Рішення № 23863495, 03.05.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.05.12 Справа № 6/5014/798/2012

За позовом

Державного підприємства "Придніпровська залізниця" , м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська", смт. Дубівський м. Антрацит Луганської області

про стягнення 27 770 грн. 00 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1, дов. № 644 від 10.01.2012;

від відповідача - ОСОБА_2, дов. № 05/966 від 10.10.2011;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 27 770 грн. 00 коп., згідно ст.ст. 118,122 Статуту залізниць за невірне зазначення маси вантажу в залізничній накладній.

Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву від 06.04.2012, за яким останній проти позовних вимог заперечує та вказує на те, що відповідачем були прийняті всі заходи щодо збереження вантажу. При прийнятті вантажу до перевезення залізницею будь-яких невідповідностей перевізним документам встановлено не було. Переваження вантажу здійснювалося на інших вагах.

Крім цього, представником відповідача подане клопотання, за яким відповідач просить суд відповідно до ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшити суму штрафу у зв'язку із тяжким фінансовим станом.

Представник позивача проти доводів відповідача та зменшення розміру штрафу заперечив.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

26.09.2011 зі станції Карахаш Донецької залізниці Відкрите акціонерне товариство "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" здійснило відправлення групи вагонів згідно накладної № 49605454 на станцію Трипілля - Дніпровське Південно-Західної залізниці вантажоодержувачу ДП «Вугілля України».

28.09.2011 при прибутті вагонів на станцію Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці було проведено переважування маси вантажу групи вагонів.

За результатами переважування встановлено, що фактична вага вантажу у вагоні № 66490350 не відповідає заявленій у супровідній накладній, а саме виявлено, що маса нетто складає 72 280 кг, замість 69 000 кг, що на 3 280 кг більше, ніж визначено у накладній.

Переважування здійснено за участю представників станції та за результатами складено комерційний акт АА № 040681/487 від 28.09.2011.

Оскільки відповідачем був припущений факт невірного зазначення у накладній маси вантажу, позивач нарахував штраф відповідно до положень ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць у сумі 27 770 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.

Відповідач проти позовних вимог заперечив та просить зменшити суму штрафу.

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України (далі -Статут), накладна -це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

В даному випадку, відповідач, за накладною № 49605454 зі станції Карахаш Донецької залізниці відправив вугілля -антрацит вантажоодержувачу ДП «Вугілля України»на станцію призначення -Трипілля - Дніпровське Південно-Західної залізниці.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

При контрольному переважуванні на станції Нижньодніпровськ -Вузол Придніпровської залізниці була встановлена невідповідність фактичної маси вугілля даним, зазначеним у накладній.

Так, у вагоні № 66490350 виявлено, що маса нетто вантажу складає 72 280 кг, замість 69000 що на 3 280 кг більше, ніж визначено у накладній;

За вказаними вище фактами складено акт загальної форми № 1753 від 28.09.2011 і комерційний акт АА № 040681/487 від 28.09.2011, які відповідач не оскаржив та не оспорив.

В той же час, в комерційному акті АА № 040681/487 від 28.09.2011 зазначено, що навантаження рівномірне, нижче бортів на 20 см, двері та люки вагону закриті, течі вантажу не було, маркування не порушене. В технічному стані вагон справний.

Відповідно до відмітки на комерційному акті № 040681/487/296 від 28.09.2011 станцією призначення здійснено відмітку «під час перевірки різниці проти цього акту не виявлено».

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (z0861-00) (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) (z0763-11) зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон № 67879288 є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Так, згідно Правил перевезення вантажів, пункту 4, розділу 28 "Правила складання актів" (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855), комерційного акту АА №037255/24 від 15.02.2011(а.с.10). контрольне переважування вагону № 66490350 проводилось на 150 тонних вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (зі змінами та доповненнями).

Згідно ст. 24 Статуту, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно із п.5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Стутуту залізниць України.

Як було наведено вище, факт невірного зазначення відомостей в накладній зафіксований актом загальної форми № 1753 від 28.09.2011 і комерційним актом АА № 040681/487 від 28.09.2011.

В той же час, стаття 118 Статуту залізниць України передбачає відповідальність для вантажовідправника не за ту чи іншу кількість вантажу, невідповідність якого виявлено між даними супровідних документів та даними, отриманими при фактичному переважуванні цього вантажу, а лише за сам факт виявлення такої невідповідності.

Разом з цим, статтею 122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно накладної № 49605454 провізна плата на один вагон становить 5 554 грн. 00 коп., у зв'язку з чим сума штрафу складає 27 770 грн. 00 коп. (5 554 Х 5 = 27 770).

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позивач належним чином довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими.

В той же час, доводи відповідача за відзивом є необґрунтованими та відхиляються як такі, що суперечать матеріалам справи.

За таких обстави позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначену масу вантажу у накладній є обґрунтованими.

Щодо клопотання відповідача щодо зменшення розміру штрафу слід зазначити наступне.

У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Але, відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Але в даному випадку відповідачем не доведений суду факт наявності будь-яких обставин, з якими закон пов'язує можливість зменшення розміру відповідних штрафних санкцій. Крім цього, відповідачем був припущений факт перевищення маси вантажу, що потягло за собою здійснення залізницею дій щодо вивантаження вантажу, навантаження його до іншого вагону та інше. Також збитковість підприємства відповідача не є підставою для зменшення розміру штрафних санкцій. В той же час, слід визначити, що зменшення розміру штрафних санкцій є саме правом, а не обов'язком суду.

Виходячи з наведеного, підстав для зменшення розміру штрафних санкцій не має.

За таких обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача штраф в сумі 27 770 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила вимоги чинного цивільного законодавства в повному обсязі.

На підставі викладеного, ст.ст. 118 та 122 Статуту залізниць України, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська", смт. Дубівський м. Антрацит Луганської області, код 00179648, на користь:

- Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса,108, код 01073828 штрафу в сумі 27 770 грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 609 грн. 50 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 07.05.2012.

Суддя Т.А.Василенко