Рішення № 23825382, 26.04.2012, Апеляційний суд Івано-Франківської області

8

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Васильковського В.М.

суддів: Девляшевського В.А., Матківського Р.Й.

секретаря Бойчука Л.М.,

з участю представника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Новекс Дім» про розірвання договору про участь у фонді фінансування будівництва та зобов'язання виплатити кошти за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на рішення Івано-Франківського міського суду від 14 жовтня 2011 року ,-

в с т а н о в и л а :

у липні 2010 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що ТОВ «Укрпромбанк» є управителем фонду фінансування будівницта /далі ФФБ/ житлового комплексу «Західний» в урочищі «Чобіт» с. Угринів Тисменицького району. 16.08.2006 року із відповідачем укладено договір № 58 про участь у ФФБ, згідно якого об'єктом інвестування є будинок «стандарт+» в об'єкті будівництва блок «Г», № 10, загальною площею 210,25 кв.м, що відповідає 21 025 вимірних одиниць. Сума вартості фінансування будівництва 649 798 грн. передана позивачем управителю в довірче управління, тому ним виконані всі зобов'язання за договором, однак квартира у власність не отримана у зв'язку з тим, що будинок не зданий в експлуатацію. Управитель будівництвом не вжив заходів для здачі будинку в експлуатацію у термін до 01.10.2006 року, встановлений договором, чим істотно порушив зобов'язання, тому просив розірвати договір про участь у

_______________

Справа № 2/0907/2202/2011 Головуючий у І інстанції - Барашков В.В.

Провадження № 22ц/0990/682/2012 Суддя-доповідач - Васильковський В.М.

Категорія 19

ФФБ та зобов'язати відповідача виплатити йому кошти в сумі 2 010 831 грн. - вартості об'єкту інвестування на час подачі позову згідно даних забудовника.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 14 жовтня 2011 року позов задоволено. Розірвано договір про участь у фонді фінансування будівництва № 58 від 16.08.2006 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Укрпромбанк» та зобов'язано ТОВ «Укрпромбанк» виплатити ОСОБА_2 кошти в сумі 2 010 831 грн.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Укрпромбанк» зазначає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд не врахував, що відповідно до Правил ФФБ банк є управителем, а забудовником є ТОВ «Новекс Дім». Тому, зобов'язання збудувати та своєчасно ввести в експлуатацію об'єкт будівництва по договору про участь у ФФБ не виконано забудовником. За умовами договору позивач не подав заяви про вихід із ФФБ та виплату внесених ним коштів і не повідомив управителя за 2 місяці до запропонованої дати припинення дії договору. Між банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за яким банк надав позивачу кредит з метою використання коштів - інвестування у ФФБ житлового комплексу «Західний». Згідно Правил ФФБ та ст. 50 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" довіритель ФФБ, який отримав кредит для участі у ФФБ та забезпечив виконання своїх зобов'язань за договором про іпотечний кредит іпотекою, до моменту повного виконання зобов'язань за договором про іпотечний кредит не має права змінити об'єкт інвестування, уступити право вимоги за договором про участь у ФФБ третім особам, частково отримати кошти з ФФБ або відмовитися від участі у ФФБ. Наведені норми закону прямо забороняють розривати договори про участь у ФФБ. Крім того, судом усупереч умов договору, вимог ст. 632 ЦК України, змінено ціну в договорі. Тому просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 відмовити.

В засіданні апеляційного суду представник позивача доводи апеляційної скарги заперечив, представники відповідача і третьої особи, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, не з'явились, що згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Встановлено і цього не заперечують сторони, що 16.08.2006 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Укрпромбанк» укладено договір № 58 про участь у фонді фінансування будівництва. Предметом цього договору є участь довірителя ОСОБА_2 у ФФБ виду «А» малоповерхового житлового комплексу «Західний» в урочищі «Чобіт» с. Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області, управителем якого є ТОВ «Укрпромбанк». Згідно п. 1.4 договору об'єктом інвестування є будинок «стандарт+», блок «Г», № 10, загальною площею 210,25 кв.м, що відповідає 21 025 вимірних одиниць, у цьому житловому комплексі. Запланована дата вводу будинку в експлуатацію 01.10.2006 року. Відповідно до п. 3.4 договору поточна ціна вимірної одиниці об'єкту інвестування на дату підписання договору становить 30,91 грн. та діє до 01.10.2006 року, сума коштів 649 798 грн. передана ОСОБА_2 управителю ТОВ «Укрпромбанк» в довірче управління, з метою отримання у власність об'єкта інвестування, що стверджується свідоцтвом № 58 серії ІФ від 17.08.2006 року. Ці кошти позивач отримав на підставі кредитного договору № 140/КВ/Ф-06 від 17.08.2006 року, які відразу були перераховані у ФФБ зазначеного об'єкту інвестування.

