Ухвала суду № 23881816, 06.03.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 р.Справа № 2а-8603/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Трофімової Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2011р. по справі № 2а-8603/11/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

до ОСОБА_1

третя особа Харківська міська рада

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2011 р. адміністративний позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі міста Харкова до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Харківська міська рада про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь державного бюджету в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова (код 21226694, 61064, м. Харків, вул. Клапцова, б. 25) за рахунок активів заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 119385.91 (сто дев'ятнадцять тисяч триста вісімдесят п'ять) гривень 91 копійку .

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову - про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні представник відповідача повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав до суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких також просить постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу-без задоволення.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.06.2004 року між Харківською міською радою та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки, що належить до комунальної власності м. Харкова, розміром 0,4420 га строком дії до 01.12.2028 року, який зареєстрований Харківською регіональною філією ДЗК 19.07.2004 року (а.с. 10-12).

29.01.2009 року відповідачем до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова подано декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 2169, відповідно до якої відповідачем визначена сума податкового зобов'язання в розмірі 79859,00 грн. за рік, по 6653,25 грн. за місяць (а.с. 14).

25.01.2010 року ОСОБА_1 подано декларацію № 586, відповідно до якої відповідачем визначена сума податкового зобов'язання у розмірі за рік, в тому числі за січень 2010 року-листопад 2010 року у розмірі 7045,79 грн. та за грудень у розмірі 7045.81грн.(а.с. 14-16).

26.01.2011 року відповідачем подано декларацію № 360, відповідно до якої відповідачем визначена сума податкового зобов'язання в розмірі 84549,50 грн. за рік, в тому числі за січень 2010 року-листопад 2010 року у розмірі 7045,79 грн. та за грудень у розмірі 7045,81 грн.(а.с.17).

Орендна плата за грудень 2009 року в сумі 6653,25 грн., за 2010 рік в сумі 84549,50 грн., за січень-квітень 2011 року в сумі 28183,16 грн. відповідачем не сплачена.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом були вжиті всі можливі заходи з погашення податкового боргу ОСОБА_1. На момент розгляду справи судом сума заборгованості у розмірі 119385,91 грн. відповідачем не погашена, ані відповідачем, ані його представником до суду не надано доказів на спростування вимог позивача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Стаття 5 Закону України "Про плату за землю" передбачає, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 року № 1251-XII (в редакції, яка діє з 31.03.2005, після внесення змін Законом України від 25.03.2005 р. № 2505) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Вказана норма законодавства кореспондується з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, де вказано, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Порядок оподаткування землі в Україні, починаючи з 01 січня 2011 року, визначається розділом XIII "Плата за землю" Податкового кодексу України. Питання орендної плати за землю врегульовані статтею 288.

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

З огляду на викладене, платником орендної плати за орендовану у Харківської міської ради земельну ділянку комунальної власності є орендар - фізична особа ОСОБА_1, вказаний платіж має статус загальнодержавного податку.

Як вбачається з розрахунку суми позову, заборгованість ОСОБА_1 перед бюджетом з орендної плати за землю складає 119385,91грн., підставами виникнення якої є подані відповідачем декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а саме: № 2169 від 29.01.2009 року, № 586 від 25.01.2010 року, № 360 від 26.01.2011 року.

Розмір вказаної заборгованості підтверджений представником відповідача як в суді першої інстанції, так і при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним протягом 2009-2010 років, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно з п. 5.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Вищезазначені норми Закону кореспондуються з положеннями Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Так, відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 287.3 та 287.4 ст. 287 Податкового Кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, керуючись вказаною нормою законодавства, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Харкова направила на адресу відповідача першу податкову вимогу № 1/220 від 02.02.2010 року (а.с.23) та другу податкову вимогу №2/1432 від 04.09.2010 року (а.с.24).

Перша податкова вимога відповідачем отримана не була, про що свідчить зворотнє поштове повідомлення та акт № 586/24-112 від 10.06.10 року про причини неможливості вручення податкової вимоги.

Друга податкова вимога була вручена відповідачу особисто, що підтверджується його підписом на зворотньому поштовому повідомленні.

Підпунктом 10.1.1. п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про порядок погашення зобобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.

Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним податковим органом.

З матеріалів справи вбачається, що начальником Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова було винесено рішення №138 від 08.11.2010 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що податковим органом були вжиті всі можливі заходи з погашення податкового боргу ОСОБА_1.

На момент розгляду справи сума заборгованості у розмірі 119385,91 грн. відповідачем не погашена, належних доказів на спростування вимог позивача ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції відповідачем не надано.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача за рахунок активів заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 119385.91 грн.

Посилання відповідача як на підставу для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції на пропущення позивачем строку звернення до суду з позовом, не приймаються до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 13.10.2011 року строк звернення до суду позивачу поновлений і колегія суддів апеляційної інстанції цілком погоджується з доводами, викладеними судом першої інстанції в зазначеній ухвалі (а.с.83).

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

У відповідності до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2011р. по справі № 2а-8603/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Гуцал М.І.Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Пянова Я.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Пянова Я.В.

Повний текст ухвали виготовлений 12.03.2012 р.