Вирок № 23880585, 10.05.2012, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 1-805/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.05.2012 Печерський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Тарасюк К.Е. секретаряЛященко А.М., Миронюк О.А., Табалі Я.В., за участі прокурораПанова В.Є., Байдюка Д.А., захисників - адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

захисника ОСОБА_9,

та представника потерпілих - адвоката ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Реутинці, Кролевецького району, Сумської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, одруженого, не працюючого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с.Реутинці, Кролевецького району, Сумської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, одруженого, маючого двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_8, не працюючого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, такого, що не має судимості, згідно ст.89 КК України,

та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця с.Новосілки, Макарівського району, Київської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, одруженого, працюючого в ТОВ «ВП Фаворит» бригадиром монтажної бригади, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, судимого:

- 18.06.1998р. Жовтневим районним судом м.Києва за ст.ст. 140 ч.2, 141 ч.1, 141 ч.2, 142 ч.2, 143 ч.2, 42 КК України на 6 років позбавлення волі;

- 19.08.2002р. Солом`янським районним судом м.Києва за ст.ст.309 ч.1, 186 ч.2, 186 ч.3, 70, 71 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 29.11.07р. за відбуттям покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.4 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У невстановлені досудовим слідством час та місці ОСОБА_12, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна та діючи з корисливих мотивів, вступив у попередню злочинну змову з ОСОБА_11, а в подальшому і з ОСОБА_13, який був раніше судимий і мав не зняту і не погашену судимість за розбій, а також з особою, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, та двома невстановленими в ході досудового слідства особами, кримінальну справу відносно яких також виділено в окреме провадження, направлену на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом нападу з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу по відношенню до ОСОБА_14 та ОСОБА_15, з якими працював ОСОБА_11 водієм вантажного автомобіля на території гаражно-будівельного кооперативу "Либідь" по вул. Залізничне Шосе, 2 в м. Києві, та мав їхати з ними у відрядження і знав про наявність у них при собі для закупівлі товару значної суми грошових коштів.

Згідно попередньої домовленості між собою та розподілених ролей ОСОБА_11, отримавши від ОСОБА_15 та ОСОБА_14 виклик про виїзд у відрядження, повинен був повідомити про це ОСОБА_12, а той в свою чергу ОСОБА_13, який повинен був повідомити про це особу, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, та невстановлених у ході слідства осіб. Після цього, ОСОБА_11 повинен був приїхати на територію ГБК "Либідь" за вказаною адресою та готувати там до поїздки у відрядження вантажний автомобіль, і при появі ОСОБА_15 і ОСОБА_14, які повинні були мати при собі значну суму грошових коштів, повідомити про це ОСОБА_12, а той в свою чергу ОСОБА_13. Останній разом з особою, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, та двома невстановленими в ході досудового слідства особами, одягнувши камуфляжну форму та погрожуючи автоматами, тобто застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я осіб, повинні були вчинити розбійний напад на ОСОБА_15 і ОСОБА_14 та заволодіти їхнім майном, яке в подальшому вони всі разом домовились розділити між собою.

Вранці 16.05.2011р. ОСОБА_11 отримав повідомлення від ОСОБА_15 та ОСОБА_14 про виїзд у відрядження ввечері цього ж дня і необхідність приїзду на територію ГБК "Либідь" за вищевказаною адресою та підготовки до поїздки за товаром вантажного автомобіля. Про вказане, згідно раніше розробленого плану злочинних дій, ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_12, а той в свою чергу ОСОБА_13, який повідомив про це особу, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, та двох невстановлених у ході досудового слідства осіб.

16.05.2011р., приблизно о 21.00 год., ОСОБА_11 прибув на територію ГБК "Либідь" по вулиці Залізничне Шосе, 2 в м. Києві, де став підготовлювати вантажний автомобіль до поїздки за товаром, зустрів ОСОБА_15 та став чекати ОСОБА_14 Останні повинні були мати при собі значну суму грошових коштів, про що він повинен був повідомити ОСОБА_12 В цей же день, приблизно о 21.40 год., до ГБК "Либідь" за вказаною адресою, приїхав ОСОБА_14 Побачивши це ОСОБА_11, згідно попередньої домовленості, подзвонив і повідомив про це ОСОБА_12, який, в свою чергу, повідомив про це ОСОБА_13, який на той час знаходився разом з особою, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, та двома невстановленими досудовим слідством особами і чекали інформацію про приїзд потерпілих і початок вчинення злочину.

Того ж дня, приблизно о 22.00 год., ОСОБА_13 спільно з особою, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, та двома невстановленими в ході досудового слідства особами, діючи за попереднім злочинним планом, вдягнувши на себе камуфляжну форму співробітників правоохоронних органів та на голови в'язані шапки-маски з прорізами для очей, взявши з собою завчасно приготовлені для вчинення злочину предмети, схожі на справжні бойові автомати "Калашникова", шляхом вільного доступу зайшли на охоронювану територію ГБК "Либідь" по вул.Залізничне Шосе, 2 в м. Києві та по східцям піднялись на 2 поверх адміністративної будівлі, де через незамкнені вхідні двері проникли у приміщення охорони та приміщення керівництва, де наказали охоронцю ОСОБА_16 лягти на підлогу та не чинити опору, що той і зробив, після чого зв'язали йому ззаду руки пластмасовими джгутами, щоб не дати йому можливості перешкодити вчиненю злочину. ОСОБА_13 спільно з особою, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, та двома невстановленими в ході досудового слідства особами, наказали ОСОБА_15 та ОСОБА_14 лягти на підлогу, направивши на них і погрожуючи застосуванням предметів, схожих на бойові автомати "Калашникова", які вони сприйняли за справжню бойову зброю та реально відчули загрозу застосування насильства, небезпечного для їх життя та здоров'я. Після цього, ОСОБА_13 спільно з особою, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, та двома невстановленими досудовим слідством особами, нанесли ОСОБА_14 декілька ударів кулаками по обличчю та тулубу, від чого він відчув сильний фізичний біль, намагаючись звалити його на підлогу, а потім нанесли декілька ударів ногами по корпусу в область нирок та застосували в спину електрошокер, від чого ОСОБА_14 впав на підлогу, відчувши сильний фізичний біль, чим застосували до останнього насильство, яке не є небезпечним для його життя та здоров'я. Крім того, вказані особи заламали ОСОБА_15 руки за спину, повалили на підлогу та нанесли декілька ударів ногами по спині та обличчю останнього, від чого ОСОБА_15 відчув сильний фізичний біль, чим застосували до нього насильство, яке не є небезпечним для його життя та здоров'я. Після цього, вони зав'язали ОСОБА_15 та ОСОБА_14 ззаду руки пластмасовими джгутами, чим обмежили їхні руки та подолали волю до опору, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я останніх.

В подальшому, ОСОБА_13 спільно з особою, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, та двома невстановленими в ході досудового слідства особами, за попередньою змовою між собою та ОСОБА_12 і ОСОБА_11, згідно розробленого злочинного плану стали обшукувати приміщення та відкрито знайшли та заволоділи чужим майном, а саме:

- спільними грошовими коштами ОСОБА_15 та ОСОБА_14 в сумі 105 000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становило 837 742,50 грн., 2020 євро, що згідно офіційного курсу НБУ становило 23 014,5 грн. та 21 000 грн.,

- майном ОСОБА_17: мобільним телефоном "Нокіа-3270" вартістю 1084 грн. з сім-картою "МТС" вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходилось 50 грн., наплечною сумкою-барсеткою вартістю 50 грн.;

- майном ОСОБА_15: мобільним телефоном "Нокіа-С-500" вартістю 1410 грн. з сім-картою "Лайф" вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходилось 50 грн., рюкзаком вартістю 250 грн., двома шкіряними гаманцями вартістю по 500 та 300 грн., а також документами, які вартості не представляють, -

а всього заволоділи майном ОСОБА_14 на загальну суму 442 087,5 гривень та ОСОБА_15 на загальну суму 443 413,5 гривень, тобто на загальну суму 885 501 гривень, що в 1882 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, чим завдали потерпілим ОСОБА_14 та ОСОБА_15 збитків у особливо великих розмірах. Після чого ОСОБА_13 разом з особою, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, та двома невстановленими в ході досудового слідства особами з місця вчинення злочину з викраденим майном зникли, яким розпорядились за власним розсудом.

Підсудний ОСОБА_11 свою вину у вчиненні злочину категорично не визнав і пояснив, що приблизно з 2007 року він став працювати водієм вантажного автомобіля «МАН» у приватних підприємців ОСОБА_15 та ОСОБА_14, які займались ввезенням на Україну та продажем автозапчастин. Останні заробітну плату йому виплачували нерегулярно, у зв`язку з чим бували постійні затримки із виплатами на декілька місяців. ОСОБА_14 із ОСОБА_15 сварились між собою, при цьому кожен переманював його до себе працювати. Робота ця його не влаштовувала, але він потребував грошей. 16.05.11р. ОСОБА_15 та ОСОБА_14 збирались їхати у відрядження по купівлю автозапчастин у Польщу, про що вони повідомили його приблизно за 2 дні до цього по телефону. 16.05.11р. йому знов зателефонували ОСОБА_15 та ОСОБА_14, які повідомили, що виїзд відбудеться того ж дня приблизно о 21.00 год. Того ж дня, він зранку приїхав з села від батьків та заїхав до свого кума ОСОБА_12, щоб завезти йому сумку з продуктами, яку йому передала мати. З ОСОБА_12 у нього були дружні відносини, оскільки вони з одного села. Він розповідав йому про те, що йому постійно не виплачують зарплату ОСОБА_15 та ОСОБА_14, але ніколи не пропонував забрати у них ці гроші. Коли він приїхав на територію ГБК "Либідь" по вул.Залізничне Шосе, 2 в м. Києві, там був уже ОСОБА_15, ОСОБА_14 ще не було. Разом зі ОСОБА_15 вони витягли коробку із запчастинами з вантажівки. Коли вони закривали будку, приблизно о 21.30 год. приїхав ОСОБА_14. Він ще перекурив, та коли через дві хвилини став виїжджати з гаражу заднім ходом, то побачив, як до нього йшов ОСОБА_14, лице у якого було подряпане. На його запитання ОСОБА_14 відповів, що їх пограбували хлопці в масках. Охоронець при цьому був спокійний, нічого не казав. Вони викликали міліцію. ОСОБА_15 та ОСОБА_14 сказали, що вони нікуди вже не поїдуть, щоб він збирався та їхав додому, що він і зробив. Наступного дня оперуповноваженому на його питання він повідомив, що був з потерпілими на роботі, дав пояснення та його відпустили. 01.06.2011р. приблизно о 06.00 год. була операція по його затриманню в с.Реутинці, Кролевецького району, Сумської області, де він перебував у батьків. На двох машинах приїхали працівники міліції, його забрали, провели обшук. Працівники міліції його питали про гроші, про зброю, на що він казав, що нічого не знає. Тоді, вони його стали бити, примусивши підписати неправдиві показання про те, що він з ОСОБА_12 організували групу та ограбили ОСОБА_14 та ОСОБА_15. На його думку, розбійного нападу на потерпілих не було, обставини злочину ними надумані, на місці події крім потерпілих та охоронця він нікого не бачив, у ОСОБА_14 була тільки подряпина на щоці, ні дверей, ні замків, нічого поламано не було. Зауважив, що йому не було відомо про те, як відбувається розрахунок за товар, а тому він не знав, скільки грошей може бути з собою у потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_14 16.05.11р. Стверджував, що вигадка про злочин була потрібна ОСОБА_14, щоб виконати свою обіцянку і посадити його за грати, оскільки він був обізнаний про незаконний бізнес - контрабанду, яким займались потерпілі.

Підсудний ОСОБА_12 свою причетність до вчинення злочину, що йому інкримінується, категорично заперечив і пояснив, що з ОСОБА_11 вони знайомі з дитинства, перебувають у дружніх відносинах, є кумами. Останній, коли приходив до них додому, неодноразово скаржився на своїх роботодавців ОСОБА_15 та ОСОБА_14 на те, що ті не виплачують йому заробітну плату, він по два тижні спить в машині під кордоном, на нього незаконно розмитнюють товар, тощо. Він повідомив ОСОБА_11, що можливо знайде людей, які порозмовляють з його директорами. Стверджував, що ОСОБА_11 його про це не просив, а також останній ніколи не розповідав йому про гроші потерпілих, де вони купляють товар і за скільки. У свого знайомого ОСОБА_13, з яким у нього були робочі відносини, він поцікавився, чи може він поговорити з директорами ОСОБА_11, оскільки останні винні його куму 8 тис. грн. Особисто він не міг поговорити зі ОСОБА_15 та ОСОБА_14, оскільки вже бачився із ними, коли їздив допомагати їм перевантажувати товар на кордоні з Польщею, за що заробив 200 грн. ОСОБА_13 повідомив, що в нього є знайомі, які допоможуть вирішити це питання. При цьому, ніякої змови на пограбування ОСОБА_15 та ОСОБА_14 у них не було. Вони неодноразово приїздили з ОСОБА_13 до гаражів, де працювали потерпілі, в тому числі 15 або 16 травня 2011р., але їх там не було. Розмови не вийшло. ОСОБА_13 порозмовляв з якимись невідомими чоловіками біля їх машини, після чого сів до свого автомобіля і поїхав додому. Він, в свою чергу, пішов на маршрутку і також поїхав додому. 16.05.11р. в обідній час до нього приїхав з села ОСОБА_11 і привіз продукти харчування. Безпосередньо в час пограбування потерпілих він знаходився вдома. Через день-два після злочину від ОСОБА_11 він дізнався про те, що відносно потерпілих вчинений розбійний напад. В подальшому, його було затримано співробітниками міліції, які застосували до нього фізичну силу та примусили підписати пояснення та явку з повинною, в яких він визнав причетність до вчиненні озброєного розбійного нападу на потерпілих, чого насправді не було. Всі первинні показання і пояснення писались під диктовку працівників міліції. Стверджував, що на момент злочину він працював неофіційно і мав достатню заробітну плату, а тому не мав підстав для вчинення цього злочину.

Підсудний ОСОБА_13 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину категорично не визнав і пояснив, що підсудного ОСОБА_11 він до затримання не знав, а ОСОБА_12 знав 1,5-2 роки. З останнім його познайомив товариш, разом з яким він відбував покарання у виправній колонії за попереднім вироком. З ОСОБА_12 в нього виникли робочі стосунки, оскільки той займався пластиковими вікнами, а він думав набирати бригаду на Лівому березі Дніпра. Одного разу він з ОСОБА_12 домовились про зустріч, під час якої в розмові він розповів ОСОБА_12, що був з дружиною в церкві. Останній сказав, що недалеко від цієї церкви знаходяться гаражі, в яких у приватних підприємців водієм працює його кум ОСОБА_11. ОСОБА_12 розповів, що його куму постійно директори не доплачують зарплату, і мають перед ним заборгованість в сумі 8-12 тис. грн. Він пообіцяв допомогти поговорити з цими директорами, щоб ті розрахувались з ОСОБА_11. Він зателефонував своєму товаришу ОСОБА_19, з яким він разом відбував покарання в Березанській ВК-95 і перебував в робочих стосунках, і домовився, що вони разом під`їдуть на Залізничне шосе, 2 до гаражів, щоб поговорити із цими директорами ОСОБА_11. Він зателефонував ОСОБА_12, щоб останній повідомив, коли ці директори будуть на місці. Приблизно на початку травня 2011 року вони із ОСОБА_19 їздили до цих гаражів, але ОСОБА_12 повідомив, що директорів на місці не має, тоді вони пройшлись туди-сюди і повернулись. Підтвердив, що незадовго до того, які відбувся злочин, він із ОСОБА_19 були біля місця, де все це відбулось. Потім він знов телефонував ОСОБА_12 і питав, чи зможе він йому допомогти з тими директорами переговорити. Останній погодився, але більше вони не телефонували один одному по цьому питанню, а лише з приводу роботи. 16.05.11р. він разом зі своїм знайомим на прізвисько «ОСОБА_1» та трьома товаришами останнього пили пиво поблизу його будинку. Йому зателефонував ОСОБА_12 і повідомив, що сьогодні директори на місці і можна під`їхати з ними переговорити. Він повідомив «ОСОБА_1», що треба переговорити з людьми, і за це їх віддячать. Пару разів вони ще зідзвонились із ОСОБА_12. Через деякий час вийшла його дружина, разом з якою він сів у автомобіль «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 сріблястого кольору, і наказав «ОСОБА_1» із хлопцями, які сіли в інший автомобіль, їхати за ними. Вони зупинились поблизу церкви. Він наказав хлопцям чекати в машині, дружина його також залишилась в автомобілі. Він зустрівся із ОСОБА_12 поблизу мосту і пішли на Либідську. Останній зателефонував куму і той підтвердив, що його директора на місці і можна підійти з ними переговорити. Після цієї розмови він повернувся до хлопців. При чому, двоє з них залишились в машині, а «ОСОБА_1» з іншим хлопцем вийшли. Останнім він повідомив, що в офісі сидять директори, один вищий, а інший нижчий, з якими треба переговорити, щоб вони нормально відносились до ОСОБА_11. При чому, він звернув їх увагу на недопустимість будь-яких незаконних дій у їх бік. «ОСОБА_1» сказав, що йому все зрозуміло. Після цього він сів у автомобіль своєї дружини, і вони поїхали. Свій мобільний телефон він забув в автомобілі «ОСОБА_1». Наступного дня він зідзвонився із «ОСОБА_1», від якого дізнався, що розмови з директорами тоді не вийшло, оскільки їм терміново треба було поїхати звідти. Вони домовились, що зідзвоняться на днях, а перед цим він попередньо зателефонує ОСОБА_12 і дізнається, чи на місці ці директори. Того ж дня йому повернули його мобільний телефон. 02.06.11р. його із застосуванням фізичної сили було затримано працівниками міліції. Перед цим оперативні співробітники затримали його дружину, яку відвезли в Печерське РУ, де під залякуванням та застосуванням фізичної сили, примусили її підписати пояснення і показання, які були неправдивими і складеними оперативними співробітниками. До нього самого в Печерському РУ також застосовувалось фізичне насильство, шантажували затриманням дружини, тощо, за наслідками чого він зізнався у вчиненні злочину, якого не вчиняв і не причетний. Всі показання до 09.06.11р., до приходу його захисника, писались ним під тиском працівників міліції. Розбійного нападу на потерпілих він не вчиняв і йому не відомо, хто міг таке зробити.

Потерпілий ОСОБА_15 повністю підтвердив свої показання на досудовому слідстві і пояснив, що приблизно в 2000 році він познайомився із ОСОБА_14, з яким вирішив зайнятись спільною підприємницькою діяльністю, а саме продажем автозапчастин, для чого приблизно у 2006 році вони зареєструвалися як фізичні особи-підприємці. Приблизно в кінці 2007 року вони взяли на роботу на посаду водія вантажного автомобіля ОСОБА_11, з яким вони познайомились через одного із його родичів. На той час ОСОБА_11 викликав у них довіру і склав враження працьовитого хлопця. З часом він став у них першою особою, якій вони довіряли. ОСОБА_11 працював на їх вантажному автомобілі марки „MAN д.н.з. НОМЕР_2. ОСОБА_11 останнім часом залучався ними у якості водія вказаного вантажного автомобіля при закупівлі нових автозапчастин з баз, що знаходяться у Запоріжжі та Харкові. Офіційних трудових відносин між ними не було, ОСОБА_11 залучався до роботи час від часу. В 10-тих числах травня 2011 року він разом із ОСОБА_14 вирішили найближчим часом поїхати до м. Запоріжжя, щоб придбати там нові автозапчастини, про що останній повідомив ОСОБА_11 по телефону. 16.05.2011р. зранку він із ОСОБА_14 домовились, що цього ж вечора приблизно о 21 год. ОСОБА_14 разом із ОСОБА_11 виїде до м. Запоріжжя для закупки автозапчастин, а він у свою чергу повинен був підготувати для цього необхідну суму грошей, яка знаходилась у нього вдома. Того ж дня приблизно о 21.00 год. він із грошима приїхав по вул. Залізничне шосе, 2 в м. Києві, після чого зайшов відразу ж до приміщення офісу, де поклав рюкзак на підлогу за кріслом, що знаходиться праворуч від входу. Офіс виявляє собою кабінет, який міжує з кімнатою охоронця гаражного кооперативу, де вони його орендують. Після чого зачинив двері на замок і пішов до ОСОБА_11, який на той час також приїхав до гаражного кооперативу та почав готуватись до поїздки. Коли він звернувся до ОСОБА_11, щоб той завантажив товар на повернення, останній погодився і попрохав йти звідти. При цьому, ОСОБА_11 поводив себе дивно, сильно заїкався, але він не приділив цьому уваги. Приблизно о 21 год. 40 хв. до гаражного кооперативу під'їхав ОСОБА_14, разом з яким вони пішли до офісу, щоб там обговорити деталі поїздки та спланувати подальші дії. Приблизно о 22.00 год., коли він доставав гроші в сумі 20 тис. доларів США з рюкзака, щоб передати їх ОСОБА_14, до приміщення офісу забігло троє чоловіків, які були одягнуті в чорну камуфляжну форму, шкіряних берцах, на головах у них були чорні матерчаті маски із отворами для очей та рота. У кожного із них в руках був бойовий автомат „Калашникова", з яким він добре знайомий зі злужби в збройних силах України. Забігши в їхній офіс, чоловік №1 направив на нього та ОСОБА_14 автомат „Калашникова", при цьому передьорнувши затвор автомата, від чого він почув міцне клацання. Двоє інших чоловіків автомати на них не направляли, але вони у них були при собі. Потім чоловік № 1 почав на російській мові вигукувати, щоб вони лягли на підлогу, також він кричав, що начеб-то вони втомилися їх вичисляти, говорив, що потрібно викликати якусь додаткову «опер групу». Коли ОСОБА_14 запитав у них, в чому справа, чоловік № 1 наніс декілька ударів ОСОБА_14 по обличчю та грудях. Потім останнього повалили на землю та зв'язали руки за спиною. Він вже на той час, лежав на підлозі. При цьому, коли він схилявся до підлоги, хтось вдарив його по потилиці, після чого його руки також зав'язали за спиною одноразовим пластмасовим джгутом. Коли він подивився у бік ОСОБА_14, чоловік №1 вдарив його по щелепі ногою у берцах, щоб він відвернувся. Від ударів він відчув сильний біль та у нього розпухла права щока. Проте, з даного приводу він за медичною допомогою не звертався та медичне освідування не проходив, так як йому ніхто не говорив цього робити та його на медичне обстеження не направляли. Поклавши їх на підлогу, чоловіки перевірили всі шухляди, обшукали його з ОСОБА_14, після чого всі разом вибігли із приміщення офісу. Трохи отямившись, ОСОБА_14 розірвав джгут і вибіг на вулицю. Через декілька секунд ОСОБА_14 повернувся до офісу та повідомив, що вже нікого на вулиці не має, після чого розірвав його джгут. Таким чином у них з ОСОБА_14 було вкрадено спільні грошові кошти в сумі 105 тисяч доларі США, 2020 євро, 21 тисяча гривень, а також його особисті мобільний телефон "Нокіа-С-500" вартістю 1410 гривень з сім-картою "Лайф" вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходилось 50 гривень, рюкзак вартістю 250 гривень, два шкіряних гаманці коричневого та чорного кольору вартістю 500 та 300 гривень, а також документи, які вартості не представляють. В подальшому за проханням ОСОБА_14 він викликав працівників міліції. Від охоронця вони дізнались, що його також поклали, зв`язали і тримали під прицілом. До приїзду міліції до них підійшов ОСОБА_11, який спитав, що трапилось, на що вони йому відповіли, що їх пограбували. Вони також сказали останньому, що рейс відміняється, і що він може їхати додому. Зі слів ОСОБА_14 йому відомо, що ОСОБА_11 підходив до нього після цього і пропонував не викликати міліцію, щоб їх не перевіряли. Він бачив у ОСОБА_14 після нападу тілесні ушкодження у виді розпухлої губи та щоки, синців, крововиливів. Заперечив, що вони були винні гроші ОСОБА_11, ніяких боргових відносин між ними не існувало, вони також ніколи не розмитнювали на нього вантаж. Стверджував, що ОСОБА_11 було відомо, що того вечора при них буде значна сума грошей, оскільки напередодні він сказав ОСОБА_11, що той буде їхати з прицепом, що робилось рідко, тобто малось на увазі планування закупівлі великої кількості автозапчастин. ОСОБА_11 гроші у них бачив і був обізнаний в тому, які в них бувають обороти. Крім того, грабіжники знали про те, що в цей раз була черга ОСОБА_14 їхати в рейс з ОСОБА_11, оскільки коли вони забігли і побачили в офісі його, вони були здивовані і спитали: «а ти тут що робиш?» Під час вчинення злочину ніякої розмови про повернення боргу не було та нападники, відразу застосувавши по відношенню до них погрози та насильство, відкрито заволоділи їхнім з ОСОБА_14 майном. ОСОБА_12 він не знав і ніколи не бачив.

Потерпілий ОСОБА_14 повністю підтвердив свої показання на досудовому слідстві, надав показання аналогічні показанням потерпілого ОСОБА_15 в судовому засіданні, доповнивши, що приблизно за півмісяці до пограбування йому зателефонував ОСОБА_11, з яким в нього склались по роботі гарні відверті стосунки, і спитав, скільки він планує взяти з собою грошей. На це він йому відповів, що гроші у нього будуть, і більше на цю розмову уваги не звернув, оскільки дуже довіряв ОСОБА_11. За пару днів до пограбування до нього підійшов останній, кажучи, що начебто він зрозумів, що «в нашій країні горбом нічого не заробиш». 15.05.11р. він зателефонував ОСОБА_11 і повідомив, що наступного дня приблизно о 21-22.00 год. вони з ним поїдуть у відрядження, щоб він був готовий. 16.05.11р., коли він приїхав на територію гаражного кооперативу «Либідь» по вул. Залізничне шосе, 2 у м.Києві, де вони орендують офіс, то побачив там ОСОБА_11 та ОСОБА_15 біля автомобіля. Останньому він сказав іти в офіс. При чому, ОСОБА_11 був обізнаний в тому, що вони передають гроші комусь одному, хто їде за закупівлею автозапчастин, в офісі. ОСОБА_15 повідомив, що при собі в нього 70 тис. доларів США та 2020 євро. Коли ОСОБА_15 дістав певну частину грошей, щоб передати йому, в кімнату увірвалось троє в масках, камуфляжній формі та перчатках. Почались крики: «лечь на пол, милиция», матюки. Він також чув звук передьоргування затворів автоматів, які вони тримали в руках. При цьому, йому почали наносити удари кулаками в область обличчя, ногами по тулубу, вимагаючи впасти на пілогу. Він відчував реальну загрозу від людей з автоматами і розумів, що якщо він почне чинити опір, відразу отримає кулю. Коли він став схилятись, один із злочинців зірвав у нього з плеча сумочку-барсетку невеликих розмірів, в якій знаходились гроші в сумі 35 тис. доларів США, які він напередодні забрав зі свого місця проживання для закупки автозапчастин. Потім з кишені його спортивної куртки він витяг гаманці, чорний та старенький, який він бере в дорогу, в яких знаходились гроші в сумі 16 тис. грн. В той момент, коли він вже ліг на підлогу, хтось із злочинців ударив його в спину електрошокером, від чого в нього почались труситись руки та ноги. За допомогою пластикового джгута йому зав'язали руки за спиною. ОСОБА_15 до цього часу вже лежав на підлозі та руки у нього також були зв'язані джгутом. Після цього, забравши рюкзак, в якому знаходились гроші, які з собою приніс ОСОБА_15, а також забравши гроші, що були на столі та які останній виклав зі свого рюкзака, щоб передати йому, злочинці різко вибігли з приміщення з криками «вызывай подкрепление», і зникли у невідомому напрямку. Приблизно через 15 секунд він зрозумів, що їх пограбували, розірвав джгут та вибіг на вулицю, однак там він вже нікого не побачив. По дорозі він помітив охоронця, який лежав на дивані ногами до входу, руки якого також були зв`язані позаду джгутом. Не зупиняючись, він побіг подивитись, чи не побили ОСОБА_11, який усміхнений вийшов йому назустріч із запитанням: «ти що, з дробини впав?». На що він відповів ОСОБА_11, що їх пограбували, і вся їх зі ОСОБА_15 п`ятирічна праця пропала. Після цього, він повернувся до приміщення кабінету, де допоміг звільнитись ОСОБА_15, який викликав працівників міліції. Оглянувши кімнату, вони виявили відсутність спільних грошей, особистого майна та документів ОСОБА_15. Підтвердив, що внаслідок злочину у них зі ОСОБА_15 було вкрадено спільні грошові кошти в сумі 105 тисяч доларів США, 2020 євро, 21 тисяча гривень, а також його особисті речі: мобільний телефон "Нокіа-3270" вартістю 1084 гривні з сім-картою "МТС" вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходилось 50 гривень, матерчату наплечну сумку-барсетку чорно-сірого кольору вартістю 50 гривень. Чекаючи приїзду працівників міліції, вони відпустили ОСОБА_11 додому, оскільки останній казав, що нічого не бачив, а вони не хотіли, щоб він ніч провів у райвідділі. Про причетність ОСОБА_11 до вчинення злочину вони і думки не мали. В результаті злочину він отримав тілесні ушкодження у виді синців, розбитого носу та розпухлої щоки, деякий час він не міг виходити на вулицю, проте він нікуди не звертався з цього приводу, оскільки про таке йому ніхто не казав. Наступного дня ОСОБА_11 приїхав до нього додому, сказавши, що його викликає міліція, а також, що він не міг всю ніч спати, вважаючи, що його міліція забере. На це він відповів ОСОБА_11, що він цього не робив і боятись йому нічого. Заперечив показання ОСОБА_11 щодо їх зі ОСОБА_15 незаконної діяльності, існування боргових зобов`язань перед ним в сумі понад 8 тис. грн., погроз посадити за грати, тощо, вважаючи їх надуманими для суду. Стверджував, що про те, що в рейс 16.05.11р. з ОСОБА_11 буде їхати він, і при цьому буде мати при собі значну суму грошей, оскільки вони мали виїхати з прицепом, ОСОБА_11 знав, оскільки вони зі ОСОБА_15 йому дуже довіряли.

Свідок ОСОБА_16 повністю підтвердив свої показання на досдовому слідстві і пояснив, що з весни 2011р. він став працювати охоронцем ГБК "Либідь" по вул. Залізничне Шосе, 2 в м. Києві. Його робоче місце знаходиться на 2 поверсі в адміністративній будівлі праворуч від в'їзду на територію гаражного кооперативу. За приміщенням охорони знаходиться приміщення керівництва, яке орендують підприємці ОСОБА_14 та ОСОБА_15, у яких працює на вантажному автомобілі водієм ОСОБА_11. 16.05.2011 приблизно в 22 годині до нього в кімнату охорони забігло троє невідомих чоловіків у камуфляжній формі та шапкою-маскою на голові з прорізами для очей та рота. Один з них із автоматом у руках наказав йому лягти та не чинити опору. Руки йому цей чоловік зав'язав позаду пластмасовим джгутом. Після чого він ліг на диван. При цьому йому здалось, що автомат у нього був справжній. Двоє інших чоловіків забігли в сусіднє приміщення, де знаходились ОСОБА_15 з ОСОБА_14, і що там відбувалось він не знає. Через деякий час чоловіки вибігли з приміщення. Потім він дізнався, що ОСОБА_15 з ОСОБА_14 пограбували шляхом озброєного нападу. Потім підійшов їх водій, який спитав у них, що трапилось. ОСОБА_15 від нервування не міг набрати номер телефону міліції, оскільки в нього трусились руки. Він бачив, що у ОСОБА_14 напухла щока, і він ще давав йому банку з холодильника. Через деякий час він дізнався про те, що в той день у потерпілих забрали їхні гроші і майно.

Свідок ОСОБА_21 підтвердив свої показання на досудовому слідстві і пояснив, що він працює головою ГБК "Либідь" по вул. Залізничне Шосе, 2 в м. Києві, територія якого охороняється та обладнана шлагбаумом і там цілодобово знаходиться охоронник. В адмінбудівлі на другому поверсі праворуч від в'їзду на територію гаражного кооперативу знаходиться адміністративна будівля, на другому поверсі якої знаходиться кімната охорони, а за нею приміщення керівництва, яке здається в оренду приватним підприємцям ОСОБА_15 та ОСОБА_14 згідно договору оренди. Як йому стало відомо, що 16.05.2011 у вказаному приміщенні на них було вчинено озброєний напад невідомими особами в камуфляжній формі та масках на обличчі з автоматами та викрадено велику суму грошей та їхнє майно. Підтвердив, що після злочину він бачив ОСОБА_14 з синцями на обличчі.

Свідок ОСОБА_22 повністю підтвердила свої показання на досудовому слідстві, з яких вбачається, що ОСОБА_12 з родиною проживає з нею в одному будинку та з ними вона підтримує дружні стосунки. 17.05.11р. до ательє, де вона працює, зайшов ОСОБА_12, який перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння . Під час розмови останній пояснив, що напередодні вночі він святкував зі своїм знайомим, який щойно звільнився з місць позбавлення волі. ОСОБА_12 вихвалявся наявністю у нього значної кількості грошей, і при цьому дістав із олімпійки пачку грошей по 100 грн. на суму близько 4 тис. грн. При цьому, ОСОБА_12 жалкувався на те, що всю ніч він разом з товаришем шукали обмінники, щоб обміняти долари США на гривні. Коли вона відводила ОСОБА_12 додому, останній спитав, чи непотрібні їй гроші, на що вона сказала, що вони їй не завадять. ОСОБА_12 відрахував 1000 грн. та передав їй. При наступній зустрічі ОСОБА_12 казав, що отримав гроші при великому замовленні на встановлення металопластикових вікон. Знаючи давно ОСОБА_12, вона помітила, як в нього з`явилось багато нових речей, одягу, він замовив собі комп`ютер та найближчим часом збирався купити автомобіль. Для неї було дивно, що людина за декілька днів витратила такі значні суми грошей. Позичені у ОСОБА_12 гроші вона витратила на придбання продуктів харчування до свого дня народження. Про те, що ці гроші отримані незаконним шляхом, їй відомо не було. ( т. 1 а.с. 143-145 )

Свідок ОСОБА_20 підтвердив свої показання на досудовому слідстві про те, що з ОСОБА_13 він познайомився приблизно 1,5 роки тому. Вони проживають поруч. Якось він бачив у мобільному телефоні ОСОБА_13 фотографію, на якій він був зображений у камуфляжній формі з автоматом у руці разом з дівчиною, з якою він проживає. На головах у них були чорні в`язані шапки із прорізами для очей. На його запитання, чи це справжні автомати, ОСОБА_13 підтвердив, що справжні. На скільки йому відомо, що ОСОБА_13 ніде не працював.

Свідок ОСОБА_23 підтвердила свої показання на досудовому слідстві в частині того, що вона проживає в 2-х кімнатній квартирі батьків разом з ними та чоловіком ОСОБА_13, який був раніше засудженим і відбував покарання в місцях позбавлення волі, куди вона до нього їздила на побачення та підтримувала з ним стосунки ще перед одруженням. Вони з ним ОСОБА_13 одружилися, коли він ще відбував покарання у Березанській ВК-95. Коли ОСОБА_13 звільнився з місць позбавлення волі 27.11.2007, то переїхав жити до неї, де мешкав без реєстрації. Після звільнення з місць позбавлення волі ОСОБА_13 працював разом з нею в ТОВ «БСМП» менеджером будівельних матеріалів та збирався відкривати новий філіал. У володінні її матері ОСОБА_24 є автомобіль "ДЕУ-Ланос" д.н.з. НОМЕР_1, 2005 року випуску, сріблястого кольору, в свідоцтво про реєстрацію якого вони вписана та з дозволу матері інколи ним користується. 16.05.11р. біля 18.00 год. вона прийшла з роботи додому. Приблизно через 10 хвилин до ОСОБА_13 хтось подзвонив і він сказав, що йому потрібно вийти на вулицю з кимось поговорити. Вона вийшла на балкон і побачила, що ОСОБА_13 спілкувався на вулиці з якимось раніше не знайомими чотирьма хлопцями, які приїхали на автомобілі ВАЗ 2109 чи 2108 темно-червоного кольору із затонованими вікнами. ОСОБА_13 побачив, що вона стоїть на балконі, та махнув, щоб вона вийшла до них на вулицю. Коли вона вийшла, ОСОБА_13 розмовляв з одним із хлопців, який стояв біля переднього пасажирського сидіння та відкрив передню дверку автомобіля зі сторони водія. Зі слів ОСОБА_13 їй в подальшому стало відомо, що то був чоловік на прізвисько «ОСОБА_1». Інших хлопців на вулиці вже не було. ОСОБА_13 їй сказав, щоб вона взяла ключі від автомобіля та документи й звозила його на Залізничне шосе на якусь зустріч, щоб переговорити. Взявши у матері ключі та документи на автомобіль, вони з ОСОБА_13 виїхали з двору. Вказаний червоний автомобіль поїхав за ними. Потім вони з ОСОБА_13 приїхали на вулицю Залізничне Шосе і зупинились біля церкви за автозаправкою перед станцією метро "Либідська". Це було приблизно о 20.00 год. Куди поїхав вказаний червоний автомобіль, вона не знає. ОСОБА_13 вийшов з автомобіля, пішов в напрямку церки та з кимось розмовляв по мобільному телефону. Навпроти церкви знаходились якісь гаражі, проте ОСОБА_13 туди не ходив. Приблизно через 20-30 хвилин ОСОБА_13 повернувся до автомобіля з якимось хлопцем, яким виявився ОСОБА_12, якого вона раніше не бачила та не знала. ОСОБА_13 з ОСОБА_12 про щось розмовляли, кудись відходили на 20-30 хв. у бік заправки. Потім ОСОБА_13 повернувся, сів у автомобіль, і вони поїхали додому, де весь час знаходились й нікуди до ранку не відлучались. ОСОБА_12 залишався на тому ж місці. В той день та ніч вона в м. Бровари не їздила й туди нікого не відвозила. Так само як і на Ленінградську площу в м. Києві. ОСОБА_12 на своєму автомобілі вона нікуди не відвозила, в тому числі і того дня. Вона не знала про те, що в той день там було вчинено якийсь злочин і в цьому участі ані вона, ані її чоловік не приймали. В той день її мобільний телефон був при ній та вона його нікому не передавала, не втрачала, й ним ніхто не користувався. 01.06.11р. приблизно о 14.00 год. поблизу свого будинку її було затримано працівниками міліції, які посадили в автомобілі, відвезли в райвідділ, потім вивозили в ліс, застосовували фізичне насильство, залякували, внаслідок чого вона підписала пояснення, які писались під диктовку працівників міліції, що нібито вона відвозила того ж дня ОСОБА_12 у Бровари, потім привозила і знала про те, що був вчинений розбійний напад. Зміст цих своїх первинних пояснень і показань категорично заперечила.

