Ухвала суду № 23850796, 18.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2012 р.Справа № 2а-15617/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді - Шевцової Н.В.,

суддів - Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Галецького І.М.

представника відповідача Служавого Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною Харківської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2011р. по справі № 2а-15617/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гармонія»(далі за текстом-позивач) звернувся до суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області (далі за текстом відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області від 14.11.2011р. № 0010162340.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2011р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області від 14.11.2011р. № 0010162340.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, п. 201.4 ст. 201 ПК України та ст.7, 9 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 31.10.2011р. фахівцями Харківської ОДПІ Харківської області проведено невиїзну документальну позапланову перевірку позивача з питань дотримання правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість за березень 2011 року по операціях з ПП «Сапсан».

За результатами перевірки складено акт № 2411/234/33092554 від 31.10.2011р. від 31.10.2011р., згідно висновків якого встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, п. 201.4 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в березні 2011 року на загальну суму 152173,40 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення від 14.11.2011р. № 0010162340, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 152 173,4 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з неправомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до п. п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, 01.03.2011р., що між позивачем та ПП «Сапсан»укладено договір поставки б/н, відповідно до умов якого ПП «Сапсан»(постачальник) зобов'язується поставити на адресу позивача (покупець) товар, найменування, якість, розмір, ціна та гарантійні строки щодо якого вказуються у специфікації до договору, а позивач зобов'язувався прийняти товар та сплатити його вартість. Відповідно до Специфікації до зазначеного договору від 01.03.2011р. предметом поставки є риб'ячий жир, олія насіння розторопші, олія насіння льону, олія насіння гарбуза на загальну суму 913040,40 грн., в тому числі ПДВ 152173,40грн.

На виконання умов договору позивачем надано копії специфікацій до договору від 01.03.2011р., видаткові накладні, виписки з поточних рахунків.

На виконання умов укладеного договору ПП «Сапсан» видав позивачу податкові накладні.

Таким чином, позивач відповідно до п. п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України на підставі належних первинних документів правомірно відніс податок на додану вартість, сплачений в ціні товару за зазначеним договором, до складу податкового кредиту .

На підтвердження перевезення товару, придбаного за договором від 01.03.2011р. у ПП «Сапсан»позивачем надано довідку ТОВ «Гармонія»№ 34 від 12.12.2011р. та копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, відповідно до яких на балансі позивача обліковується автомобіль Фіат «Добло».

Згідно копій подорожніх листів, наданих до матеріалів справи перевезення товару за укладеним між позивачем та ПП «Сапсан» договором, здійснювалось позивачем на власному автомобілі (а.с.97-110).

Таким чином, позивачем належними бухгалтерськими та податковими первинними документами підтверджено реальність укладеного договору поставки б/н від 01.03.2011р.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що основним видом діяльності ПП «Сапсан»є адвокатська діяльність, а за умовами договору поставки від 01.03.2011р. ПП «Сапсан»поставляє риб'ячий жир та олію. Колегія суддів відхиляє такі доводи відповідача, оскільки відповідно до чинного законодавства України підприємство не позбавлено права займатися будь-яким іншими видами діяльності крім адвокатської.

Колегія суддів також відхиляє доводи відповідача щодо наявності підстав для зменшення позивачу сум податкового кредиту з податку на додану вартість через недекларування відповідних сум податкових зобов'язань його контрагентами, оскільки зазначені доводи суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес»АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не підтверджено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 14.11.2011р. № 0010162340.

Враховуючи вищевикладене, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2011р. по справі № 2а-15617/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шевцова Н.В.Судді Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.

Повний текст ухвали виготовлений 23.04.2012 р.