Рішення № 2381961, 15.05.2007, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 2-2526 2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2007 року

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого: - Демченко О.М.

при секретарі: - Гресько О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання.

У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, посилаючись на слідуючи обставини.

У вересні 1997 року позивачка уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 Вони мешкали за адресою: АДРЕСА_1.

У 2002 році позивачка тяжко захворіла, стала непрацездатною, інвалідом II групи. 10.12.2003 року позивачці була встановлена І група інвалідності безстроково з вказівкою про необхідність стороннього догляду.

Після того як позивачка захворіла, відповідач заявив, що не бажає проживати разом з нею, так як її захворювання є інфекційним, покинув сім'ю, припинив надавати матеріальну допомогу і пішов проживати до іншої жінки. Після цього відповідач звернувся до суду і рішенням суду від 16 листопада 2005 року їх шлюб був розірваний.

В зв'язку з тяжким захворюванням позивачка потребує серйозного лікування, систематично приймає медикаментозне лікування, оскільки її хвороба носить стійкий характер.

На придбання ліків позивачці потрібні значні грошові кошти, однак її пенсія складає 401 гривню, і це не дає їй можливості купувати необхідні лікувальні препарати, позивачка не працює, є непрацездатною, позбавлена можливості одержувати будь-які додаткові джерела доходу і її матеріальне становище є вкрай скрутним.

Відповідач має можливість допомагати позивачці матеріально, оскільки із довідки ЗАТ «Одесакондитер» видно, що він працює контролером КПП та його заробітна плата складає 1100 гривень щомісяця. Крім того відповідач є пенсіонером і отримує як колишній співпрацівник МВС пенсію в розмірі 1600 гривень щомісяця. Стягнення за виконавчими документами з нього не проводиться. Відповідач спроможний надавати позивачці матеріальну допомогу.

Хвороба позивачки потребує збалансованого харчування, та відсутність грошових коштів не дає їй такої змоги, що негативно відбивається на стані її здоров'я.

З таких підстав позивачка просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання в розмірі 1000 гривень щомісячно, а також витрати на отримання юридичної допомоги в розмірі 500 гривень.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги позивачки не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з таких підстав.

2

У жовтні 1997 року відповідач уклав шлюб з позивачкою, проживали на її житловою площі по АДРЕСА_1. Будинок складався з двох половин з окремими входами та мав три рівня: гараж та підсобні приміщення; кімната, кухня та ванна; дві кімнати. У другій половині будинку проживає дочка покійного чоловіка ОСОБА_1 -ОСОБА_3, яку позивачка виховувала з малолітнього віку.

Відповідачем своїми силами та за власні кошти був зроблений ремонт в будинку, земельна ділянка була відчищена.

Літом 2002 року ОСОБА_1 була зроблена операція і вона була виписана з лікарні з діагнозом «гепатит С». Під час знаходження позивачки у лікарні та після того, відповідач піклувався на доглядав за позивачкою, систематично відвідував її у лікарні, придбав лікувальні препарати та продукти харчування, виконував роботи в будинку та на земельній ділянці, сплачував комунальні послуги.

Пенсії відповідача на всі вказані витрати не вистачало і тому він шукав додаткові заробітки, разгружав автотранспортні засоби на підприємстві після роботи, наймався на будівельні роботи, збирав та здавав металолом.

Після виписки ОСОБА_1 3 лікарні користувалися послугами лікаря, за послуги якого та за ліки розрахунки проводилися в доларах США, грошових коштів не вистачало і відповідач змушений був брати в борг у знайомих.

Допомоги від повнолітніх дочок ОСОБА_1 відповідач не отримував. При вступу молодшої дочки ОСОБА_1 ОСОБА_4до коледжу та в подальшому, відповідач оказував матеріальну допомогу, сплачував навчання.

Після того як відповідачу стало відомо, що захворювання позивачки є інфекційним, про що йому не було повідомлено ні лікарями, ні ОСОБА_1 та її дочками, він розірвав з позивачкою шлюб. Після цього відповідач ще давав позивачці гроші в розмірі 300 гривень на придбання ліків. На протязі трьох років відповідач добросовісно відносився до своїх обов'язків, піклувався за ОСОБА_1, створював їй всі необхідні житлово-побутові та інші умови по лікуванню та харчуванню.

У позивачки є три повнолітні дочки від попередніх шлюбів: ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Відповідач є пенсіонером, пішов на пенсію за станом здоров'я ще до укладання шлюбу з ОСОБА_1 У теперішній час відповідач перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 і сам потребує стаціонарного та санаторного лікування.

Суд, заслухавши пояснення позивачки та її представника, пояснення відповідача, перевіривши матеріали цивільної справи, задовольняє позовні вимоги позивачки частково з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб 02 жовтня 1997 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_1 від 02 жовтня 1997 року, актовий запис про одруження № 9 (а.с. 5).

16 листопада 2005 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був розірваний, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів було зроблено відповідний актовий запис № 883 (а.с. 8).

Як вбачається з довідки № 076357 та висновку про умови та характер праці, ОСОБА_1 є інвалідом І групи і потребує стороннього нагляду та піклування (а.с. 11).

Згідно довідки № 1080 від 10.11.2006 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку у відділі пенсійного забезпечення управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі м. Одеси і отримує пенсію в розмірі 401, 16 гривень (а.с. 9).

Відповідно з випискою з наказу № 59 від 29.03.2007 року З AT «Одесакондитер», ОСОБА_2 був звільнений з посади старшого контролера на КПП служби внутрішньої охорони 29.03.2007 року за власним бажанням (а.с. 29).

ОСОБА_2 є пенсіонером і отримує пенсію в розмірі 1631 гривня (а.с. 54-56).

3

Дочка позивачки ОСОБА_5 страждає гіпертонічною хворобою II ст. , а також іншими хворобами, в зв'язку з чим є непрацездатною і не має можливості заробляти гроші та допомагати матері - позивачці по справі (а.с. 39).

Як вбачається з квитанції Одеської обласної колегії адвокатів, вартість наданих ОСОБА_1 юридичних послуг складає 500 гривень (а.с. 34).

Відповідно зі ст. 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той з подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той з подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, II чи III групи.

Згідно до вимог ст. 76 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу. Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до вимог ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

З таких підстав, та враховуючи те, що позивачка є інвалідом, страждає тяжким захворюванням, являється непрацездатною, отримує пенсію в розмірі 401 гривні і потребує піклування та значних грошових коштів на придбання необхідних лікувальних препаратів, дочки позивачки не мають можливості надавати їй потрібну матеріальну допомогу, відповідач на сьогоднішній день являється пенсіонером, отримує пенсію в розмірі 1631 гривні та уклав шлюб з іншою жінкою, суд задовольняє позовні вимоги позивачки частково та стягує з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання в розмірі 500 гривень щомісячно, починаючи з 22.12.2006 року, а також витрати, понесені позивачкою за отримання юридичних послуг в розмірі 500 гривень і в інших частинах позовних вимог суд відмовляє.

Враховуючи те, що позивачка згідно Декрету про державне мито від 18.03.2004 звільнена від сплати судового збору, згідно ст. 88 ч.3 ЦПК України він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 75, 76, 80 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти на утримання в розмірі 500 (п'ятсот) гривень, щомісячно, починаючи з 22.12.2006 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за отримання юридичних послуг в розмірі 500 (п'ятсот) гривень.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 державне мито в дохід держави в розмірі 8 гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7 гривень 50 коп. (отримувач: Апеляційний суд

4

Одеської області, код ОКПО: 02892913, Банк : УДК в Одеській області, МФО: 828011, розрахунковий рахунок: 37314004000098, призначення платежу: «витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (ІТЗ)»).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.