Рішення № 23854552, 24.04.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 5019/287/12

за позовом: публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

до: товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ХХІ»

про звернення стягнення на майно

суддя Гудзенко Я.О.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1 (дов. від 15.06.2011 року)

від відповідача -ОСОБА_2 (дов. від 22.06.2011 року № 1)

В судовому засіданні 24.04.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ «Дельта Банк»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ «АГРО ХХІ»(далі -відповідач) про звернення стягнення на предмет застави за Договором застави товарів в переробці від 27 вересня 2011 року № НКЛ-2005422/8-23 укладеним між ПАТ «Дельта Банк»та ТОВ «АГРО ХХІ»(далі -договір застави), а саме товари в переробці - цукор у кількості 15 763,74 тонн (далі - предмет застави), які належить на праві власності відповідачу для задоволення вимог позивача за договором кредитної лінії від 23 листопада 2010 року № НКЛ-2005422 (далі -кредитний договір) на загальну суму 396 054 848 (триста дев'яносто шість мільйонів п'ятдесят чотири тисячі вісімсот сорок вісім) грн. 16 коп. в межах вартості зазначеного майна за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета застави шляхом проведення прилюдних торгів.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп.

В обґрунтування позову Позивач посилається на ст.ст. 525, 526, 530, 572, 573, 589, 610-612, 1049, Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Ухвалою господарського суду від 27.02.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5019/287/12 розгляд якої призначено на 18.04.2012 року.

Ухвалою від 28.03.2012 року заяву ПАТ «Дельта Банк»про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено, вжито заходи до забезпечення позову ПАТ «Дельта Банк»та накладено арешт на предмет застави.

На виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі позивачем надано суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.03.2012 року з якого вбачається, що юридичною адресою відповідача є: 35431, Рівненська область, Гощанський район, с. Бабин, вул. Заводська, б. 1.

Ухвалою від 14.03.2012 року у зв'язку із неявкою сторін по справі розгляд справи було відкладено на 28.04.2012 року.

Ухвалою від 28.03.2012 року розгляд справи було відкладено на 17.04.2012 року.

Відповідачем до суду подано клопотання від 18.04.2012 року про витребування доказів, яке судом було залишене без задоволення на тій підставі, що позивач подав письмове обґрунтування суми боргу.

Відповідач 18.04.2012 року подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що Позивач не довів належними доказами факт виконання ним обов'язку, передбачено п. 5.3 кредитного договору. Отже, вважає, що на момент звернення ПАТ «Дельта Банк»до господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором, спір між Позивачем та Відповідачем був відсутній, надана Позивачем вимога від 13.02.2012 року № 2/01-17/1161 та докази її надсилання Відповідачеві не є належними доказами в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України.

В судовому засіданні 18.04.2012 року було оголошено перерву до 24.04.2012 року о 14:30.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Рівненської області, -

В С Т А Н О В И В:

23 листопада 2010 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір кредитної лінії № НКЛ-2005422, за яким Відповідачу (Позичальнику) було надано грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (а.с. 11-17).

Строку дії договору з 23.11.2010 року по 31.12.2014 року.

Відсоткова ставка з 23.11.2010 року по 31.01.2011 року -21%, з 01.02.2011 року 18,5%. Валюта розрахунку - гривня.

Відповідно до п. 1.1.1 кредитного договору кредит Відповідачу надавався окремими траншами в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості (з урахуванням додаткового договору від 08.07.2011 року № 12) 390 000 000, 00 грн., зі сплатою з 23.11.2010 року по 31.01.2011 року -21%, з 01.02.2011 року 18,5% річних, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 31.12.2014 року на умовах, визначених кредитним договором.

До кредитного договору було укладено додаткові угоди від 25.11.2010 року № 1, 01.12.2010 року № 2, від 21.12.2010 року № 3, 24.12.2010 року № 4, від 28.12.2010 року № 5, від 14.01.2011 року № 6, від 25.01.2011 року № 7, від 31.01.2011 року № 8, від 02.02.2011 року № 9, від 08.04.2011 року № 10, від 24.05.2011 року № 11, від 08.07.2011 року № 12 (а.с. 18-34).