Свідок ОСОБА_25 повністю підтвердила свої показання на досудовому слідстві і пояснила, що ОСОБА_12 є її чоловіком, а ОСОБА_11 кумом, який працював водієм, їздив у відрядження. Останній неодноразово приходив до них додому і розповідав ОСОБА_12 про те, що його роботодавці винні йому якісь гроші, скаржився на них. ОСОБА_12 із ОСОБА_11 були в дружніх стосунках, виросли в одному селі. Прийти на допомогу другу, це в складі характера ОСОБА_12. 16.05.11р. її чоловік о 21.00 год. прийшов додому, потім приблизно о 22.00 год. вийшов на вулицю за цигарками. Зі слів чоловіка їй відомо, що останній зустрів у дворі своїх друзів ОСОБА_26 та ОСОБА_12, разом з якими розпивав у дворі спиртні напої. Коли він повернувся додому, вона вже спала. 01.06.11р. о 06.00 год. в їх квартирі був проведений обшук, під час якого був затриманий її чоловік. Від працівників міліції вона дізналась, що ОСОБА_12 підозрюють у вчиненні пограбування. Під час обшуку вона присутня не була, оскільки із дітьми знаходилась у сусідки. Жодних підстав на вчинення злочину у ОСОБА_12 не було, матеріально їх родина була забезпечена. ОСОБА_12 офіційно ніде не працював і заробляв тим, що займався встановленням металопласткових вікон. Стверджувала, що тілесних ушкоджень у ОСОБА_12 до затримання не було.

Свідок ОСОБА_28 повністю підтвердила свої показання на досудовому слідстві і пояснила, що її чоловік ОСОБА_11 працював водієм на вантажному автомобілі в підприємців ОСОБА_15 з ОСОБА_14 в районі станції метро "Либідська" в м. Києві неофіційно. Графіку роботи не існувало, ОСОБА_11 часто їздив у відрядження, в тому числі і закордон. В свою роботу чоловік її не посвящав. Конфліктів із роботодавцями у чоловіка як такових не було, але ОСОБА_11 скаржився на те, що його роботодавці не доплачують йому заробітну плату та винні йому гроші. Приблизно в середині травня 2011 року вони подзвонили ОСОБА_11 в с.Реутинці та сказали, що потрібно їхати у відрядження та він поїхав у Київ. Ввечері, коли вона йому зателефонувала і спитала, чи поїхав він у відрядження, чоловік сказав, що ні, машина зламалась. Через три дні чоловік повернувся в село стурбованим і сказав, що у них сталось ЧП і він нікуди у відрядження не поїхав. Що саме сталось, їй невідомо, та ОСОБА_11 цього не розповідав. Потім ОСОБА_11 затримали співробітники міліції та їй стало відомо, що ОСОБА_11 підозрюють у пограбуванні ОСОБА_15 з ОСОБА_14. Про затримання ОСОБА_11 їй стало відомо зі слів його матері, зокрема про застосування до нього при затриманні фізичного насильства.

Свідок ОСОБА_30 стверджував, що будучи оперуповноваженим Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві проводив першочергові оперативно-розшукові дії, спрямовані на встановленні осіб, причетних до озброєного розбійного нападу у кооперативі "Либідь". Шляхом проведення таких дій ним разом з іншими співробтниками міліції, прізвищ яких за спливом часу не пам`ятав, було встановлено причетність до цього злочину, зокрема, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13. Він приймав участь при затриманні ОСОБА_11, яке відбулось у нього вдома в селі. Останній у дообідній час на лавці біля свого будинку писав явку з повинною і це було добровільно, оскільки ОСОБА_11 вирішив покаятись. Поруч проходило багато людей, які це бачили і до них не підходили. Заперечив інформацію щодо вивезення ОСОБА_11 до лісу, чи до ставка, а також обставини його побиття та психологічного тиску, вважаючи її такою, що спрямована на уникнення підсудним кримінальної відповідальності. Пояснив, що він також відбирав явку з повинною у ОСОБА_13, що відбувалось в приміщенні Печерського РУ після його затримання. Останній також добровільно і власноручно заповнив протокол явки з повинною. Ніяких тілесних ушкоджень на ньому не було, він був у нормальному стані. Всі первинні пояснененя ОСОБА_11 та ОСОБА_13, а також дружини останнього, при яких він був присутній, писались ними без будь-якого фізичного та психологічного тиску на них з боку нього або інших працівників міліції. Заперечив інформацію погроз дружині ОСОБА_13, а також доведеність такої інформації до підсудного ОСОБА_13. До цього моменту ніякі деталі щодо готування до вчиненні цього розбійного нападу йому особисто відомі не були, тому така інформація була встановлена виключно зі слів ОСОБА_11 та ОСОБА_13. Заперечив обставини застосування тиску на ОСОБА_12 з боку інших співробітників міліції, які з ним проводили першочергові дії. В подальшому всі отримані матеріали він передав у слідчий відділ.

Свідок ОСОБА_31 показав, що будучи слідчим СВ Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві отримав матеріали по вказаній кримінальній справі, за результатами розгляду яких ним було прийнято рішення про порушення кримінальної справи. В ході проведення першочергових слідчих дій було встановлено, що до злочину причетні спочатку ОСОБА_11 і ОСОБА_12, а потім і ОСОБА_13. Він приймав участь у проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_11. В подальшому, в своєму службовому кабінеті він проводив допит ОСОБА_11, ОСОБА_12 і ОСОБА_13. При цьому, всі процесульні права останнім роз`яснювались, в тому числі право мати захисника, останні виявили бажання відмовитись від участі захисників та власноручно заповнили відповідний протокол відмови від захисника. Проведення слідчих дій з підсудними не передбачало обов`язкової участі захисників. Допити підсудних проводились в кабінеті ним особисто, за відсутності інших працівників міліції, які б могли здійснювати тиск на затриманих. Стверджував, що ні він, ні в його присутності інші працівники міліції фізичного чи психологічного тиску на ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в ході досудового слідства не здійснювали, останні свої показання надавали добровільно. Вся інформація у протоколах писалась виключно з їх слів. Ніяких тілесних ушкоджень вони не мали, скарг на поганий стан здоров`я або застосування до них тиску з боку оперативних працівників міліції ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 йому не висловлювали, що було відображено у протоколах їх допитів. Після того, як ним були винесені постанова про допуск захисників у справі, всі подальші слідчі дії проводились з підсудними за їх участі. Стверджував, що всі дії ним вчинялись із дотриманням вимог КПК України. Розслідування цієї справи він займався до 21.06.11р., після чого матеріали були передані в провадження іншого слідчого.

Свідок ОСОБА_32 показав, що будучи слідчим СВ Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві у червні 2011р. проводив із підсудними по вказаній кримінальній справі слідчу дію - відтворення обстановки та обставин події, яка проводилась з кожним із них окремо. На його пропозицію показати на місці обставини вчинення злочину ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 добровільно погодились, після чого говорили, куди треба їхати і вже на місці вказували, як все відбувалось. Поняті запропошувались з числа сторонніх осіб. Учасникам слідчої дії роз`яснювались їх процесуальні права, в тому числі право мати захисника, надавалась можливість ознайомитись з протоколом на відеозаписом подій, який при цьому вівся, що останні засвідчували своїм підписом . Ніякого тиску на підсудних ані він, ані в його присутності інші співробітними міліції під час відтворення не здійснювали. Від ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 скарг на тиск або побиття не було. Ніхто з них не заявляв йому, що в них на той момент є адвокати. Зазначив, що по закінченні відворення за участю ОСОБА_13, вони не поїхали на місце, де були спалені спецформа, оскільки останній не зазначав конкретного місця спалення. Заперечив показання ОСОБА_11, що ним нібито не надавалась можливість звернутись із зауваженнями, заявами і клопотаннями по закінченні слідчої дії. Відеозапис відповідав тим подіям, що відбувались при відтворенні.

Свідок ОСОБА_33 показав, що разом з іншим понятим приймав участь при відтворенні обстановки і обставин події за участю ОСОБА_11 02.06.11р. Вказана слідча дія розпочалась на вул.Московській, 30 в приміщенні РУ, куди їх було запрошено. Слідчий роз`яснив їм процесуальні права. В кабінет також було запрошено ОСОБА_11, який працював водієм у потерпілих. Більше в кабінеті крім них, слідчого і ОСОБА_11 нікого не було. Останній в їх присутності добровільно розповів, що разом з кумом та іншими особами змовились пограбувати його начальників. Після чого вони поїхали до гаражів, де водій-ОСОБА_28 на місці розказував та показував, як все було, і підтвердив, що грабіж був і були викрадені гроші, про які вони домовлялись. При цьому, вказана слідча дія знімалась на відеозапис. Слідчий складав протокол, зміст якого відповідав обставинам, які відбувались за його участі як понятого. Тілесних ушкоджень на ОСОБА_11 не було, він не звертав їх увагу, що ця історія вигадана працівниками міліції і що ці показання він дає під тиском. ОСОБА_11 казав, що піддався на умовляння його кума вчинити злочин. Ніяких зауважень та заперечень до слідчої дії у нього не було. Підтвердив правильність інформації, викладеної у протоколі відтворення, який він та інший понятий читали та підписували. Відеозапис він також переглядав і він відповідав тим подіям, які відбувались за його участі, як понятого. На його погляд ту інформацію, яку розповідав ОСОБА_11 на відтворенні, була його власна, а не нав`язана йому сторонніми особами. ОСОБА_11 ніхто не бив та йому не погожував.

Аналогічні за змістом показання надав допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_34, який був другим понятим при відтворенні обстановки та обставин події 02.06.11р. за участю ОСОБА_11.

Свідок ОСОБА_35 показав, що під час чергування по охороні громадського поряку він був запрошений працівниками міліції в якості понятого для участі в слідчій дії - відтворення обстановки та обставин події, яке проводилось 02.06.11р. за участю ОСОБА_12 Разом з ним понятим був запрошений і інший чоловік. Слідчий роз`яснив їм права і він зрозумів, що їм необхідно бути присутнім при допиті підозрюваного ОСОБА_12, з тим, щоб ніяких порушень при цьому не було. Підозрюваний надавав свої показання добровільно, сам розповідав про обставини злочину, вказуючи на місці, як все відбувалось. Ніякого тиску при цьому на ОСОБА_12 не здійснювалось, тілесних ушкоджень він на ньому не бачив. ОСОБА_12 не звертав їх увагу під час відтворення, що на нього начебто чиниться тиск. Підтвердив правильність інформації, зафіксованій в протоколі слідчої дії, який був ним підписаний. Зауважив, що слідчий надавав можливісь учасникам слідчої дії звернутись з доповненнями, заявами і зауваженнями по закінченню її проведення.

Аналогічні за змістом показання надав свідок ОСОБА_18, який додатково підтвердив повноту і відповідність переглянутого в судовому засіданні за його участю відеозапису подій тим фактичним обставинам, які відбувались за участю ОСОБА_12 при відтворенні 02.06.11р. Доповнив, що ОСОБА_12 водив їх по заправці і спокійно, самостійно розказував, як відбувалось пограбування. Останній був не побитий, йому ніхто не підказував, що говорити. ОСОБА_12 скарг на тиск на нього з боку міліції не висловлював. Зазначив, що в цій справі він не є зацікавленою особою, ОСОБА_12 бачив вперше.

