Постанова № 23811899, 05.03.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія Справа № 1170/2а-5165/11

Категорія статобліку 8.2.6

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2012 року м. Кіровоград

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Флоренка О. Ю.,

при секретарі - Галушко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Екологія»до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 04.07.2011 р. №0000852310, -

ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2011 року Приватне підприємство «Екологія»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення відповідача від 04.07.2011 р. №0000852310 про сплату 36639,00 грн. за платежем податок на прибуток приватних підприємств, у тому числі: за основним платежем 32105,00 грн., із застосування штрафних (фінансових) санкцій 4534,00 грн. (далі -оскаржуване податкове повідомлення -рішення).

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач не згоден із винесеним рішенням та сумою податкового зобов'язання, зазначеною в ньому та вважає, що відповідач невірно прийняв оскаржуване податкове повідомлення -рішення, яке суперечить нормам чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача Неватос Ю.С. позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених у позові та письмових поясненнях (а.с. 49-51), просила суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача Коваленко О.В. просила суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, пославшись на доводи, зазначені у письмових запереченнях на позов (а.с. 55 -56).

Відповідач, заперечуючи проти задоволення адміністративного позову у своїх письмових запереченнях на позов зазначила, що приватне підприємство «ФАО», приватне підприємство «Олександрія -Пріор»та ТОВ «Н.Т.К. Октан»здійснювали діяльність, спрямовану на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди позивачеві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що слід відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю з наступних підстав.

Суд встановив, що 12.05.2008 року було укладено договір про утримання звалища твердих побутових відходів в м. Олександрії (територія Лікарівської сільської ради) між комітетом містобудування, житлово -комунального господарства регулювання земельних відносин, раціонального природокористування Олександрійської міської ради (Замовник) та позивачем (а.с. 52 -54).

З матеріалів справи встановлено, що контрагентами позивача є приватне підприємство «ФАО», приватне підприємство «Олександрія - Пріор», товариство з обмеженою відповідальністю «Н.Т.К. Октан». Відповідачем до матеріалів справи надані: акт відповідача від 01.10.2010 року №474/23-10/34218889 «Про результати невиїзної документальної перевірки приватного підприємства «ФАО»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 18.05.2006 року по 30.06.2010 року, з якого вбачається, що приватне підприємство «ФАО»фактично має ознаки фіктивності (зареєстровано на підставних осіб, які не забезпечували господарську діяльність), тобто воно створене з метою надання послуг по мінімізації податкових зобов'язань реально існуючим СГД. Фактично фінансово -господарську діяльність приватне підприємство «ФАО»не здійснювало. Податкова звітність до державних органів його посадовими особами не подавалась (а.с. 60 -73). До даного акта 01.10.2010 року було складено акт №103/23 - 10 щодо неявки посадових осіб приватного підприємства «ФАО»для ознайомлення та підписання акта невиїзної документальної перевірки (а.с. 74) та акт №104/23 -10 про неможливість вручення акта невиїзної документальної перевірки приватного підприємства «ФАО».

Також 12.10.2010 року відповідачем було складено акт №485/23-10/34741571 «Про результати невиїзної документальної перевірки приватного підприємства «Олександрія -Пріор»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.06.2010 року. З даного акта вбачається, що приватне підприємство «Олександрія -Пріор»фактично має ознаки фіктивності (зареєстровано на підставних осіб, які не забезпечували господарську діяльність), тобто створене з метою надання послуг по мінімізації податкових зобов'язань реально існуючим СГД. Фактично фінансово -господарську діяльність приватне підприємство «Олександрія -Пріор»не здійснювало. Податкова звітність до державних органів його посадовими особами не подавалась (а.с. 75 - 86).

Із постанови про порушення кримінальної справи від 03.09.2010 р. (а.с. 119) вбачається, що 03.08.2010 р. прокуратурою Онуфріївського району Кіровоградської області була порушена кримінальна справа №69-0317 по факту фіктивного підприємництва в діях службових осіб ПП «ФАО», ПП «Олександрія -Пріор»за ч. 2 ст. 205 КК України.

Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва разом із супровідним листом від 31.03.2011 року вих. №4455/7/23-406 (а.с. 87) надіслала відповідачеві висновок від 31.03.2011 року №274/23-406/35900535 «Про проведення аналізу діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Н.Т.К. Октан»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту, декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року (а.с. 88 -97).

З даного акта вбачається, що усі господарські операції ТОВ «Н.Т.К. Октан»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже -є нікчемними по ланцюгу від постачальника до «вигодонабувача»; а тому відбувалося неправомірне формування податкового кредиту контрагентами -покупцями по взаємовідносинах з ТОВ «Н.Т.К. Октан»напротязі січня -лютого 2011 року на загальну суму 1320238,76 грн., в тому числі за: січень 2011 року -746981,05 грн.; лютий 2011 року -573257,71 грн.

19.10.2010 року виконуючий обов'язки начальника Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Зозуляк Т.П. направив запит до начальника Олександрійського РЕВ ДАІ при УМВС України в Кіровоградській області щодо надання відомостей про наявність зареєстрованих транспортних засобів по приватному підприємству «ФАО»станом на 01.06.2006 р., станом на 01.01.2007 р., станом на 01.06.2007 р., станом на 01.01.2008 р., станом на 01.01.2009 р., станом на 01.01.2010 р., станом на 10.06.2010 р. та відомостей щодо придбаних транспортних засобів напротязі 2006 р., 2007 р., 2008 р., 2009 р., 2010 р., та транспортних засобів які вибули на протязі зазначених періодів.

29.11.2010 року начальником Олександрійського РЕВ ДАІ при УМВС України в Кіровоградській області було надано відповідь на запит, в якій зазначено, що напротязі зазначених періодів за ПП «ФАО»транспортних засобів не зареєстровано, транспортні засоби ПП «ФАО»не реєструвались та не знімались з обліку (а.с. 98).

Також 19.10.2010 року відповідачем було подано запит вих. №18224/7/23-10-53 начальнику відділу Держкомзему у м. Олександрії Локтіоновій О.О. щодо надання відомостей про земельні ділянки, які використовуються ПП «ФАО»та ПП «Олександрія -Пріор». 25.10.2010 року начальником відділу Держкомзему у м. Олександрії Локтіоновою О.О. було надано відповідь на запит вих. №574 щодо належності земельних ділянок (а.с. 99).

В матеріалах справи є відповідь управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії від 10.08.2011 року вих. №923/02-32, на лист відповідача від 02.08.2011 року вих. №7305/23-10-43 (а.с. 100), в якому зазначено, що останні звіти ПП «ФАО»та ПП «Олександрія -Пріор»надавалися за грудень 2009 року, чисельність працюючих 0 осіб, заборгованості до Пенсійного фонду України немає.

Повідомленням відповідача від 16.05.2011 року №4450/23-10/32412522 позивача було запрошено до органів державної податкової служби на 11 год. 00 хв. 17.05.2011 року до каб. №203 з питань проведення документальної невиїзної перевірки з питань відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ПП «ФАО», ПП «Олександрія -Пріор», ТОВ «Н.К.Т. Октан»за період з 01.12.2007 року по 28.02.2011 року (а.с. 59).

30.05.2011 року головним державним податковим ревізором -інспектором, інспектором податкової служби I рангу відділу перевірок платника податків управління податкового контролю юридичних осіб Чередою Анастасією Олександрівною, на підставі наказу відповідача від 16.05.2011 року №265 (а.с. 58), було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Екологія»з питань відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ПП «ФАО», ПП «Олександрія -Пріор», ТОВ «Н.Т.К. Октан»за період з 01.12.2007 року по 28.02.2011 року. Перевірку проведено з відома директора ПП «Екологія»Перцева М.Л. та в присутності головного бухгалтера Родигіної Н.А. За результатами перевірки було складено відповідний акт №192/12-10/32412522 (а.с. 8 - 24) (далі -акт перевірки).

В ході перевірки встановлено, що позивачем порушено: - вимоги ст. 203, 215, 216, 228, 627 Цивільного Кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених при придбанні та продажу товарів (послуг);

- п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 57688 грн., у тому числі за IV квартал 2007 року в сумі 25583 грн., за III квартал 2008 року в сумі 3083 грн., за IV квартал 2008 року в сумі 1563 грн., за I квартал 2009 року в сумі 6094 грн., за II квартал 2009 року в сумі 7391 грн., за I квартал 2011 року в сумі 13974 грн., за рахунок включення до складу валових витрат вартості отриманих матеріалів та послуг від ПП «ФАО», ПП «Олександрія -Пріор», ТОВ «Н.Т.К. Октан»по угодах, визначених нікчемними;

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97 -ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за рахунок віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по угодах, визнаних нікчемними всього в сумі 34971 грн., в тому числі за січень 2008 року в сумі 20466 грн., за липень 2008 року в сумі 2464 грн., за грудень 2008 року в сумі 1250 грн., за січень 2009 року в сумі 1150 грн., за лютий 2009 року в сумі 1800 грн., за березень 2009 року в сумі 1925 грн., за квітень 2009 року в сумі 2300 грн., за травень 2009 року в сумі 1713 грн., за червень 2009 року в сумі 1900 грн.;

- п.п. 198.1, п.п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 -IV, в результаті чого занижено податок на додану вартість за рахунок віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по угодах, визнаних нікчемними на загальну суму 9316 грн., в тому числі за січень 2011 року в сумі 7011 грн., за лютий 2011 року в сумі 2305 грн.

На підставі акта перевірки від 30.05.2011 року №192/23-10/32412522 відповідачем було винесено податкове повідомлення -рішення форми «Р»від 04 липня 2011 року №0000852310 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 36639 грн., в тому числі: за основним платежем 32105 грн., із застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4534 грн., (а.с. 26).

Позивач, не погодившись з оскаржуваним податковим повідомленням -рішенням, звернувся зі скаргою від 12.07.2011 року вих. №2/1,2/2 про його скасування до Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області. Рішенням ДПА у Кіровоградській області від 09.09.2011 року вих. №3069/10/25-014 «Про результати розгляду первинних скарг»оскаржуване податкове повідомлення -рішення було залишено без змін, а скарга позивача без задоволення (а.с. 27 -33).

Позивач, не погодившись з рішенням ДПА у Кіровоградській області від 09.09.2011 року вих. №3069/10/25-014, звернувся зі скаргою від 22.09.2011 року про скасування оскаржуваного податкове повідомлення -рішення до Державної податкової служби України (а.с. 34 -37). Рішенням Державної податкової служби України від 21.11.2011 року вих. №5994/6/10-2115 «Про результати розгляду скарги», оскаржуване податкове повідомлення - рішення було залишено без змін, а скарга позивача без задоволення (а.с. 34 - 35).

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції, що діяла на момент винкинення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до складу валових витрат, зокрема, витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

У відповідності до пп. пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент винкинення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (пункт 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" зазначеного Кодексу) (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

На підставі пп. 198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Водночас, відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наведені судом правові позиції знайшли своє відображення у листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11 та від 01.11.2011 р. №1936/11/13-11.

На підтвердження реальності господарських операцій з надання ПП «Олександрія -Пріор»послуг бульдозера, автомобіля бортового, кущоріза, автогрейдера, катка дорожнього позивачеві, він надав: 1) податкові накладні: від 19.12.2008 р. №19-1/12 (а.с. 137), від 23.12.2007 р. №23/12 (а.с. 145), від 09.01.2009 р. №09-1/1 (а.с. 137 звор. бік), від 20.02.2009 р. №20-1/2 (а.с. 146), від 23.03.2009 р. №23-1/3 (а.с. 146 звор. бік); 2) акти передачі-прийняття робіт (виконаних послуг): від 23.12.2007 р. №3 (а.с. 139), від 19.12.2008 р. (а.с. 147), від 09.01.2009 р. (а.с. 140), від 20.02.2009 р. (а.с. 141), від 23.03.2009 р. (а.с. 142); 3) рахунки-фактури (рахунки): від 23.12.2007 р. №23/12 (а.с. 139 звор. бік), від 09.01.2009 р. №09-1/1 (а.с. 140), від 20.02.2009 р. №20-1/2 (а.с. 141); від 23.03.2009 р. №23-1/3 (а.с. 142).

