Рішення № 23854501, 07.05.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.12 Справа№ 5015/972/12

За позовом: Заступника прокурора області -прокурора міста Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго", м.Львів

до відповідача: Державного житлово-комунального підприємства державного концерну ЛОРТА, м.Львів

про стягнення 41884грн. 00коп.

Суддя: Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від прокуратури: не з'явився

від позивача: Кіндрат Б.Ю.

від відповідача: Грабінський І.І.

Представникам сторін, які з"явилися в судове засідання, роз'яснено зміст ст. 22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи. Заяв про відвід суддді не поступало.

Суть спору: Позов заявлено заступником прокурора області -прокурором міста Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго" до Державного житлово-комунального підприємства державного концерну ЛОРТА про стягнення 41396грн. 65коп. основного боргу, 299грн. 97коп. 3 % річних та 187грн. 41коп. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 14.03.2012р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 09.04.2012р. В зв"язку з неявкою в судове засідання 09.04.2012р. представників позивача та прокуратури, ухвалою суду від 09.04.2012р. відкладено розгляд справи на 07.05.2012р.

В судовому засіданні 07.05.2012р. представниками позивача та відповідача подано суду двосторонній акт звірки взаєморозрахунків від 30.03.20012р. за теплову енергію за договором № 2096Ф про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2002р. відповідно до якого сума основного боргу відповідача становить 31440грн. 00коп. в зв"язку з із сплатою 9700грн. 00коп. 24.02.2012р. та взаємозаліком 28.02.2012р. в 256грн. 43коп.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в частині стягнення 31440грн. 22коп. основного боргу, 299грн. 97коп. 3 % річних та 187грн. 41коп. інфляційних втрат та просить суд задоволити позовні вимоги в цій частині.

Відповідач в судовому засіданні 07.05.2012р. проти позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 31440грн. 22коп. не заперечив, просить розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців в зв"язку з важким фінансовим становищем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, які з"явилися в судове засідання, суд встановив наступне:

01.10.2002р. між ЛМКП "Львівтеплоенерго" та Державним житлово-комунальним підприємством державного концерну ЛОРТА укладено договір № 2096/Ф про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до п.1, п.6.1-6.3 якого позивач зобов"язувався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач (відповідач) зобов'язувався отримувати та оплачувати до 15 числа місяця, наступного за звітним сплачувати вартість фактично спожитої (отриманої) теплової енергії, розрахунковим періодом є календарний місяць.

На виконання умов вказаного договору позивачем здійснювалось постачання теплової енергії. Однак, відповідачем своїх зобов"язань по її оплаті належним чином не виконано, станом на 15.02.2012р. заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з 01.06.2011р. по 01.01.2012р. становила 41396грн. 65коп. Враховуючи часткову сплату 24.02.2012р. 9700грн. 00коп. та взаємозалік 28.02.2012р. в 256грн. 43коп., заборгованість відповідача відповідно до двостороннього акту звірки взаєморозрахунків від 30.03.20012р. за теплову енергію за договором № 2096Ф про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2002р. становила 31440грн. 00коп.

Відповідно до ст.625 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 299грн. 97коп. та 187грн. 41коп. інфляційних втрат за період з 27.07.2011р. по 31.01.2012р.

При прийнятті рішення у даній справі, суд керувався наступним:

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України - зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов"язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів,

необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої

сторони.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання, зокрема, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Обґрунтовуючи заяву про розстрочку виконання рішення суду Львівської області відповідач покликається на важке фінансове становище, пов"язане із збитковістю підприємства протягом 2007-2011р.р., яка складала 180,6 тис. грн. , 137,0 тис. грн., 131,4 тис. грн., 105,0 тис. грн., 461,3 тис. грн. На підтвердженння викладеного відповідачем до матеріалів справи долучено фінансові звіти суб"єкта малого підприємництва станом на 01.01.2009р., на 01.01.2010р. та станом на 31.12.2011р.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду на 6 місяців, суд вважає за можливе його задоволити та розстрочити виконання рішення на шість місяців.

Приймаючи таке рішення, судом взято до уваги часткову сплату суми основного боргу, визнання відповідачем суми основного боргу та те, що відповідач зобов'язався вживати всіх заходів до якнайшвидшого погашення заборгованості, причини невиконання грошового зобов'язання відповідачем та матеріальне становище сторін.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку задоволити частково позовні вимоги та стягнути з відповідача 31440грн. 00коп. основного боргу, 299грн. 97коп. 3 % річних та 187грн. 41коп. інфляційних втрат з розстрочкою виконання на 6 місяців рівними частинами. В частині стягнення решти суми основного боргу -провадження у справі припинити.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача

Керуючись ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 44, 49, 78, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Державного житлово-комунального підприємства державного концерну ЛОРТА, м.Львів, вул.Патона, 32 (ідентифікаційний код 22375887) на користь Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго", м.Львів, вул. Д.Апостола, 1 (ідентифікаційний код22375887) 31440грн. 00коп. основного боргу, 299грн. 97коп. 3 % річних та 187грн. 41коп. інфляційних втрат з розстрочкою виконання на 6 місяців рівними частинами. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. Стягнути з Державного житлово-комунального підприємства державного концерну ЛОРТА, м.Львів, вул.Патона, 32 (ідентифікаційний код 22375887) в доход державного бюджету 1609грн. 50коп. судового збору. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.

Повний текст рішення виготовлено

та підписано 07.05.2012р.