Ухвала суду № 23848793, 20.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2012 р.Справа № 2а-1870/2585/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді -Шевцової Н.В.,

суддів - Макаренко Я.М., Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представників позивача Федорченка Ю.І., Клещенка О.М.

представника відповідача Шаповал Л.О.

прокурора Фатєєва А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.07.2011р. по справі № 2а-1870/2585/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмол"

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

за участю прокуратури Сумської області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень- рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юмол" (далі за текстом-позивач) звернувся до суду з позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (далі за текстом-відповідач), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.03.2011р. № 0000032301/0 та від 01.03.2011р. №0000042301/0.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.07.2011р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції від 01.03.2011р. №0000032301/0 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 330 107,50 грн., у тому числі основного платежу - 1 064 086,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 266 021,50 грн. та податкове повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції від 01.03.2011 № 0000042301/0 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на податок на додану вартість на загальну суму 1 064 085,0 грн., у тому числі основного платежу - 851 268,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 212 817,0 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ч.2 ст.186 , ч.1 ст.51 КАС України.

Відповідач зазначає, що договір на поставку нафтопродуктів № 13/10/09-002 від 13.10.2009 року, укладений між позивачем та ТОВ «Бастіон-2008», складений з порушенням вимог Господарського кодексу України, а саме: відсутня специфікація до договору, що є невід'ємною його частиною; в договорі не зазначена загальна кількість товару; не визначена ціна товару, його загальна вартість, що є істотними умовами договору; відсутні сертифікати відповідності. У всіх перевізних документах (накладних), якими б підтверджувався факт відправлення товарів на залізничних станціях відповідно до укладених додаткових угод з базисом поставки -СРТ ТОВ «Бастіон 2008»не зазначено «Відправником»та платником витрат за перевезення товару до місця призначення, а позивач не є за перевізними документами (накладними) «Одержувачем». Отже, на думку відповідача у позивача відсутні докази що підтверджують фактичне відвантаження нафтопродуктів від ТОВ «Бастіон»та отримання їх позивачем. Крім того, позивачем для перевірки не надано акти приймання нафтопродуктів за формою № 5-НП та журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою №6-НП. Складені сторонами акти здачі-приймання нафтопродуктів, що надані для перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства та суперечать договору № 13/10/09-002 від 13.10.2009 року.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та прокурора, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.10.2009 року між позивачем та ТОВ «Бастіон 2008»був укладений договір поставки нафтопродуктів № 13/10/09-002 (а.с. 71-73), за яким останній (постачальник) постачає, а ТОВ «Юмол»(покупець) приймає та оплачує на умовах зазначеного договору товар -нафтопродукти в асортименті, кількості та якості, вказаних в додаткових угодах (специфікаціях, протоколах узгодження ціни і т.п.), які є невід'ємною частиною даного договору. Ціна договору вказується в додаткових угодах (специфікаціях, протоколах узгодження ціни і т.п.), які є невід'ємною частиною даного договору та/або актах прийома-передачі товару.

Відповідно до розділу 4 цього договору (Умови поставки товару покупцю) поставка товару здійснюється партіями на умовах, узгоджених сторонами в додаткових угодах (специфікаціях, протоколах узгодження ціни і т.п.), які є невід'ємною частиною даного договору. Базисні умови поставки товару обмовляються сторонами в додаткових угодах (специфікаціях, протоколах узгодження ціни і т.п.), які є невід'ємною частиною даного договору та тлумачаться відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс»в редакції 2000 року в частині, що не суперечить даному договору.

13.10.2009 р. зазначений розділ було доповнено, зокрема, п.4.5, відповідно до якого, поставка нафтопродуктів залізничним транспортом для ТОВ «Юмол»(згідно поданої заявки) здійснюється в адресу ТОВ «Нафтопродукт»: станція призначення -Лебединська, Південна залізна дорога; код станції -445908; отримувач -ТОВ «Нафтопродукт»(для ТОВ «Юмол»); код отримувача -5666; поштова адреса -42200, Сумська область, м. Лебедин, вул. Гастелло, 2 (а.с. 74).

Виконання даного договору підтверджується видатковими накладними: № РН-0000070 від 19.11.2009, № РН-0000106 від 21.12.2009, №-0000107 від 21.12.2010, № РН-0000001 від 13.01.2010, № РН-0000026 від 20.02.2010, № РН-0000071 від 10.03.2010№, РН-0000089 від 29.03.2010, № РН-0000111 від 21.04.2010, № РН-0000109 від 17.04.2010, № РН-0000162 від 11.06.2010, №РН-0000138 від 09.07.2010, № РН-0000172 від 30.07.2010, № РН-0000173 від 19.08.2010. Згідно з даними накладними, товар отримано через директора ТОВ «Юмол»Федорченка Ю.І.

Про перевезення вказаних вантажів свідчать залізничні накладні : № 52077143, № 44845611, №52163226, № 44846655, № 52165484, № 52349266, № 52350188, № 52350844, № 44859621, № 33851139, № 43033793, № 43230232.

Також позивачем надано акти здачи-прийому нафтопродуктів: № 1 від 19.11.2009, № 2 від 21.12.2009 та № 1-1 від 21.12.2009, №3 від 13.01.2010, № 1-2 від 19.02.2010, № 1-3 від 10.03.2010 та № 4 від 29.03.2010, № 5 від 17.04.2010 та № 3-1 від 21.04.2010, № 7 від 11.06.2010, № 9 від 30.07.2010, № 8 від 12.07.2010, № 10 від 19.08.2010 р.

Оплата позивачем за одержаний від вказаного підприємства товар проведена платіжними дорученнями: № 210 від 19.11.2009 на суму 540000,00 грн., № 218 від 30.11.2009 на суму 20000,00 грн., № 213 від 23.11.2009 на суму 220000,00грн., № 217 від 30.11.2009 на суму 91000,00грн., № 216 від 26.11.2009 на 350000,00 грн., № 232 від 21.12.2009 на суму 260000,00 грн., №237 від 25.12.2009 на суму 535000,00 грн., № 24 від 28.01.2010 на суму 195000,00 грн. та №10 від 20.01.2010 на суму 100000,00 грн., № 30 від 17.02.2010 на суму 65000,00 грн., №43 від 23.02.2010 на суму 368000,00 грн., №49 від 16.03.2010 на суму 180000,00 грн., №47 від 10.03.2010 на суму 90000,00 грн., № 58 від 22.03.2010 на суму 1000000грн, №100 від 19.03.2010 на суму 688646,33грн, № 65 від 31.03.2010 на суму 70000,00 грн., №63 від 29.03.2010 на суму 305000грн., №86 від 30.04.2010 на суму 170000,00 грн, та №79 від 22.04.2010 на суму 300000,00 грн., №155 від 27.07.2010 на суму 220000грн., №158 від 30.07.2010 на суму 126164 грн., №151 від 22.07.2010 на суму 231454,85 грн., №150 від 19.07.2010 на суму- 60000 грн, №141 від 15.07.2010 на суму 83914,53 грн., №139 від 12.07.2010 на суму 20000грн., № 178 від 19.08.2010 на суму 435434,36 грн.

При здійсненні вказаних господарських операцій продавцем були складені податкові накладні: № 76 від 23.11.2009, №94 від 30.11.2009, №95 від 30.11.2009, №72 від 19.11.2009, № 87 від 26.11.2009, № 128 від 21.12.2009, №129 від 21.12.2009, № 136 від 25.12.2009, № 1 від 13.01.2010, № 31 від 20.02.2010, №23 від 17.02.2010, №40 від 23.02.2010, № 82 від 10.03.2010, №83 від 10.03.2010, №96 від 22.03.2010, №106 від 29.03.2010, № 132 від 21.04.2010, №130 від 17.04.2010, № 193 від 11.06.2010, № 205 від 12.07.2010, № 208 від 27.07.2010, № 211 від 30.07.2010, № 213 від 19.08.2010.

Товари зберігалися на нафтобазі ТОВ «Нафтопродукт», що підтверджується наявним у матеріалах справи договором про надання послуг відповідального зберігання від 30.01.2009 №30/01/09, укладеного між позивачем та ТОВ «Нафтопродукт»(т.1 а.с. 76-77).

Відповідачем була здійснена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2009 року, наслідки якої викладені в акті від 11.02.2011 № 16/23/31324074 та 01.03.2011 прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000032301/0, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 331 222 грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем 1 064 978 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовим) санкціями 266 244 грн. 50 коп.;

- № 0000042301/0, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 064 085 грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем 851 268 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 212 817 грн. 00 коп.