На думку суду, умовою достовірності доказів щодо придбання позивачем послуг бульдозера, автомобіля бортового, кущоріза, автогрейдера, катка дорожнього, вартість яких враховано позивачем у податковому обліку з метою зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та з ПДВ, зв'язку цих послуг з власною господарською діяльністю позивача є, насамперед, конкретизація змісту, обсягу, результату цих послуг. Натомість акти приймання-передачі, надані позивачем для перевірки та до суду з метою підтвердження правомірності включення до валових витрат вартості цих послуг, мають узагальнюючий характер, не конкретні за змістом, містять формулювання, що повторюються у кожному акті. Позивач також не надав до перевірки та під час розгляду справи доказів, які б підтверджували сплату послуг та використання їх результатів у власній господарській діяльності. Наведені доводи свідчать про відсутність реального вчинення цих господарських операцій.

На підтвердження реальності господарських операцій з продажу ПП «Олександрія -Пріор»автозапчастин позивачеві, він надав: 1) податкову накладну від 17.08.2008 р. №115/07 (а.с. 138); 2) накладну від 17.07.2008 р. №115/07 (а.с. 143); 3) рахунок від 17.07.2008 р. №115/07 (а.с. 143).

На підтвердження реальності господарських операцій з надання ПП «Олександрія -Пріор»послуг по ремонту автотранспорту та заміні автозапчастин позивачеві, він надав: 1) податкову накладну від 18.07.2008 р. №116/07 (а.с. 138 звор. бік), 2) акт прийомки-передачі виконаних робіт та послуг від 17.07.2008 р. (а.с. 144).

Позивач не надав до перевірки та під час розгляду справи доказів, які б підтверджували сплату вартості автозапчастин, а також послуг по ремонту автотранспорту та заміні автозапчастин, як і не надав доказів використання їх у власній господарській діяльності. Акт прийомки-передачі виконаних робіт та послуг, наданий позивачем для перевірки та до суду з метою підтвердження правомірності включення до валових витрат вартості цих послуг, має узагальнюючий характер, не конкретний за змістом. Наведені доводи свідчать про відсутність реального вчинення цих господарських операцій.

Судом встановлено, що 20.12.2007 року між ПП «Олександрія -Пріор»(Продавець) та приватним підприємством «Екологія»(Покупець) було укладено договір купівлі -продажу щебеню №20/12-07. Відповідно до п. 2.1 даного договору, ціна договору складає 109200,00 грн. (а.с. 136). На підтвердження реальності даної господарської операції позивач надав податкову накладну від 22.12.2007 року №1, квитанції до прибуткового касового ордеру (а.с. 149), рахунок -фактуру від 22.12.2007 року №ОП -0000001 (а.с. 153), видаткову накладну від 22.12.2007 року №ОП -0000001 (а.с. 153).

Позивач не надав до перевірки та під час розгляду справи доказів, які б підтверджували факт перевезення (транспортування) щебеню, його зберігання на складі або в іншому приміщенні, як і не надав доказів використання щебеню у власній господарській діяльності. Наведені доводи свідчать про відсутність реального вчинення цих господарських операцій.

На підтвердження реальності господарських операцій з надання ПП «ФАО»послуг бульдозера позивачеві, він надав: 1) податкові накладні: від 24.04.2009 р. №24/04 (а.с. 148, 150), від 22.05.2009 р. №22/5 (а.с. 148 звор. бік, 151), від 26.06.2009 р. №26/6 (а.с. 152 звор. бік); 2) рахунки: від 24.04.2009 р. №24/04 (а.с. 150 звор. бік), від 22.05.2009 р. №22/5 (а.с. 151 звор. бік), від 26.06.2009 р. №26/6 (а.с. 152); 3) акти прийомки-передачі виконаних робіт та послуг: від 24.04.2009 р. (а.с. 150 звор. бік), від 22.05.2009 р. (а.с. 151 звор. бік), від 26.06.2009 р. (а.с. 152).

Акти прийомки-передачі виконаних робіт та послуг, надані позивачем для перевірки та до суду з метою підтвердження правомірності включення до валових витрат вартості цих послуг, мають узагальнюючий характер, не конкретні за змістом, містять формулювання, що повторюються у кожному акті. Позивач також не надав до перевірки та під час розгляду справи доказів, які б підтверджували сплату послуг та використання їх результатів у власній господарській діяльності. Наведені доводи свідчать про відсутність реального вчинення цих господарських операцій.

На підтвердження реальності господарських операцій з надання ТОВ «Н.Т.К. Октан»послуг спецтехніки та бульдозера позивачеві за період з січня по лютий місяці 2011 р., він надав: 1) податкові накладні: від 24.01.2011 р. №24013 (а.с. 131), від 25.02.2011 р. №21 (а.с. 131 звор. бік); 2) акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): від 24.01.2011 р. №ОУ-0024013 (а.с. 132), від 25.02.2011 р. №ОУ-0025002 (а.с. 132 звор. бік); 3) квитанції до прибуткового касового ордеру (а.с. 133).

Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), надані позивачем для перевірки та до суду з метою підтвердження правомірності включення до валових витрат вартості цих послуг, мають узагальнюючий характер, не конкретні за змістом, містять формулювання, що повторюються у кожному акті. За результатами перевірки ТОВ «Н.Т.К. Октан»було встановлено, що воно не має основних фондів, транспортних засобів (зокрема, спецтехніки та бульдозера) та трудових ресурсів (1 особа у 2011 р.). Представник позивача у судовому засіданні не зміг пояснити, яким чином ТОВ «Н.Т.К. Октан», яке зареєстроване в м. Києві, могло надавати послуг спецтехніки та бульдозера позивачеві в м. Олександрії. Позивач також не надав до перевірки та під час розгляду справи доказів, які б підтверджували використання результатів послуг у власній господарській діяльності. Наведені доводи свідчать про відсутність реального вчинення цих господарських операцій.

Жодного господарського договору, укладеного між позивачем та зазначеними контрагентами до суду не було надано, крім договору купівлі - продажу щебеню від 20.12.2007 р. №20/12-07 (а.с. 136). За словами представника позивача, такі договори укладалися в усній формі.

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі -ГК України), майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Представник позивача не надав до суду доказів, які б свідчили про укладення між ним та його контрагентами договорів у спрощений спосіб, як не надав доказів того, що сторонами при укладенні зазначених господарських договорів були погоджені предмет, ціна та строк дії договорів.

Під час судового розгляду справи знайшли своє підтвердження доводи відповідача, наведені ним в акті перевірки та у запереченнях на позов щодо відсутності у контрагентів позивача фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення дій, що становили зміст господарських операцій, а саме, відсутність кваліфікованого персоналу, основних фондів, транспортних засобів тощо.

Встановлені судом обставини свідчать про отримання позивачем майнової вигоди та права на таку вигоду виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб.

На підставі норм статей 61 та 44 ПК України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Відповідачем в установленому порядку доведені факти невідповідності задекларованих наслідків господарської операції позивача у податковому обліку фактичним обставинам здійснення господарських операцій між ним та його контрагентами, внаслідок чого відповідні витрати і податковий кредит слід вважати такими, що сформовані позивачем неправомірно.

З огляду на встановлення судом відсутності реального вчинення господарських операцій між ним та його контрагентами, а також відсутності зв'язку між такими операціями та господарською діяльністю позивача, на думку суду, відповідач правомірно визначив податкові (грошові) зобов'язання позивачеві, на підставі акта перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення -рішення.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що представником відповідача було доведено законність дій відповідача з приводу проведення податкової перевірки позивача та прийнятого за наслідками перевірки оскаржуваного податкового повідомлення -рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення від 04.07.2011 року №0000852310 було винесене відповідачем із дотриманням усіх зазначених принципів, а тому воно є законним і не підлягає скасуванню.

У відповідності до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи свідки не залучалися, судові експертизи не проводилися, а тому ним не понесені судові витрати, які підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 2, ст.ст. 70, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 05.03.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 14.03.2012 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.

Суддя (підпис) О.Ю. Флоренко

Згідно з оригіналом:

Суддя О.Ю. Флоренко