Ухвала суду № 23881774, 28.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 р.Справа № 2а-11690/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Трофімової Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2011р. по справі № 2а-11690/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Хімічні технології", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 22.07.2011 року № 0003302305 та № 0003312305.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2011 р. позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 22.07.2011 року № 0003302305 та № 003312305, прийняті відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології".

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а саме: п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями.

В судовому засіданні представник позивача повністю заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце слухання справи.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що уповноваженими особами Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Хімічні технології" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.01.2011 р., за результатами якої 05.07.2011 року було складено акт перевірки № 3112/2305/32028975, де були зафіксовані порушення вимог

- ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦКУ в частині не додержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Хімічні технології" з ТОВ "Перша технологічна компанія - СТГ";

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України завищення рядка 22.1 "Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з ПДВ" податкової декларації з ПДВ № 9000479085 від 18.02.2011 року за січень 2011 року у сумі 239 761 грн.;

- заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 25) податкової декларації з ПДВ № 9002276753 від 19.04.2011 року за березень 2011 року у сумі 75 836 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.07.2011 року № 0003302305 та № 0003312305, згідно з якими позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 75 837,00 грн. та зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 239 761,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не дотримав вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому його рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірними, що дає суду правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

При цьому, відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до пункту 201.4. ст. 201 ПКУ податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Хімічні Технології» (Орендар) укладено договори суборенди складських приміщень № 03/01-2011Б від 03.01.2011 року з ТОВ «Перша Технологічна компанія-СТГ» (суборендар), з якого вбачається, що Орендар передає частину приміщення в оренду ТОВ «Перша технологічна Компанія-СТГ» за адресою: обл. Харківська, м. Балаклея, вул. Геологічна, 16-Б, літ 01, загальною площею 200 м2 у тимчасове користування за орендну плату, та № 03/01-2011Л від 03.01.2011 року з ТОВ «Перша Технологічна компанія-СТГ" (суборендар), з якого вбачається, що Орендар передає частину приміщення в оренду ТОВ «Перша технологічна Компанія-СТГ» за адресою: обл. Полтавська, район Лохвицький, м. Червонозаводське, вул. Польова, 16 - будівля гаражу, у тимчасове користування за орендну плату.

Позивачем зазначена операція була відображена у податковому обліку належним чином та були виписані податкові накладні на вартість послуг оренди.

Відвантаження сировини відбувалося зі складу постачальника, розташованого у орендованих останнім (тобто постачальником) приміщеннях.

Таким чином, спростовуються твердження відповідача, що у зв'язку із тим, що за юридичною адресою ТОВ «Перша технологічна компанія-СТГ» не знаходиться, то відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларовані господарських операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал; незначний штат працюючих осіб, в т.ч. за спеціальною освітою; приміщення для зберігання товарів, та відповідно до цього відсутні об'єкти, які підпадають під визначення п. 185.1 ст. 185, ст. 188 Податкового кодексу України, оскільки господарську діяльність юридична або фізична особа може здійснювати не лише за своєю юридичною адресою.

Також, ТОВ «Хімічні Технології» (Покупець) був укладений договір поставки № 0301/11 від 03.01.2011 року з ТОВ «Перша Технологічна компанія-СТГ» (постачальник), відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність товарно - матеріальні цінності : поліакрілонітрільне волокно, лігносульфонат технічний, залізо сірнокисле, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити за отримані товарно -матеріальні цінності на умовах, визначених договором.

На виконання умов договору було придбано товар, на що виписано видаткові накладні, рахунки-фактури та податкові накладні, які позивач отримав від ТОВ «Перша технологічна компанія-СТГ» на загальну суму 1846568,40 грн., в т.ч. ПДВ 307761,40 грн., а саме податкові накладні: № 2 від 03.01.2011 на суму 124215,00 грн., №7 від 04.01.2011 на суму 72353,40 грн., № 45 від 17.01.2011 на суму 142800,00 грн., № 64 від 21.01.2011 на суму 345600,00 грн., № 71 від 24.01.2011 на суму 408000,00 грн., № 76 від 25.01.2011 на суму 408000,00 грн., № 92 від 28.01.2011 на суму 345600,00 грн.