Правовою підставою визначення зобов'язань був висновок відповідача про порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі -Закон №334/94-ВР) та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі -Закон № 168/97-ВР).

Перевіркою встановлено, що позивачем, внаслідок порушення вищезазначених норм, занижено податок на прибуток на загальну суму 1 064 978 грн. 00 коп., в тому числі: за 2009 рік у сумі 420 000 грн. 00 коп., за 2010 рік у сумі 644 978 грн. 00 коп., в тому числі: за 1 квартал 2010 року - 351 799 грн. 00 коп., за 1 півріччя 2010 року -411 539 грн. 00 коп.,за 3 квартали 2010 року -644 978 грн. 00 коп., крім того занижено податок на додану вартість на загальну суму 851 268 грн. 00 коп., в тому числі: за 2009 рік у сумі 184 064 грн. 00 коп., в тому числі: за листопад 2009 року в сумі 64 989 грн. 00 коп., за грудень 2009 року -119 075 грн. 00 коп., за 2010 рік у сумі 667 204 грн. 00 коп., в тому числі за січень 2010 року у сумі 72 294 грн. 00 коп., за лютий 2010 року -63 187 грн. 00 коп., за березень 2010 року -168 184 грн. 00 коп., за квітень 2010 року -145 714 грн. 00 коп., за травень 2010 року -46 523 грн. 00 коп., за червень 2010 року -61 615 грн. 00 коп., за липень 2010 року -37 130 грн. 00 коп., за серпень 2010 року -72 557 грн. 00 коп.

ТОВ «Юмол»відніс до складу валових витрат витрати по придбанню паливно-мастильних матеріалів у ТОВ «Бастіон 2008»за безтоварними операціями, на загальну суму 4 256 344 грн. 00 коп., в тому числі за 2009 рік у сумі 4 256 344 грн. 00 коп., за 2010 рік у сумі 2 576 344 грн. 00 коп., в тому числі: за 1 квартал 2010 року -1 403 627 грн.00 коп., за 1 півріччя 2010 року -1 642 589 грн. 00 коп., за 3 квартали 2010 року -2 576 344 грн. 00 коп.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з недоведеності відповідачем безтоварності, укладеного між позивачем та ТОВ «Бастіон 2008»договору поставки нафтопродуктів №13/10/09-002 від 13.10.2009 року та підтвердження реального виконання зазначеного договору належними первинним бухгалтерськими документами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, до складу валових витрат відноситься лише ті суми витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, які фактично понесені на придбання товарів (робіт, послуг) для подальшого використання їх у власній господарській діяльності.

Згідно абзацу четвертого підпункту 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вищезгаданого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платників податків.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ТОВ «Бастіон 2008»(постачальник) був укладений договір поставки нафтопродуктів №13/10/09-002 від 13.10.2009 року (а.с.71-73 т.1), за яким постачальник постачає, а (покупець) приймає та оплачує на умовах зазначеного договору товар -нафтопродукти в асортименті, кількості та якості, вказаних в додаткових угодах (специфікаціях, протоколах узгодження ціни і т.п.), які є невід'ємною частиною даного договору. Ціна договору вказується в додаткових угодах (специфікаціях, протоколах узгодження ціни і т.п.), які є невід'ємною частиною даного договору.

Позивачем надано до матеріалів справи додаткові угоди, в яких сторонами погоджено загальну кількість товару та визначена ціна товару за тону товару та загальна вартість нафтопродуктів (а.с. 74, 75, 80,91,104, 113, 114, 130, 131, 151, 152, 164, 175, 176, 194 т.1)

Отже, між позивачем та ТОВ «Бастіон 2008»досягнуто згоди щодо істотних умов договору поставки нафтопродуктів №13/10/09-002 від 13.10.2009 року.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача про невідповідність актів здачі-приймання нафтопродуктів, наданих позивачем, формі № 5-НП, затвердженої Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, з наступних підстав.

Згідно з п.п.14.6 п.14 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року №281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 02 вересня 2008 року за №805/15496 (далі - Інструкція) кількість нафти та нафтопродуктів, що приймаються для зберігання під час надходження їх залізничним транспортом, визначається на підставі актів приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю та формою №5-НП, а під час надходження автомобільним транспортом -на підставі ТТН. У разі відсутності нестач понад норми природних витрат допускається оформлення приймання нафтопродуктів за кількістю актами інших форм з використанням автоматичних систем оброблення інформації.

Таким чином, з п.п.14.6 п.14 Інструкції передбачає можливість складення актів інших форм ніж форма №5-НП.

На виконання умов зазначеного договору позивачем надані акти здачі-приймання нафтопродуктів (оборот. стор. а.с.80, 91,130, 131 т.1), відповідно до яких позивачу передано нафтопродукти від ТОВ «Бастіон 2008», тому колегія суддів дійшла висновку про підтвердження позивачем факту отримання нафтопродуктів від ТОВ «Бастіон 2008»первинними бухгалтерськими документами, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Також факт отримання товару підтверджено видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи. На адресу позивача його контрагентом - СРТ ТОВ «Бастіон 2008»виписано податкові накладні. Оплата за отриманий товар проводилась позивачем в безготівковій формі про що свідчать копії платіжних доручень додані до матеріалів справи.

Відповідно до абз.2 п.п.7.3.7 п.7.3 Інструкції на кожну завантажену цистерну, групу цистерн або маршрут оформлюється залізнична накладна, дорожня відомість, її корінець і квитанція про приймання вантажу. До накладної додаються паспорт якості нафти або нафтопродукту, копія сертифіката відповідності або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката (якщо продукт підлягає обов'язковій сертифікації в Україні).

Якість нафтопродуктів підтверджено наявними у матеріалах справи паспортами якості (а.с.83, 97,108,120 обор. сторона, 141,142,159,187 т. 1) та сертифікатами відповідності (а.с.95, 97, 108 обор. сторона, 120,122, 142 обор. сторона, 143,202 т.1)

На підтвердження транспортування товарів залізничним транспортом відповідно до умов договору позивачем надані залізничні накладні (а.с. 82,96, 119 т.1).

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що з вказаних залізничних накладних СРТ ТОВ «Бастіон 2008»не є відправником та платником витрат за перевезення товару до місця призначення, а позивач не є одержувачем товару, тому позивачем не підтверджено транспортування нафтопродуктів на виконання умов договору поставки.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами відповідача з огляду на таке.

Відповідно ч.6 ст.267 ГК України договором може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розділу 4 договору поставки нафтопродуктів №13/10/09-002 від 13.10.2009 року базисні умови поставки товару обумовлюються сторонами в додаткових угодах (специфікаціях, протоколах узгодження ціни і т.п.), які є невід'ємною частиною даного договору та тлумачаться відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс»в редакції 2000 року в частині, що не суперечить даному договору.

13.10.2009 р. зазначений розділ було доповнено, п.4.5, відповідно до якого, поставка нафтопродуктів залізничним транспортом для ТОВ «Юмол»здійснюється на адресу ТОВ «Нафтопродукт»: станція призначення -Лебединська, Південна залізна дорога; код станції -445908; отримувач -ТОВ «Нафтопродукт»(для ТОВ «Юмол»); код отримувача -5666; поштова адреса -42200, Сумська область, м. Лебедин, вул. Гастелло, 2 (а.с. 74).

Таким чином сторонами договору відповідно до вимог ч.6 ст.267 ГК України було визначено, що отримувачем товару для ТОВ «Юмол»за договором є ТОВ «Нафтопродукт».

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про підтвердження позивачем транспортування нафтопродуктів на виконання договору поставки нафтопродуктів №13/10/09-002 від 13.10.2009 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Бастіон-2008».

Використання отриманих від СРТ ТОВ «Бастіон 2008»товарів в господарській діяльності позивача підтверджується договорами поставки нафтопродуктів (а.с.3-31 т.2), видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей ( а.с 32,34, 36,39,41,43,45,47,49-52 т.2) та податковими накладними (53-56,64-73,82-96 т.2)

Отже, позивачем підтверджено фактичне здійснення договору поставки нафтопродуктів №13/10/09-002 від 13.10.2009 року належним чином складеними первинними документами , що відображають реальність господарської операції.

Таким чином, позивачем правомірно суми витрат за вказаним договором поставки нафтопродуктів №13/10/09-002 від 13.10.2009 року були віднесені до складу валових витрат та податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог і скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.07.2011р. по справі № 2а-1870/2585/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шевцова Н.В.Судді Макаренко Я.М. Водолажська Н.С.

Повний текст ухвали виготовлений 27.02.2012 р.