Ухвала суду № 23882102, 15.03.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2012 р.Справа № 1819/2а-2558/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 17.10.2011р. по справі № 1819/2а-2558/11

за позовом Шосткинського міськрайцентру зайнятості населення

до ОСОБА_1

про стягнення допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Шосткинський міськрайцентр зайнятості населення, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на корись позивача 7340, 44 грн. боргу допомоги по безробіттю.

Постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 17.10.2011 р. стягнуто з ОСОБА_1 на користь Шосткинського міськрайцентру зайнятості 7340, 44 грн. допомоги по безробіттю.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову суду першої інстанції та перерахувати суму допомоги по безробіттю, що підлягає поверненню відповідачем на користь позивача, починаючи з 01.12.2010 року.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що при винесенні постанови судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до ст.2 Закону України „Про зайнятість населення" та Порядку реєстрації, перереєстрації та введення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою КМУ від 14.02.2007 р. № 219, та на підставі заяви відповідача Наказом Шосткинського міськрайцентру зайнятості № НТ100609 від 09.06.2010 року відповідачу з 09.06.2010 р. надано статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю.

З 05.05.2011 року у зв'язку із призначення пенсії за віком згідно з п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 припинено.

Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 р. № 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 р. № 7-1 стосовно виявлення належності безробітної особи до категорії зайнятих, здійснено перевірку, в ході якої виявлено, що ОСОБА_1 під час перебування на обліку в центрі зайнятості працювала згідно цивільно-правової угоди №3 від 01 квітня 2008 р. в ТОВ «Українсько- Голландська Агрокомпанія».

Всього за період перебування відповідача на обліку в Шосткинському міськрайцентрі зайнятості як безробітного за період з 09.06.2010 року по 07.05.2011 року ним було отримано 7340,44 грн. допомоги по безробіттю.

26.07.2011 року позивач направив відповідачу претензію про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, яка відповідачем отримана 30.07.2011 року та не визнана ним, кошти не сплачено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неправомірно отримав 7340.44 грн. допомоги по безробіттю всупереч діючому законодавству.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 № 803-ХІІ (далі -Закон № 803-ХII) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.

Згідно з підпунктом "б пункту 3 статті 1 Закону № 803-ХII в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

П. 4 вказаної статті визначено, що законодавством України можуть передбачатися й інші категорії зайнятого населення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості працював згідно цивільно-правової угоди № 3 від 01.04.2008 року в ТОВ «Українсько-Голландська Агрокомпанія».

Зазначений факт роботи підтверджується копіями договору, актів виконаних робіт та актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 37 від 01.07.2011 року.

Відповідно до п. 10 Договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим Договором.

Згідно з актами виконаних робіт за 2008-2010 роки вони були укладені за наступні періоди: 01.04.2008-15.04.2008, 15.04.2008-19.12.2008, 01.01.2009-31.10.2009, 02.12.2009-31.12.2009, 01.11.2010-30.11.2010, що підтверджує дію договору на момент звернення відповідача до центру зайнятості, присвоєння їй статусу безробітної та отримання нею інших послуг як незайнятої особи.

Крім того, згідно поданої звітності до податкової інспекції за формою 1-ДФ за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. (тобто період, коли з доводів апеляційної скарги, договірні правовідносини ТОВ «Українсько-Голландська Агрокомпанія» з ОСОБА_1 були припинені) ТОВ «Українсько-Голландська Агрокомпанія», код 33174406, інформацію про розірвання будь-яких трудових правовідносин з відповідачем не надавались, що підтверджується копією листа ДПА.

Виходячи з положень Договору, він є Договором цивільно-правового характеру, оскільки не підпадає під ознаки законодавчо визначеного ст. 21 Кодексу законів про працю України поняття трудового договору.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 1 пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. № 219 громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення цивільно - правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг.

Згідно з підпунктом 1 пункту 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. № 307, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно - правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно - правовими угодами).

Таким чином, осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно - правовими договорами, законодавство відносить до зайнятого населення, відповідно, вони не можуть бути зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.

Згідно з підпунктом „б" пункту 3 статті 1 Закону України „Про зайнятість населення" Договір № 3 від 01.04.2008 року відносить відповідача до категорії зайнятого населення, оскільки ним отримано дохід у вигляді винагороди, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що оскільки з 01.04.2008 року та на момент подання заяви до центру зайнятості про надання статусу безробітного відповідач належав до категорії зайнятого населення, він не мав в цей період права на надання йому статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю.

Відповідно до абз. 11 п.1 ст.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та введення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних для одержання статусу безробітного громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної. Кошти, отримані обманним шляхом, такими особами підлягають поверненню.

Згідно з п. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.7.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20.03.2006 р. у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк, стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Враховуючи, що при зверненні до позивача ОСОБА_1 не повідомила центр зайнятості про те, що з 01.04.2008 р. вона працює в ТОВ «Українсько-Голландська Агрокомпанія» по цивільно - правовому договору та подальше отримання доходу в грошовій формі, що як наслідок, призвело до незаконного отримання нею матеріального забезпечення на випадок безробіття, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 7340, 44 грн. підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 17.10.2011р. по справі № 1819/2а-2558/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Гуцал М.І.Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Пянова Я.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Пянова Я.В.