Постанова № 23863806, 03.05.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2012 р. Справа № 5004/64/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Василишин А.Р. ,

судді Юрчук М.І.

при секретарі Левчук І.О.

за участю представників сторін:

позивача - Хлабистін Д.М.

відповідача - Семко Н.О.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Брухт" на рішення господарського суду Волинської області від 13.03.12 р. у справі № 5004/64/12

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Брухт", м.Луцьк

про стягнення штрафу в сумі 69900,00грн. за неправильне зазначення адреси одержувача вантажу

Рішенням господарського суду Волинської області від 13.03.2012р. у справі №5004/64/12 (суддя Слупко В.Л.) задоволено позов Державного підприємства «придніпровська залізниця»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-Брухт» про стягнення штрафу в сумі 69900,00грн. за неправильне зазначення адреси одержувача вантажу .

Суд першої інстанції, приймаючи рішення, виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Волинської області від 13.03.2012р. у справі №5004/64/12 відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати частково рішення від 13.03.2012р. по справі №5004/64/12 та прийняти нове рішення.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь-Брухт» посилається на ту обставину, що згідно Додатку №3 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу від 21.11.2000, №644, в графі накладної «Одержувач»зазначаються наступні відомості: найменування, код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, поштова адреса (назва міста або населеного пункту, району, вулиці та номер будинку, замість повної адреси може бути вказано номер абонентської поштової скриньки ). Дані правила були затверджені на підставі Статуту залізниць України та є обов'язковими для всіх юридичних осіб. За відсутності законодавчого визначення та офіційних роз'яснень з приводу того, яку саме поштову адресу Одержувача слід зазначити в накладній Відповідач скористався положеннями п.1. ст..193 ЦКУ та зазначив в накладній поштову адресу провадження господарської діяльності Одержувача у пункті призначення - м.Дніпродзержинську.

Відповідач надав лист від 26.07.2011 р. про помилково вказаний адрес та прохання правильним вважати: м.Донецьк, вул..Калузька, 16А на термінову телеграму залізниці для попередження настання негативних наслідків як для Відповідача, так і для Залізниці у вигляді простоїв, збитків та іншого. Позивачу не було спричинено матеріальної шкоди внаслідок вищевикладених обставин, будь-які інші наслідки не наступили, зобов'язання сторін за договором перевезення були виконанні в повному обсязі і належним чином.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.04.2012р. у даній справі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-Брухт»прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

Представник позивача в судове засідання з'явився та заперечив проти доводів апеляційної скарги, а також надав пояснення на обгрунтування своєї правової позиції.

У судовому засідання представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на викладені у ній доводи, та надав пояснення на обгрунтування своєї позиції. Вважає рішення господарського суду Волинської області від 13.03.2012р. у справі № 5004/64/12 є незаконним та необгрунтованим, у зв'язку з чим просить його скасувати повністю та прийняти нове рішення про відмову у позові. Представник вважає, що господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладенні в рішенні, не відповідають обставинам справи, рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесу-ального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2011р. між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" та ПАТ «Керамет» (Вантажовласник) було укладено договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, згідно якого адреса Вантажовласника - 83003, м.Донецьк, вул.Калузька, 16а.

21.07.2011р. зі станції Тернопіль ТОВ «Волинь-Брухт» по залізничній накладній №36143758 відвантажило лом чорних металів у вагоні №67666537 на станцію Правда Придніпровської залізниці, зазначивши одержувачем вантажу - ПАТ «Керамет» та адресу одержувача: Дніпропетровська обл.,м.Дніпродзержинськ, вул.Кірова, 18б.

Як свідчать матеріали справи, 01.04.2011 р. між ТОВ «Волинь-Брухт» та ЗАТ«Керамет» був укладений договір №КМУ - 11/69 про поставку лому та відходів чорних металів. Юридична адреса ЗАТ «Керамет»: м.Донецьк, вул.Калузька, 16а, що свідчить про те, що ТОВ «Волинь-Брухт» була відома юридична адреса вантажоотримувача.

Факт неправильного зазначення вантажовідправником (ТОВ «Волинь-Брухт») адреси одержувача вантажу засвідчено актом загальної форми №39 від 26.07.2011р., складеного на ст.Правда, від підписання якого представник ПАТ «Керамет» відмовився, про що зазначено в акті.

Телеграмою від 26.07.2011р. Придніпровська залізниця повідомила ТОВ «Волинь-Брухт» про невірно зазначену адресу отримувача та просила терміново уточнити адресу.

27.07.2011р. відповідач телеграмою повідомив Залізницю, що по вказаній відправці «вірним рахувати поштову адресу одержувача: м.Донецьк, вул.Калузька, 16а».

В листі від 26.07.2011р. ТОВ «Волинь-Брухт» визнав, «що напіввагон №6766653 із ломом чорних металів, відправлений зі ст.Тернопіль в адрес ПАТ «Керамет» помилково вказаний адрес, правильним рахувати: м.Донецьк, вул.Калузька, 16а».

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.5 ст.307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст.5 Статуту).

Відповідно до ст.6 Статуту, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

У відповідності до ст.23 Статуту залізниць України відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Згідно Правил перевезення вантажів, зокрема, розділу 4 «Правила оформлення перевізних документів», затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих Міністерством юстиції України 24.06.2011р. за №765/19503, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, в тому числі графу «Одержувач»та в яких вказується точне та повне найменування одержувача, адресу та його код. Правильність внесених у накладну відомостей представник відповідача підтверджує своїм підписом.

Ні Статутом залізниць України, ні Правилами перевезення вантажів не передбачено зазначення вантажовідправником адреси, за якою одержувач здійснює господарську діяльність чи орендує площадку для розвантаження.

Оскільки накладна є письмовою формою договору перевезення вантажу, укладається вантажовідправником із залізницею, у відповідності із пунктом 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, - то і відповідачем за позовами про стягнення штрафу за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача має бути відправник вантажу, про що зазначено у пункті 3.23 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601.

Згідно із п.5.5 вищезазначених Правил, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назва вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно із. ст.122 Статуту залізниць України, а факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми.

Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст.118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до ст.118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Вищий господарський суд України в оглядовому листі від 29.11.2007р. №01-8/917 зазначив, що у застосуванні статтей 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Збитки (додаткові витрати) завдані залізниці через допущені відправником порушення, зазначені у пунктах 118 та 122 Статуту, підлягають відшкодуванню відправником незалежно від сплати ним штрафу, оскільки у відповідності до пункту 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Відповідно до вище зазначених норм, судом першої інстанції правомірно стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Брухт" штраф у сумі 69900 грн. 00 коп. за неправильне зазначення адреси.

Відтак доводи апеляційної скарги відповідача суд апеляційної інстанції не вважає переконливими та відхиляє, з огляду на викладене вище. Що стосується посилань скаржника на надмірно великий розмір штрафу, що стягується з нього позивачем, порушення у зв'язку з цим загальних засад цивільного законодавства та принципів справедливості, добросовісності та розумності, апеляційний суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені) яка підлягає стягненню зі сторони, але таким правом суд може скористатися лише у виняткових випадках.

З урахуванням зазначених обставин колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав для скасування або зміни рішення, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-Брухт» на рішення господарського суду Волинської області від 13.03.2012р. у справі №5004/64/12 - залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Справу №5004/64/12 повернути до господарського суду Волинської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Юрчук М.І.