Вирок № 23878533, 28.04.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 1-363/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Горбатовської С.А.

при секретарі Голдицькій К. С.

за участю:

прокурора Кокошка О. В.,

потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Плунге, Литва, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого водієм ТОВ "Фортуна Логістик", зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_2, 20.12.2011 року, приблизно о 10.50 год., керуючи технічно справним автомобілем ГАЗ 33021 ЗНГ, д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом по проїзній частині під'їзної дороги дворової території ДУ "Національний інституту фтизіатрії і пульмонології ім. С. Г. Яновського АМН України", що по вул. Амосова, 10 у м. Києві, порушуючи п.п. 1.5., 1.7., 2.3. б), 10.1., 10.9. ПДР України, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, що спричинило смерть останньої.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.п. 1.5., 1.7., б) 2.3., 10.1., 10.9. ПДР України, а саме:

п.1.5. -дії учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п. 1.7. -водії зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як люди похилого віку;

п. 2.3. б) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатись від керування транспортним засобом;

п. 10.1. -перед початком руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 10.9 -під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутись за допомогою до інших осіб.

В результаті наїзду пішохід ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження: забійно -рвану рану на волосистій частині голови, багатофрагментарний перелом склепіння і основи черепа з повним руйнуванням тіла основної кістки і передньої черепної ями; травматичне розділення головного мозку з частковим його виділенням назовні через рану, крововиливи під і над оболонки, в шлуночки і речовину головного мозку; переломи усіх кісток обличчя; перелом під'язикової кістки; переломи ключиць, лівої лопатки, фрагментальні переломи 1-11 лівих і правих ребер, переломи грудного відділу хребта з ушкодженням спинного мозку; крововиливи і надриви легень, розрив навколосерцевої сумки, розрив серця; розриви селезінки, лівого купола діафрагми, крововиливи в жирову капсулу нирок і наднирників; забійно -рвану рану на лівій нозі з відшаруванням м'яких тканин, перелови лобкових кісток, розрив правого клубово -крижового зчленування, забійно -рвані рани на лівій кисті.

Смерть ОСОБА_3 настала від сполучної травми тіла: численних переломів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів і м'яких тканин, які виникли від дії тупих предметів і могли утворитись в результаті травмування пішохода автомобілем.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що він працює водієм у ТОВ "Фортуна Логістик", керує автомобілем ГАЗ 33021, д.н.з. НОМЕР_1, яким розвозить продукти харчування. 20.12.2011 року, приблизно о 10.50 год., він приїхав до в'їзних воріт Інституту фтизіатрії і пульмонології, що по вул. Амосова, 10 у м. Києві. Щоб зручніше було вивантажити товар у побутове приміщення, він зупинився біля воріт задньою частиною свого автомобіля для того, щоб заїхати на територію інституту заднім ходом. Він відчинив ворота біля контрольно -пропускного пункту, біля якого був охоронець. До охоронця він за допомогою не звертався. Після чого, сівши за кермо автомобіля, він ввімкнув аварійну сигналізацію і, подавши короткий звуковий сигнал, розпочав рух заднім ходом на територію інституту до побутового приміщення. Під час руху він почергово поглядав у дзеркала заднього виду. При посадці до автомобіля і в ході руху він нікого на території поблизу свого автомобіля не бачив. Він рухався зі швидкістю приблизно 5 км/год. Проїхавши по території інституту від воріт приблизно 15-20 м., він відчув, як автомобіль колихнувся вбік, наїхавши на щось правим переднім колесом. Проїхавши декілька метрів, попереду автомобіля він побачив взуття і тіло жінки. Він зупинив автомобіль, вискочив з водійського місця, підбіг до жінки і побачив, що остання не подавала ознак життя, поблизу неї на асфальті знаходились частки мозкової речовини. Він зрозумів, що жінка мертва. Він подзвонив на лінію «102»та викликав працівників міліції.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав, що будь -яких претензій, в тому числі і матеріального характеру, до підсудного ОСОБА_2 він не має, просить призначити ОСОБА_2 міру покарання, не пов'язану з позбавленням волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Покази підсудного ОСОБА_2 відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

У відповідності до ст. 299 ч. 3 КПК України при дослідженні доказів у справі стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, встановивши чи не має сумніву у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вирішив обмежитись допитом підсудного та дослідженням матеріалів справи, що його характеризують.

З урахуванням зібраних у справі доказів в їх сукупності, суд вважає докази у справі належними і допустимими, а вину підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, доведеною, оскільки ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, раніше не судимого (а.с. 136), позитивно характеризується за місцем роботи (а.с. 144), посередньо характеризується за місцем проживання (а.с. 143), на обліку у лікарів нарколога (а.с. 139) і психіатра (а.с. 140) не перебуває.

Крім того, суд враховує думку потерпілого ОСОБА_1 з приводу міри покарання для підсудного.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування збитків.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

За викладеним, суд вважає, що до підсудного ОСОБА_2 необхідно застосувати міру покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, а тому обирає йому покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Питання з речовими доказами суд вирішує у відповідності до ст. 81 КПК України.

На підставі ст. 91 КПК України суд стягує з підсудного судові витрати у справі.

За викладеним, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на три роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов"язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з"являтись для реєстрації в кримінально -виконавчій інспекції.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін -підписку про невиїзд.

Речові докази у справі:

- СD -диск -залишити в матеріалах справи;

- пару взуття, належну ОСОБА_3 -знищити;

- мобільний телефон "Нокіа 2310", належний ОСОБА_3, -залишити у власності ОСОБА_1;

- автомобіль ГАЗ 33021 ЗНГ, д.н.з. НОМЕР_1, - залишити у власності ОСОБА_4

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (р/р 31253272210699 в УДК у Київській обл., МФО 821018, ЄДРПОУ 25575285, призначення платежу: (11521) «за проведення експертизи та дослідження») вартість експертизи в сумі 492,24 грн.

Вирок може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: