Рішення № 23863558, 26.04.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.12 Справа№ 5015/688/12

За позовом Публічне акціонерне товариство «Дрогобицький завод автомобільних кранів»м. Дрогобич, Львівської обл..

До відповідача Дрогобицька міська рада м. Дрогобич, Львівської області

Про визнання права власності

Суддя Довга О.І.

Секретар Скремета О.О.

Представники

від позивача ОСОБА_2 - довіреність № 1101 від 31.03.2011 року

від відповідача не з'явився

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

Суть спору :

На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів»м. Дрогобич, Львівської області до Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич, Львівської області про визнання права власності на будівлю.

Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених у попередніх ухвалах суду.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві, та з додаткових пояснень, які надавались під час розгляду спору.

Представник Відповідача в попередніх судових засіданнях проти заявленого позову заперечує, з підстав, викладених у відзиві на позов. Просить в задоволені позову відмовити.

Подача позову відбувається шляхом звернення до суду з письмовою заявою, в якій зацікавлена особа ( позивач ) формулює свою вимогу до осіб, до яких звернена вимога. Правова природа позову як процесуального засобу захисту права полягає у тому, щоб суд, прийнявши позовну заяву, у певному процесуальному порядку перевірив законність та обґрунтованість цієї матеріально-правової вимоги однієї особи до іншої, які стають сторонами процесу і між якими відбувається спір.

Сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Судом встановлено:

ПАТ „ДЗАК" на праві власності належить цілісний майновий комплекс, розташований в м. Дрогобич по вул. Гайдамацька,22, відповідно до рішення ФДМУ від 31.10.1994 року № 1031, який знаходиться на земельній ділянці, наданій ПАТ „ДЗАК" у користування.

У 1995 році на вказаній земельній ділянці в межах цілісного майнового комплексу за адресою6 м. Дрогобич, вул. Гайдамацька,22, поряд з виробничими приміщеннями споруджено будівлю пилорами з прибудованим навісом літ. „О-1".

Однак, Позивачем не зареєстровано вказаний об'єкт в органах БТІ, не виявлено сертифікатів відповідності вищезгаданого приміщення державним будівельним нормам, стандартам та правилам.

До матеріалів справи Позивачем долучено Експертний висновок про технічний стан будівлі за № 01/115 від 30.03.2012 року, відповідно до якого встановлено, що спеціалістами інституту виконано обстеження існуючої будівлі пилорами з прибудовою ПАТ «ДЗАК»в м. Дрогобичі по вул. Гайдамацька, 22, збудованої в 1995р. власними силами (господарським способом).

Будівля пилорами одноповерхова цегляна складається з приміщень пилорами, сушки і складів, з допоміжними підвальними приміщеннями розмірами в плані 20,61 x 18.77м загальноіп площею 385,5 м.кв. (в тому числі підвал 49,2 кв.м.) та прибудованим відкритим навісом розмірами 17,7x7,8м.

Приміщення пилорами являє собою однопролітну будівлю розмірами в плані 7,91х17,97м, висотою до низу ферми 4,8м. Крок ферм і колон 6,0м. Колони залізобетонні, перерізом 400х400мм, ферми сегментні залізобетонні прольотом 18,0м. Плити покриття залізобетонні ребристі розміром Зхбм. Покрівля рулонна руберойдна. Вікна дерев'яні. Ворота дерев'яні з металевим каркасом. Підлоги бетонні. Стіни і перегородки цегляні. Підвальне приміщення розмірами 5,8x5 кв.м. висотою 2.1м. Перекриття підвалу дерев'яне. Підлоги бетонні. Всі основні несучі конструкції пилорами знаходяться в задовільному стані.

Приміщення сушки виконане з повздовжніми несучими цегляними стінами розмірами в плані 3,3 x 17,97м, висотою до низу перекриття З,2м. Перекриття - монолітне залізобетонне. Підлоги бетонні. Ворота металеві пошкоджені іржею середньої ступені. Всі основні конструкції сушки знаходяться в задовільному стані.

Приміщення складу являє собою однопролітну раму в плані 7,9 x 17,7м висотою до низу покриття 5,8м. Колони - металеві, балки покриття металеві. Колони і балки пошкоджені іржею середньої ступені. Плити покриття залізобетонні круглопустотні розмірами 1,2 x 6,0м. Вікна дерев'яні. Ворота дерев'яні в металевому каркасі. Двері металеві. Підлоги бетонні. Покрівля руберойдна. Всі основні конструкції знаходяться в задовільному стані.