Зокрема, відповідно до Додаткового договору до кредитного договору від 02.02.2011 року № 9 максимальний ліміт заборгованості за кредитним договором збільшено до 270 000 000 (двісті сімдесят мільйонів) грн. 00 коп., змінено плату за користування кредитом на 18,5% річних та змінено умови повернення кредиту наступним чином: щомісячно, до 10-го числа кожного місяця, починаючи з листопада 2013 року в сумі 19 285 714, 29 грн.

Відповідно до Додаткового договору від 08.07.2011 року № 12 до кредитного договору максимальний ліміт заборгованості за договором збільшено до 390 000 000,00 грн.

Згідно п. 3.3.5 кредитного договору Позичальник зобов'язався повернути кредитору у повному обсязі кредит зі сплатою процентів та комісій Кредитора, та можливих штрафних санкцій, у терміни, визначені цим договором.

Як зазначено у п. 4.3 Договору кредиту Сторони домовилися, що у випадку невиконання Позичальником зобов'язань, визначених п.3.3. цього Договору, протягом більше 10 (десяти) календарних днів від закінчення строку, встановленого для їх виконання цим Договором, на одинадцятий календарний день строк користування кредитом вважається таким, що закінчився та, відповідно, Позичальник зобов'язаний погасити наявну заборгованість за Кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії та штрафні санкції. Після повного погашення заборгованості Позичальника за цим Договором дія цього Договору припиняється. Виконання Позичальником даного обов'язку не потребує від Кредитора надіслання жодних попередніх письмових повідомлень та/або вимог Позичальника.

Судом встановлено, що Позивачем за кредитним договором було надано Відповідачу кредитні кошти у розмірі 390 000 000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами від 24 листопада, 25 листопада, 1 грудня, 21 грудня, 29 грудня 2010 року, 14 січня, 28 січня, 31 січня, 2 лютого, 9 лютого, 10 лютого, 11 лютого, 16-18 лютого, 22 лютого, 23 лютого, 24 лютого 25 лютого, 1 березня, 3 березня, 9 березня, 10, 11 березня, 14-18 березня, 21 березня, 23 березня, 28 березня, 29 березня, 30 березня, 1 квітня, 4 квітня, 6 квітня, 11 квітня, 12 квітня, 13 квітня, 14 квітня, 18 квітня, 19 квітня, 21 квітня, 21 квітня, 22 квітня, 26, 27 квітня, 29 квітня, 5, 6 травня, 10 травня, 11 травня, 12 травня, 13 травня, 16, 17 травня, 26 травня, 31 травня, 1, 2 червня, 2011 року, 7-10 червня, 14, 15 червня, 17 червня, 20-22 червня, 30 червня, 7 липня, 11, 12 липня, 14, 15 липня, 18 липня, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав внаслідок чого станом на день подання позову та розгляду справи загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем становила 396 054 848, 16 грн., а саме:

сума заборгованості за кредитом 389 998 900, 00 грн.;

сума заборгованості за відсотками 6 027 790, 94 грн.;

розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків 28 157, 22 грн.

Таким чином, Предметом позову у справі є стягнення коштів наданих за кредитним договором, заборгованості по процентам та пені за прострочення сплати процентів.

На підставі п. 3.3.4 кредитного договору Позичальник зобов'язаний протягом строку використання кредиту сплачувати проценти за їх використання в порядку, визначеному кредитним договором.

Пунктом 2.6 кредитного договору визначено, що нарахування процентів за користування кредитом (траншем) здійснюється у валюті кредиту щомісячно, в останній робочий день поточного місяця, за фактичну кількість днів користування кредитом (траншем) в періоді. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту (траншу).

В п. 2.7 кредитного договору зазначено, що сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно, не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі на рахунок № 20680200542201 в АТ «Дельта Банк», МФО 380236.

Згідно розрахунку Позивача з 01.01.2012 року заборгованість Відповідача по відсоткам за користування кредитом становить 6 127 790, 94 грн. Формула розрахунку суми нарахованих відсотків: сума заборгованості*відсоткова ставка/365*кількість днів періоду нарахування.

В лютому 2012 року відповідач сплатив відсотки за користування кредитом не у повному обсязі -в розмірі 100 000 грн., у зв'язку з чим відповідачем не виконано обов'язку по сплаті відсотків за користування кредитом у встановлений кредитним договором строк та розмірі, а тому станом на момент розгляду справи заборгованість за відсотками склала 6 027 790, 94 грн. Даний факт відповідачем не заперечено.

