Постанова № 23827505, 21.02.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2012 року № 2а-4536/08/0970

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Гундяка В.Д.,

при секретарі Круглій О.М.,

за участю: представника позивача Борис Л.Д.,

представника відповідача Тропця В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенмарк» до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

14.07.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю( далі-ТзОВ) «Тенмарк» звернулося з позовом до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції (далі-ОДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Позовні вимоги мотивувало тим, що згідно оскаржуваного рішення податковим органом безпідставно зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3 171 грн.

Ухвалою суду від 08.04.2009 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі №2а-4535/08/0970 за позовом ТзОВ «Тенмарк» до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними. Ухвалою суду від 13.01.2012 року провадження у даній справі поновлено в зв'язку з набранням згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2011 року законної сили постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2009 по справі № 2а-4535/08/0970.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала. Суду пояснила, що за результатами камеральної перевірки ТзОВ «Тенмарк», зафіксованими в акті перевірки від 19.06.2008, податковим органом встановлено факт подання підприємством декларації за квітень 2008 року без врахування висновків Коломийської ОДПІ, викладених в акті перевірки від 17.06.2008. Вказала, що згідно даного акту збільшено податкове зобов'язання ТзОВ «Тенмарк» з податку на додану вартість за березень 2008 та відповідно зменшено розмір від'ємного значення при формуванні податкового кредиту наступного звітного періоду. На підставі акту від 19.06.2008 Коломийською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.07.2008, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 3 171 грн. На думку представника позивача висновки, викладені в акті перевірки від 19.06.2008, є необгрунтованими, оскільки камеральна перевірка проводиться без проведення додаткових перевірок виключно на підставі даних, що містяться в податкових деклараціях. Однак жодних арифметичних чи методолічних помилок у поданій платником податків декларації виявлено не було. Окремо зазначила, що на момент проведення перевірки, повідомлення- рішення, прийняті на підставі акту від 17.06.2008 року, були неузгодженими, як такі, що оскаржені ТзОВ «Тенмарк» в судовому порядку, а відтак висновки податкового органу, викладені в акті від 17.06.2008 на підставі якого були прийняті неузгоджені податкові повідомлення-рішення, не могли бути враховані суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення. Тому вважає, що повідомлення-рішення від 01.07.2008 є неправомірним та таким, що прийняте безпідставно, а відтак підлягає до скасування. Позов просила задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, наведених у поданому запереченні. Суду пояснив, що 19.06.2008 податковим органом проведено камеральну перевірку ТзОВ «Тенмарк» за результатами якої виявлено допущені платником податків порушення вимог чинного законодавства, зокрема Закону України «Про податок на додану вартість», про що складено відповідний акт. Зазначив, що при проведенні перевірки Коломийською ОДПІ було використано податкові декларації, інші документи податкової звітності, а також враховані обставини, зафіксовані актом перевірки від 17.06.2008, на підставі якого позивачу донараховано зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2008 та відповідно зменшено розмір бюджетного відшкодування за квітень 2008. Тому в зв'язку з виявленими порушеннями податковим органом правомірно прийнято рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування ТзОВ «Тенмарк» в розмірі 3 371 грн. Позовні вимоги, на думку представника відповідача, є необгрунтованими та до задоволення не підлягають.

Свідок ОСОБА_1 в судовому засіданні показала, що є начальником відділу адміністрування податку на додану вартість Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції. Згідно показань свідка 18.06.2008 нею було проведено документальну невиїзну(камеральну) перевірку декларації з податку на додану вартість за квітень 2008 року, поданої ТзОВ «Тенмарк». Суду пояснила, що дана перевірка була проведена на підставі наданих платником податків документів, з врахуванням висновків податкового органу, зазначених в акті від 17.06.2008, складеному за результатами виїзної планової документальної перевірки позивача. При проведенні перевірки було виявлено методологічну помилку при перенесенні залишків з попередніх податкових періодів.

Вислухавши представників позивача та відповідача, показання свідка, дослідивши подані докази, суд дійшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з огляду на нижчевикладене.

Судом встановлено, що Коломийською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації ТзОВ «Тенмарк за квітень 2008 щодо достовірності заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт № 1558/1520/32874062 від 19.06.2008, в якому зафіксовано завищення підприємством на 3 171 грн суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, внаслідок чого податковим органом зроблено висновок про порушення ТзОВ «Тенмарк» вимог п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість.

Згідно акту камеральної перевірки від 19.06.2008, враховуючи висновки податкового органу, зазначені в акті від 17.06.2008, складеному за результатами виїзної планової документальної перевірки позивача, Коломийською ОДПІ прийнято податкове повідомлення- рішення за №0010461520/0 від 01.07.2008, згідно якого ТзОВ «Тенмарк» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3 171 грн.

Згідно вимог ч.3 ст.2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Суд погоджується з висновками ДПІ, зробленими за наслідками проведеної перевірки, та з вищевказаним податковим повідомленнями-рішенням, як таким, що прийнято на підставі закону та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Так відповідно до ст.2 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно ст.11 вищезгаданого Закону працівникам державної податкової служби надано право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів(обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів(обов'язкових платежів).

Пунктом 11 ст.11 даного Закону передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну (камеральну) перевірку заявлених у ній даних.

За таких обставин на переконання суду перевірка, за наслідками якої прийнято оскаржуванне податкове повідомлення-рішення, була проведена відповідачем правомірно.

Згідно вимог п.2 ст.3 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Відповідно до статті 9 ЗУ «"Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів). При цьому в силу положень п.20.1 ст.20 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку.

Згідно п.п.1.2.2 Наказу Державної податкової адміністрації України № 350 від 18.08.2005 документальна невиїзна (камеральна) з питань визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування -це перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів). Оскільки законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не було визначено вичерпного переліку документів, на підставі яких проводиться камеральна перевірка, на думку суду, податковий орган був вправі використовувати при проведенні невиїзної перевірки і попередні акти перевірок даного платника щодо нарахування і сплати податку.

За таких обставин суд не приймає до уваги посилання представника позивача щодо можливості використання податковим органом при проведенні камеральної перевірки виключно відповідної податкової декларації, як таке, що прямо суперечить чинному законодавству.

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджений наказом Державної податкової адміністрації України за №327 від 10.08.2005 та зареєстрований в МЮУ 25.08.2005 за №925/11205, акт податкової перевірки, як службовий документ, є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання.

Виходячи з системного аналізу вищевказаних норм суд приходить до переконання, що при веденні бухгалтерського та податкового обліку платник податків вправі не враховувати висновки контролюючого органу, викладені у відповідних актах, лише у тому разі, коли відповідні дії податкового органу чи рішення, прийняті на підставі даних актів, визнані судом протиправними чи спростовані у інший спосіб, визначений чинним законодавством України.

Таким чином податковим органом правомірно враховано при проведенні камеральної перевірки ТзОВ «Тенмарк» висновки, виїзної планової документальної перевірки даного підприємства, зафіксовані в акті від 17.06.2008, згідно з якими збільшено податкове зобов'язання позивача з податку на додану вартість за березень 2008 та відповідно зменшено суму від'ємного значення при формуванні податкового кредиту за квітень 2008.).

Як вбачається із дослідженого судом в якості письмового доказу акту від 19.06.2008 при поданні платником податку - ТзОВ «Тенмарк» декларації з ПДВ за квітень 2008 року, останнім не враховано вищезгадані висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 17.06.2008.

Згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звтного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди ( у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності- зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отимувачем товарв(послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів(послуг).

Судом встановлено, що не погоджуючись із висновками податкового органу, зафіксованими в акті перевірки від 17.06.2008 та прийнятими на підставі даного акту повідомленнями-рішеннями ТзОВ «Тенмарк» звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання вищезгаданих рішень нечинними. Постановою суду від 15.06.2009, яка набрала законної сили згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2011 року, в задоволенні позову ТзОВ «Тенмарк» відмовлено.

Згідно п.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових та службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Отже,оскільки постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2009 по справі №2а-4535/08/0970, встановлено обгрунтованість рішення відповідача, прийнятого на підставі висновків податкового органу, зафіксованих в акті перевірки від 17.06.2008, згідно ч.1 ст. 72 КАС України обставина щодо законності даних висновків доказуванню не підлягає.

Тому прийняття відповідачем на підставі вищезгаданого акту податкового повідомлення- рішення за №0010461520/0 від 01.07.2008 є правомірним.

Враховуючи вищенаведене вимоги позивача про скасування оскаржуваного повідомлення - рішення від 01.07.2008 є необгрунтованими, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі ч.2 ст.19, ч.2 ст.124 Конституції України, ст.ст 2,11 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні», п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.п 7.7.5 Закону України «Про податок на додану вартість», керуючись ч.3 ст.2, ст.ст.11, 71, 86, ч.3 ст.160, ст.ст. 162, 255 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

в задоволенні позову відмовити.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 29.02.2012 року.

Суддя В.Д. Гундяк