Ухвала суду № 23848704, 13.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2012 р.Справа № 2а-10064/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою

Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2011р. по справі № 2а-10064/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕР"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про визнання протиправними дій, скасування наказу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТЕР», звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, в якому, після уточнення позовних вимог, прийнятих судом, просив визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова щодо проведення 07 квітня 2011 року невиїзної документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕР" з питань правильності визначення податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, на підставі якої складено акт перевірки № 1271/23-3/33122033 від 07 квітня 2011 року (бланк № 131040); визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕР".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2012 року

задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕР".

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕР"№ 985 від 25.03.2011р.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова щодо проведення 07 квітня 2011 року невиїзної документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕР" з питань правильною визначення податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, на підставі якої було складено акт перевірки № 1271/23-3/33122033 від 07 квітня 2011 року (бланк № 131040).

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕР" витрати по сплаті державного мита в розмірі 3.40 грн.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2011р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття

оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які

беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТЕР" є юридичною особою, яка зареєстрована виконкомом Харківської міської ради, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова.

Начальником ДПІ у Київському районі м. Харкова виданий наказ № 985 від 25.03.2011 р. "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕР" (а.с. 76).

ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕР" з питань правильності визначення податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, за результатами якої складений акт перевірки № 1271/23-3/33122033 від 07 квітня 2011 року (а.с. 12-15).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного наказу ДПІ у Київському районі міста Харкова № 985 від 25.03.2011 року «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «ІТЕР» приписам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судове рішення мотивовано тим, що наказ ДПІ у Київському районі міста Харкова № 985 від 25.03.2011 року про проведення перевірки прийнято суб'єктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав, а саме: за відсутності дотримання вимог Податкового кодексу України в частині направлення письмового запиту на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення, за відсутності факту отримання платником податків письмового запиту, за відсутності факту минування 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані перевірити оскаржене рішення на предмет прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Тобто, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Згідно із п 20.1.4. Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст. 78 Податкового кодексу України, у відповідності до якої такі перевірки можуть проводитися лише за наявності визначених в цій статті обставин.

Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як свідчать письмові докази, на підставі наказу начальника ДПІ у Київському районі м. Харкова № 985 від 25.03.2011 р. проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕР" з питань правильності визначення податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, за результатами якої складений акт перевірки № 1271/23-3/33122033 від 07 квітня 2011 року

Підставою для призначення перевірки відповідачем зазначено ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналізуючи положення наведеної норми матеріального права в кореспонденції з

приписами ст.ст. 42, 73 Податкового кодексу України, суд першої інстанції правомірно вважав, що рішення про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення на адресу платника податків обов'язкового письмового запиту; 2) фактичного отримання платником податків такого запиту або вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків; 3) спливу строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу; 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

Згідно ч.1 ст.42, ст.73 Податкового кодексу України, обов'язок платника податків щодо надання письмових пояснень та документального підтвердження виникає лише в разі фактичного отримання належно складеного податковим органом запиту, а саме: у письмовій формі, відповідним чином підписаного та завіреного печаткою відповідного податкового органу.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось представником відповідача, наказ "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ІТЕР" № 985 від 25.03.2011р. та повідомлення про її проведення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕР" відповідачем не направлявся. Більш того, судом першої інстанції встановлено, що обов'язковий письмовий запит, який повинен бути направлений на адресу платника податків, ДПІ у Київському районі м. Харкова не складався.

Таким чином, відповідачем не дотримано право позивача бути обізнаним про проведення перевірки, та присутнім при її проведенні (п.п. 17.1.6 ст. 17 Податкового кодексу України).

Таким чином відповідач провів документальну невиїзну перевірку позивача при

відсутності підстав для її проведення, без належного витребування та дослідження документів позивача, та відповідно склав акт цієї перевірки.

Представником відповідача не надано ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції доказів, які б свідчили про належне вручення позивачу направленої податковим органом кореспонденції, тобто про виконання приписів п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Вирішуючи даний адміністративний спір, суд першої інстанції, керуючись положеннями ч.1 ст.244-2 КАС України, правомірно врахував постанову Верховного Суду України від 24.12.2006р. у справі Господарського суду Вінницької області №9/175-04 за позовом АКБ "Мрія" до ДПІ у м. Вінниці про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, згідно з якою право податкової інспекції на проведення перевірки законодавчо обмежується та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Тобто, суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162); спосіб захисту порушеного права може залежати від того, припинене порушення чи ні - при встановленні факту продовження протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень на момент вирішення спору належним способом захисту права може бути зобов'язання відповідача припинити протиправні дії, а при припиненні порушення суд може задовольнити вимогу про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень, зокрема на вчинені дії, чи про визнання дій протиправними.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що дії відповідача, пов'язані з прийняттям оскаржуваного наказу від 25.03.2011р. за № 985 та дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова щодо проведення 07 квітня 2011 року невиїзної документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕР" з питань правильною визначення податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, на підставі якої складено акт перевірки № 1271/23-3/33122033 від 07 квітня 2011, не кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в

адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, які свідчать про правомірність його дій.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів правомірність своїх заперечень проти адміністративного позову позивача, законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення (оскаржуваного позивачем наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки).

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2011 р. по справі № 2а-10064/11/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з судовим рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2011р. по справі № 2а-10064/11/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕР" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання протиправними дій, скасування наказу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бенедик А.П.Судді Курило Л.В. Калиновський В.А.