Факт отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Перша технологічна Компанія-СТГ" підтверджується записами № 631, 642, 646 в Журналі виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей за формою М-2, затвердженою Наказом Міністерства Статистики України № 192 від 21.06.1996 року.

Отримана у ТОВ «Перша Технологічна Компанія-СТГ» сировина була перевірена за якісними характеристиками, підтвердженням чого є складені при прийманні продукції акти прийомки по якості від 03.01.2011 №1, від 04.01.2011 №2, від 17.01.2011 №5, від 21.01.2011 №8. від 24.01.2011 №9, від 25.01.2011 №10, від 28.01.2011 №12.

Отримані від ТОВ «Перша Технологічна Компанія-СТГ» товари були оприбутковані у законодавчо визначеному порядку та у повному обсязі використані для виробництва реагентів.

На підтвердження цього є первинні документи складського обліку, а саме картки складського обліку та лімітно-заборні картки (накладні требовання).

У ТОВ «Хімічні Технології» є у повному обсязі виробничі приміщення, підтвердженням чого є договір оренди №2010-0101-ОМ4 від 01.01.2010 між ДП «Сентекс» та ТОВ «Хімічні Технології», договір оренди №2010-0101-ОП6 від 01.01.2010 між ДП «Сентекс» та ТОВ «Хімічні Технології», № 2010-0101-ОП17 від 01.01.2010 між ДП «Сентекс» та ТОВ «Хімічні Технології», якими передано в оренду ТОВ «Хімічні Технології» нежитлові будівлі для розміщення складу та виробництва, та виробниче обладнання.

Крім того, по іншому виробничому майданчику (Полтавська область) договір оренди №01/07 від 16.01.2010 між ТОВ «Агросервіс» та ТОВ «Хімічні Технології», договір оренди №11/06-1 від 01.11.2006 між ТОВ «Агросервіс» та ТОВ «Хімічні Технології», якими передано в оренду ТОВ «Хімічні Технології» нежитлові будівлі для розміщення складу та виробництва, та договором оренди обладнання від 01.02.2010 №0102-2010, укладеним між ДП «Оріонінвест» та ТОВ «Хімічні Технології».

Факт використання та розміщення виробництва підтверджується наступними документами:

- Договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності по майданчику у Балаклеї від 01.11.2011 №001072;

- Дозвіл на початок роботи виробничого комплексу по виробництву бурових реагентів №2379 Балаклійського РУ ГУ МНС України в Харківській області від 27.07.2006 року:

- акт повторної перевірки димових каналів від 20.09.2011 року;

- висновок Держсанепідемслужби №1409 від 13.08.2010 року;

- висновок Держсанепідемслужби №2 від 13.03.2006 (по майданчику Лохвиця);

- документи щодо перепрофілювання заводу кормових дріжджів (по майданчику

Лохвиця) під виробництво лігносульфонатних реагентів;

- висновок Держсангігекспертизи по виготовлюємому реагенту;

- висновок Держпожежнагляду від 02.09.2010 №1835 по майданчику (Лохвиця);

-висновок Держпожежнагляду від 08.11.2006 №1964 по майданчику (Лохвиця);

- висновок Держпожежнагляду від 06.11.2006 №64 по майданчику (Лохвиця);

- висновок Держпожежнагляду від 09.08.2010 №3 по майданчику (Лохвиця).

Факт здійснення виробництва та несення виробничих витрат підтверджується наявними в справі:

- договір на транспортування природного газу №БаП140 від 30.12.2010 року;

- договір на транспортування природного газу № 14П від 16.12.2010 року;

- свідоцтво про атестацію лабораторії від 30.10.2008 року строком до 29.10.2011 року;

- свідоцтво про атестацію лабораторії від 31.10.2011 року строком до 30.10.2014 року;

- договір на постачання електричної енергії від 13.07.2004 року;

- рахунками на оплату спожитої електроенергії № 62443 за лютий та компенсацію реактивної енергії;

- технічними умовами на водовідведення та водопостачання ТОВ «Хімічні Технології» від 22.01.2010 року зі строком дії до 31.12.2014 року.

Крім того, в ТОВ «Хімічні Технології» наявний виробничий та адміністративний персонал, який здійснював оприбуткування сировини, отриманої від ТОВ «Перша Технологічна Компанія-СТГ», та подальше виробництво з неї готової продукції, що підтверджується штатним розкладом по ТОВ «Хімічні Технології» та податковим розрахунком за формою 1-ДФ за 2-й квартал 2011 року.

Здійснення виробництва підтверджується статистичними звітами про виробництво промислової продукції за січень 2011, березень 2011 року, жовтень 2011 року.

Передача оприбуткованого товару на виробництво, виготовлення готової продукції та її подальший продаж підтверджується:

- карткою складського обліку №12 (склад Лохвиця) по залізу сернокислому;

- накладною-вимогою №1 від 12.03.11 року;

- накладною-вимогою №2 від 12.03.11 року;

- накладною-вимогою №3 від 28.10.11 року;

- остаточною калькуляцією по реагенту РВ-СМ від 31.03.2011 року;

- остаточною калькуляцією по реагенту РВ-СМ від 31.01.2011 року;

- остаточною калькуляцією по реагенту РВ-СМ від 31.10.2011 року;

- журналом ордером по рахунку 261 Готова продукція;

- карткою складського обліку №1 (склад Лохвиця) по лігносульфонату технічному;

- накладною-требовання від 04.01.11 року;

- журналом виробництва;

- карткою складського обліку №1 (склад Балаклея) по лігносульфонату технічному;

- накладною-вимогою від 18.03.11 року;

- накладною-вимогою від 12.02.11 року;

- накладною-вимогою від 03.01.11 року;

- журналом виробництва;

- карткою складського обліку №7 (склад Балаклея) по поліакрілонітрільному волокну;

- накладною-вимогою від 12.02.11 року;

- накладною-вимогою від 12.02.11 року;

- остаточною калькуляцією по реагенту КССБ-МТ від 31.01.2011 року;

- остаточною калькуляцією по реагенту Гіпанол від 31.03.2011 року;

- остаточною калькуляцією по реагенту Гіпанол від 28.02.2011 року.

Готова продукція була в подальшому реалізована ДП «Інтергласт» фірми «Гласт ГМБХ» за видатковими накладними: №40 від 04.03.2011,№49 від 15.03.2011, №54 від 22.03.2011, №61 від 25.03.2011, та ТОВ «Оріонінвест» за видатковими накладними: №4 від 12.01.2011, №3 від 06.01.2011, №2 від 05.01.11, ДП «Хімтехінвест» за накладними: №21 від 14.02.2011, №23 від 15.02.2011, №24 від 16.02.2011, №25 від 16.02.2011, №27 від 18.02.2011, №26 від 21.02.2011, №28 від 22.02.2011, №29 від 23.02.2011, №30 від 23.02.2011, №31 від 24.02.2011, №32 від 25.02.2011, №36 від 26.02.2011, №33 від 28.02.2011, №34 від 28.02.2011, №62 від 26.03.2011, №63 від 28.03.2011, №64 від 29.03.2011, №65 від 30.03.2011, №60 від 25.03.2011, №59 від 24.03.2011, №58 від 24.03.2011, №57 від 23.03.2011, №56 від 22.03.2011, №55 від 226.03.2011, №53 від 21.03.2011, №52 від 19.03.2011, №50 від 16.03.2011, №48 від 15.03.2011, №47 від 14.03.2011, №46 від 13.03.2011, №45 від 12.03.2011, №5 від 12.01.2011, №5 від 19.01.2011, №8 від 20.01.2011, №9 від 21.01.2011. №10 від 22.01.2011, №11 від 24.01.2011, №13 від 26.01.2011, №14 від 27.01.2011, №12 від 25.01.2011, №15 від 29.01.2011.

За продукцію було сплачено грошові кошти, що підтверджується виписками по банківському рахунку, наявними в матеріалах справи.

Надані позивачем первинні бухгалтерські документи на виконання вищезазначених договорів за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів апеляційної інстанції також зазначає про те, що відповідачем ні під час розгляду в суді першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не було надано доказів на підтвердження фальшивості зазначених документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у контрагента статусу платника ПДВ на момент вчинення та виконання правочинів, або на завищення вартості робіт чи послуг, або на несумісність зазначених в документах робіт чи послуг з власною господарською діяльністю ТОВ "Хімічні технології". У ході перевірки відповідачем не встановлено проведення ТОВ "Хімічні технології" збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товарів, отриманих від ТОВ «Перша Технологічна Компанія-СТГ», взаємопов'язаності позивача та ТОВ «Перша Технологічна Компанія-СТГ», обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

Таким чином, будь-яких підстав, визначених Законом України "Про податок на додану вартість" та Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, в даному випадку, не вбачається.

З приводу викладеного в Акті перевірки твердження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів колегія суддів апеляційної інстанції зауважує на таке.

Взаємовідносини позивача з ТОВ «Перша Технологічна Компанія-СТГ» мають реальний характер, підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, які є дійсними, їх дійсність податковим органом не оскаржувалась.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Ст. 215 ЦК України визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акта перевірки, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Перша Технологічна Компанія-СТГ» і правомірність нарахування податкового кредиту, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що правові підстави для визнання правомірним висновку відповідача про нікчемність договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Перша Технологічна Компанія-СТГ», відсутні.

В той же час, згідно Узагальнення Верховного суду України від 24.11.08 р. "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при розгляді позовів про встановлення нікчемності правочину з посиланням на ст. 203 ЦК необхідно враховувати, що ця стаття передбачає загальну підставу для визнання нікчемності правочину і застосовується лише в тому випадку, якщо в ЦК немає спеціальної підстави (норми) для цього. ... фіктивний правочин не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним у ч. 5 ст. 203 ЦК, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто сторони, укладаючи його, знають заздалегідь, що він не буде виконаний. Такий правочин завжди укладається умисно. ... ознака фіктивності повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише про людське око, а інша - намагалася досягти правового результату, то такий правочин не визнається фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення правочину, тобто тягар доказування фіктивності правочину покладається на позивача.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається недійсним лише судом.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що правочини за цієї підстави потребують визнання їх недійсності рішенням суду. Рішень суду про визнання правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Перша Технологічна Компанія-СТГ» з підстави їх фіктивності відповідачем не надано.

Крім того, до суду не надано доказів щодо наявності обвинувальних вироків відносно посадових осіб позивача та його контрагента щодо порушення податкового законодавства, а також щодо наявності умислу посадових осіб позивача на вчинення угод, які суперечать інтересам держави та суспільства.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на той факт, що чинне законодавство не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Якщо контрагент допустив порушення законодавства, у тому числі податкового, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Відсутність трудових ресурсів у контрагента, відсутність його за юридичною адресою, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього даного права, якщо він виконав усі передбачені законом умови для цього і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було повністю дотримано всіх вимог закону з реалізації права на податковий кредит. Вказані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи копіями первинних бухгалтерських документів.

Також колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що висновки акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі ґрунтуються на висновках довідки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 28.03.2011р. № 440/23-304/37190531 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Перша технологічна компанія СТГ» (код 37190531) щодо не здійснення господарських операцій з поставки (придбання) товарів (робіт, послуг) у періоді грудень 2010, січень 2011 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2011 по справі 2а-5321/11/2070 скасовано наказ ДПІ у Ленінському районі міста Харкова про призначення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Перша технологічна компанія СТГ» (контрагента позивача), а дії ДПІ у Ленінському районі щодо проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Перша технологічна компанія СТГ», за наслідками якої складено довідку від 28.03.2011р. № 440/23-304/37190531, визнані неправомірними.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2011р. по даній справі вищезазначене рішення залишено без змін.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що обставини, які викладені відповідачем в Акті перевірки, неможливо кваліфікувати як порушення, що передбачені п. 198.3., п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що приймаючи податкові повідомлення-рішення № 0003302305 та № 003312305 від 22.07.2011 року, відповідач не дотримав вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому його рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірними та підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

У відповідності до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2011р. по справі № 2а-11690/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Гуцал М.І.Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Пянова Я.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Пянова Я.В.

Повний текст ухвали виготовлений 05.03.2012 р.