Трейдінг" та ТОВ «Вакко» (згідно з яким позивач приймає у власність еластичну шестерню нагнітача 2-ї ступені 9Д100.37.032сб1 в кількості 50 штук за загальною ціною 417500,00 грн. на умовах передплати), позивач фактично сплатив грошові кошти на користь ТОВ «Вакко» в сумі 417500,00 грн., про що свідчить платіжне доручення від 18.12.09р. № 112 та отримав податкову накладну від 18 грудня 2009 року, яку включено до складу податкового кредиту (т.1, а.с.210, 211-зворот, 213-зворот, т.2, а.с.184-186).

Відповідно до видаткової накладної від 21 травня 2010 року № 1412 на суму 167000,00 грн. та видаткової накладної від 28 травня 2010 року № 1414 на суму 250500,00 директор позивач ОСОБА_11 фактично отримав еластичну шестерню нагнітача 2-ї ступені 9Д100.37.032сб1 в кількості 50 штук та здав на відповідальне зберігання до власного складу згідно накладної на внутрішнє переміщення (т.1, а.с. 210, 210-зворот, т.2, а.с.222, 225).

Колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах справи копії первинних документів - видаткова накладна та податкова накладна оформлені відповідно до вимог ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки скріплені печаткою ТОВ «Вакко», та вимогам, встановленим п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Придбані товари оприбутковано в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується даними синтетичного та аналітичного обліку на бухгалтерському рахунку 28 (т. 2, а.с.123).

Надані письмові докази свідчать про те, що на момент здійснення фінансово-господарських операцій з позивачем ТОВ "Вакко" було зареєстровано як платника податку на додану вартість, що давало право виписувати податкові накладні (т.2, а.с.254).

Транспортування товару здійснено відповідно до умов договору силами ТОВ «Вакко», про що свідчать товарно-транспортні накладні (т.2, а.с.143-145).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу; поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Згідно приписів ст. 4 вказаного Закону, одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Тобто, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно ст.. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За змістом ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року, оформлення товарно-транспортної накладної є обов'язковою умовою для здійснення перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Згідно п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Письмові докази свідчать про те, що позивачем в подальшому частину товару, придбаного у ТОВ «Вакко» за договором від 14 грудня 2009 року № 12/212, в кількості 29 одиниць реалізовано на користь нерезидента України компанії LTD "CANIORY CORPORATION", Британські Віргінські Острови) відповідно за контрактом від 18.09.09 № 9-09. Згідно додаткової угоди від 21 квітня 2010 року № 3 до вказаного контракту ванатжоотримувачем еластичних шестерень нагнітача 2-ї ступені 9Д100.37.032сб1 визначено Підприємство матеріально-технічного забезпечення Міністерства залізничного транспорту Туркменистану. Умови поставки - СРТ ВАТ «Морський Торгівельний порт Оля» Астраханська область, Лиманський район, с. Оля (Російська Федерація) (т.2, а.с. 16-26, 189-202).

Отримавши від компанії LTD "CANIORY CORPORATION" оплату вартості еластичних шестерень нагнітача 2-ї ступені 9Д100.37.032сб1 в кількості 29 одиниць на загальну суму 30615,59 дол. США (242457,11 грн.), позивач здійснив їх відвантаження на користь перевізника ТОВ «АТП Укрространс» . Відповідно з актом здачі-прийняття робіт від 28 червня 2010 року № ЦБО-000297 підтверджується, що з боку ТОВ «АТП Укрространс» надано послуги з перевезення за маршрутом Суми - Юнаківка (перехід)-Астрахань на автомобілі НОМЕР_2 на загальну суму 15000,00 грн. За надані послуги з перевезення проведено оплату згідно платіжного доручення від 21 червня 2010 року № 332 в сумі 15000,00 грн. (т.2, а.с.204,208-209).

Згідно ВМД за формою МД-2 підтверджується, що еластичні шестерні нагнітача 2-ї ступені 9Д100.37.032сб1 в кількості 29 одиниць 9 червня 2010 року передано на користь нерезидента в режимі експорту (т.2, а.с.23-26).

Інша частина придбаного за договором від 14 грудня 2009 року № 12/212 у ТОВ «Вакко» товару в кількості 21 одиниці реалізована позивачем на користь СП у формі ТОВ «Денвер» (Україна, м. Суми) на загальну суму 180600,08 грн. Еластичні шестерні нагнітача 2-ї ступені 9Д100.37.032сб1 в кількості 29 одиниць фактично передано СП у формі ТОВ «Денвер» згідно договору № 2010-023 від 23.06.2010 р, видаткової накладної від 24 червня 2010 року № 12 за довіреністю від 24 червня 2010 року ЯНЛ № 967283 (т.2, а.с.210-217).

Тобто, еластичні шестерні нагнітача 2-ї ступені 9Д100.37.032сб1 в кількості 50 одиниць списано з балансу позивача. Від продажу вказаного товару позивач отримав грошові кошти в сумі 423057,19 грн., які включено до складу валових доходів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що господарські операції з придбання позивачем товарів у ТОВ "Вакко" повністю підтверджені первинними документами, оформленими належним чином, а придбаний товар використаний позивачем у власній господарській діяльності.

Суд першої інстанції безпідставно не з»ясував зазначені обставини справи, не витребував і не дослідив письмові докази, які свідчать про реальність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом ТОВ «Вакко»; безпідставно посилався на пояснення свідка ОСОБА_8, не врахувавши постанову від 27 квітня 2011 року про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_7, ОСОБА_8, порушеної за фактом створення фіктивних підприємств ТОВ «Вакко» та ТОВ «Скап Холдінгс» за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України, у зв'язку з відсутністю складу злочину (т.3, а.с.8-9).

Частиною 1 ст.203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до частини 5 зазначеної статті, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно п.1 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що договори, укладені між ТОВ «ВВМ Трейдинг» та ТОВ «Вако» за формою та змістом не суперечить вимогам Цивільного та Господарського кодексів України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, виконання вказаних договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тобто відбулася фактична поставка товару, а відтак, договір між позивачем та мав реальний характер.

Фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів, укладених між ТОВ «ВВМ Трейдинг» та ТОВ «Вако», не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, відповідачем не надано, та не встановлено судами як першої, так і апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, які свідчать про правомірність його дій та прийнятих рішень.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів правомірність своїх заперечень проти адміністративного позову позивача та законність і обґрунтованість прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № 000202314/0/18641 від 11 березня 2011 року.

За таких обставин, колегія суддів, керуючись приписами ст. 19 Конституції України, ст. ст. 69, 70, 71 КАС України, дійшла висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 000202314/0/18641 від 11 березня 2011 року підлягає скасуванню і тій частині, яка судом першої інстанції залишена без змін.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 05.10.2011 р. по справі № 2а-1870/4543/11 в частині відмови у задоволенні позову не відповідає вимогам ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому в цій частині підлягає скасуванню.

Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне, відповідно до ч.2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивача та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1, п. 3 ст. 198, ст. 200, п.1. п.3, п. 4 ч.1 ст. 202, п.1 ч.1, ч.2 ст. 205, ст. ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг"

задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.10.2011 р. по справі № 2а-1870/4543/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг" до Державної податкової інспекції в м. Суми про скасування податкового повідомлення -рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг".

Прийняти в цій частині нову постанову, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми № 0000202314/0/18641 від 11 березня 2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 165097,75 гр. та за штрафними (фінансовими) санкціями -41275,00 грн.

В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг" судові витрати у розмірі 02 грн. 25 коп.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Калиновський В.А.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.