Пунктом 5.3 кредитного договору сторони домовились, що невиконання або неналежне виконання (прострочення виконання тощо) Позичальником будь-якого свого зобов'язання за цим Договором, є подіями, при настанні яких припиняється кредитування Кредитором Позичальника, а Позичальник здійснює дострокове повернення отриманого Кредиту, сплачує Кредитору проценти за користування Кредитом, комісії та можливі штрафні санкції. Для цього Кредитор надає під розписку уповноваженій особі або надсилає рекомендованим листом Позичальнику відповідну письмову вимогу. У випадку непогашення зазначеної у вимозі суми в термін, зазначений в вимозі, Кредитор по закінченню цього терміну звертає стягнення на майно Позичальника, на заставлене майно та ін. у порядку, визначеному цим Договором, відповідними договорами застави та законодавством України.

Судом встановлено, що Позивачем на адресу відповідача 20.02.2012 року було надіслано вимогу від 13.02.2012 року № 2/01-17/1161, що підтверджується наданими суду копіями (для огляду в судовому засіданні оригіналами) листа банку, повідомлення № 3163086 про експрес доставку вимоги від 20.02.2012 року на адресу Відповідача, а тому доводи останнього про недотримання Позивачем вимог п. 5.3 кредитного договору визнаються судом необґрунтованими.

До того ж, законом не визначено форми пред'явлення такої вимоги, кредитор може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до боржника з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням ч. 2 ст. 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 09.07.2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту (постанова Верховного Суду України від 28.11.2011 року № 43/308-10).

Крім того, суд вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню клопотання Відповідача у справі про витребування доказів від 18.04.2012 року з підстав непідтвердження Позивачем сплати судового збору у розмірі 64 380 грн. за подання позову, оскільки матеріали справи містять як оригінал так і належним чином завірену копію платіжного доручення від 23.02.2012 року № 7189595 про сплату судового збору у вказаному розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини та умови п. 3.2.7 кредитного договору, починаючи з 24.02.2012 року Позивач має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів, нарахованих позивачем згідно з умовами кредитного договору, у зв'язку з чим звернути стягнення на предмет застави.

Щодо нарахування Позивачем пені за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 28 157, 22 грн. слід зазначити наступне.

Згідно розрахунку позивача, пеня за несвоєчасне повернення відсотків за кредитом складає 28 157, 22 грн.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору у випадку прострочення Позичальником строків сплати процентів, визначених Договором. Позичальник сплачує АТ «Дельта Банк»пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Розрахунок пені здійснено з 13.02.2012 року по 23.02.2012 року за формулою: сума заборгованості (6 027 790, 94 грн.)*подвійну облікову ставку НБУ (15,5%)/365*кількість днів прострочення (11 днів).

Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначено, що розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом перевірено поданий позивачем розрахунок, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про те, що його здійснено вірно і розмір пені входить до складової загальної суми боргу Відповідача перед Позивачем за кредитним договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Окрім цього відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором (по поверненню Кредиту, сплаті процентів за користування ним, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених кредитним договором) 27.09.2011 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір застави товарів в переробці № НКЛ-2005422/8-23, що діє зі змінами та доповненнями.

Відповідно до Додаткового договору від 10.01.2012 року № 10 до договору застави, яким були внесені останні зміни, Відповідач передав Позивачу у якості забезпечення виконання зобов'язань за Договором кредиту, товари в переробці, а саме: цукор у кількості 15 763,74 тонн (предмет застави), який знаходиться: на складі за адресою: Рівненська обл., Гощанський р-н, с. Бабин, вул. Заводська 1, відповідно до Договору № 100 від 08.08.2011 року в кількості 9 567,81 тонн цукру; на складі ТОВ «Клембівський цукровий завод»за адресою: Хмельницька обл., Ізяславський р-н, с. Клубівка, вул. Заводська 1, відповідно Договору № Д-2 від 21.09.2011 року, в кількості 5 147, 880 тонн цукру; на складі ВАТ «Теофіпольський цукровий завод»за адресою: Хмельницька обл., смт. Теофіпіль, вул. Жовтнева, 12, відповідно до Договору № Д-1 від 21.09.2011 року, в кількості 1 048,050 тонн цукру.

Згідно п. 1.1 договору застави предметом застави є цукровий буряк в кількості 505 856,0 тонн, який переробляється в цукор в кількості не менше 56 850,0 тонн. Відповідно до п. 1.4.1 договору розмір забезпечених заставою зобов'язань становить 390 000 000 грн.

Матеріали справи містять акт позивача від 20.02.2012 року перевірки стану заставленого майна, яке передано в забезпечення згідно договору застави на підставі кредитного договору. Згідно вказаного акту, перевіркою встановлено, що майно, передане в заставу, на праві власності належить ТОВ «АГРО ХХІ», його фактична кількість становила: цукровий буряк - 439 337,037 тонн, який був перероблений в цукор в кількості 51 039,34 тонн. Станом на 10.01.2012 року загальна кількість цукру складала 15 763,74 тонн, що підтверджується доданим до заяви додатковим договором від 10.01.2012 року № 10 до договору застави.

Загальна заставна вартість предмета застави становить 95 896 085 грн., що менше заборгованості відповідача за кредитним договором. Згідно п. 4.2 договору застави право застави припиняється виконанням заставодавцем забезпечених заставою зобов'язань за договором кредиту, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Таким чином, станом на день розгляду справи судом визнано розмір вимог позивача в сумі 396 054 848, 16 грн.

За приписами ст. 1 Закону України «Про заставу», що кореспондується з положеннями ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ст. 20 вказаного Закону заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Згідно п. 3.1 договору застави у випадку порушення Заставодавцем умов, визначених п.п. 2.1.1-2.1.9 цього договору, Заставодержатель має право достроково звернути стягнення на предмет застави в порядку визначеному п. 2.4 цього Договору.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 2.3.3 договору застави визначено, що Заставодержатель має право звернути стягнення на Предмет застави у разі коли в момент настання терміну виконання Заставодавцем зобов'язань, забезпечених заставою за цим договором, вони не будуть виконані.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

За вказаних обставин господарський суд визнає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. В рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ХХІ» (35431, Рівненська область, Гощанський район, с. Бабин, вул. Заводська, б. 1, код ЄДРПОУ 34438102) перед публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) за договором кредитної лінії від 23.11.2010 року № НКЛ-2005422 в сумі 396 054 848, 16 грн. (триста дев'яносто шість мільйонів п'ятдесят чотири тисячі вісімсот сорок вісім) грн. 16 коп., з яких:

- 389 998 900,00 грн. (триста вісімдесят дев'ять мільйонів дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп. заборгованість за кредитом, що підлягає достроковому стягненню;

- 6 027 790, 94 грн. (шість мільйонів двадцять сім тисяч сімсот дев'яносто) грн. 94 коп. сума заборгованості за відсотками;

- 28 157, 22 (двадцять вісім тисяч сто п'ятдесят сім) грн. 22 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів,

звернути стягнення на заставлене майно, а саме:

цукор у загальній кількості 15 763,74 тонн, згідно договору застави товарів в переробці від 27.09.2011 року № НКЛ-2005422/S-23, що знаходиться на складі за адресою: Рівненська область, Гощанський район, с. Бабин, вул. Заводська, 1, відповідно до договору від 8 серпня 2011 року № 100 в кількості 9 567,814 тонн; на складі ТОВ «Клембівський цукровий завод»за адресою: Хмельницька обл., Ізяславський район, с. Клубівка, вул. Заводська, 1 відповідно до договору від 21 вересня 2011 року № Д-2 в кількості 5 147,880 тонн; на складі ВАТ «Теофіпольський цукровий завод»за адресою: Хмельницька область, смт. Теофіпіль, вул. Жовтнева, 12 згідно договору від 21 вересня 2011 року № Д-1, в кількості 1 048,050 тонн, який належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «АГРО ХХІ»(35431, Рівненська область, Гощанський район, с. Бабин, вул. Заводська, б. 1, код ЄДРПОУ 34438102) для задоволення вимог публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) за договором кредитної лінії від 23.11.2010 року № НКЛ-2005422 в сумі 396 054 848, 16 грн. (триста дев'яносто шість мільйонів п'ятдесят чотири тисячі вісімсот сорок вісім) грн. 16 коп. в межах вартості цукру за рахунок коштів, отриманих від його реалізації шляхом проведення прилюдних торгів.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ХХІ» (35431, Рівненська область, Гощанський район, с. Бабин, вул. Заводська, б. 1, код ЄДРПОУ 34438102) на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.04.2012 р.

Суддя Гудзенко Я.О.