Свідок ОСОБА_36 показав, що разом з іншим понятим ОСОБА_37 приймав участь у відворенні обстановки та обставин події 03.06.11р., яке проводилось за участю ОСОБА_13, куди їх запросив слідчий. Вказана слідча дія розпочалась в Печерському РУ, куди в їх присутності завели ОСОБА_13 і слідчий став складати протокол. ОСОБА_13 перебував один в кабінеті, ніяких інших працівників міліції з ними, крім слідчого, не було. Останній роз`яснив їм права та обов`язки. Потім разом з ОСОБА_13 він їхав у одному автомобілі з працівниками міліції до місця, на яке вказав підозрюваний, тобто до гаражного кооперативу. Знаходячись з ОСОБА_13 в автомобілі він запам`ятав одну його фразу: «так они ж контрабандисты, чёрный нал». Весь час цієї слідчої дії велась відеозйомка. ОСОБА_13 розповідав, як вони вийшли з машини, як переодягались у спецформу, як він привів інших злочинців до кімнати охорони, особисто наказав сторожу лягти на підлогу, в той час, як інші забігли в сусіднє приміщення, як зв`язували руки сторожу джгутом, після чого разом з іншими злочинцями з місця злочину поїхав. ОСОБА_13 під час всієї слідчої дії поводив себе адекватно, добровільно розповідав і показував, як все відбувалось. Ніякого тиску на ОСОБА_13 при відтворенні не здійснювалось, тілесних ушкоджень на ньому він не бачив. Підтвердив об`єктивність і правильність інформації, зафіксованій в протоколі слідчої дії, який був ним та іншим понятим ОСОБА_37 прочитаний та підписаний, а також повноту і відповідність фактичним обставинам, які відбувались за участю ОСОБА_13, переглянутого в судовому засіданні відеозапису відтворення. Пояснив, що у цій справі він не є заківленою особою, оскільки лише виконував функцію понятого, тобто спостерігача.

Крім того, винність підсудних у вчиненні вказаного злочину повністю доведена також наступними доказами по справі, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- даними протоколу огляду місця події від 16.05.11р., під час якого оглянуто та зафіксовано приміщення адмінбудівлі на території ГБК "Либідь" по вул. Залізничне Шосе, 2 в м. Києві та вилучено речові докази, план-схемою та фототаблицею до нього ( т. 1 а.с. 52-70);

- даними протоколу огляду та вилучення у ОСОБА_23 мобільного телефону "Нокіа-7230" з сім-картою, яким користувався ОСОБА_13 під час вчинення злочину ( т. 1 а.с. 85 )

- даними протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 в квартирі АДРЕСА_2 та вилучення його мобільного телефону з сім-картою, з якого він здійснював дзвінки під час вчинення злочину. (т. 1 а.с. 231-232 )

- протоком обшуку за місцем проживання ОСОБА_13 в квартирі АДРЕСА_4 та вилучення його мобільних телефонів з сім-картами, якими він користувався під час вчинення злочину. ( т. 1 а.с. 231-232 )

- протоколами огляду предметів, вилучених під час оглядів місця події, а також оглядів та вилучення, обшуків за місцем проживання підсудних (т. 2 а.с. 164-175 )

- даними протоколу очної ставки між свідком ОСОБА_23 та обвинуваченим ОСОБА_12, під час якої вони підтвердили свої показання про те, що зустрічались ввечері 16.05.2011 біля церкви поблизу станції метро "Либідська" по вулиці Залізничне Шосе в м. Києві, де ОСОБА_12 розмовляв з ОСОБА_13. ( т. 1 а.с. 176-180 )

- роздруківками телефонних дзвінків обвинувачених ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та особи, матеріали справи щодо якої виділені в окреме провадження, з яких вбачається, що вони зізвонювались між собою в ході підготовки, під час вчиненням та після злочину, а також ОСОБА_11 зізвонювався з потерпілими ОСОБА_15 і ОСОБА_14 перед поїздкою у відрядження, що відповідає матеріалам справи ( т. 3 а.с. 75-162). Підсудний ОСОБА_11 підтвердив, що мав телефонні розмови з ОСОБА_12, де повідомляв, коли його директори будуть на місці, щоб вони могли підійти до них і переговорити, що свідчить про те, що ОСОБА_11 інформував інших співучасників з метою якісного вчинення ними розбійного нападу.

При цьому, посилання ОСОБА_13 на те, що 16.05.11р. він свій мобільний телефону забув в автомобілі «ОСОБА_1», а тому з його телефону здійснювалась дзвінки іншими особами, судом визнається надуманими, оскільки ОСОБА_13 в своїх вільних показаннях не пояснював, коли і за яких обставин він взагалі сідав до автомобіля «ОСОБА_1», оскільки за його словами він їхав на машині дружини, а крім того ОСОБА_13 стверджував, що забув телефон, оскільки на ньому не було грошей, що виключає можливість здійснення з нього дзвінків і також підтверджує протирічливість і надуманість такої інформації підсудного, яка спрямована лише на уникнення ним кримінальної відповідальності та покарання.

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин подій з застосуванням відеозйомки з підозрюваним ОСОБА_11, під час якого він повністю підтвердив свої показання в якості підозрюваного про обставини вчиненого злочину та безпосередньо на місці вчинення злочину розповів і показав, де і яким чином все відбувалось. ( т. 3 а.с. 187-188);

- протоколом відтворення обстановки та обставин подій з застосуванням відеозйомки з підозрюваним ОСОБА_12, під час якого він повністю підтвердив свої показання в якості підозрюваного про обставини вчиненого злочину та безпосередньо на місці вчинення злочину розповів і показав, де і яким чином все відбувалось ( т. 4 а.с. 24-25 )

- протоколом відтворення обстановки та обставин подій з застосуванням відеозйомки з підозрюваним ОСОБА_13, під час якого він повністю підтвердив свої показання в якості підозрюваного про обставини вчиненого злочину та безпосередньо на місці вчинення злочину розповів і показав, де і яким чином все відбувалось (т. 4 а.с. 120-121);

- протоколом очної ставки між обвинуваченими ОСОБА_11 та ОСОБА_12, під час якої вони підтвердили свої показання про те, що домовились між собою, а ОСОБА_12 з ОСОБА_13 про вирішення питання про повернення грошей ОСОБА_11 та з цією метою зустрічались та розмовляли 16.05.2011 на місці вчинення злочину біля ГБК "Либідь"( т. 3 а.с. 222-227);

- речовими доказами по справі ( т. 2 а.с. 176-182).

При цьому, посилання захисту на неповноту досудового слідства, оскільки не вживались заходи по встановленню місця знаходження мобільних телефонів, яким користувались потерпілі на день вчинення злочину і які у них були викрадені, судом визнано безпідставним. Так, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, слідчим надавалось доручення на встановлення місця знаходження викраденого майна потерпілих, в тому числі і цих телефонів (т.2 а.с.214), разом з тим як свідчать рапорти оперативних працівників міліції, встановити місце знаходження викраденого майна не надалось можливим, при цьому перевірялись ринки, ломбарди, місця стихійної торгівлі, тощо. (т.2 а.с.221,222). Крім того, слідчим за заявами ОСОБА_15 та ОСОБА_14 (т.3 а.с. 1,2) на підставі відповідних постанов апеляційного суду м.Києва від 15.06.11р. (т.3 а.с.15-22) проводились слідчі дії щодо зняття інформації з каналів зв`язку, спрямованих на встановлення мобільного телефону "Нокіа 3720" ОСОБА_14 та "Нокіа С-500" ОСОБА_15 по їх номерам ІМЕІ. З листів операторів мобільного зв`язку ТОВ "Астеліт", ЗАТ "Київстар", ПрАТ "МТС Україна", ПрАТ "Українські радіосистеми", проведені дії позитивного результату не надали. (т.3 а.с. 31-41). За таких обставин, враховуючи те, що з появою у справі захисників підсудні стали заперечувати свою причетність до злочину і показання, які були б спрямовані на сприяння встановленню істини по справі не надавали, суд вважає, що всі можливі процесуальні дії по встановленню місця знаходження після злочину викрадених мобільних телефонів потерпілих слідством були вичерпані.

Показання ОСОБА_11 на те, що потерпілі ОСОБА_15 та ОСОБА_38 займались незаконною підприємницькою діяльністю, оскільки нелегально ввозили в Україну автозапчастини, примушували його приймати участь у незаконному розмитненні товару, вчасно не виплачували йому заробітну плату, погрожували йому за розголошення таких відомостей позбавленням волі, тощо, не може бути прийнято судом до уваги як обґрунтування вчинення підсудними по відношенню до потерпілих розбійного нападу за обставин, встановлених в ході слідства. Так, підсудний ОСОБА_11 підтвердив, що з заявами про незаконні дії потерпілих він до правоохоронних органів не звертався, продовжував у них працювати аж до його затримання працівниками міліції. До того ж, постановою слідчого від 26.08.11р. (т.2 а.с.239) матеріали справи щодо законності підприємницької діяльності потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_14 і боргових відносин між ними та ОСОБА_11 виділені в окреме провадження, в межах проведення перевірки по якій вказана інформація ОСОБА_11 мала б значення. Твердження ОСОБА_11 про те, що потерпілі за таких обставин навмисно його обмовляють, на думку суду є надуманим, з метою направлення судового слідства по хибному шляху та створення штучної позиції захисту, окільки вказані обставини повністю спростовуються показаннями потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_14 в судовому засіданні, а також не доведені жодним об`єктивним доказом по справі. При цьому, судом приймався до уваги той факт, що до моменту дачі ОСОБА_11 визнавальних показань з приводу злочину, допитані потерпілі ОСОБА_15 та ОСОБА_14 жодного разу не давали показань щодо ймовірної причетності ОСОБА_11 до вчинення цього злочину.

Щодо посилань захисту на відсутність у потерпілих станом на 16.05.11р. великої суми грошових коштів, що вказана у обвинуваченні і була в них викрадена під час злочину, суд, приймаючи до уваги пояснення самих потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_14, а також надані ними копії свідоцтв про державну реєстрацію їх з 2006р. як фізичних осіб-підприємців, копії свідоцтв про сплату єдиного податку, та вивчивши копії податкових звітів, з яких вбачається наявність у підприємців ОСОБА_15 та ОСОБА_14 значних сум виручки за вказаний у звітах період, дійшов висновку, що такі твердження захисників є безпідставними.

В судовому засіданні всі підсудні та свідки - їх дружини посилались на незаконні методи ведення слідства по відношенню до ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, зокрема наступне:

- Підсудний ОСОБА_11 стверджував, що працівники міліції його затримали 01.06.11р. о 06.00 год., завезли в ліс, де стали погрожувати розправою, застосовували фізичну силу. Під тиском о/у ОСОБА_30, він склав явку з повинною, зміст якої заперечив. В Печерському РУ він, побоюючись за своє життя, підписав показання, які не відповідають дійсності, оскільки були надумані працівниками міліції. Слідчий ОСОБА_51, якому він поскаржився на тиск, ніякої реакції не проявив, наказавши йому підписувати такі ж неправдиві показання, не реагував на його прохання надати йому захисника. Він також підписував чисті папери, які потім фабрикували працівники міліції. Слідчими ОСОБА_51 та ОСОБА_52 було порушено його право на захист під час слідства, оскільки перший взагалі не надав йому захисника, а другий нав`язав адвоката ОСОБА_39, який захист його інтересів не здійснював, скарги на незаконні методи слідства не подавав;

- Підсудний ОСОБА_12 стверджував, що 01.06.11р. приблизно о 06.30 год. до нього увірвались працівники міліції, які його затримали, повезли до райвідділу, де цілий день били, надягали на голову пакети, тощо, після чого диктували йому пояснення, які він власноручно складав та підписував. Побоючись за своє життя, він визнавав на слідстві свою причетність до вчинення злочинів. Від фізичного насильства працівників міліції він отримав тілесні ушкодження, на що він скаржився до прокуратури. Того ж дня ввечері його привели до слідчого, який на його звернення щодо тиску, тільки посміхався. На момент проведення його допитів в якості підозрюваного, в нього вже були захисники, яких до нього не допускали. Перед відтворенням йому все розповіли працівники міліції, де, що і як показувати на відео зйомці. До 09.06.11р. він давав дозвіл на проведення допитів за відсутності захисників під обманом з боку слідчого ОСОБА_51. Він двічі звертався зі скаргами на незаконні дії щодо нього з боку працівників міліції до прокуратури, проте відповіді не отримав, належної перевірки по ним проведено не було.

- Підсудний ОСОБА_13 стверджував, що 02.06.11р. до нього в будинок увірвались працівники міліції, які стали його бити як при затриманні, так і при доставці його до Печерського РУ, де продовжили його побиття. Від чого він мав значні тілесні ушкодження. Йому також погрожували, що щось зроблять з дружиною, він чув жіночі крики під дверима, що здійснювало на нього додатковий психологічний тиск, йому надягали пакет на голову, катували. При цьому, такі незаконні дії оперативних співробітників відбулись також і в присутності слідчого ОСОБА_51, який на це не реагував. Його також примусили відмовитися від захисника, підписати папери, в яких він визнав свою причетність до злочину. На відтворення обстановки та обставин події він їхав не добровільно, слідчого при цьому не було. Там йому казали, що говорити, те він і говорив, побоюючись за своє життя та життя дружини. Обвинувачення йому пред`являлось за відсутності його захисника, хоча він в нього на той момент був.

