Рішення № 23859757, 02.11.2011, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

2-668/11 2/5646/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2011 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді -Гноєвой С.С.,

при секретарі Ковальовій М.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідачів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2009 року позивач ВАТ Банк «Біг Енергія» звернувся до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 15 листопада 2007 року між ВАТ Банк «Біг Енергія» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 23/04-11-2007-Ф, згідно до якого Банк надав ОСОБА_3 кредит для споживчих потреб у сумі 25 000 доларів США строком до 15 листопада 2017 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 15% річних в строки та порядку, встановлених кредитним договором. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 23/04-11-2007-Ф укладеним між ВАТ Банк «Біг Енергія» та відповідачем, 15 листопада 2007 року між позивачем та відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5, був укладений договір іпотеки № 23/03-11-2007-І, згідно умов якого відповідачами в іпотеку була передана двокімнатна квартира АДРЕСА_1, яка належить відповідачам на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням міського майна м. Маріуполя 17 березня 2005 року, номер запису в реєстровій книзі 32357, зареєстрованого Маріупольським бюро технічної інвентаризації 09 листопада 2007 року. Свої зобов'язання за кредитним договором Банк виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі 25 000 доларів США, а відповідач, в порушення умов кредитного договору, виконав свої зобов'язання частково, у зв'язку з чим станом на час звернення до суду із позовом у відповідача утворилась заборгованість в загальній сумі 186 923,17 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 21 606, 67 доларів США, що еквівалентно 164 426,76 гривням, у тому числі прострочена заборгованість за кредитом 838,30 доларів США, що еквівалентно 6 379,46 гривням, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 1 159,04 доларів США, що еквівалентно 8 820,29 гривням, пеня за несвоєчасне погашення кредиту 1677,19 гривень, пеня за несвоєчасну плату процентів 5 619,46 гривень. У зв'язку з викладеним позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 23/04-11-2007-Ф від 15 листопада 2007 року в розмірі 186 923,17 гривень, звернути стягнення на предмет іпотеки: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки позивачем з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ВАТ Банк «Біг Енергія» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також стягнути з відповідачів судові витрати, як складаються з судового збору в сумі 1869,23 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 250 гривень.

В ході розгляду справи позивачем було уточнено позовні вимоги і відповідно до остаточної редакції заборгованість відповідачів станом на 08 листопада 2010 року становить 171 795,85 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 18 005,05 доларів США, що еквівалентно 142 504,57 гривням, у тому числі прострочена заборгованість за кредитом та процентам за користування кредитом у розмірі 2 778,96 доларів США, що еквівалентно 21 994,63 гривням, пеня за несвоєчасне погашення кредиту 1 677,19 гривень, пеня за несвоєчасну плату процентів 5 619,46 гривень

У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_1, що діють на підставі довіреності, підтримали заявлені позовні вимоги в остаточній редакції, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просили задовольнити позов.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнала частково та надала свої письмові заперечення відповідно до яких зазначала, що грошовою одиницею в Україні є гривня, однак позивач в порушення вимог діючого законодавства надав відповідачу кредит у доларах США, крім того, надання кредиту в іноземній валюті потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України, якої у позивача, на час укладання кредитного договору не було. На підставі викладеного просила відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, будучи своєчасно повідомлені про час та місце розгляду до судового засідання не з'явились, про причини своєї неявки суд не повідомили. Розгляд справи у відсутності особи, що не з,явилася не суперечить положенням ст.76 ЦПК України.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, згідно з якими у разі неявки в судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши представників позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що15 листопада 2007 року між позивачем ВАТ Банк «Біг Енергія» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 23/04-11-2007-Ф, відповідно до якого Банк надав відповідачу кредит для споживчих потреб у сумі 25 000 доларів США строком до 15 листопада 2017 року з платою процентів у розмірі 15% річних. (а.с.13-14).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до умов ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому.

З наданих представниками позивача розрахунків вбачається, що станом на 08 листопада 2010 року заборгованість відповідача ОСОБА_3 за кредитним договором № 23/04-11-2007-Ф становить 171 795,85 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 18 005,05 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 142 504,57 гривням, у тому числі прострочена заборгованість за кредитом та процентам за користування кредитом у розмірі 2 778,96 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 21 994,63 гривням, пеня за несвоєчасне погашення кредиту 1 677,19 гривень, пеня за несвоєчасну плату процентів 5 619,46 гривень (а.с.72)

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 23/04-11-2007-Ф, 15 листопада 2007 року, між ВАТ Банк «Біг Енергія» та ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений договір іпотеки № 23/03-11-2007-І, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7 та зареєстрований у реєстрі № 6024, предметом якого є двохкімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 51,7 кв.м, жилою площею 30,2 кв.м. (а.с.15-18).

