Ухвала суду № 23821349, 27.03.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2012 р. Справа № 28117/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача - Богаченка С.І.,

суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛФОРС ЛІМІТЕД" на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2010 року про забезпечення позову в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства "АРГО" до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк», про визнання протиправними дій та скасування рішень суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства "АРГО" 22.01.2010 року звернулося до суду з адміністративним позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області - Саване С.М.; скасування Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №16579244 від 28 грудня 2009 р. та Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження АА №932272 від 28.12.2009р. як такі, що були прийняті з порушенням законодавства; зобов'язання відповідача по справі скасувати арешт та заборону відчужувати все рухоме майно ТОВ ВКТ "Арго" в межах 200 000 000 грн., єдиний майновий комплекс за відповідними адресами.

Крім того, товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство "АРГО" подало до суду клопотання про вжиття заходів до забезпечення його адміністративного позову. В клопотанні зазначено прохання:

1. До вирішення адміністративного позову по суті заборонити підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 34984907) вчиняти будь-які дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства «АРГО» (ілентифікаційний код 22836526) в межах виконавчого провадження ВП№ 16579244, крім дій, які суд прямо зобов'яже виконати Відповідача.

2. До вирішення адміністративного позову по суті скасувати заборону відчужувати рухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства «Арго» (ідентифікаційний код 22836526) в межах 200000000 гривень, накладену постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №16579244 від 28 грудня 2009 року, винесеною старшим державним виконавце"м підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 34984907).

3. До вирішення адміністративного позову по суті скасувати арешт на майно Товариства, з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства «Арго» (ідентифікаційний код 22836526) та заборону на його відчуження, накладені відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА№932272 від 28 грудня 2009 року, винесену старшим державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 34984907).

Своє клопотання позивач мотивував тим, що мають місце грубі порушення державним виконавцем вимог законодавства при відкритті виконавчого провадження та накладенні арешту на майно Позивача, а також зволікання з забезпеченням адміністративного позову може мати наслідком докладання Позивачем невиправдано значних зусиль до відновлення порушених прав або в подальшому навіть унеможливити виконання судового рішення та не буде забезпечено право на справедливий суд, яке гарантоване чинним законодавством України.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2010 року клопотання задоволено частково, вжито заходи забезпечення адміністративного позову шляхом заборонити Підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 34984907) вчиняти будь-які дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства «АРГО» (ідентифікаційний код 22836526) в межах виконавчого провадження ВП№16579244.

Не погодившись із ухвалою її оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛФОРС ЛІМІТЕД", подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Апелянт вказуює на те, що є відсутніми обставини, які у відповідності до ст.117 КАС України є підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Окрім цього, зазначає, що положеннями ч.2 ст.85 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що скарга у виконавчому провадженні - по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ.

Ззначає, що враховуючи те, що предметом справи є оскарження дій державного виконавця з виконання ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29.12.2009 року у справі № 2-3135/2009, то такий позов може бути поданий тільки до суду, який видав такий виконавчий документ - до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.

Відкриття провадження у справі за позовом, який подано із порушенням правил підвідомчості, свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ч.1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України та ч.2 ст.384 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відтак, дана справа щодо оскарження дій державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Дніпропетровської області з виконання ухвали Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 29.12.2009 року у справі № 2-3135/2009, є такою - що підвідомча адміністративним судам, а підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, у зв'язку із чим ухвала Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.01.2010 р. у справі № 2а-656/10/2470 повинна бути скасована, а провадження у справі закрито.

Апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу, а провадження по справі 2а-656/10/2470 - закрити.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Проаналізувавши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суддя виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України, умовою постановлення ухвали про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є існування хоча б однієї з обставин: - якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; - або захист цих прав свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів; - або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; - а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Колегія суддів, з такими висновками судді погодитись не може з таких підстав.

Частинами 3 та 4 ст. 117 КАС України передбачено вичерпний перелік заходів забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом за достатніх для цього підстав.

Підставою для забезпечення позову є неможливість захисту прав та інтересів позивача по справі після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів.

Суд першої інстанції в ухвалі не навів конкретних доказів, не встановив обставин щодо задоволення клопотання щодо забезпечення позову та не оцінив того факту, чи не може застосувати заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, які можна запобігти.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що із частини другої статті 18 КАС України випливає, що справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, їх посадова чи службова особа, підсудні окружним адміністративним судам.

Позовні заяви стосовно рішень, дій або бездіяльності державних виконавців та посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції підсудні окружним адміністративним судам, оскільки відповідачем у таких справах є відповідний орган державної виконавчої служби, незалежно від того, чи оскаржуються рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Згідно ч.3 ст.181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

А тому структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, підрозділи примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в АРК, Головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - не визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" як самостійні органи державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі як сторони в адміністративному процесі.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судом апеляційної інстанції постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, оскільки ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а оскаржувану ухвалу слід скасувати і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст. 160, ст.ст. 195, 197, ст.199, ст.202, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛФОРС ЛІМІТЕД" - задоволити частково.

Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2010 року про забезпечення позову в справі № 2а-656/10/2470 - скасувати та постановити нову ухвалу, якою в частині задоволення клопотання про забезпечення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства "АРГО" - відмовити повністю.

В решті задоволення апеляційних вимог відмовити.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала апеляційного адміністративного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С. І. Богаченко

Суддя В.М. Багрій

Суддя Д.М. Старунський