- Свідок ОСОБА_23 показала, що її затримання і доставляння до райвідділу проводилось із застосування наручників, без будь-яких пояснень, із застосуванням ударів по обличчю. В автомобілі їй надягали на голову кульок, який зняли вже у Печерському РУ, де тривалий час відбувався її допит, під час якого до неї застосовувалось фізичне насильство, вивозили в ліс, де знов її били, погрожували зброєю, вимагали зізнатись, де вона ховає автомати, тощо. В результаті вони отримала тілесні ушкодження у виді синців на руках, та струс головного мозку. Всі її первинні пояснення і показання є неправдивими, оскільки вони писались нею під диктовку і тиском працівників міліції. Адвокат ОСОБА_7 від її імені звертався зі скаргами до прокуратури, але належної перевірки по ним проведено не було.

Зазначені обставини були предметом ретельної судової перевірки і визнані безпідставними і такими, що спрямовані на уникнення підсудними кримінальної відповідальності за свої злочинні дії, оскільки такі показання підсудних та свідка ОСОБА_23 повністю спростовуються сукупністю зібраних по справі доказів, показаннями свідків ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, понятих ОСОБА_34, ОСОБА_33, ОСОБА_35, ОСОБА_18 та ОСОБА_36, які стверджували, що всі пояснення та показання підсудні надавали добровільно, детально розповідаючи про обставини підготовки та вчинення злочину.

Крім того, при наданні такої оцінки суд приймав до уваги також наступне:

1. Підсудний ОСОБА_11 та його захисник не змогли назвати жодного точно прізвища працівників міліції, крім допитаних в судовому засіданні осіб, що застосовували до ОСОБА_11 незаконні методи ведення слідства, з метою перевірки цих обставин в суді, а також жодного прізвища осіб з числа односельців, які б могли підтвердити обставини вивезення 01.06.11р. ОСОБА_11 до лісу працівниками міліції і застосування там до нього фізичного насильства, або факту виникнення після цього у нього тілесних ушкоджень на тілі, тощо. Стверджував, що свідок ОСОБА_32 тиску на нього не здійснював.

2. Підсудний ОСОБА_12 та його захисник також не змогли назвати точних анкетних даних осіб працівників міліції, крім допитаних в судовому засіданні, з метою їх виклику до суду для перевірки обставин фізичного насильства до ОСОБА_12 під час першочергових оперативно-слідчих дій. Останній підтвердив, що тиску на нього на відтворенні обстановки і обставин події за його участі не застосовувалось, і він не звертав увагу учасників цієї слідчої дії, зокрема сторонніх осіб - понятих, під час проведення відео зйомки на те, що до нього застосовуються недозволені методи ведення слідства і він надає показання не зі своїх слів. Стверджував, що свідки ОСОБА_30 та ОСОБА_32 не здійснювали на нього фізичного або психологічного тиску.

3. Підсудний ОСОБА_13 та його захисник також не змогли назвати анкетних даних осіб працівників міліції з метою їх виклику до суду для перевірки обставин фізичного насильства до ОСОБА_13 під час першочергових оперативно-слідчих дій. Підтвердив, що оперуповноважений ОСОБА_30, який за матеріалами справи відбирав у нього явку з повинною та первинні пояснення, та свідок ОСОБА_32 при відтворенні не здійснювали на нього фізичного або психологічного тиску. При цьому ОСОБА_13 зазначив, що він не звертав увагу судді при вирішенні питання про обрання щодо нього міри запобіжного заходу у виді взяття під варту на застосування до нього побоїв та катування під час слідства.

4. До показань свідка ОСОБА_23 про застосування до неї незаконних методів дізнання і досудового слідства суд відноситься критично, виходячи з того, що остання є дружиною підсудного ОСОБА_13, особою зацікавленою в уникненні ним кримінальної відповідальності за свої злочинні дії. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження спричинення цьому свідку тілесних ушкоджень, які б по даті виникнення співпадали б із датою відібрання у неї первинних пояснень і показань під час слідства.

Так, посилання захисту на довідку №977 від 08.06.11р. лікаря приймального відділення Київської міської клінічної лікарні №1 ОСОБА_40, судом не може бути прийнято до уваги, оскільки за її змістом діагноз пацієнту лікарем не встановлений, а інформація про те, що ОСОБА_23 звернулась до лікарні з приводу ЗЧМТ, струс мозку, написаний зі слів останньої. До того ж, у змісті цієї довідки ОСОБА_23 було проведено МРТ головного мозку та рекомендовано консультація лора. Згідно діагнозу лікаря ОСОБА_41 від 08.06.11р. відділення магнітно-резонансної та комп`ютерної томографії у ОСОБА_23 встановлений «поліпозний синусит». Жодних Актів медичного огляду, офіційних довідок лікарів із відповідними встановленими діагнозами, які б фіксували наявність в ОСОБА_23 тілесних ушкоджень, на які вона посилалась під час допиту в суді, матеріали кримінальної справи не містять.

Крім того судом приймався до уваги той факт, що постановою помічника прокурора Печерського району м.Києва від 25.08.11р. Захаричевої О.О. в порушенні кримінальної справи відносно працівників Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві та о/у УКР ГУ МВС України в м.Києві за матеріалами службової перевірки за заявами адвоката ОСОБА_43 в інтересах ОСОБА_11, адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_13, ОСОБА_23 та ОСОБА_24 щодо можливих неправомірних дій працівників міліції було відмовлено на підставі п.2 ст.6 КПК України за відсутності в їх діях складу злочинів, передбачених ст.ст.364,365 КК України. (т.6 а.с. 4-7) Вказана постанова є чинною, не оскарженою і не скасованою у встановленому процесуальним законом порядку.

Посилання захисту на наявні у матеріалах справи листи Київського СІЗО від 17.10.11р. про те, що по прибуттю ОСОБА_44 був оглянутий черговим лікарем і у нього встановлено гематому в області лівого плеча, гематома лівого стегна (т.6 а.с.56), а також від 21.06.11р. про встановлення під час огляду ОСОБА_13 гематоми під правим оком та гематоми в області задньої поверхні лівого стегна, судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки судом не встановлено причинно-наслідного зв`язку між їх утворенням та діями конкретних співробітників міліції, що не виключає можливість штучного отримання таких тілесних ушкоджень підсудними.

До того ж безпосереднім переглядом в судовому засіданні відеозаписів слідчої дії - відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_12 та ОСОБА_13 та частково за участю ОСОБА_11, судом не встановлено будь-яких даних, які б свідчили про застосування до підсудних недозволених методів ведення слідства, зокрема, наявність у них тілесних ушкоджень, неадекватна поведінка підсудних, звернення ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на відеозаписі уваги понятих на тиск з боку слідства, зауваження на складений протокол та інформацію у ньому або на переглянутий відеозапис, тощо. Вказане, в сукупності з показаннями свідка ОСОБА_32, який зі слів підсудних безпосереднього тиску на них не чинив, а також із показаннями понятих в суді, дає підстави вважати, що такі показання ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в ході цієї слідчої дії, в який вони детально розповідали обставини підготовки та вчинення ними злочину, які зазначали під час їх допитів в якості піідозрюваних, на місці вказували місця та інформацію, що стосувалась фактичних обставин подій, надавались підсудними добровільно і були правдивими.

Показання в судовому засіданні свідків ОСОБА_25 про факт знаходження її чоловіка у період 21-22.00 год. 16.05.11р. вдома та у дворі будинку, а також її показання та показання свідка ОСОБА_28 про обізнаність щодо застосування до підсудних ОСОБА_25 та ОСОБА_11 недозволених методів ведення слідства, судом визнаються неправдивими, оскільки вказані свідки є дружинами підсудних, тобто особами, які зацікавлені в уникненні ними кримінальної відповідальності за свої злочинні дії. До того ж, жодна з них не змогла назвати хоча б одного свідка, який би міг підтвердити такий факт застосування недозволених методів ведення слідства до ОСОБА_11 та ОСОБА_25 при їх затриманні співробітниками міліції з метою перевірки в суді вказаних обставин.

До того ж, судом за клопотанням захисника ОСОБА_6 вживались заходи, спрямовані на перевірку алібі ОСОБА_12, зокрема розпиття ним спиртних напоїв з друзями у дворі в час вчинення розбійного нападу на потерпілих. Так, названа захистом адреса місця проживання друга підсудного ОСОБА_45 є такою, за якою особа не проживає, оскільки такого бунику не існує (т.6 а.с. 78). На виконання постанови суду про привід іншого друга підсудного ОСОБА_26 надійшли пояснення матері останнього, з яких вбачається, що її син буде знаходитись ще приблизно півроку в стаціонарі лікарні ім.Павлова у зв`язку із наркозалежністю. В розмовах з сином ОСОБА_46 їй відомо, що в нього є кум ОСОБА_44, який арештований за вчинення злочину і просив ОСОБА_26 прийти на суд і щось сказати, але останній повідомив, що нічого не знає на суд не піде.

Позиція підсудних ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про те, що вони мали намір лише поговорити із потерпілими ОСОБА_15 та ОСОБА_14 щодо виплати 8 тис. грн. ОСОБА_11 та не мали наміру вчиняти на них розбійний напад, суд визнає надуманою і безпідставною, виходячи з того, що ОСОБА_13 раніше судимий за розбій, не знав до злочину ОСОБА_11 і ніколи з ним не спілкувався, що виключає підстави надання ОСОБА_13 такого виду послуг допомоги у поверненні грошей незнайомій людині. При цьому, судом враховується той факт, що підсудний ОСОБА_12 на запитання потерпілого ОСОБА_14 підтвердив, що неодноразово приїздив до гаражів, де бачив ОСОБА_14, але з ним не спілкувався, що свідчить про той факт, що ОСОБА_12 попередньо оглядав майбутнє місце вчинення розбійного нападу, і не мав на меті проведення спокійної розмови з потерпілими в інтересах ОСОБА_11, оскільки такою нагодою при своїх неодноразових відвідуваннях жодного разу не скористався.

Твердження захисників про грубе порушення права на захист ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 слідчими суд визнає також безпідставним, оскільки як свідчать відповідні протоколи слідчих дій у матеріалах справи, всі процесуальні права, в т.ч. право на захист, підсудним роз`яснювались, що вони засвідчували власним підписом, при цьому вони власноручно відмовлялись від участі захисників. Жодної слідчої дії, де б хтось із них попередньо висловив у протоколі свій намір мати захисника, і вона була б при цьому проведена, в ході досудового слідства не було.

Таким чином, судом не встановлено істотних порушень вимог КПК в ході досудового слідства по вказаній кримінальній справі.

Враховуючи викладене, суд вважає правдивими і такими, що можуть бути покладені в основу обвинувального вироку суду, показання ОСОБА_11, ОСОБА_12 і ОСОБА_13 на досудовому слідстві, а саме:

1. власноручні пояснення ОСОБА_47 у протоколі явки з повинною від 01.06.11р., в яких він стверджував, що ОСОБА_12 запропонував йому пограбувати ОСОБА_15 та ОСОБА_14, на що він погодився та надав детальну інформацію скільки буде з ними грошових коштів, в скільки годин відбудеться виїзд, о якій годині, якого числа. 16.05.11р. о 22.00 год. по вул. Залізничне шосе у м.Києві ОСОБА_12 разом зі своїми знайомим під погрозою застосування зброї відкрито заволоділи грошовими коштами, які належали ОСОБА_15 та ОСОБА_14. По домовленості з ОСОБА_12, за отриману інформацію він йому мав дати 2 тис.доларів США. За змістом протоколу іноформація ОСОБА_47 написана власноручно без будь-якого морального та фізичного тиску на нього. (т.1 а.с.87).

2. пояснення ОСОБА_11 від 01.06.11р., в яких він підтвердив наведену інформацію, доповнивши, що ОСОБА_12 запопонував забрати у ОСОБА_15 та ОСОБА_14 всі грошові кошти, за які вони закупляють товар. На це він відразу погодився за грошову винагороду надату всю необхідну інформацію. 10.05.11р. йому зателефонували ОСОБА_15 та ОСОБА_14 і повідомили, щоб він орієнтувався їхати 16.05.11р. за товаром у Польщу. Він відразу зателефонував ОСОБА_12 та повідомив цю інформацію. 16.05.11р. він знов зателефонував ОСОБА_12 та повідомив, що потерпілі будуть їхати близько 21.00 год. та у них буде велика сума грошей. ОСОБА_12 попрохав, щоб він приїхав до нього і все детально розповів. Того ж дня близько 16.00 год. він приїхав до ОСОБА_12 на вул. Бальзака у м.Києві і надав йому максимально детальну інформацію для вдалого пограбування. ОСОБА_12 сказав, що він буде грабувати не сам, а зі своїми друзями. В подальшому, того ж дня приблизно о 21.50 год., коли він вже перебував у гаражі, він побачив ОСОБА_14 повністю в крові, який на його запитання відповів, що їх пограбували і забрали всі кошти, а також ОСОБА_15 теж побитого. Через декілька днів він зателефонував ОСОБА_12, який йому повідомив, що ними був вчинений озборєний розбійний напад і заволодіння грошима потерпілих. Обіцяну винагороду ОСОБА_12 йому не надав. (т.1 а.с. 88-92);

3. показання ОСОБА_11 в якості підозрюваного від 01.06.11р., в яких він підтвердив вказану інформацію, доповнивши, що був обізнаний в тому, що при поїздці за покупкою автозапчастин ОСОБА_15 та ОСОБА_14 завжди мали з собою суму грошей приблизно 60-80 тис. доларів США, при цьому охоронці з ними не їздили. На початку весни при зустрічі з ОСОБА_12, йому як завжди зателефонували директори, і тоді ОСОБА_12 поцікавився у нього, яким чином здійснюється виїзд, як вони зустрічаються, скільки при цьому присутньо осіб та інше, що він йому і розповів. На пропозицію ОСОБА_12 пограбувати ОСОБА_15 та ОСОБА_14 він погодився у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем та мінімальною його участю у злочині. 16.05.11р. коли він займався машиною на території ГК "Либідь" приблизно о 21.30 год. ОСОБА_15 пішов від нього до центрального в`їзду до кооперативу, оскільки під`їхав ОСОБА_14. Весь цей час, та коли потерпілі зайшли в приміщення офісу, йому телефонував ОСОБА_12, який запитував і уточнював, де знаходяться потерпілі. Приблизно 17-18.05.11р. його викликали в Печерське РУ, де він дав неправдиві пояснення з приводу того, що він до злочину не причетний. Того ж дня приблизно о 17.00 год. він поїхав до місця проживання ОСОБА_12 і поцікавився справою, на що останній сказав, що все нормально і гроші він отримає через деякий час. Свою вину у вчиненні злочину ОСОБА_11 визнавав повністю і щиро каявся. (т.3 а.с. 182-186).

4. власноручні пояснення ОСОБА_12, які зі слів останнього писались ним 01.06.11р., з яких вбачається, що його товариш ОСОБА_11 розповів йому, що його директори не доплачують йому заробітну плату, і вони вирішили гроші в них забрати. Своєму знайомому ОСОБА_13 він розповів про це, і останній йому пояснив, як він повинен йому телефонувати, і що треба дізнатись про цих директорів. З ОСОБА_13 вони зідзвонювались 3-4 рази на тиждень, він йому також показував, де знаходиться офіс. ОСОБА_13 сам планував, як забрати гроші, за що їм з ОСОБА_11 пообіцяв 5 тис.доларів США. 16.05.11р. ОСОБА_11 приїхав до нього і розповів, що вони їдуть за товаром. Він зателефонував ОСОБА_13, на що той сказав, щоб він під`їхав на Ленінградську площу. Там його зустріла дівчина ОСОБА_23, як він зрозумів - дружна ОСОБА_13, разом з якою він поїхав на станцію метро Либідська. В цей час там його вже очікував ОСОБА_13, який був на червоному Жигулі 2109 чи 2108, з яким разом було троє чоловіків у міліцейській формі та масках. Він з ОСОБА_23 знаходились в автомобілі за заправкою та очікували на дзвінок ОСОБА_11. Коли останній зателефонував, він відразу зателефонував ОСОБА_13 і повідомив про це. Потім разом з ОСОБА_23 він бачив, як всі ці хлопці у масках побігли в офіс до директорів ОСОБА_11, після чого вибігли, сіли у автомобіль та поїхали. Він з ОСОБА_23 відразу поїхали за м.Бровари, де зі слів ОСОБА_23 мали чекати на ОСОБА_13. Через дві години їм зателефонував ОСОБА_13 і повідомив, що вони повинні їхати на Ленінграську площу. Там вони зустрілись з ОСОБА_13, який дав йому гроші на таксі і він поїхав додому. Коли він приїхав під свій будинок, то зустрів своїх знайомих ОСОБА_12 та чоловіка на прізвисько «ОСОБА_53», разом з якими став розпивати спиртні напої. (т.1 а.с. 93-97). За змістом пояснень, вони написані без фізичного і психологічного примусу;

5. показання ОСОБА_12 в якості підозрюваного від 01.06.11р., в яких останній підтвердив наведену інформацію, доповнивши, що з ОСОБА_11 підтримує тісні відносини, оскільки останній є хрещеним батьком його меншої доньки. Наприкінці 2010р. в розмові з ОСОБА_11, який скаржився йому на свою роботу у ОСОБА_15 та ОСОБА_14, він запропонував йому наказати останніх, розповівши комусь із злочинців про місце їх збору, щоб ті їх пограбували. На той час ОСОБА_14 на цю пропозицію не відреагував. Приблизно на початку березня 2011р. він познайомився із чоловіком на ім`я ОСОБА_13, якому розповів суть ситуації з ОСОБА_11. ОСОБА_13 сказав, що це не є проблемою, і в нього є здорові крепкі хлопці, з якими він вирішить дане питання. Після цього він сказав надати йому максімум інформації про керівників, розташування їх офісу, порядку їх збору перед закупкою, тощо. Після цього він зустрівся з ОСОБА_11, розповів, що у разі позитивного вчинення злочину вони отримають 5 тис. доларів США на двох. На його пропозицію ОСОБА_11 погодився, і вони стали чекати на новий виїзд керівників ОСОБА_11 до Польщі за автозапчастинами, оскільки в таких випадках вони збирали якомога більше грошей. Приблизно в 10-тих числах травня йому зателефонував ОСОБА_11 і сказав, що йому телефонували керівники і сказали бути готовим на 16.05.11р. до від`їзду до Польщі за автозапчастинами. Вказану інформацію він розповів ОСОБА_13, з яким вони домовились готуватись на 16.05.11р. та постійно бути на зв`язку. 16.05.11р. приблизно о 16.00 год. до нього додому приїхав ОСОБА_11, який повідомив, що його керівники будуть збиратись приблизно о 21.00 год. в офісі, що знаходиться в адміністративній будівлі ГК "Либідь" по вул.Залізничне шосе, 2 у м.Києві. Після цього ОСОБА_11 поїхав, а він у телефонній розмові з ОСОБА_13 домовився зустрітись приблизно о 19.00 год. з його дружиною на ім`я ОСОБА_23. В призначений час ОСОБА_23 приїхала за ним на автомобілі Деу Ланос сірого кольору, з якою вони поїхали до автозаправки "Формула" в район станції метро "Либідська", що неподалік від ГК "Либідь". Це було приблизно о 20.00 год. Таня комусь зателефонувала і через 10 хв. до них підійшов ОСОБА_13, який спитав, чи не телефонував йому ОСОБА_11 та чи не приїхали його керівники. У відповідь він сказав, що в офісі ще нікого не має. При цьому він побачив, що ОСОБА_13 був одягнений в штани від спецодягу, на ногах у нього були військові черевики (берци), на верхній частині була спортивна кофта чорного кольору. При цьому він побачив неподалік автомобіль ВАЗ 2109 червоного кольору, номерні знаки заклеєні. У вказаному автомобілі він бачив трьох чоловіків спортивної тілобудови, які були одягнені в чорний спецодяг, на головах у них були матерчаті маски з прорізами для очей і рота. Приблизно о 20.20 год. ОСОБА_13 пішов до вказаного автомобіля. Після чого протягом 1,5 год. вони чекали на сигнал ОСОБА_11. При цьому, він постійно телефонував ОСОБА_11 на його мобільний телефон. Коли ОСОБА_11 сказав, що ОСОБА_15 та ОСОБА_14 зайшли до приміщення офісу, він передав цю інформацію ОСОБА_23, яка в свою чергу зателефонувала ОСОБА_13. Після цього вказаний автомобіль ВАЗ 2109 під`їхав до центрального в`їзду до ГК "Либідь". З автомобіля вийшло чотири чоловіки, які були повністю одягнені в спецформу, на головах у них були матерчаті маски, на спинах написи "МІЛІЦІЯ", при цьому всі четверо тримали в руках предмети, схожі на автомати "Калашникова". Як тільки ці чоловіки зайшли, ОСОБА_23 завела автомобіль і вони поїхали з нею в Бровари. В подальшому надав аналогічні показання (т.4 а.с. 20-23)

6. власноручні пояснення ОСОБА_13 в протоколі явки з повинною від 02.06.11р., в яких останній щиросердно зізнався у тому, що 16.05.11р. приблизно о 22.00 год. по вул.Залізничне шосе, 2 у м.Києві, в гаражному кооперативі за знайомим на ім`я ОСОБА_19 та двома його друзями з погрозою застосування зброї в чорній формі та масках відкрито заволоділи грошима в сумі 70 тис.доларів США, 2 тис.євро та 20 тис. грн., які розподілили приблизно порівну. ОСОБА_12, як інформатору, вони віддали 13 тис.доларів США. Злочин було вчинено на автомобілі ВАЗ 2109 червоного кольору. Написано без будь-якого фізичного та психологічного тиску. (т.1 а.с. 98)

7. власноручні пояснення ОСОБА_13 від 02.06.11р., в яких останній повністю підтвердив вказану інформацію, доповнивши що через свого знайомого, з яким разом відбував покарання в БВК-95 він познайомився з ОСОБА_12, з яким став підтримувати дружні стосунки. Останній спілкувався з ним з приводу відсутності коштів і цікавився, де їх можно щвидко дістати. Приблизно в березні 2011р. він зустрівся з ОСОБА_12, який йому повідомив, що є люди з великою сумою грошей, про що їх повідомлять, і в цей час під виглядом податкової міліції треба ці гроші в них забрати. На питання ОСОБА_12, чи згоден він прийняти у цьому участь, він погодився. ОСОБА_12 сказав, що їм потрібні будуть ще люди. Він зустрів свого знайомого ОСОБА_19, з яким відбував покарання в Березанській ВК-95. Останній погодився на його пропозицію вчинити злочин. ОСОБА_19 закупив і привіз 4 форми чорного кольору та два муляжних пластмасових автомата. Після розбійного нападу вони виїхали за Київ та зупинились під Броварами, де форму, сумку, документи та печатку спалили. Мобілки потерпілих викинули по дорозі. (т.1 а.с. 98-102);

