Ухвала суду № 23813222, 02.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" квітня 2012 р. м. Київ К-10886/08-С

Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

при секретарі Кравченко В.О.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «SELMI»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2008

у справі № АС 16/22-08

за позовом Відкритого акціонерного товариства «SELMI»

до Державної податкової інспекції у м. Суми

про скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Сумської області від 11.03.2008 позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Суми від 21.09.2007 № 0000822201/0/64170 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 59888,19 грн. та від 19.10.2007 № 0000822201/1/64179 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 59888,19 грн. Відшкодовано з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судових витрат зі сплати судового збору.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2008 постанову суду першої інстанції скасовано. Відмовлено у задоволенні позовних вимог.

ВАТ ««SELMI»подало касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту перевірки від 11.09.2007 № 6001/220/04799336/ за період з 01.01.2007 по 03.08.2007, яким зафіксовано порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1004 № 185/94-ВР, що полягало у надходженні імпорту з перевищенням 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу без отримання відповідної ліцензії НБУ.

Суд касаційної інстанції знаходить правильними висновки суду першої інстанції стосовно відсутності у податкового органу правових підстав для визначення позивачеві пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР і не може погодитися з позицією суду апеляційної інстанції щодо того, що строк здійснення імпорту необхідно рахувати з моменту оформлення ВМД, а не з моменту фактично перетину товаром митного кордону України.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»від 16.04.1991 р. № 959-XII (із змінами та доповненнями) моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до ст. 6 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон становлять митний кордон України.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Митного кодексу України під «ввезенням в Україну та вивезенням з України»розуміється фактичне переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.

Таким чином, ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України, неможливо без його фактичного переміщення через митний кордон України, тобто поняття «перетину товаром митного кордону України»збігається із «переміщенням товару через митний кордон України -ввезенням товару в Україну», підставою для якого в режимі імпорту є наявність на товар товаросупровідного документу, на якому проставляється відбиток штампу «під митним контролем»з відповідною датою та який підтверджує факт та дату перетину товаром митного кордону.

При чому, «перетин товаром митного кордону України», який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем»з відповідною датою, не можна ототожнювати з «пропуском товарів через митний кордон України», який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України і який підтверджується оформленою ВМД.

З огляду на викладене, імпортний товар вважається таким, що ввезений на митну територію України з моменту перетину митного (державного) кордону України, а не з моменту оформлення ВМД.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає за правильне касаційну скаргу задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а помилково скасовану постанову суду першої інстанції -залишити в силі.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «SELMI»задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2008 скасувати та залишити в силі постанову Господарського суду Сумської області від 11.03.2008.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло