Рішення № 2381990, 18.05.2007, Краматорський міський суд Донецької області

Справа №2-1080\2007 р.

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 травня 2007 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Гапонов А.В., при секретарі Євсеєнко К.Ю., за участю позивачки ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську цивільну справу по позові ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_3 про розірвання трудового договору, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди, -

УСТАНОВИВ:

У суд з позовною заявою звернулася позивачка до відповідача про розірвання трудового договору, який було укладено між сторонами, стягнення заробітної плати та середнього заробітку, а також моральної шкоди.

У судовому засіданні позивачка змінила позовні вимоги й суду пояснила, що 01.03.2005 р. між нею та приватним підприємцем ОСОБА_3 було укладено трудовий договір, згідно якого її було прийнято на роботу продавцем в магазин «Будівельних матеріалів». Згідно договору розмір її заробітної плати становив 262 грн. щомісячно за фактично відпрацьований час. Щонеділі вона отримувала заробітну платню, про що розписувалась в робочому зошиті відповідача, а у відомостях вона свій підпис не ставила. 13.07.2005 року відповідачем було проведено перевірку в магазині, згідно якої було виявлено недостачу товарів. Відповідач запропонував їй сплатити вартість даної недостачі, однак вона відмовилася, оскільки ніяких грошей вона не брала, документи не підписувала. 25.07.2005 року вона з'явилася на роботу, однак до роботи її допущено не було й 28.07.2005 року вона написала заяву про звільнення за власним бажанням. Дана заява відповідачем підписана не була. З даного часу вона на роботу не виходила й дві неділі, після подання заяви про звільнення, не відпрацювала, так як її до роботи не допускали. 04.08.2005 року та 02.02.2005 року вона зверталася до відповідача з проханням звільнити її та внести запис в трудову книжку, однак відповідач відмовлявся це робити. На момент звільнення відповідач не мав перед нею заборгованості по заробітній платні, тому вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платні не має. Про те, що її було звільнено за прогули, вона не знала. Просить суд розірвати трудовий договір від 01.03.2005 року, укладений між нею та ПП ОСОБА_3, зобов'язати відповідача зняти з реєстрації даний договір в центрі зайнятості м. Краматорськ. Також просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за період часу з 01.07.2005 року по день розгляду справи в суді в розмірі 8095 гривень, а також моральну шкоду в розмірі 1000 грн., оскільки з вини відповідача вона не мала змоги влаштуватися на нову роботу, в зв'язку з чим не могла сплатити дитячий садок, своє лікування, задовольнити необхідні життєві потреби.

Представник позивачки ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 підтримала та прохала суд позовні вимоги задоволити.

В судовому засіданні представник відповідача ПП ОСОБА_3 - ОСОБА_4 позов не визнав та суду пояснив, що дійсно 01.03.2005 року між позивачкою та відповідачем було укладено трудовий договір, згідно якого позивачку було прийнято до відповідача на роботу. За весь час роботи ОСОБА_1 постійно отримувала заробітну плату, щонеділі, про що розписувала у відомостях про отримання заробітної плати. 28.07.2005 року позивачка подала заяву про звільнення за власним бажанням, однак вона була матеріально-відповідальною особою, при написанні заяви про звільнення звіт не віддала, допустивши недостачу матеріальних цінностей, про що не повідомила відповідача. Крім того, покинула своє місце роботи. Тому 31.07.2005 року позивачку було звільнено за чт. 40 п. 4 КЗпП України. Після звільнення позивачка забрала свою трудову книжку 14.11.2005 року відповідачем було направлено лист до ДПІ у м. Краматорську про те, що позивачку було звільнено з метою припинення утримання з нею податку. В теперішній час заборгованості по заробітній платі немає, так як позивачка її отримувала своєчасно. Більш того, відповідач намагався найти позивачку для з'ясування обставин щодо недостачі товарів, однак ОСОБА_1 на дані вимоги не відреагувала. Також не визнає вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, оскільки вважає, що відповідачем не були порушені права позивачки згідно трудового законодавства України.

В наступні судові засідання представник відповідача не з'явився по невідомій причині, про час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів про правовідносини сторін, тому по справі можливо ухвалити заочне рішення.

Позивачка та її представник не заперечують проти ухвалення заочного рішення.

Вислухавши пояснення сторін, проаналізувавши зібрані в справі докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію, ОСОБА_3 значиться зареєстрованим як фізична особа - підприємець (а.с. 26).

2

У судовому засіданні встановлено, що позивачка перебувала у трудових відносинах з відповідачем з 01.03.2005 року згідно з трудовим договором №449, зареєстрованим 03.03.2005 року та укладеного між сторонами (а.с.4).

З матеріалів справи вбачається, що 28.07.2005 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про звільнення за власним бажанням (а.с.5).

Наказом №17 від 31.07.2005 року ОСОБА_1 було звільнено з посади продавця непродовольчих товарів згідно зі ст. 40 п. КЗпП України (а.с. 13).

Згідно повідомлення Краматорського міського центру зайнятості трудовий договір, укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з реєстрації не знято (а.с.64).

В судовому засіданні встановлено, що на момент звільнення позивачки, відповідач не мав перед нею заборгованості по виплаті заробітної плати, про що сторони не заперечують.

Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині розірвання трудового договору та зняття його з реєстрації в Краматорському міському центрі зайнятості знайшли своє підтвердження й підлягають задоволенню.

При розгляді даної справи було встановлено, що відповідач не утримував у себе, після звільнення позивачки, її трудову книжку.

В суді позивачкою не було заявлено вимогу щодо її звільнення за ст. 40 п. 4 КЗпП України без законної підстави або визнання формування причини звільнення неправильним. Крім того, як встановлено в судовому засіданні позивачка, подавши заяву про звільнення 28.07.2005 року, більше не працювала та на роботу не виходила, відповідно заробітна плата їй не нараховувалась, а тому підтав для стягнення середнього заробітку в зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати або вимушеного прогулу не має й в даній частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Також суд вважає, що не підлягаю задоволенню позовна вимога в частині стягнення моральної шкоди, оскільки заробітна плата була виплачена в повному обсязі на момент звільнення, а з листа відповідача, який було надіслано до Краматорського міського центру зайнятості, вбачається, що розірвати трудовий договір не має можливості, оскільки ОСОБА_1 з цього приводу до підприємства не з'являється. Таким чином, суд вважає, що в несвоєчасному розірванні трудового договору й вина й позивачки.

Крім того, з відповідача варто стягнути судовий збір в розмірі 8-50 грн. та витрати на інформаційно технічне - забезпечення розгляду справи в розмірі 7-50 грн., оскільки позивачка при звертанні до суду була звільнена від сплати даних судових витрат.

Керуючись ст. ст. 116,117, 235,236 237-1 КЗпП України, ст. ст. 8,14,15,215,223, 224, 226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_3 про розірвання трудового договору, стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_3 розірвати трудовий договір №449 від 1 березня 2005 року, укладений між ОСОБА_1 та приватним підприємцем ОСОБА_3.

Зобов'язати ОСОБА_3 зняти з реєстрації в Краматорському міському центрі зайнятості трудовий договір №449 від 1 березня 2005 року, укладений між ОСОБА_1 та приватним підприємцем ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь місцевого бюджету судовий збір в розмірі 8-50 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7-50 гривень (рахунок 31216259700004, отримувач: державний бюджет Ворошиловського району м. Донецька, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686537, банк: ГУ ДКУ у Донецькій області).

В іншій частині позову відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд у термін 10 днів із дня його оголошення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційному суду Донецької області через Краматорський міський суд у термін 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Рішення ухвалене й видрукуване в дорадчій кімнаті в одному екземплярі.