8. показання ОСОБА_13 в якості підозрюваного від 02.06.11р., з яких вбачається, що відбуваючи покарання у вигляді позбавлення волі у Березанській ВК - 95 він познайомився з хлопцем на прізвисько ОСОБА_54, анкетні дані якого йому не відомі, який проживає десь на житловому масиві „Троєщина" в м. Києві. Приблизно в березні 2011 року ОСОБА_54 познайомив його з хлопцем на ім'я ОСОБА_12, повні анкетні дані якого не знає, який проживає на масиві „Троєщина" неподалік від будинку ОСОБА_54. З ОСОБА_12 він почав підтримувати дружні стосунки, вони часто зідзвонювались і спілкувались на різні теми. Приблизно у середині квітня 2011 року він спілкувався з ОСОБА_12, і вони заговорили про гроші, а саме про їх відсутність у їх обох та можливість їх швидкого заробітку для покращення свого матеріального становища. В даній розмові вони ні про що конкретне не розмовляли, а просто висловлювали свої думки щодо можливих варіантів швидкого збагачення. Після цього, приблизно в кінці березня 2011 року йому на мій мобільний телефон подзвонив ОСОБА_12 і сказав, що їм потрібно найближчим часом терміново зустрітись та поговорити про серйозні речі, завдяки яким вони зможуть заробити гроші. Наступного дня, приблизно о 14 годині він зустрівся з ОСОБА_12 на перехресті вулиць Ахматової та Драгоманова в м. Києві, після чого вони пішли до озера, що розташоване неподалік від казаних вулиць, де ОСОБА_12 розповів йому, що він знає, тобто постійно отримує інформацію про осіб, які займаються підприємницькою діяльністю і нелегально поставляють на територію України автозапчастини. У зв'язку з цим, у вказаних людей на руках інколи бувать великі суми грошей, за рахунок яких вони здійснюють купівлю автозапчастин та розраховуються за інші витрати, пов'язані з їхньою діяльністю. ОСОБА_49 пояснив, що у цих людей буде на руках велика сума грошей, про що їм можуть повідомити. Вони у свою чергу повинні під видом податкової міліції або іншої силової структури, відібати у них ці гроші. Після цього, ОСОБА_49 запитав, чи цікаво це йому та чи буде він в цьому приймати участь. На його запитання він відповів, що згоден зайнятись цим. В подальшому вони також розмовляли на дану тему та думали, як її реалізувати. Однак всі розмови і плани про пограбування даних підприємців звелись до того, що їм потрібні були ще декілька чоловік. Він повідомив ОСОБА_49, що у нього є знайомий, який допоможе їм реалізувати даний напад. Він мав на увазі свого знайомого на ім'я ОСОБА_19, з яким відбував покарання у ВТК - 95 „Березань - 2" в період часу з 2003 по 2007 роки, та якого він випадково зустрів на речовому ринку „Троєщина" в м. Києві приблизно за тиждень до цієї розмови з ОСОБА_49. Коли вони відбували покарання, то ОСОБА_19 працював завгоспом побачень. На даний час ОСОБА_19 проживає в м. Бровари Київської області, точної адреси він не знає. Після розмови з ОСОБА_49, він зателефонував ОСОБА_19 та домовився з ним про зустріч наступного дня для серйозної розмови, на що той погодився. На наступний день ОСОБА_19 приїхав до його місця проживання за вищевказаною адресою. При цьому він приїхав на автомобілі ВАЗ-2109 червоного кольору, державний номер не пам'ятає. Приїхавши до його будинку, ОСОБА_19 піднявся до нього на 5 поверх і після цього для нормальної розмови вони вийшли з ним на сходинковий майданчик, де він розповів ОСОБА_19 про те, що йому відомі люди, які займаються бізнесом та які інколи тримають на руках при собі великі суми грошей. При цьому він може знати, коли у них на руках є значні суми грошей і в цей момент їм потрібно їх пограбувати. Вислухавши його, ОСОБА_19 погодився прийняти в цьому участь і здійснити напад на цих людей, за однієї умови, а саме при пограбуванні (фактичному нападі) вони повинні бути одягнені в спецодяг і представитись (видати себе) працівниками міліції. На його умову він погодився, оскільки даний варіант зазначав ОСОБА_49. Після цього він запитав у ОСОБА_19, чи не зможе він взяти з собою ще когось із своїх перевірених знайомих (бажано два чоловіки), які також будуть приймати участь у пограбуванні. На це, ОСОБА_19 відповів, що у нього є такі люди і він зможе їх забезпечити. Після цього, вони домовились бути на зв'язку та чекати інформації про зберігання вказаними людьми-бізнесменами при собі значної суми грошей. Приблизно в 10 числах травня 2011 року йому зателефонував ОСОБА_49, та повідомив, що люди планують мати на руках значну суму грошей 16.05.2011 у вечірній час. Точно час та місце, де будуть знаходитьсь люди, він зможе назвати 16.05.2011. Отримавши дану інформацію від ОСОБА_49, він відразу ж передав її ОСОБА_19, щоб той також готувався до вчинення пограбування саме на той день і при цьому, забезпечив участь ще двох чоловіків. Отримавши від нього вказану інформацію, ОСОБА_19 сказав, що все (в тому числі і два чоловіки, транспорт, одяг, тощо) буде готове на вказану дату. В подальшому, 16.05.2011 приблизно о 20 год. 00 хв., за додатково отриманою інформацією про місцезнаходження людей з грішми та деталей обстановки, в якій останні будуть знаходитись, він разом із ОСОБА_19 та двома його знайомими приїхали на автомобілі ОСОБА_19 ВАЗ-2109 червоного кольору до гаражного кооперативу, що знаходиться в районі станції метро „Либідська" в м. Києві. Дочекавшись там остаточного повідомлення від ОСОБА_49 про те, що люди мають при собі гроші та знаходяться в адмінбудівлі вказаного кооперативу, приблизно о 22 годині він спільно із вищевказаними чоловіками, попередньо переодягнувшись у спецформу чорного кольору з написом на спині „Міліція", матерчасті маски на обличчі та тримаючи в руках муляжі автоматів „Калашникова", забігли до приміщення, де знаходились люди з грошима. Особисто він не бачив, як саме було здійснено напад на потерпілих і як у них було відібрано гроші, оскільки він блокував охоронця вказаного кооперативу, який знаходився в окремому кабінеті вказаної споруди, звідки він не бачив приміщення кімнати і подій, що там відбувались, в якій знаходились підприємці та гроші. Даний напад тривав короткий проміжок часу (приблизно 1 хв.), після чого вони вибігли назад до автомобіля та поїхали з місця вчинення злочину в напрямку м. Бровари Київської області. По дорозі у вказаному напрямку вони викинули викрадені у потерпілих мобільні телефони (про що йому стало відомо в автомобілі). Потім заїхавши в ліс, неподалік від м. Бровари (де саме він показати не зможе, оскільки не орієнтується у вказаній місцевості) вони спалили використаний спецодяг, а макети автоматів забрав собі ОСОБА_19. З викраденої суми грошей він отримав 5000 доларів США, ОСОБА_19 отримав також 5000 доларів США, його двоє знайомих, які приймали разом з нами у часть у нападі отримали по 5000 доларів США кожен. Крім цього, вподальшому він в районі пл. Ленінградська передав ОСОБА_49 приблизно 13 000 доларів США. Решта викрадених грошей залишилась у ОСОБА_19 як бюджет для вирішення проблем, які можуть виникнути у зв'язку з цим пограбуванням. Свою вину у вчиненні злочину ОСОБА_13 визнав повністю.( т. 4 а.с. 117-119 )

Враховуючи наведений аналіз зібраних доказів, суд дійшов висновку, що позиція підсудних та захисту про необхідність виправдання ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у вчиненні злочину, який інкримінується їм органами досудового слідства, свого підтвердження не знайшла, а тому є також безпідставною.

Оцінивши викладене, суд дійшов висновку, що винність ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у вчиненні інкримінованого їм злочину доведена повністю, а їх умисні дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ст. 187 ч.4 КК України, як розбій - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров"я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій (щодо ОСОБА_13), поєднаний з проникненням у сховище та приміщення, спрямований на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання підсудним ОСОБА_11 та ОСОБА_12, судом не встановлено.

Обставин, що пом`якшують покарання підсудному Воловенку судом не встановлено, а обставиною, що обтяжує його покарання, суд визнає рецидив злочину.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого підсудними злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, характер вчинених кожним з підсудних злочинних дій, позицію їх під час судового слідства, те, що майно потерпілим не повернуто, ОСОБА_12 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, хоча і судимість погашена, ОСОБА_13 вчинив злочин під час судимості, що не знята і не погашена у встановленому законом порядку за попередніми вироками по аналогічним злочинам, що свідчить про його відверте небажання стати на шлях виправлення, останній з червня 2002р. перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів, підсудні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 офіційно суспільно-корисною працею не займаються, а також враховуючи обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_13, хоча і приймаючи до уваги те, що підсудні мають визначене місце реєстрації і проживання, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебувають, а також те, що:

- ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності притягується вперше, має визначене місце проживання, де характеризується задовільно, а також задовільно характеризується за попереднім місцем реєстрації в с.Реутинці, Кролевецького району, Сумської області,

- ОСОБА_12 має визначене місце проживання, де характеризується задовільно, а також задовільно характеризується за попереднім місцем реєстрації в с.Реутинці, Кролевецького району, Сумської області, має на утриманні двох неповнолітніх доньок, оскільки дружина (зі слів) не працює, його мати має хронічне захворювання - панкреатит,

- ОСОБА_13 задовільно характеризується за попереднім місцем відбуття покарання - Березанська ВК №95, а також за міцем реєстрації, а також позитивно характеризується за місцем роботи в ТОВ «ВП «Фаворит»,-

суд вважає, що виправлення підсудних не можливо без ізоляції від суспільства та їм необхідно призначити покарання у виді позбавленні волі з конфіскацією майна.

Вирішуючи заявлені потерпілими цивільні позови, підтримані в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_15 на суму 443413 грн.50 коп. та потерпілим ОСОБА_14 на суму 442087 грн. 50 коп., а також на вказані суми підтримані їх представником, що складається з вартості викраденого і не повернутого потерпілим майна, суд дійшов висновку, що позовні вимоги останніх підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки розмір матеріальної шкоди, який понесли потерпілі від злочину, встановлений в ході судового слідства і підтверджений всіма здобутими по справі доказами.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 81 КПК України.

Судові витрати по справі за проведення експертиз відповідно до ст. 93 КПК України покласти на засуджених.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.4 КК України, і призначити йому покарання у виді 8 /восьми/ років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_11 обраховувати з 01 червня 2011 року.

ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.4 КК України, і призначити йому покарання у виді 8 /восьми/ років 6 /шести/ місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_12 обраховувати з 01 червня 2011 року.

ОСОБА_13 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.4 КК України, і призначити йому покарання у виді 9 /дев`яти/ років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_13 обраховувати з 02 червня 2011 року.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_14 задовільнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 солідарно на користь:

- потерпілого ОСОБА_15 443413 /чотириста сорок три тисячі чотириста тринадцять/ грн. 50 коп., тобто по 147804 /сто сорок сім тисяч вісімсот чотири/ грн. 50 коп. з кожного,

- потерпілого ОСОБА_14 442087 /чотириста сорок дві тисячі вісімдесят сім/ грн. 50 коп., тобто по 147362 /сто сорок сім тисяч триста шістдесят дві/ грн. 50 коп. з кожного, -

на відшкодування матеріальних зибтків, спричинених злочином.

Речові докази по справі:

- 3 пластмасові джгути, які передані на зберігання до камери схову речових доказів Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві (квитанція №ФП102766), знищити;

- 5 слідів рук, 5 слідів рукавичок, 5 слідів взуття, блокнот з записами, стартовий пакет без сім-карти НОМЕР_3, фрагменти розірваних аркушів паперу, стартовий пакет без сім-карти НОМЕР_4, два підзарядних пристрої до радіостанції зі шнурами чорного кольору, поліетиленовий пакет з зернятами коричневого кольору, стартові пакети без сім-карток НОМЕР_5 , НОМЕР_6 та НОМЕР_7, сім-карти операторів мобільного зв'язку НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, 4 фотокартки ОСОБА_19, копія паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_19 серія НОМЕР_14, копія ідентифікаційного коду на ім'я ОСОБА_19, стартовий пакет без сім-карти "МТС" НОМЕР_15, стартовий пакет без сім-карти "Білайн" НОМЕР_16, 2 карти пам'яті, 3 блокноти з записами ОСОБА_19, брелок автосигналізації "Томагавк" чорного кольору без ключа, 6 пластикових кредитних карток, аркуш паперу з записами, коробка від мобільного телефону "Айфон", коробку від мобільного телефону "Самсунг" ІМЕІ НОМЕР_17, коробка від мобільного телефону "Нокіа" ІМЕІ НОМЕР_18, коробка від мобільного телефону "Нокіа" ІМЕІ НОМЕР_19, - які передано на зберігання в кімнату схову речових доказів Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві у поліетиленовому пакеті (квитанція №102807), знищити;

- мобільні телефони "Нокіа-1208" ІМЕІ НОМЕР_20 з сім-картою "Київстар" НОМЕР_21 та "Нокіа-1110і" ІМЕІ НОМЕР_22 з сім-картою "Лайф" НОМЕР_23, мобільний телефон "Нокіа-1280" з сім-картою " Київстар" НОМЕР_24, мобільний телефон "Нокіа-7230" в корпусі сріблясто-чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_25 з сім-картою "Київстар" НОМЕР_26, мобільний телефон "Нокіа-1280" в корпусі синього кольору ІМЕІ НОМЕР_27 без сім-карти, мобільний телефон "Нокіа-1280" в корпусі синього кольору ІМЕІ НОМЕР_28 без сім-карти, мобільний телефон "Самсунг" ІМЕІ НОМЕР_29, - які передано на зберігання в кімнату схову речових доказів Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві у поліетиленовому пакеті (квитанція №102807), конфіскувати у дохід держави, а наявні до них сім-картки - знищити;

- автомобіль "ДЕУ-Ланос" д.н.з. НОМЕР_1, який переданий на зберігання під розписку власниці ОСОБА_24, залишити останній;

- пістолет "Побєда" № НОМЕР_30, гільза від патрона калібру 9 мм, пластикова пляшка з обрізаним дном і залишками кіптяви біля горловини, пластикова пляшка, обрізана біля горловини, з залишками кіптяви, пластикова пляшка, обрізана біля дна з залишками кіптяви та закріпленим в горловині предметом, - які передано на зберігання в кімнату схову речових доказів Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві у поліетиленовому пакеті (квитанція №102807), направити для приєднання до матеріалів, виділених за постановою ст.слідчого Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві Гришка Л.М. від 26.08.11р. для додаткової перевірки по факту їх виникнення (т.2 а.с. 241-242). до ВКР Печерського РУГУМВС України в м.Києві.

Стягнути з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 солідарно на користь на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (р/р 31253272210699, Код 25575285, Банк: УДК у Київській області, МФО 821018) судові витрати за проведення трасологічних та дактилоскопічних експеритиз в сумі 3115 грн. 08 коп., тобто по 1038 грн. 36 коп. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_12 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві (р/р 31253272210699, Код 25575285, Банк: УДК у Київській області, МФО 821018) судові витрати за проведення балістичної та хімічної експертизи №2492х в сумі 1705 грн. 28 коп.

Стягнути з ОСОБА_13 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві (р/р 31253272210699, Код 25575285, Банк: УДК у Київській області, МФО 821018) судові витрати за проведення хімічної експертизи №2491х в сумі 337 грн. 68 коп.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у вигляді арешту до вступу вироку в законну силу залишити без зміни, і утримувати їх під вартою в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Суддя Тарасюк К.Е.