Для реалізації будівництва управителем ТОВ «Укрпромбанк» було укладено договір із забудовником ТОВ «Новекс Дім». На даний час об'єкт інвестування відповідачем не введений в експлуатацію та не переданий у власність позивача.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Із договору та свідоцтва про участь у ФФБ вбачається, що запланована дата введення об'єкта в експлуатацію - 01.10.2006 року. ОСОБА_2 як довіритель виконав свої обов'язки за договором, вніс повну суму коштів 100 % вартості об'єкта інвестування і розраховував отримати житло, однак ТОВ «Укрпромбанк» не виконав свої обов'язки управителя за договором, об'єкт будівництва у передбачений договором термін в експлуатацію не ввів, позбавивши позивача того, на що він розраховував при укладенні договору.

Згідно вимог ч. 4 ст. 18 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", у разі порушення забудовником строків спорудження об'єкта будівництва або у разі неналежного виконання управителем своїх обов'язків, передбачених частиною першою цієї статті, довіритель має право вимагати від управителя дострокового розірвання договору та виплати йому коштів.

Посилання апелянта на заборону розірвання договору про участь у ФФБ, крім випадків, якщо таке розірвання здійснюється за згодою сторін, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до абзацу другого ч. 4 ст. 3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" вищевказана заборона розірвання договору не застосовується, якщо визначений термін прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва переноситься більше ніж на 18 місяців. У даному випадку термін введення об'єкта в експлуатацію на час звернення до суду перевищував 44 місяці.

Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року № 5-рп/2012 (справа про заборону розірвання договорів інвестування житлового будівництва) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини четвертої статті 3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", згідно з яким "забороняється розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 відсотків вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва".

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта на заборону розірвання договору про участь у ФФБ з посиланням на ст. 50 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю". Відповідно до ч. 7 ст. 50 цього Закону порушення строків спорудження об'єкта будівництва або неналежне виконання зобов'язань забудовником не може впливати на правовідносини, що виникли між банком і позичальником відповідно до укладеного ними договору про іпотечний кредит, і не є підставою для припинення виконання зобов'язань позичальником. Вказана норма закону регулює правовідносини, що виникли між банком і позичальником відповідно до укладеного ними договору про іпотечний кредит і стосується заборони припинення зобов'язань саме щодо договору про іпотечний кредит, однак не стосується заборони розірвання договору про участь у ФФБ в судовому порядку.

Крім того, ч. 6 ст. 50 цього Закону передбачає заборону довірителю ФФБ, який отримав кредит, забезпечений іпотекою, відмовитися від участі у ФФБ.

Підстави відмови від договору передбачені у положеннях ст. 214 ЦК України. Названі підстави не пов'язані із порушенням договірного зобов'язання і ґрунтуються на вільному розсуду сторони, що здійснює відмову від договору.

Тобто, відмова від участі у ФФБ, заборона якої встановлена у ч. 6 ст. 50 цього Закону, регулюється нормами статті 214 ЦК України, а право ОСОБА_2 на розірвання договору про участь у ФФБ встановлене статтею 651 ЦК України. Поняття «відмова від участі у ФФБ» не є тотожним поняттю «розірвання договору про участь у ФФБ», оскільки право на розірвання договору пов'язане із істотним порушенням договору другою стороною.

Таким чином, Цивільний кодекс України і Закон України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" допускає розірвання договору про участь у ФФБ виду (А) за рішенням суду на вимогу однієї із сторін при істотному порушенні договору іншою стороною, при цьому зобов'язання позичальника з поверненням коштів банку за договором про іпотечний кредит не припиняється.

Належить врахувати і ту обставину, що рішенням колегії суддів апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 жовтня 2011 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Укрпромбанк» 1 447 199 грн. 98 коп. заборгованості станом на 04.04.2011 року за кредитним договором № 140/КВ/Ф-06 від 17.08.2006 року.

З наведених підстав колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про заборону виходу із ФФБ довірителя, який отримав кредит та надав в іпотеку майнові права на об'єкт інвестування, без письмової згоди банку-іпотекодержателя, з посиланням на п. 3 розділу УІІІ Правил фонду фінансування будівництва, оскільки така заборона не стосується права позивача на розірвання договору про участь у ФФБ у зв'язку з істотним порушенням договору відповідачем.

Відповідно до частини третьої розділу III (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

За змістом абзацу другого ч. 4 ст. 3 цього Закону розірвання договору про участь у ФФБ може здійснюватись за згодою сторін або у разі перенесення терміну прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію більше ніж на 18 місяців.

Від запланованої дати вводу будинку, який є об'єктом інвестування за договором про участь ОСОБА_2 у ФФБ, - 1 жовтня 2006 року, до моменту звернення позивача до суду з позовом про розірвання договору № 58 від 16.08.2006 року про участь у ФФБ минуло більше 18 місяців. Представники відповідача і третьої особи не заперечили тієї обставини, що прийняття в експлуатацію даного об'єкта будівництва на час розгляду справи не є можливим.

Таким чином, ТОВ «Укрпромбанк» свого зобов'язання у визначений договором строк не виконав, термін здачі вказаного будинку в експлуатацію відповідач не зазначає, сторонами новий термін здачі цього об'єкту будівництва не погоджений, що відповідно до абзацу другого ч. 4 ст. 3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" є підставою для розірвання договору.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не було повідомлено управителя за 2 місяці до пропонованої дати припинення дії договору з посиланням на п. 2.5.1 Правил ФФБ виду «А», колегія суддів відхиляє. Згідно пункту 2.5.1 цих Правил зобов'язання довірителя про письмове попередження управителя за 2 місяці до пропонованої дати припинення дії договору стосується права довірителя на дострокове припинення договору про участь у ФФБ та відмову від участі у ФФБ у випадку, що має місце до запланованої дати введення об'єкта будівництва в експлуатацію, але не пізніше, ніж за 60 днів до цієї дати, тобто до 1 жовтня 2006 року (запланованої дати введення будинку в експлуатацію згідно договору № 58 від 16.08.2006 р.), однак таке зобов'язання не може стосуватися вимог позивача про розірвання договору після спливу запланованої дати введення об'єкту інвестування в експлуатацію.

Судом першої інстанції на підставі досліджених доказів правильно встановлено, що відповідач не виконував належним чином обов`язки управителя, передбачені ч. 1 ст. 18 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" та договором про участь у ФФБ. Тому суд дійшов вірного висновку про розірвання договору про участь у фонді фінансування будівництва № 58 від 16.08.2006 року, укладеного між ОСОБА_2 і ТОВ «Укрпромбанк» та зобов'язання ТОВ «Укрпромбанк» виплатити позивачу суму коштів, обчислену у відповідності до ст. 20 цього Закону.

Однак, при ухваленні рішення судом неправильно застосовано положення цієї статті закону, якою гарантується можливість відмови довірителя від участі у ФФБ і передбачається, що у разі дострокового припинення управління майном забудовник на вимогу управителя фонду фінансування будівництва зобов'язаний у визначений правилами строк перерахувати кошти для виплати довірителю.

Частиною третьою статті 20 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" (у редакції Закону України від 18.12.2008 р. N 692-VI) передбачено такі випадки відкріплення від довірителя закріпленого за ним об'єкту інвестування:

відмова довірителя від участі у ФФБ; порушення довірителем графіка внесення коштів до ФФБ, зазначеного у свідоцтві про участь у ФФБ; порушення довірителем інших умов договору про участь у ФФБ.

Частинами четвертою - шостою цієї ж статті передбачено порядок визначення суми коштів, що підлягає поверненню довірителю щодо кожного такого випадку.

Зобов'язуючи ТОВ «Укрпромбанк» виплатити ОСОБА_2 кошти в сумі 2 010 831 грн., суд першої інстанції керувався положеннями ч. 6 ст. 20 цього Закону, згідно якої в інших випадках сума коштів, що підлягає виплаті довірителю, визначається управителем, виходячи з кількості закріплених за довірителем вимірних одиниць об'єкта інвестування та поточної ціни вимірної одиниці цього об'єкта інвестування станом на день відкріплення від довірителя об'єкта інвестування.

Разом з тим, суд не звернув уваги на те, що згідно ч. 4 ст. 18 цього Закону, у разі порушення забудовником строків спорудження об'єкта будівництва або у разі неналежного виконання управителем своїх обов'язків, передбачених частиною першою цієї статті, довіритель має право вимагати від управителя дострокового розірвання договору та виплати йому коштів. Управитель зобов'язаний виплатити довірителю кошти у сумі, що визначається відповідно до статті 20 цього Закону при відмові довірителя від участі у ФФБ і не може бути меншою за суму, внесену довірителем до ФФБ.

Частиною четвертою статті 20 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" встановлено, що сума коштів, що підлягає поверненню довірителю при відмові від участі у ФФБ, визначається управителем, виходячи з кількості закріплених за довірителем вимірних одиниць об'єкта інвестування, поточної ціни вимірної одиниці цього об'єкта інвестування на день передачі коштів в управління управителю ФФБ.

Таким чином, статтями 18, 20 цього Закону визначено, що при розірванні договору про участь у ФФБ, сума коштів, яка підлягає поверненню довірителю, визначається як при його відмові від участі у ФФБ, виходячи із кількості закріплених за довірителем вимірних одиниць об'єкта інвестування та поточної ціни вимірної одиниці цього об'єкта інвестування на день передачі коштів в управління управителю ФФБ, а не з поточної ціни вимірної одиниці цього об'єкта станом на день відкріплення від довірителя об'єкта інвестування.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині визначення суми коштів, що підлягає виплаті позивачу, слід змінити, застосувавши до правовідносин сторін норми ч. 4 ст. 18 та ч. 4 ст. 20 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".

В решті рішення постановлено судом із додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 14 жовтня 2011 року в частині зобов'язання ТОВ «Укрпромбанк» виплатити ОСОБА_2 кошти в сумі 2 010 831 грн. змінити.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити частково. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» виплатити ОСОБА_2 кошти в сумі 649 798 грн., що відповідає 21 025 вимірних одиниць поточної ціни об'єкта інвестування станом на 17 серпня 2006 року, на день передачі коштів в управління управителю ТОВ «Укрпромбанк».

В решті рішення Івано-Франківського міського суду від 14 жовтня 2011 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга на рішення може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Васильковський В.М.

Судді: Девляшевський В.А.

Матківський Р.Й.