Відкритий навіс являє собою однопролітну раму з металевих колон і металевих балок. Стійкість забезпечується зв'язками та розпірками по колонах. Навіс розмірами в плані 17,7х7,8м висотою до низу покриття 3,4+5,2м. Покриття виконане із профільованого настилу. Підлога бетонна. В навісі є підвальне приміщення. Перекриття підвалу дерев'яне. Підлоги бетонні. Всі основні конструкції знаходяться в задовільному стані.

Електропостачання будівлі пилорами здійснюється від КТП-14.

Інженерне забезпечення перебуває в задовільному стані. В будівлі пилорами не виявлено порушень будівельних, санітарних та протипоожежних норм.

Таким чином будівля пилорами з прибудованим навісом літ. „О-1" за адресою Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Гайдамацька,22 збудована на фундаменті, є капітальною спорудою, відповідає чинним державним будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки та санітарному законодавству і є придатний до подальшої експлуатації.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 376 ЦК України визначає, що самочинним будівництвом вважається житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони: 1) збудовані (будуються) на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, тобто: а) за відсутності у забудовника правових підстав для користування земельною ділянкою; б) з порушенням цільового призначення земельної ділянки ( відповідно до ст. 18 ЗК України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, кожна з яких має особливий правовий режим); 2) збудовані (будуються) без належного дозволу; 3) збудовані (будуються) без належно затвердженого проекту; 4) збудовані (будуються) з істотними порушеннями будівельних норм і правил (при цьому слід виходити з того, чи можливе усунення виявлених порушень і недоліків).

Суд звертає увагу на те, що для визнання об'єкта нерухомості самочинно збудованим, ст. 376 ЦК України не вимагає наявності всіх вказаних ознак в сукупності, достатньо хоча б однієї з них. Як об'єкт самочинного будівництва розглядається не лише новозбудовані об'єкти, а й перебудовані, переобладнані, реконструйовані тощо.

За загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч.2 ст. 376 ЦК). Водночас, визначених ст. 376 ЦК випадках право власності на самочинне будівництво може бути визнано за особою за рішенням суду. У вирішенні спорів про визнання права власності на самочинно збудоване майно суд виходить з того, що самочинно збудований об'єкт нерухомості може бути оформлений у власність особи як такий, що споруджений правомірно, за таких умов: а) надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване самочинно нерухоме майно і прийняття судом рішення про визнання права власності за цією особою; б) на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує прав інших осіб.

З врахуванням наведених правових норм та тих обставин, що земельна ділянка за адресою: м. Дрогобич, вул. Гайдамацька,22 належить Позивачу на праві користування, будівництво Позивачем на земельній ділянці на вул. Гайдамацька,22, у м. Дрогобич нерухомого майна не порушує прав та інтересів інших осіб, докази цього в матеріалах справи відсутні; об'єкт відповідає вимогам будівельних, санітарних та протипожежних норм і правил; будівництво здійснено на земельній ділянці згідно з її цільовим та функціональним призначенням, а також враховуючи тривалий строк дії фактичного користування земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухоме майно, суд приходить до висновку про можливість визнання за Позивачем права власності на нерухоме майно - будівлю пилорами з навісом літ. „О-1" загальною площею 385,5 м. кв. на вул. Гайдамацька,22 у м. Дрогобич Львівської області в судовому порядку.

Доказів неправомірності набуття Позивачем права власності на спірне майно особами, які беруть участь у справі, суду не надано.

Згідно з ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації. Згідно частини 2 цієї статті порядок державної реєстрації права власності на нерухомість встановлюється законом. Реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється органами БТІ за місцезнаходженням цього майна в порядку Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень». Підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, відповідно до ст. 19 цього Закону, є зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Зважаючи на те, що Позивачем не подано суду доказів наявності перешкод у здійсненні ним права власності, рішення суду про визнання права власності на нерухоме майно є підставою для здійснення реєстрації цього права та забезпечує права власника на користування, володіння та розпорядження майном, суд вважає, що спір з цього приводу між сторонами відсутній.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що Позивачем подано достатньо належних доказів, які підтверджують обґрунтованість заявлених ним позовних вимог.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати залишити за Позивачем.

Керуючись ст.ст. 182, 319, 331, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 12, 33,34,43,49,82-84 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Визнати за Публічним акціонерним товариством „Дрогобицький завод автомобільних кранів" (82100, Львівська обл. м. Дрогобич, вул. Гайдамацька,22, код ЄДРПОУ 00240158) право власності на будівлю пилорами з навісом літ. „О-1" загальною площею 385,5 м. кв. розташовану за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Гайдамацька,22 на території цілісного майнового комплексу Публічного акціонерного товариства „Дрогобицький завод автомобільних кранів".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Довга О.І.