Згідно із ч. 1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

З ч. 1 ст. 590 ЦК України вбачається, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 589 ЦК України за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до п.п. 3.1.4, 3.1.5 та п.6 договору іпотеки № 23/03-11-2007-І Банк має право в разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого договором іпотеки, одержати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором № 23/04-11-2007-Ф від 15 листопада 2007 року виконувалися неналежним чином, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед ВАТ Банк «Біг Енергія» яка станом на 08 листопада 2010 року становить 171 795,85 гривень.

Що стосується валюти кредитування та відсутності у позивача індивідуальної ліцензії на видачу кредитів в іноземній валюті, суд не погоджуючись з доводами представника відповідача ОСОБА_2 виходить з наступного.

У відповідності зі ст. 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня, у зв'язку з чим грошове зобов'язання у договорі повинно бути виражено в національній валюті України. Дане положення в цілому кореспондується з ч.1 ст. 192 ЦК України, відповідно якої законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Відповідно до ч.1 ст. 524 ЦК України, зобов'язання повинно бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Згідно ч.2 ст. 524 ЦК України, сторони за договором можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Згідно ч.2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Іноземна валюта, як засіб платежу, зокрема за зобов'язаннями, відповідно до ч.2 ст. 192 ЦК України може використовуватися в Україні лише у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Згідно ч.3 ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Правовідносини з надання кредиту регулюються параграфом 2 глави 71 ЦК України. Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» до кредитних відносяться операції зазначені у п.3 ч.1 та у п. п. 3-7 ч.2 ст. 47 цього Закону, у тому числі розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Отже, розміщення залучених коштів шляхом надання кредитів є однією з основних банківських операцій. В розумінні ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» до коштів відносяться гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Надаючи кредит, банк розміщує залучені ним кошти, як у національній валюті (гривні) так й в іноземній валюті.

Статті 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначають операції банків із розміщення залучених коштів на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується.

При цьому, ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено ряд обмежень і заборон, що стосується умов здійснення окремих банківських операцій. Натомість, приписи вказаної статті Закону не містять заборони на видачу кредитів у іноземній валюті (розміщення залучених коштів у іноземній валюті).

Відповідно до ч.1 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» на здійснення валютних операцій національним банком видаються відповідні ліцензії.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Тобто, виходячи з зазначених вище норм, чинне законодавство допускає можливість визначення зобов'язань у іноземній валюті, використання іноземної валюти в Україні, але визначає межі та конкретний порядок її використання.

Як вбачається з матеріалів справи, Національним банком України видано Відкритому акціонерному товариству «Банк «Біг Енергія» банківську ліцензію № 41 від 04 жовтня 2001 року та дозвіл № 41-1 від 04 жовтня 2001 року на здійснення операцій з валютними цінностями, в тому числі з розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

Згідно п. «в» ч.4 ст. 5 Декрету, на який посилається представник позивача, індивідуальні ліцензії потребує зокрема здійснення операцій щодо надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Тобто, індивідуальна ліцензія на проведення операцій по наданню і одержанню резидентами кредитів в іноземній валюті необхідна лише у випадку, якщо термін і суми кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

На даний час законодавством не визначено межі термінів і сум надання (одержання) кредитів в іноземній валюті, тому операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе в рахунок погашення заборгованості відповідача ОСОБА_3 за кредитним договором № 23/04-11-2007-Ф від 15 листопада 2007 року звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1.

Згідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому суд стягує з відповідачів на користь позивача судовий збір у розмірі 1869,23 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 гривень.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про заставу», ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 23/04-11-2007-Ф від 15 листопада 2007 року в розмірі 171 795 (сто сімдесят одна тисяча сімсот дев'яносто п'ять) гривен 85 копійок, звернути стягнення на предмет іпотеки: двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 51,7 кв.м, жилою площею 30,2 кв.м., шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Відкритим акціонерним товариством Банк «Біг Енергія» з укладанням від імені ОСОБА_4, ОСОБА_5 договору купівлі-продажу будь-яким способом із іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Відкритому акціонерному товариству Банк «Біг Енергія» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія» (юридична адреса: місто Київ, вулиця С. Петлюри (кол. Комінтерну), 15 код ЄДРПОУ 20023463) в рівних частках судові витрати: судовий збір у розмірі 1869 гривень 23 копійки, а саме по 623,07 гривень с кожного, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 гривень, а саме по 83,33 гривні.

Заочне рішення може бути переглянуто Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Гноєвой С. С.