Постанова № 23863800, 25.04.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2012 р. Справа № 13/5025/2146/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Савченко Г.І. ,

судді Василишин А.Р.

при секретарі Левчук І.О.

за участю представників сторін:

позивача - Філатова О.П.

відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу позивача Холдингової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства на рішення господарського суду Хмельницької області від 06.02.12 р. у справі № 13/5025/2146/11

за позовом Холдингової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства м.Кременчук

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синявські граніти" с.Нова Синявка Старосинявського району

про стягнення суми 189 475,82 грн. з якої 183 200,00 грн. основного боргу, 2 433,92 грн. 3% річних, 3 841,90 грн. інфляційних втрат

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 06.02.2012р. у справі №13/5025/2146/11 (суддя Матущак О.І.) позов Холдингової компанії «АвтоКрАЗ»у формі відкритого акціонерного товариства до Товариства з обмеженою відповідальностю «Синявські граніти»про стягнення суми 189 475,82 грн. з якої 183 200,00 грн. основного боргу, 2 433,92 грн. 3% річних, 3 841,90 грн. інфляційних втрат -задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Синявські граніти" с. Нова Синявка, вул.. І.Франка, 9 Старосинявського району (ідентифікаційний код 329873565) на користь холдингової компанії „АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства м. Кременчук, вул. Київська, 62 (ідентифікаційний код 05808735) суму 172 950 (сто сімдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят) грн., 00 коп. основного боргу, 702,05 (сімсот дві) грн. 05 коп. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 1980,97 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят) грн. 97 коп. 3% річних та 3 523,91 (три тисячі п'ятсот двадцять три) грн. 91 коп. витрат по оплаті судового збору.

В решті сумі позовних вимог щодо стягнення 10 250 грн., основного боргу, 3 139,85 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 452,95 грн. 3% річних, у позові відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Хмельницької області від 06.02.2012р. у справі №13/5025/2146/11 позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Хмельницької області від 06.02.2012р. по справі №13/5025/2146/11, скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 06.02.2012р. по справі №13/5025/2146/11 в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Синявські граніти»на користь Холдингової компанії «АвтоКрАЗ»у формі відкритого акціонерного товариства основний борг в сумі -183 200,00 грн., інфляційних -3 818,35 грн., 3% річних -3 071,74 грн. та судовий збір у розмірі 5702,82 грн.

В апеляційній скарзі Холдингова компанія «АвтоКрАЗ»посилається на ту обставину, що причиною відмови у задоволенні вимог про стягнення 4400 грн. вартості виконаних робіт та 5850 грн. вартості простою транспортних засобів (а в наслідок цього і причиною відмови у стягненні 3139,85 грн. інфляційних та 452,95 грн. 3% річних ) було те, що акт виконаних робіт від 02.09.2011 року на суму 4400 грн. та акт простою автомобілів від 02.09.2011 року на суму 5850 грн. не підписані зі сторони Замовника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Синявські граніти»(абз. 7 стор. 2 оскаржуваного рішення).

При цьому, пунктом 3.2. Договору від 21.12.2010 року № 1175 Ри було передбачено, що в разі незабезпечення Замовником прийняття виконаних робіт та не підписання Акта виконаних робіт без надання мотивованої відмови, вважається що роботи прийняті в повному обсязі.

Більш того, зміст вищевказаного пункту договору досліджувався в судовому засіданні та був викладений в абз. 3 стор. 2 оскаржуваного рішення.

Акти від 02.09.2011 року на суму 4400 грн. та на суму 5850 грн. також досліджувались в суді першої інстанції і Відповідач не надав заперечень щодо того, що дані акти ним не отримувалась, а також не надав мотивованої відмови у їх підписанні.

Тобто незважаючи на не підписання Замовником (Відповідачем) акту виконаних робіт від 02.09.2011 року на суму 4400 грн. та акту простою автомобілів від 02.09.2011 року на суму 5850 грн., діє презумпція того, що Замовником роботи прийняті в повному обсязі.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що позивачем надано послуг та обґрунтовано нараховані кошти за простій транспортного засобу загалом на суму 313650 грн. (абз. 8 стор. 2 оскаржуваного рішення), тобто без урахування акту виконаних робіт від 02.09.2011 року на суму 4400 грн. та акту простою автомобілів від 02.09.2011 року на суму 5850 грн., не відповідає обставинам справи.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.03.2012р. у даній справі апеляційну скаргу Холдингової компанії «АвтоКрАЗ»прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

До початку розгляду справи розпорядженням голови Рівненського апеляційного господар-ського суду від 24.04.2012р. у справі №13/5025/2146/11 змінено склад колегії, окрім заміни голову-ючого судді, змінено склад суду, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р., суддя Савченко Г.І.

Представник позивача у судове засідання з'явилася та підтримала апеляційну скаргу, посилаючись на викладені у ній доводи, та надала пояснення на обгрунтування своєї позиції. Вважає рішення господарського суду Хмельницької області від 06.02.2012р. у справі №13/5025/2146/11 є незаконним та необгрунтованим, у зв'язку з чим просить його скасувати повністю та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В судове засідання апеляційної інстанції, 25.04.2012 р. представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоч про час та місце розгляду скарги були повідомлений у встановленому порядку.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесу-ального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2010 р. між ТОВ "Синявські граніти" (замовник, відповідач) та Холдингова компанія "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства (підрядник, позивач) уклали договір № 1175Ри на надання послуг транспортними засобами.

Підрядник надає замовнику послуги вантажними автомобілями "марки КрАЗ самоскид" в кількості 5 одиниць вантажопідйомністю до 16 т. Роботи виконуються на об'єкті замовника забезпечене виконання робіт на об'єкті. (п.1.1 Договору)

Вартість послуг 1 маш-год одного вантажного автомобіля складає 100 грн., у т.ч. ПДВ 20%, без урахування вартості паливно-мастильних матеріалів. У разі зміни заробітної плати або діючого оподаткування вартість послуг підлягає перегляду через оформлення додаткової угоди. (п.1.2. Договору)

Замовник забезпечує повне завантаження автомобілів (без простою автомобілів) протягом зміни. (п.2.2. Договору)

Підрядник складає акти про виконані роботи на підставі підписаних товарно-транспортних накладних та виставляє рахунки за роботу, а замовник сплачує виставлені рахунки підрядника. (п.2.10. Договору)

Замовник (відповідач) повинен підписати акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт і сплатити їх у 5-ти денний термін наступного за звітним місяцем.(п.3.2. Договору)

Також, між цими ж сторонами 28.03.2011 р. було укладено додаткову угоду № 2 до договору № 1175 Ри на надання послуг транспортними засобами від 21.12.2010 р., п.п.1, 2 якої передбачено, що вартість простою автомобілів з вини замовника складає 300 грн. з ПДВ за одну зміну водія.

Всі інші положення договору залишаються незмінними.

На виконання вказаного вище договору з урахуванням додаткової угоди сторонами складено та підписано акти виконаних робіт відповідно від 28.03.2011 р., 01.04.2011 р., 01.06.2011 р., 01.07.2011 р., та 29.07.2011 р. загалом на суму 235 800 грн. та акти простою транспорту відповідно від 28.03.2011 р., 01.06.2011 р., 01.07.2011 р., та 29.07.2011 р. на суму 77 850 грн.

Крім цього, позивачем було складено та підписано два акти, обидва від 02.09.2011 р., виконаних робіт на суму 4 400 грн. та простою транспорту на суму 5 850 грн., проте такі акти не підписані та не затверджені відповідальними посадовими особами відповідача.

Таким чином, позивачем надано послуг та обґрунтовано нараховано коштів за простій транспорту загалом на суму 313 650 грн. та проведених відповідачем часткових розрахунків на суму 140 700 грн., заборгованість відповідача складає суму 172 950 грн. у відповідності до наданих відповідачем належним чином завірених платіжних доручень без урахуванням заборгованості згідно актів, не підписаних відповідачем.

Згідно наданого належного розрахунку заборгованості відповідача з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з квітня місяця 2011 р. по серпень місяць включно 2011 р. складає суму 702,05 грн. та 1980,97 грн. 3% річних за період з 05.04.2011 р. по 05.10.2011 р. При цьому, судом першої інстанції були проведені правомірні перерахунки 3% річних без урахування сум коштів по двох не підписаних відповідачем актах простою транспорту та виконаних робіт.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Нормами ст.627 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України визначає як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вище зазначених норм, висновок місцевого суду, щодо часткового задоволення позовних вимог є обґрунтованим та відповідає чинному законодавству, а також підтверджений належними доказами.

Щодо посилання апелянта на п.3.3. Договору, відповідно до якого у разі незабезпечення замовником (відповідачем) приймання виконаних робіт, підписання актів виконаних робіт без надання мотивованої відмови, та вважається, що роботи прийняті у повному обсязі, апеляційний суд зазначає наступне.

Матеріалами справи, підтверджено складання позивачем двох актів, датованих 02.09.2011р., а саме акта простою на суму 5850,00 грн. та акта виконаних робіт на суму 4400,00 грн. Акти не містять підпису уповноваженого представника відповідача - замовника послуг. Посилання скаржника на відсутність мотивованої відмови від підписання актів критично оцінюється апеляційним судом, враховуючи, що позивачем до матеріалів справи, не додано жодних доказів, на підставі яких судами першої та апеляційної інстанції могли би бути встановлені обставини направлення указаних актів від 02.09.2011р. відповідачу поштовим відправленням або вручення їх особі, яка уповноважена на їх отримання від імені юридичної особи - відповідача.

За відсутності належного підтвердження факту одержання ТОВ "Синявські граніти" спірних актів про простій автомобілів на суму 5850,00 грн. та про виконані роботи на суму 4400,00 грн. колегія суддів відхиляє доводи, які стосуються відсутності мотивованої відмови від підписання актів як підстави для визнання сум боргу відповідно до п.3.3. Договору.

З урахуванням зазначених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав для скасування або зміни рішення, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Холдингової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства на рішення господарського суду Хмельницької області від 06.02.2012р. у справі №13/5025/2146/11 -залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції -без змін.

Справу №13/5025/2146/11 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Василишин А.Р.