Справа № 2-2618/11
(2/401/656/12)
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
18.01.2012 року
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого -судді Спаї В.В.,
при секретареві - Коломієць Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк»до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, дд
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що є правонаступником всіх прав та зобов'язань ВАТ «СЕБ Банк», що є правонаступником АБ «Факторіал -банк», та зазначає про те, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 16.04.2008 р. про надання йому кредиту в розмірі 49 980,00 дол. США, та оскільки відповідачем -1 був наданий повний пакет документів, необхідних для отримання кредиту, між позивачем та відповідачем був укладений договір кредиту на придбання автотранспорту №033-В/52 від 16.04.2008 р., відповідно до якого відповідачу -1 були надані грошові кошти в сумі 49 980,00 дол. США на строк до 15.04.2015 р. з відсотковою ставкою 12,5%. Як зазначається позивачем при зверненні до суду, він свої зобов'язання виконав в повному обсязі, та здійснив видачу кредитних коштів, що підтверджується заявою про видачу готівки, утім, відповідач -1 порушив зобов'язання за кредитним договором (укладаючи договір /п. 3.3.3/, сторони за ним погодили повернення відповідної частини кредиту разом з нарахованими відсотками щомісяця в розмірі та строки, визначені у Графіку погашення заборгованості за кредитом, та відповідно до п. 4.2 кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісій у визначені кредитним договором строки, відповідач -1 зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожний день прострочення, зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум). Як зазначається позивачем при зверненні до суду, станом на 12.11.2010 р. заборгованість відповідача -1 за кредитним договором становить 529 365,78 грн., та про стягнення саме даної суми шляхом звернення стягнення на заставне майно за договором застави від 16.04.2008 р. №1/033-В/52, предметом якого є транспортний засіб «Toyota fortuner»2008 р.в., тип ТЗ легковий універсал -В, колір сірий, шасі НОМЕР_2, зареєстрований РП РЕР 2 УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 16.04.2008 р. р/н НОМЕР_1, що належить відповідачу -1 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АЕС НОМЕР_4, виданого РП РЕР 2 УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області, й заявлено вимогу у позові з відповідачів, як солідарних боржників, оскільки вимоги банку до відповідачів про погашення заборгованості залишилися без реагування (за договором поруки від 16.04.2008 р. ОСОБА_2 поручився відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем -1 його боргових зобов'язань перед позивачем за кредитним договором в повному обсязі таких зобов'язань).
У судове засідання позивач не з'явився, утім, в особі представника за довіреністю надав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача, та в якій не заперечував проти заочного розгляду справи та в якій просив суд повністю задовольнити поданий позов.
Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
У судове засідання відповідачі, належним чином повідомлені, повторно не з'явилися, причини неявки не повідомили, не надали заяви про розгляд справи у їх відсутності, не скористалися правом надання заперечень проти позову, у зв'язку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю з огляду на такі встановлені обставини.
Публічне акціонерне товариство «СЕБ Банк»є правонаступником всіх прав та зобов'язань ВАТ «СЕБ Банк», що є правонаступником АБ «Факторіал -банк», та на підставі заяви ОСОБА_1 від 16.04.2008 р. про надання йому кредиту в розмірі 49 980,00 дол. США між банком та відповідачем був укладений договір кредиту на придбання автотранспорту №033-В/52 від 16.04.2008 р., відповідно до якого відповідачу -1 були надані грошові кошти в сумі 49 980,00 дол. США на строк до 15.04.2015 р. з відсотковою ставкою 12,5%. Банк виконав свої зобов'язання в повному обсязі, та здійснив видачу кредитних коштів відповідачу - 1, що підтверджується відповідною заявою про видачу готівки, утім, відповідач -1 порушив зобов'язання за кредитним договором (укладаючи договір /п. 3.3.3/, сторони за ним погодили повернення відповідної частини кредиту разом з нарахованими відсотками щомісяця в розмірі та строки, визначені у Графіку погашення заборгованості за кредитом, та відповідно до п. 4.2 кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісій у визначені кредитним договором строки, відповідач -1 зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожний день прострочення, зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум).
Станом на 12.11.2010 р. заборгованість відповідача -1 за кредитним договором становить 529 365,78 грн., з яких: прострочені нараховані проценти 103 548,26 грн., нараховані проценти за період з 29.10.2010 р. по 11.11.2010 р. включно 1 832,69 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту та несвоєчасну сплату процентів за період з 01.10.2008 р. по 11.11.2010 р. включно -46 969,57 грн., борг за несплаченою частиною кредиту станом на 12.11.2010 р. - 122 523,17 грн., залишок строкової заборгованості станом на 12.11.2010 р. -254 492,09 грн.
Як встановлено судом, за договором застави, укладеним між банком та ОСОБА_1 сторони домовилися, що цим договором забезпечується виконання заставодавцем зобов'язань перед заставодержателем, що випливають з договору кредиту №033-В/52 по поверненню суми кредиту у розмірі 49 980,00 дол. США в строк з 16.04.2008 р .по 15.04.2015 р., сплати процентів за його користування, комісійних згідно п. 2.3, 2.4, 2.5, 2.6 договору кредиту, можливих неустойок та інших витрат, передбачених договором.
Предметом застави є транспортний засіб «Toyota fortuner»2008 р.в., тип ТЗ легковий універсал -В, колір сірий, шасі НОМЕР_2, зареєстрований РП РЕР 2 УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 16.04.2008 р. р/н НОМЕР_1, що належить відповідачу -1 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АЕС НОМЕР_4, виданого РП РЕР 2 УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області.
Відповідно до п. 1.4 договору застави у разі невиконання застоводавцем зобов'язань за договором кредиту, заставодержатель має право отримувати задоволення своїх вимог за рахунок предмет застави переважно перед іншими кредиторами в повному обсязі вимог, включаючи основну вимогу, проценти за користування кредитом, комісійні, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, включаючи пеню та інші штрафні санкції, а також витрати на здійснення стягнення на предмет застави та його реалізацію; за змістом п. 2.4 договору застави заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язань, забезпечених заставою, вони не будуть виконані частково (наприклад, вразі несвоєчасного та/або неповної сплати суми кредиту та/або комісій, та/або процентів за користування кредитом) або повністю.
Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 закону України «Про банки та банківську діяльність»); за ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст.ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
За невиконання або неналежне виконання обов'язків за кредитним договором передбачена відповідальність відповідача -1, на підставі чого позивачем, на переконання суду, правомірно була нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів за його користування.
Разом з тим, виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежать саме на позичальнику; відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).
Отже, позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.
Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК). У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю. Разом з тим, приймаючи рішення щодо заявлених позивачем вимог, суд враховує, що кредитний договір є дійсним і неоспореним, є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили, та зважаючи на те, що договір містить умову про неустойку та остання належним чином обчислена, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі та про стягнення солідарно з відповідачів на користь Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» заборгованості за договором кредиту №033-В/52 від 16.04.2008 р., розмір якої станом 12.11.2010 р. становить 529 365,78 грн., з яких: прострочені нараховані проценти 103 548,26 грн., нараховані проценти за період з 29.10.2010 р. по 11.11.2010 р. включно 1 832,69 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту та несвоєчасну сплату процентів за період з 01.10.2008 р. по 11.11.2010 р. включно -46 969,57 грн., борг за несплаченою частиною кредиту станом на 12.11.2010 р. - 122 523,17 грн., залишок строкової заборгованості станом на 12.11.2010 р. -254 492,09 грн. шляхом звернення стягнення на заставне майно за договором застави від 16.04.2008 р. №1/033-В/52, предметом якого є транспортний засіб «Toyota fortuner»2008 р.в., тип ТЗ легковий універсал -В, колір сірий, шасі НОМЕР_2, зареєстрований РП РЕР 2 УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 16.04.2008 р. р/н НОМЕР_1, що належить відповідачу -1 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АЕС НОМЕР_4, виданого РП РЕР 2 УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 16.04.2008 р.
Ухвалюючи у даній справі рішення, суд також виходить з того, що за ст. 1 Закону України «Про заставу»застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Відповідно до ст. 19 Закону України зазначеного вище Закону за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
За ст. 20 цього Закону заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
За таких обставин, оскільки зобов'язання не було виконано в момент його настання (відповідно до п. 4.3 кредитодавець має право вимагати дострокового погашення всієї суми заборгованості за цим договором та/
або воно сторонньому порядку прийняти рішення щодо припинення дії цього договору та відповідно позичальник зобов'язаний погасити кредит, сплатити проценти та щомісячну комісію за фактичний час використання кредиту та нараховану пеню у випадку невиконання позичальником зобов'язань, визначених п.п. 3.3.2, 3.3.3 цього договору протягом 45 днів поспіль, невиконання позичальником (поручителем) вимог, передбачених 3.3.10 цього договору.
Таким чином, оскільки судом встановлений факт невиконання позичальником зобов'язань, визначених п.п. 3.3.2, 3.3.3 цього договору протягом 45 днів поспіль, невиконання позичальником (поручителем) вимог, передбачених 3.3.10 цього договору, позов є таким, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи в обов'язкову порядку відповідно п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги те, що позивач не має пільг щодо сплати судового збору та при подачі позову позивачем були в повному обсязі сплачені судові витрати, тому, у порядку ч. 1 ст. 88 ЦПК України, згідно зі змістом якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, на користь позивача підлягають стягненню солідарно з відповідачів судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1700,00 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.
Керуючись ст.ст. 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 218, 224, 226 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк»(місце знаходження: м. Дніпропетровськ, вул. Ленна, 28, код ЄДРПОУ 14351016, МФО 300175) заборгованість за договором кредиту №033-В/52 на придбання автотранспорту від 16.04.2008 р. в розмірі 529 365,78 грн.
В рахунок погашення заборгованості за договором кредиту №033-В/52 на придбання автотранспорту від 16.04.2008 р. в розмірі 529 365,78 грн., з яких прострочені нараховані проценти - 103 548,26 грн., нараховані проценти за період з 29.10.2010 р. по 11.11.2010 р. включно - 1 832,69 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту та несвоєчасну сплату процентів за період з 01.10.2008 р. по 11.11.2010 р. включно -46 969,57 грн., борг за несплаченою частиною кредиту станом на 12.11.2010 р. - 122 523,17 грн., залишок строкової заборгованості станом на 12.11.2010 р. -254 492,09 грн. звернути стягнення на наступне майно - транспортний засіб «Toyota fortuner»2008 р.в., тип ТЗ легковий універсал -В, колір сірий, шасі НОМЕР_2, зареєстрований РП РЕР 2 УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 16.04.2008 р. р/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_3) на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АЕС НОМЕР_4, виданого РП РЕР 2 УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 16.04.2008 р.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк»(місце знаходження: м. Дніпропетровськ, вул. Ленна, 28, код ЄДРПОУ 14351016, МФО 300175) судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору в розмірі 1 700 гривень та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Судове рішення № 23853916, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська) було прийнято 18.01.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-2618/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: