Постанова № 23801583, 26.04.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2012 № 26/360

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Мальченко А.О.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 26.04.2012 року

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Правекс-Банк» на рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2012 року

по справі № 26/360 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Правекс-Банк»

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.01.2012 року по справі № 26/360 позов задоволено. Визнано виконавчий напис №524 вчинений 04.07.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_2 таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Правекс-Банк» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2012 року у справі №26/360 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким в позові відмовити. В своїх доводах відповідач посилався на те, що при прийнятті рішення судом першої інстанції мало місце невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою від 29.02.2012 року зазначену вище апеляційну скаргу апеляційним господарським судом було прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін та інших учасників судового процесу.

Ухвалою від 19.03.2012 року апеляційним господарським судом було залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на підставі ст. 96 ГПК України надано суду відзив на апеляційну скаргу в якому заперечив проти позовних вимог та підтримав доводів, які викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні надав свої пояснення й підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Представник позивача був присутнім в судовому засіданні та надав свої пояснення й заперечив проти доводів, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі та просив рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2012 року у справі №26/360 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ «КБ «Правекс-Банк» - без задоволення.

Третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_3 в судові засідання апеляційної інстанції 05.04.2012 року та 26.04.2012 року не з'явився. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка представників сторін без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвал суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі третьої особи.

Згідно з статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.12.2007 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Правекс-Банк» укладено договір про відкриття кредитної лінії №1-034/07 щодо надання позивачу кредитних коштів в розмірі 3 500 000,00 грн., строком з 07.12.2007 року до 07.12.2012 року зі сплатою 17,49% річних.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між іпотекодавцем (позивачем) та іпотекодержателем (відповідачем) укладено договір іпотеки №1-034/07 від 11.12.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального органу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 3526.

Відповідно до п. 1.3 зазначеного договору іпотеки позивач передав в заставу (іпотеку) відповідачу нерухоме майно, яке є власністю позивача, а саме:

- за договором купівлі-продажу від 12.03.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 12.03.2004 року за реєстраційним номером №1042 та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 17.03.2004 року в реєстровій книзі №212-238 під реєстровим номером 8850, позивач передав в заставу (іпотеку) відповідачу 75/100 частини квартири під АДРЕСА_2;

- за договором купівлі-продажу від 12.03.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 12.03.2004 року за реєстраційним номером №1053 та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 18.03.2004 року в реєстровій книзі №212-239 під реєстровим номером 8850, позивач передав в заставу (іпотеку) відповідачу № 10/100 частини квартири під АДРЕСА_2;

- за договором купівлі-продажу від 25.02.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 25.02.2004 року за реєстраційним номером № 634 та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 27.02.2004 року в реєстровій книзі 15/100 частини квартири під АДРЕСА_2

В порушення умов договору №1-034/07 від 07.12.2007 року позивач не повернув відповідачеві кредитні кошти та не сплатив відсотки за користування кредитом, що зумовило утворення заборгованості.

25.11.2010 року на адресу позичальника відповідач направив вимогу №5349/95 про необхідність виконання зобов'язань за кредитним договором у зв'язку із неналежним виконанням останнім своїх договірних зобов'язань за кредитним договором. Зазначена вимога позивачем виконана не була.

24.06.2011 року відповідач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 із заявою про вчинення виконавчого напису.

04.07.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 524.

Згідно з вказаним виконавчим написом запропоновано звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_2, що належить на праві власності позивачу. За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, переданого в іпотеку, задовольнити вимоги відповідача в розмірі: кредит в сумі 1 680 000, 00 грн., пеня за несвоєчасну сплату по кредиту в сумі 113 303, 73 грн., відсотки в сумі 735 149, 65 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 2 688,08 грн., що разом становить 2 531 141,46 грн.

Сума стягнення розрахована за період з 01.06.2009 року по 22.06.2011 року.

Крім того, за вчинення виконавчого напису з позивача стягнуто 8 500,00 грн.

21.09.2011 року відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 27669868 щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_2, яка належить на праві власності позивачу в рахунок погашення боргу перед відповідачем в розмірі 2 539 641,46 грн.

При прийнятті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, оскільки судом встановлено, що при вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 отримав лише оригінал договору іпотеки № 1-034/07 від 11.12.2007 року, інших первинних документів, які підтверджували б безспірність вимог (платіжні доручення, претензії, розрахунки заборгованості, розписки, чеки тощо) нотаріус від відповідача не отримував.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону, а саме у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 3.1.2 договору іпотеки № 1-034/07 від 11.12.2007 року передбачено, що іпотекодержатель (відповідач) розпочинає звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо протягом 30-ти календарних днів іпотекодавцем позивачем) не буде виконано вимогу про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов'язання та/або умов даного договору, яка надсилається іпотекодавцю (позивачу) відповідно до п. 2.4.1 даного договору.

Порядок вчинення виконавчих написів регулюється Законом України «Про нотаріат» та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5 (далі - Інструкція).

Положеннями статті 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 282 Інструкції передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 1, 2 пункту 283 Інструкції для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформація, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Згідно з ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Як визначено частиною 1 пункту 284 Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 286 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Розділом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 встановлено, що умовою стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами є нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

04.07.2011 року, на підставі поданої відповідачем заяви та документів, що підтверджують безспірність його вимог, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 524.

При цьому, посилання суду першої інстанції на Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» щодо необхідності надання первинних документів судова колегія вважає безпідставними, оскільки для вчинення виконавчого напису відповідачем було надано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 розрахунок заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії та виписки з банківських рахунків, про що свідчить наявне в матеріалах справи письмове пояснення приватного нотаріуса ОСОБА_3 та додані до нього документи.

Отже, при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги той факт, що ПАТ «КБ «Правекс-Банк» до заяви про вчинення виконавчого напису надало оригінал договору іпотеки №1-034/07 від 11.12.2007 року, копію договору про відкриття кредитної лінії №1-034/07 від 02.12.2007 року, копію вимоги № 54396/95 від 25.11.2010 року з доказом про її вручення позичальнику, виписки з банківських рахунків та розрахунок заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії.

21.09.2011 року відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві на підставі виконавчого напису №524 від 04.07.2011 року було відкрито виконавче провадження ВП №27669868 (а.с. 9).

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє як безпідставні посилання позивача на те, що заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії не є безспірною з огляду на наявність спору між сторонами щодо розрахунків за договором, оскільки відповідно до частини 3 пункту 284 Інструкції та Переліку для вчинення виконавчого напису, для стягнення заборгованості передбачено надання лише оригіналу нотаріально посвідченої угоди, документів, що підтверджують безспірність заборгованості та прострочення виконання зобов'язання.

На переконання судової колегії, позивач належними та допустимими доказами не довів, що на момент вчинення виконавчого напису з боку останнього подавались відповідачеві заяви чи вимоги про надання обґрунтованого розрахунку розміру існуючої заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії та не надано власного контррозрахунку такої заборгованості та не довів, що розрахунок заявленої відповідачем суми, з метою стягнення якої нотаріусом вчинено виконавчий напис, не є арифметично вірним.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача на рішення господарського суду від 22.11.2011 року у справі №42/286 за позовом ПАТ «КБ «Правекс-Банк» до ФОП ОСОБА_2 про стягнення боргу, оскільки на момент вчинення виконавчого напису вказане судове рішення не існувало.

Доказами у справі, відповідно до ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що судом першої інстанції неправомірно задоволено позовні вимоги у справі №26/360 про визнання виконавчого напису №524 вчиненого 04.07.2011 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_2 що належить на праві власності ОСОБА_2 таким, що не підлягає виконанню, оскільки на підставі оригіналу договору іпотеки №1-034/07 від 11.12.2007 року, копії договору про відкриття кредитної лінії №1-034/07 від 02.12.2007 року, копії вимоги № 54396/95 від 25.11.2010 року з доказом про її вручення позичальнику, оригіналів платіжних доручень, виписки з банківських рахунків та розрахунку заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії вчинено виконавчий напис.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи а також неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам місцевий господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2012 року прийнято після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, і є таким що не відповідає нормам закону.

Таким чином, апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Правекс-Банк» підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду слід скасувати та прийняти нове рішення суду, яким в позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Правекс-Банк» про визнання виконавчого напису №524 вчиненого 04.07.2011 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_2 що належить на праві власності ОСОБА_2 таким, що не підлягає виконанню - відмовити повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Правекс-Банк» на рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2012 року у справі №26/360 - задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2012 року у справі №26/360 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким в позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Правекс-Банк» про визнання виконавчого напису №524 вчиненого 04.07.2011 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_2 що належить на праві власності ОСОБА_2 таким, що не підлягає виконанню - відмовити повністю.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (01034, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Правекс-Банк» (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, 9/2, ЄДРПОК 14360920) 536,50 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №26/360 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст.107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Майданевич А.Г.

Судді Гаврилюк О.М.

Мальченко А.О.

03.05.12 (відправлено)