ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"11" квітня 2012 р. м. Київ К/9991/71440/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
при секретарі Хомініч С.В.
за участю представників
від позивача: ОСОБА_1, дов. №812/д від 12.07.2011
від відповідача: ОСОБА_2, дов. №397/9/10-229 від 28.02.2012
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2011 року по справі №2а -3215/11/2670 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання неправомірним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників учасників судового процесу, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.04.2011 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків задоволено. Визнано неправомірним та скасовано рішення №0000514120 від 18.02.2011 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу на суму 3400,00грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вимоги ст. 152 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(далі-Закон України №481/95-ВР), стосовно розміщення наочної інформації про заборону куріння не поширюються на автозаправні станції (далі -АЗС), оскільки останні не включені до переліку місць та закладів, щодо яких вказаною статтею встановлено обмеження у споживанні тютюнових виробів.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2011 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.04.2011 року скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що розміщення наочної інформації, щодо заборони куріння є обов'язковим у всіх закладах, де куріння заборонено, а не тільки у місцях, зазначених у частинах 2 та 3 ст.152 Закону України №481/95-ВР.
Не погоджуючись із судовим рішенням апеляційної інстанції, позивач 01.11.2011 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 02.11.2011 року прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема, ч. 2, 3, 4 ст. 152 та ч. 2 ст. 17 Закону України №481/95-ВР.
Перевіривши матеріалами справи, наведені у скаргах доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що за результатами проведення ДПА у Чернігівській області 07.02.2011 перевірки з питань проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, господарської одиниці -позивача -автозаправної станції, розташованої за адресою: вул. Пирятинська, 98, м.Прилуки, Чернігівська обл., податковим органом було складено акт від 07.02.2011, який зареєстровано за місцем реєстрації суб'єкта господарювання, Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків 24.01.2011 за №0040/2665/41/00135390 та на підставі якого прийнято рішення №0000514120 від 18.02.2011 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3400,00грн.
Підставою для застосування зазначених санкцій стало порушення позивачем ст.152 Закону України №481/95-ВР, а саме: нерозміщення у повному обсязі наочної інформації про заборону куріння (на автозаправній станції розміщено графічний знак про заборону куріння, але наочна інформація не була розміщена в повному обсязі у зв'язку з відсутністю тексту «Куріння заборонено!»).
Згідно із преамбулою Закону України №481/95-ВР цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Статтею 152 Закону України №481/95-ВР встановлено обмеження, зокрема, щодо споживання тютюнових виробів.
Так, у частині другій цієї статті наведено виключний перелік місць, в яких забороняється куріння тютюнових виробів, а саме: у ліфтах і таксофонах; у закладах охорони здоров'я; у навчальних та освітньо-виховних закладах; на дитячих майданчиках; на спортивних майданчиках; у під'їздах жилих будинків; у підземних переходах; у громадському транспорті (включаючи транспорт міжнародного сполучення).
При цьому відповідно до частини четвертої цієї ж статті Закону у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!».
Систематичне тлумачення статті 152 Закону дає підстави для висновку про те, що поняття «місця та заклади, де куріння заборонено»використано у частині четвертій цієї норми у тому розумінні, в якому воно розкрито через перелік таких місць, наведений у частині другій, що виключає можливість поширювати вимоги, викладені у частині четвертій цієї статті, на об'єкти, не перелічені у вказаній статті.
Згідно абз.4 ч.1 ст. 5 Закону України «Про пожежну безпеку»власники підприємств, установ та організацій або уповноважені ними органи, а також орендарі зобов'язані забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил. Відповідно до п.п. 10.5.5 п.10.5 Правил пожежної безпеки компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.07.2005 №343, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.10.2005 за №1230/11510 (далі-Правила), забороняється палити, проводити ремонтні та інші роботи, пов'язані з застосуванням відкритого вогню як у будівлі АЗС, так і на відстані менше 20 м від її території. У зв'язку з протипожежною безпекою на АЗС встановлюються знаки протипожежної безпеки «Заборонено курити», вид яких встановлено Національним стандартом України «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір»ДСТУ ISO 6309:2007, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 30.03.2007 №71.
Оскільки, встановлена п.п. 10.5.5 п. 10.5 Правил заборона палити як у будівлі АЗС, так і на відстані менше 20 м від її території, є заходом у галузі пожежної безпеки, що перебуває поза межами сфери застосування Закону України №481/95-ВР, суд касаційної інстанції погоджується з правою оцінкою обставин справи суду першої інстанції.
За таких обставин, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2011 року підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2011 року скасувати, залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.04.2011 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ________Т.М.Шипуліна Судді: ________Л.І. Бившева ________А.М. Лосєв
Судове рішення № 23812627, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 11.04.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № к/9991/71440/11-с. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: